У Вікіпедії є стаття

Множина

мно-жи-на́

Іменник, неістота, жіночий рід, Iвідміна (тип відмінювання 1e закласифікацією А. А. Залізняка).

Корінь:-множин-; закінчення:-а.

 прослухати вимову^?,файл

1. матем. сукупності певних і різних об'єктів довільної природи, яка розглядається як одне ціле. Об'єкти, які складають множину, називаються їїелементами.◆ Нагадаємо, щомножину слів або ланцюжків називають мовою.Правила, що задаютьмножину ланцюжків (слів, речень), утворюють синтаксис мови, а описмножини змістів і відповідність між реченнями та змістами – її семантику.Стрелковська І.В., Буслаєв А.Г.,Харсун О.М., Пашкова Т.Л., Баранов М.І., Григор’єва Т.І., Вишневська В.М., Кольцова Л.Л., «Дискретна математика», 2010 р.
2. лінгв.граматична форма числа◆ Іменник «овцы» вмножині родового відмінка він провідміняв «овцев», плутав суфіксиГ. М. Тютюнник, «Вир», 1964 р.

1. —
2. —

1. —
2. однина

1. —
2. —

1. —
2. —

1. —
2. —

1. —
2. —

• теорія множин

Від ??

• Словник УЛІФ: множина

• Українська мова
• Українські іменники
• Українські лексеми
• Неістоти/uk
• Українські іменники, відмінювання 1e
• Українські слова морфемної будови слова R-f
• Математичні терміни/uk
• Лінгвістичні терміни/uk
• Цитати/Тютюнник Г. М.
• Слова з 7 букв/uk
• Предметні слова/uk
• Множини/uk

• Потрібна вимова