Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

V

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Статус версії сторінки

На цій сторінці показано неперевірені зміни

V
Латинська абетка
ABCDEFG
HIJKLMN
OPQRSTU
VWXYZ
Додаткові і варіантні знаки
ÀÁÂÃÄÅÆ
ĀĂĄȦ
ƁɃÇĆĈĊȻ
ČČ̣ƊĎÐ,ðƉ,ɖĐ,đ
ÈÉÊËĒĖĘ
ĚƏƐƓĜĞĠ
ĢƢĤĦÌÍ
ÎÏĪĮİIIJ
ĴJ̣̌ĶǨƘ
ĻŁĹĽĿLJ
ÑŃŅŇƝȠ
ŊNJÒÓÔÕÖ
ŌǪØŐŒƠƤ
ɊʠŔŘɌß
ſŚŜŞŠṢ̌
ÞŢŤŦȾƬƮ
ÙÚÛÜŪŬ
ŮŰŲƯŴ
ÝŶŸɎƳ
ȤŹŻƵŽẒ̌ 
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:V (значення).

V («ве») — 22-а літералатинського алфавіту.

Історія

[ред. |ред. код]

За походженням латинськаV являє собою адаптацію літери Υ, υ («іпсилон») давньогрецької абетки, яка, перейшла в латинку через посередництвоетруської абетки. В свою чергу, грецька літера іпсилон походить від фінікійської «вав» (до іпсилона сходить також латинськаY, а до «вав» черездигамму — іF)[1]. До абетки латинської мовиV потрапила чи прямо із західного варіанта грецького алфавіту, чи через посередництвоетруського алфавіту. У класичній латинській графіці ця літера використовувалася для передачі як голосного/u/, так і приголосного/w/: наприклад,num писалося як NVM, аvia вимовлялося як [ˈwia]. З I століття нашої ери під впливомнародної латини вимова /w/ змінилася на/β/ (такою вона збереглася віспанській), а пізніше — на/v/.

Під час пізнього Середньовіччя розвинулися дві формиV, обома позначали звуки /u/ і /v/. Форма із загостреною нижньою частиною писалася на початку слова, тоді як форма із закругленою нижньою частиною (U) — у середині та наприкінці, незалежно від звука. Перше розрізнення між ними відмічено в готичному рукопису 1386 р., деv передувалоu. Ближче до середини XVI ст. заv закріплюється передача приголосного, а заu — голосного звука[2].

Наявність тільки однієї літери для позначення /u/ і /v/ могла призводити до викривлення правопису і затемненняетимології деяких слів: наприклад,старофранцузькі слова*uis («вхід»),uile («олія»),uit («вісім»),uitre < uistre («устриця») для відрізнення відvis, vile, vit, vitre стали записувати з німимh —huis, huile, huit, huître (хоча етимологічноh там ніколи не було:uis походить відлат.ostium — «гирло, устя»,uile — відoleum,uit — відocto, аuitre — відostrea).

Назва

[ред. |ред. код]
  • В англійській —vee [viː];
  • В іспанській —ve [ˈbe]; (традиційна),uve [ˈuβe] (рекомендована);
  • В італійській —vi [ˈvi] чиvu [ˈvu];
  • У каталонській —ve [ˈve], в діалектах, що не розрізняють /v/ і /b/ —ve baixa [ˈbe ˈbajʃə] («низьке B/V»);
  • У німецькій —Vau [ˈfaʊ] «фау»;
  • У польській —fał ['faw];
  • У португальській — [ˈve];
  • У французькій — ['ve];
  • У чеській — ['vɛː].

Інше використовування

[ред. |ред. код]

Велика літера

[ред. |ред. код]

Мала літера

[ред. |ред. код]

Способи кодування

[ред. |ред. код]
Інші позначення літери V
Фонетичний алфавіт НАТОкод Морзе
Victor···–
⠧
Морський прапорний сигналСемафорна абеткаАмериканська жестова мова (ASL)Шрифт Брайля

КодASCII для великої V — 86, для малої v — 118; або удвійковій системі 01010110 та 01110110, відповідно.

КодEBCDIC для великої V — 229, для малої v — 165.

NCR кодHTML таXML — «V» та «v» для великої та малої літер відповідно.

Див. також

[ред. |ред. код]

Примітки

[ред. |ред. код]
  1. Letter V.Behind the Type. Архіворигіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 29 жовтня 2014.
  2. Pflughaupt, Laurent (2008).Letter by Letter: An Alphabetical Miscellany. trans. Gregory Bruhn.Princeton Architectural Press. с. 123—124.ISBN 978-1-56898-737-8. Архіворигіналу за 10 травня 2013. Процитовано 21 червня 2009.
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=V&oldid=46911479
Категорія:

[8]ページ先頭

©2009-2026 Movatter.jp