| WebCite | |
|---|---|
 | |
 | |
| Посилання | webcitation.org |
| Гасло (девіз) | Зберігаючи для нащадків |
| Комерційний | ні |
| Тип | архів,вебсайт |
| Мови | англійська |
| Власник | Торонтський університет  |
| Автор | Гюнтер Айзенбах |
| Започатковано | 1998 |
| Стан | онлайн |
| РейтингAlexa | ▲ 98,187 (August 2015)[1] |
 WebCite уВікісховищі | |
WebCite —інтернет-сервіс, що виконуєархівування вебсторінок за запитом. Згодом назаархівовану[en] сторінку можна послатися черезURL. Користувачі мають можливість отримати архівну сторінку в будь-який момент і без обмежень, до того ж не важливий статус й стан оригінальної вебсторінки, з якої була зроблена архівна копія. Таке архівування особливо важливо в академічному контексті.WebCite єнекомерційнимконсорціумом, який підтримується видавцями та редакторами, і може використовуватися будь-ким безкоштовно.
На відміну від проєкту«Архів Інтернету»,WebCite не використовує роботів для автоматичної архівації всіх підряд вебсторінок.WebCite архівує сторінки тільки у відповідь на прямий запит користувача.WebCite архівує весь контент на сторінці —HTML,PDF,таблиці стилів,JavaScript і зображення.WebCite також архівуєметадані про архівуємі ресурси, такі як час доступу,MIME тип та довжину контенту. Ці метадані корисні для встановленняавтентичності тапоходження архівованих даних.
WebCite є членом«англ.International Internet Preservation Consortium»[2]..
Задуманий в 1997 році Гюнтером Айзенбахом (англ.Gunther Eysenbach),WebCite був публічно описаний в наступному році, коли в статтях про контроль якості Інтернету з'явилися заяви, що подібний сервіс може вимірювати інтенсивність цитування вебсторінок[3]. У тому ж році був здійснений пілотний запуск сервісу за адресоюwebcite.net (див. архівні скріншоти «WebCite» через «Wayback Machine» архівовані 3 лютого 1999 р.). Незабаром після цього на ринок вийшли«Google» й«Архів Інтернету», що зменшило потребу в сервісі типуWebCite.
ІдеяWebCite була відроджена в 2003 р., коли в дослідженні, опублікованому вжурналі«Science», були зроблені висновки, що до сих пір не існує адекватного та відповідного рішення для архівації вебсторінок[4]. «Архів Інтернету» і «Google» не надають архівацію «за запитом» користувача, й вони не мають необхідногоінтерфейсу для наукових журналів і видавництв, який би дозволяв автоматизувати архівацію цитованих посилань. На 2008 рік понад 200 журналів почали повсякденно використовуватиWebCite[5].
Лоуренс Лессіг, американський академік, який досліджує теми авторського права та технологій, використовувавWebCite в своєму «amicus brief» в судовому процесіангл.MGM Studios, Inc. v. Grokster, Ltd., який розглядався уВерховному суді США[6].
Відключення вчервні-липні 2009 року
У червні 2009 р. процес додавання до архівуWebCite нових сторінок був призупинений. 19 червня створювачWebCite написав, що збільшене навантаження на сервера є наслідком роботи бота «WebCiteBOT», який працював вАнглійській Вікіпедії. ТомуWebCite був переведений на новий сервер, й під час «перекладу» сервіс був недоступний[7]. Станом на кінець червня 2009 рокуWebCite став повністю недоступний, посилання на раніше заархівовані сторінки не працювали. Повне відновлення функціональності сталося на другому тижні липня 2009 року.
Відключення в2013 році
У серпні 2013 р сайт кілька днів не працював. У 2013 р. проєкт переживав труднощі з фінансуванням й оголосив збірку коштів[8]. Якщо б не вдалося зібрати необхідну суму (22,5 тис. доларів[8]),WebCite припинив архівацію з грудня 2013 року.
Відключення в2014 році
В кінці січня та першій половині лютого 2014 р. сайт не працював. У грудні були доступні старі посилання, проте кешування нових було неможливе через нестачу вільного місця. В кінці року проблему вдалося вирішити й сервіс працював в штатному режимі знову.
WebCite дозволяє робити архівацію за запитом (англ.On-demand). Він не використовуєвебкраулерів, сторінки архівуються тільки на прямий запит користувача.
Щоб ініціюватикешування йархівування сторінки, автор може використовувати спеціальне меню на сайті або створити спеціальнийбукмарклет, завдяки якому можливо переходити на заархівовану сторінку за допомогою простого «кліка» на відповідній закладці.
Заархівована на серверіWebCite сторінка доступна через дві різні вебадреси (URL): довгий і укорочений. Довга вебадреса містить в собі URL оригінальної (архівованої) сторінки та дату архівації. Використовується така схема:
, деURL є URL-адресою оригінальної сторінки, яка піддалася архівуванню, аDATE є датою архівації.
Наприклад:
Інша, скорочена форма не містить оригінальної URL-адреси й дати, але значно коротше, ніж довга форма. Наприклад, скорочена форма вищенаведеної сторінки буде наступною:
І довга, і коротка форма, яка наведена як приклад, посилається на ту ж саму сторінку:https://en.wikipedia.org/wiki/Main_Page[Архівовано 2 грудня 2003 уWayback Machine.], що була архівована 4 березня 2008 року.
Форма архівації на сторінціhttp://www.webcitation.org/archive[Архівовано 8 червня 2016 уWayback Machine.] (на головній сторінціWebSite за адресоюhttp://www.webcitation.org[Архівовано 24 лютого 2013 уArchive.is] натиснувши на «ARCHIVE» у верхній частині екрана).Для заповнення обов'язкові є лише перші два поля цієї форми.
Всі наступні поля не обов'язкові для заповнення, проте їх рекомендують заповнити. Інформація з них використовується якметадані та зберігається в архівіWebCite разом з архівною копією. Якщо для якогось поля немає інформації, наприклад невідомий автор або дата публікації (див. опис полів нижче), то відповідні поля залишаються незаповненими.
Коли поля заповнені, натискають кнопку «Submit». Через якийсь час користувачеві буде показана інша сторінка, на якій буде інформація про результат архівування.
До прикладу в шаблоні {{cite web}} є два параметри, спеціально призначені для архівних посилань:archiveurl іarchivedate. У першому параметрі вказують власне посилання на архівну копію, в довгій або укороченій формі. У другому параметрі вказують дату архівації, тобто того дня, коли було зроблено вебархівування.
СловоWebCite є зареєстрованоюторговою маркою[9].
WebCite не бере гроші з будь-яких користувачів сервісу[10].WebCite отримує дохід від пожертвувань видавців, які хочуть, щоб «їх публікації були проаналізовані та цитованими через вебархів»[11]. На початку своєї роботиWebCite отримував гроші відТоронтського університету[12].
Восени 2013 р. велися переговори про можливість створення комерційного сервісу на базіWebCite[13].
WebCite підтримує правову позицію, згідно якої йогоархівна діяльність допускається доктринамисумлінного використання та наявноїліцензії. Для підтримки аргументу про сумлінне використанняWebCite вказує, що його архівні копії вебсторінок єтрансформативними творами (англ.Transformativeness), вони є суспільно-корисними длянаукових досліджень і не завдають шкоди ринковій вартості будь-якій праці, що охороняється авторським правом.WebCite підкреслює, що кешування та архівування вебсторінок не може визначатись як порушення авторського права, тому що власник оригінальної сторінки має право вимагати прибрати її з архіву[2].
19 січня 2009р. відбувсясудовий процес«англ.Field vs Google» (CV-S-04-0413-RCJ-LRL), що стосувався процесу кешування вебсторінок компанією«Google». У результатіОкружний судНевади вСША (англ.United States District Court for the District of Nevada) всудовому рішенні постановив, щокешуваннявебсторінок не є порушеннямавторського права[2].
За вимогами правовласниківWebCite видаляє сторінки з публічного доступу, поміщаючи їх в «темний архів» (англ.Dark archive) доступ до якого можна отримати на платній основі ($200 за 5 сторінок плюс $100 за кожні наступні 10 сторінок)[14].
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)(англ.){{cite web}}:Зовнішнє посилання в|title=Membership is currently free[Архівовано 2016-05-31 уWayback Machine.](англ.)
WebCite has been incubated and is still hosted at the University of Toronto / University Health Network's Centre for Global eHealth Innovation.[Архівовано 2021-08-11 уWayback Machine.](англ.)
Dr. Eysenbach is trying to decide whether Webcite should continue as a non-profit project or a business with revenue streams built into the system.(англ.)