| †Thulaspis Час існування: середнійкембрій, 521–514 млн р. т. | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
| Thulaspis tholops Berks, et al. 2023 | ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Thulaspis — викопний рідчленистоногих, що існував укембрійському періоді (521—514 млн років тому). Описаний у 2023 році.[1]
Рештки тварини знайдено улагерштеттіСіріус-Пассет на півостровіЗемля Пірі на півночіГренландії. ФормаціяБуен, у відкладеннях якої виявлено тварину, датуєтьсякембрійським ярусом 3.
Родова назваThulaspis походить від грецьких слівThule — назва найпівнічніших земель, таaspis — «щит». Таким чином вона означає — «щиток найпівнічніших земель». Видова назваtholops походить від грецьких слівthólos — «купол» іops — «обличчя». Вона дана у зв'язку з реконструйованою куполоподібною передньою частиною головного щитка.
Thulaspis був схожим натрилобіта, але мав немінералізований екзоскелет з яйцеподібними обрисами і 15 грудними сегментами. Широкий, напівкруглий головний щиток становив близько чверті загальної довжини тварини. Він мав невеликі округлі щоки. Передній крайнійтергіт мав злегка округлі лопатеві кінчики плевр, тоді як задні плеври дедалі більше вигинаються назад у короткі шипики. Передньомедіальні розширення присутні на перших п'яти грудних тергітах і зменшуються в сагітальній довжині дистально. Тергіти мають значне перекриття в аксіальному напрямку та біля верхівок плевральних валиків.Пігідій невеликий і гладенький, становить одну тринадцяту загальної довжини і одну п'яту максимальної ширини. Двогіллясті кінцівки мають широкі, клаптеподібні екзоподи з крайовими волосками.[2]
Філогенетичний аналізThulaspis показав його близьке розташування до кореняArtiopoda, що дозволяє припустити, що він був схожим на останнього спільного предка групи.
Thulaspis був відновлений як сестринський таксон доSquamacula, загадкового роду, відомого з кембріюКитаю таАвстралії. Обидва таксони мають подібну морфологію дорсального тергіту, а їхні двогіллясті придатки також дуже схожі. Однакгіпостом уThulaspis набагато скромніший порівняно з незвично великими структурами, які можна побачити в обох видівSquamacula. Наявність двох двогіллястих пар придатків на головіThulaspis є унікальною ознакою для Artiopoda, що робить його положення близьким до кореня групи.
 | Це незавершена стаття зпалеонтології. Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її. |
