У1989 гурт включено доЗали слави рок-н-ролу. Зайняв 4 місце в рейтингу найкращих музичних виконавців за версією журналу«Rolling Stone»2004 року[4] і друге місце у подібному рейтингу сайту Acclaimedmusic.net[5].
Першою платівкою гурту була«The Rolling Stones», що вийшла в1964 році. У травні 1965 року гурт презентував уСША пісню«(I Can't Get No) Satisfaction», яка відразу стала і візитною карткою гурту, і класикою рок-музики. Улітку сингл вийшов уВеликій Британії. Пісня з'явилася і в новій платівці«Out of Our Heads», що було незвичним для Великої Британії, де синглів переважно не додавали до повноцінних платівок.
Альбом1966 року«Aftermath» став першим, у якому гурт грав лише власний матеріал — всі слова і музику написали самі «Роллінг Стоунз» (переважно дует Джаггер/Річардс). Часто імідж гурту, який ніби протиставлявся «чемним»The Beatles не вміщався в рамки цензури — в 1967 на«Шоу Еда Саллівана»(англ.Ed Sullivan Show) виконуючи пісню«Let's Spend The Night Together»(Проведімо цю ніч разом) Мік Джаггер просто бурмотів ці слова і дехто заявляв, що замість них лунало невинне«…Let's Spend Some Time Together…»(…Проведімо трохи часу разом…).
У1967 році у гурту почалися проблеми з правосуддям — у травні за зберіганнямарихуани тагероїну заарештували Браяна Джонса, а згодом затримали Джаггера зРічардсом. Справа набула розголосу, на захист «роллінгів» виступили, зокремаДжон Леннон з«The Beatles» іПіт Тауншенд з«The Who». Перебування у в'язниці спонукало членів гурту до написання пісні«We Love You», яка мала бути подякою для шанувальників — і відповіддю журналістам та судовій владіБританії. У композиції виразно чути чиюсь ходу і грюкання дверима в'язничної камери. Також у записуванні (бек-вокал)взяли участьДжон Леннон іПол Маккартні. Після виходу платівки «Бітлз»«Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band», яка дуже вплинула на всю подальшу історіюрок-музики, гурт записує власнийпсиходелічний альбом —«Their Satanic Majesties Request», у якому багато інструментальних партій і чимало експериментаторства (особливо у виконанні Браяна Джонса). Наркотична залежність Джонса спричиняла непорозуміння в гурті і, зрештою,9 червня1969 року він заявив про вихід зі складу «Роллінг Стоунз». Новим гітаристом став 21-річнийМік Тейлор. ПланиДжонса створити власний гурт перервала смерть:3 липня1969 тіло знайшли у басейні перед його будинком. Музиканти присвятили концерт загиблому:5 липня гурт виступав на відкритому повітрі улондонськомуГайд-парку — послухати «Роллінг Стоунз» прийшло понад 200 000 осіб. Джаггер прочитав уривок з елегіїПерсі Біш Шеллі«Adonais», яку поет написав, коли дізнався про смерть друга. Добре показав себе новий гітарист (в2004 році журнал«Guitarplayer Magazine» назвав пару Річардс/Тейлор «найкращим гітарним дуетом в історії»).
Заохочений таким успіхом гурт вирішив виступити на відкритому повітрі і вСША. Після закінчення американського турне, що тривало весь листопад1969 року, гурт влаштував безкоштовний виступ в північнійКаліфорнії, 70 кілометрів відСан-Франциско. Концерт закінчився трагедією: чомусь для підтримання порядку найняли представників угрупування мото-клубу «Ангели пекла» (англ.Hells Angels), але вони не зуміли контролювати 300-тисячний натовп і почалися сутички — під час виконання пісні«Under My Thumb» було забито насмерть 18-річного Мередіта Ганта.«The Rolling Stones» просто втекли зі сцени і якнайшвидше покинулиСполучені Штати. Фестиваль мав затьмаритиВудсток, але насправді лише сколихнув ідеали поколіннядітей квітів.
Записи з концертів 27-28 листопада1969 року у Нью-Йорку видали на платівці«Get Yer Ya-Ya's Out!»; це була остання платівка записана спільно з«Decca». У 1970 році, коли вигас контракт з«Decca Records», гурт створює власнийлейбл звукозапису«Rolling Stones Records». Пісня «Sticky Fingers», видана вже під власнимлейблом, піднялася на перше місце хіт-параду, і вБританії, і вСША.
Стосунки між членами гурту ускладнились : Мік Джаггер одружився знікарагуанською моделлю Бьянкою Перес Морена де Масьяс; у Кейт Річардса були проблеми з наркотиками, — іМік Тейлор завжди залишався у тіні дуетуДжаггер/Річардс. Зазнавши податковий тиск,«The Rolling Stones» переїхали жити на південь Франції, де й записалиподвійний альбом«Exile On Main Street». Критики визнали його високий рівень і допрацьованість. На той час свої сольні альбоми вже мали Чарлі Воттс іВаймен. У грудні1974 року Тейлор покинув гурт — і на його місце прийшов знайомий Річардса, колишній учасникThe Birds, The FacesРон Вуд.
Кінець 1970-х рр. став кризовим в музиці The Rolling Stones. Найвдалішою платівкою була«Some Girls» (1978), яка вшестеро перевищила норму на платинову платівку (тобто продали 6 мнл. екземплярів). На ній хлопці експериментували з музикоюдиско, зокрема, пісню«Miss You» крутили на дискотеках. Платівки 80-х не були успішними. Джаггер сконцентрувався на виданні сольних платівок, те ж робив і Річардс. В 1986 році«The Rolling Stones» отримали преміюГреммі за вклад в розвиток музики.
У 1993 роціБіл Ваймен, котрий грав у гурті понад 30 років, залишив «The Rolling Stones». Видання кількох платівок(Voodoo Lounge, 1994;Stripped, 1995(концертний); Bridges to Babylon, 1997) відновило славу рок-гурту. У2002 році«Decca Records» нарешті погодилася включити до збірника найкращі пісні-композиції періоду до 1969 року. Результатом став подвійний альбом«Forty Licks» — 40 найбільших хітів на двох дисках. Музиканти і досі збирають повні стадіони, а їхніми шанувальниками є люди з кількох різних поколінь, оскільки«The Rolling Stones» граютьрок-н-рол уже понад 40 років.
У 2005 році на підтримку альбому«A Bigger Bang»«The Rolling Stones» організували світовий концертний тур, який на момент його закінчення ставнайприбутковішим за всю історію музики.
25 липня 2007 року«The Rolling Stones» мали виступати в Києві наНСК Олімпійському, але концерт скасували, ймовірно, через політичну кризу в Україні. В цей день вони виступили уВаршаві.
У 2016 році«The Rolling Stones» вперше виступили наКубі, де рок-музика близько пів-століття була забороненою. Концерт відвідали 1 мільйон 200 тисяч глядачів.
15 липня2022 року на концерті уВідні, на знак підтримки України під часросійського вторгнення, пісняYou Can't Always Get What You Want прозвучала в супроводі двох українських хорів — дитячого хору «Дзвіночок» та жіночого хору «Вогник», після чого Мік Джаггер сказав: «Вони пройшли довгий шлях, щоб бути тут сьогодні ввечері». На екрані в глибині сцени демонструвались відеофрагменти з українським прапором на тлі українських міст, логотип гурту на футболках учасників хору також був розфарбованим у кольориукраїнського прапора[6][7].
На початку вересня2023 року, телерадіомовна компаніяВВС повідомила, що англійський рок-гурт«The Rolling Stones», вперше за 18 років, готується до випуску нового альбому, який вже отримав назву«Hackney Diamonds». Він стане першим альбомом гурту після альбому«Blue and Lonesome» (2016), що складався з кавер-версій таких виконавців, як Хоулін Вулф та Літл Уолтер, які вперше надихнули їх на створення групи у 1960-ті роки. До цього їх останнім альбомом з оригінальними композиціями був«A Bigger Bang» (2005)[8].
До 1967 року гурт видавав дві різні версії платівок: для США і для Великої Британії — вони могли мати різні назви, обкладинки та дещо інший список пісень.
↑Виразrolling stones буквально перекладається, як «камені, що котяться». Але ця розповсюджена в англійській мові ідіома також означаєбродягу, блукача, непосидючу людину, мандрівника. Входить у приказки та прислів'я: наприклад,a rolling stone gathers no moss — камінь, що котиться, не заростає мохом
.svg)
.jpg)