WebDAV (англ.Web-based Distributed Authoring and Versioning) — це набір розширень та доповнень до протоколуHTTP (Hypertext Transfer Protocol), які дозволяють користувачам спільно редагувати та керуватифайлами навебсерверах. Група розробників, відповідальних за ці розширення, була також відома під цим же іменем і була робочою групоюInternet Engineering Task Force (IETF).
Протокол надає можливість «Intercreativity» (спільної роботи, дає можливість не просто спілкуватися, а й створювати), це робитьВеб середовищем для читання та також і для записування, згідно з лінієюТіма Бернерса-Лі. Протокол забезпечує функціональність створювати, змінювати та переміщувати документи на віддаленому сервері (типова назва вебсервер чи вебшара (web share)). Це корисно, поза іншим, дляавторизації документів, але також може бути корисним для загального веббазованого зберігання файлів.
Більшість сучаснихопераційних систем мають вбудовану підтримку протоколу WebDAV якклієнти.
- Блокування — довгострокове блокування документа від внесення змін. Встановлення заборони на запис у файл іншим користувачам дозволяє зберегти монопольний доступ незалежно від якості мережевого підключення, а також у випадках його тимчасової втрати.
- Властивості — цей механізм дозволяє приписувати документу будь-які атрибути, які можуть оброблятись окремо та незалежно від самого документа. Тобто створювати метадані документа. Зазвичай описуються у форматі XML. Наприклад, це може бути: перелік авторів, посилання на первинне джерело документа, анотація, зміст тощо. Для роботи безпосередньо з метаданими протокол DAV має відповідні команди. ПротоколDASL (DAV Searching and Locating)[1] надає можливості пошуку та знаходження розташування вебресурсів за їх властивостями.
- Простір імен (Namespace) — механізм організації колекцій документів, схожий на роботу з теками у файловій системі.
Повна реалізація протоколу дозволяє:
- Виконувати основні файлові операції над об'єктами, що зберігаються на сервері.
- Виконувати додаткові операції з об'єктами, такими як блокування, забезпечення версійності.
- Операції над будь-яким об'єктом.
- Робота з метаданими.
- Виконання операцій над групою об'єктів.
ПЗ, що реалізує цей протокол, використовується для організації сумісної роботи декількох користувачів над документами. Є повноцінною альтернативою використаннюFTP абоSMB.
WebDAV додає в протокол HTTP наступні команди[2]:
- PROPFIND — отримання властивостей об'єкта у форматіXML. Команда дозволяє отримати структурурепозиторія.
- PROPPATCH — внести зміни у властивості об'єкта за одну транзакцію.
- MKCOL — створити колекцію об'єктів.
- COPY — створює копію вказаного ресурсуURI.
- MOVE — перенести ресурс з одногоURI в інший.
- LOCK — встановитиблокування ресурсу. WebDAV підтримує як ексклюзивні, так і загальні (shared) блокування.
- UNLOCK — зняти блокування з ресурсу.
Нижче в розділах наведені деякі приклади, порівняльна таблиця ПЗ наведена вComparison of WebDAV software.
Приклад серверного ПЗ, що підтримує протокол WebDAV:
- ВLinux ресурси WebDAV можна примонтувати в загальну файлову систему за допомогою утилітиdavfs2.
- OS XApple використовує WebDAV для роботи сервісуiDisk.
- Microsoft SharePoint також використовує WebDAV.
- WebDAV вбудований у MS Windows. Служба має назву WebClient, а вIE — Web Folders. Ресурси WebDAV можна підключити як звичайні мережеві диски.
- File Transfer Protocol (FTP) — простий мережевий протокол, побудований поверхIP, який дозволяє користувачам передавати файли між вузлами мережі (комп'ютерами).FTPS(інші мови) розширення FTP для захищеного обміну через шифрування трафіку.
- SSH File Transfer Protocol (SFTP) — розширення SSH-протоколу версії 2.0 для забезпечення захищеного обміну файлами.
- Розподілена файлова система така, якServer Message Block (SMB) дозволяєMicrosoft Windows або вільнимSamba клієнтам отримувати доступ та керувати файлами й теками віддалено на відповідномуфайловому сервері.
- AtomPub — HTTP- для створення та оновлення вебресурсів, може в деяких випадках використовуватись як WebDAV. Він заснований на стандартних HTTP-визначеннях (HTTP-командах) із стандартними колекціями ресурсів, поведінка яких подібна моделі поведінки каталогів у WebDAV.
- Сумісні сервіси керування наповненням (CMIS)(інші мови) — стандарт, що складається з набору вебсервісів для обміну інформацією між різнорідними репозиторіями, прагне забезпечити функціональну сумісність для людей і додатків, що використовують кілька сховищ контенту. Підтримує якSOAP, так йAtomPub подібні інтерфейси.
- Вікірушій, наприкладMediaWiki.
