Отримав популярність в2005 році після успішного дебюту свого першого альбомуThe Documentary. Відтоді The Game вважається головною рушійною силою в поверненніхіп-хопу Західного узбережжя в меінстрім і конкуренції зхіп-хопом Східного узбережжя. Також The Game є єдиним виконавцем із Західного узбережжя, що випустив мульти-платиновий альбом (The Documentary), з часів альбомуDr. Dre2001, який вийшов в кінці1999 року (проте, альбомСнуп Догга під назвоюTha Last Meal був проданий в кількості 2 мільйонів копій, але був названий лише платиновим). The Game також здобув популярність за участь в хіп-хоп міжусобицях з такими виконавцями, як50 Cent,G-Unit,Jay-Z,Meek Mill та іншими.
Джейсон Терелл Тейлор[1][2] народився вКомптоні,Каліфорнія[3] в мами Лінетт Байкер і батька Джорджа Тейлора, предки якого булиіспанцями ікорінними американцями. Після того, як його старша сестра звинуватила його батька в сексуальному домаганні, їх сім'я розпалася і Тейлор жив в прийомній сім'ї протягом восьми років в Карсоні, передмісті Лос-Анджелеса (знаходиться безпосередньо на північний захід від Комптона). Коли Тейлору було тринадцять, його мати знову отримала опікунство, і він об'єднався зі своєю сім'єю в Комптоні. Подальші роки він провів в районі в бандіCrips, відомому як Сантана Блокк[4], проте згодом він приєднався доBloods. Тейлор заявив також, що його батьки були в рядах Crips. Після закінчення Комптонськой середньої школи, Тейлор недовгий час вчився в університеті штату Вашингтон за рахунок стипендії, видаваної членам баскетбольної команди. Проте він вилетів в першому ж семестрі за те, що у нього знайшли наркотики. І відтоді він повністю занурився у вуличне життя і почав торгувати наркотиками[5]. У вісімнадцять років він почав підтримувати свого звідного брата Big Fase 100, який був лідером банди Cedar Block Pirus. 2001 року в ході невдалої операції з наркотиками Тейлор отримав п'ять вогнепальних поранень: у серце, шлунок, обидві руки і нога. Після перестрілки Тейлор провів три дні в комі і в процесі відновлення вирішив почати кар'єру в реп-індустрії.
Вивчаючи різні відомі реп-альбоми, The Game розробив власну стратегію становлення репером і за допомогою свого зведеного брата Big Fase 100 заснував звукозаписний лейблThe Black Wall Street Records. Спочатку на цей лейбл були підписані такі артисти, якGlasses Malone,Vita,Nu Jerzey Devil і сам The Game. Його сценічне ім'я було придумане його бабусею, яка дала йому цей нік, тому що вважала, що він завжди охоче погоджувався на різні справи, був готовий до всього (was always «Game» for everything). The Game вперше здобув популярність, коли він побував на хіп-хоп саміті, який організувалиРасселл Сіммонс іЛуї Фаррахан[6], представляючи свій перший мікстейпYou Know What It Is Vol. 1 в 2002 році, після чого записався на незалежному лейбліGet Low Recordz, власником якого є JT the Bigga Figga. Спочатку,Шон Комбс (P.Diddy) зBad Boy Records збирався підписати його на свій лейбл[7], але запис The Game попав в руки відомого продюсераDr. Dre, який підписав його на свій лейблAftermath Entertainment у 2003 році[8][9]. Щоб отримати вигоду з підвищеної уваги до власної персони, The Game продовжив записувати музику. У жовтні 2004, він випустив свій перший альбомUntold Story, записаний на Get Low Recordz, який був проданий в кількості 82 тисяч копій в перебігу перших трьох місяців[10]. У створенні альбому брали участь такі артисти, якSean T,Young Noble і JT the Bigga Figga[11]. The Game також з'являвся на записах різних ді-джеїв, таких якDJ Kay Slay,DJ Whoo Kid іDJ Clue. The Game також випустив другий мікстейпYou Know What It Is Vol. 2 через свій власний лейбл, а також з'явився у відеогріNBA Live 2004 в пісні продюсера Fredwreck по назвою «Can't Stop Me».
The Documentary,Doctor's Advocate і конфлікт з 50 Cent (2003-2007)
Дебютний альбом ГеймаThe Documentary спочатку мав назвуNigga Wit' An Attitude Volume 1 (як чути в тексті пісні«Dreams»), але було змінено на прохання вдовиEazy-E. Основними продюсерами альбому були Dr. Dre і 50 Cent. Хіт-сингли«How We Do» і«Hate It or Love It» незабаром були номіновані на премію«Греммі»[12].The Documentary вийшов 18 січня 2005 року, дебютував під номером 1 уBillboard 200 і став десятим найпродаванішим альбомом у США 2005 року[13]. У Великобританії він дебютував під №7. У світі було продано близько п'яти мільйонів примірників[14].
На початку 2005 року Game вступив у ворожнечу з G-Unit. Ще до того, як вийшов дебютний альбом Game на мейджор-лейблі та їхня ворожнеча стала публічною, між Game та 50 Cent виникла напруга[15]. Невдовзі після виходу документального фільму 50 Cent розповів про нещасний випадок, який стався в стриптиз-клубі, заявивши, що він відчув, що Гейм не має бажання диситиFat Joe іJadakiss після пісні «New York»Джа Рула, і згодом вигнав його з G-Unit. 50 Cent також стверджував, що він не отримав належної заслуги у створенніThe Documentary, оскільки він написав шість пісень, усі з яких Гейм заперечував. Під час цієї суперечки член оточення Гейма був застрелений під час протистояння, яке сталося в студії Hot 97 у Нью-Йорку[16].
Після того, як ситуація між ними загострилася, 50 Cent і Game провели прес-конференцію, щоб оголосити про своє примирення[17]. У шанувальників були змішані почуття щодо того, чи створили репери рекламний трюк, щоб збільшити продажі двох альбомів, які вони щойно випустили[16] Nevertheless, even after the situation had apparently deflated,[18]. Однак, навіть після того, як ситуація, очевидно, покращилася[18], G-Unit продовжили ворогувати з Game, піддаючи сумніву його вуличний образ у медіа та стверджуючи, що без їхньої підтримки він не досяг би успіху, якщо б випустив другий альбом. Game відповів під час виступу на фестиваліSummer Jam і розпочав бойкот G-Unit під назвою «G-Unot»[19].
Після виступу на Summer Jam Гейм відповів піснею під назвою «300 Bars and Runnin'», розширеним «дисом», спрямованим на G-Unit, а також на членівRoc-A-Fella Records у мікстейпіYou Know What It Is, Vol. 3. Трек унікальний тим, що він триває майже 14 хвилин, у ньому Гейм критикує всіх членів G-Unit, серед багатьох інших. 50 Cent відповів своїм музичним кліпом на трек«Piggy Bank», у якому Гейм зображений у ролі лялькиМістера Картопляної Голови, а також пародіює інших суперників[20]. Відтоді обидві групи продовжували атакувати одна одну. Game випустив ще два мікстейпи,Ghost Unit і мікстейп/DVD під назвоюStop Snitchin Stop Lyin. 50 Cent відповів на «Not Rich, Still Lyin'», де він висміює Гейма[21]. Крім того, G-Unit почали реагувати на численні мікстейпи, а тодішній новий учасник G-UnitSpider Loc почав дисити Гейма. Гейм відповів «240 Bars (Spider Joke)»[21], піснею, головним чином націленою на Spider Loc, але також зверненою доTony Yayo та реп-групиM.O.P., а також піснею «The Funeral 100 Bars».
Ворожнеча між Game та Roc-A-Fella Records виникла внаслідок попереднього суперництва зМемфісом Бліком щодо назви його лейблу (Get Low Records), який був схожий на той, з яким раніше був підписаний Game (Get Low Recordz). У синглі «Westside Story» Гейм пише: «Я не застібаю сорочки і не їжджу наМайбахах», що було сприйнято як випад в сторонуJay-Z, хоча Гейм заявив, що це було адресовано Джа Рулу. Пізніше Jay-Z виконав фрістайл на радіошоуFunkmaster Flex на Hot 97, і в ньому він неодноразово використовував слово game, яке деякі фанати хіп-хопу вважали спрямованим на Game. Гейм відповів піснею «My Bitch», у якій перший куплет спрямований на G-Unit, другий — на Jay-Z, а третій — наШуга Найта[22].
Через суперечку з 50 Cent Game залишив Aftermath Entertainment і почав співпрацювати зGeffen Records, щоб звільнитися від будь-яких зобов’язань перед G-Unit. Другий альбом ГеймаDoctor's Advocate вийшов 14 листопада 2006 року. Дата виходу альбому була перенесена Геймом, щоб довести, що він може досягти успіху без допомоги Дре і 50 Cent. Гейм спочатку оголосив ужурналі XXL, що в альбомі буде кілька композицій Dre[23], однак під час інтерв’ю на Power 105 він оголосив, що в альбомі їх не буде (проте в Інтернеті є неопубліковані композиції, спродюсовані Dre, але невідомо, чому він не з’явився наDoctor's Advocate)[24]. Альбом дебютував під номером 1 уBillboard 200, продавши понад 358 000 копій за перший тиждень[25].
Новий альбом GameLAX вийшов 26 серпня 2008 року лейблом Geffen Records. Першим офіційним синглом стала пісня«Game's Pain», де в приспіві можна почутиКішу Коул. Іншими сингласми стали:«Dope Boys», яку Гейм виконав ізТревісом Баркером,«My Life» за участюLil Wayne і«Camera Phone» разом зNe-Yo. Альбом під номером 2 уBillboard 200, продавши понад 238 000 копій у перший тиждень. До 22 жовтня 2008 року продано 660 000 копій тільки в Сполучених Штатах[26].LAX отримав багато схвальних відгуків від критиків, які високо оцінили продакшн.
23 серпня 2011 року вийшов четвертий студійний альбом репераThe R.E.D. Album на лейблахAftermath Entertainment іInterscope Records. Гейм працював над цим релізом з 2009 року.. Першим офіційним синглом стала пісня«Red Nation» за участю репера Lil Wayne, на яку був знятий кліп. Сингл вийшов 12 квітня цього року в США, а 3 травня – у всьому світі. Наступним синглом стала пісня«Pot of Gold» за участю співакаКріса Брауна, на яку також було знято відео. Альбом дебютував на вершині чартів і продався у кількості 98 000 копій за перший тиждень[27].
Незабаром після випуску восьмого студійного альбому, який довго відкладався, Гейм оголосив про початок роботи над своїм дев'ятим альбомом. У той час під назвоюSoundtrack to Chaos він сказав, що в альбомі не буде його «викидати ім’я» або в якості запрошених виконавців для вокалу[28]. У березні 2012 року Гейм оголосив, що назву альбому було змінено наF.I.V.E.: Fear Is Victory's Evolution і що це може бути його останнім альбомом, випущеним під Interscope [59], але 28 серпня репер опублікував нову назву:Jesus Piece.
Альбом вийшов 11 грудня 2012 року, до нього увійшлиЛіл Уейн,Біг Шон,J. Cole,Rick Ross,2 Chainz,Джеймі Фокс,Віз Халіфа,Tyga,Кріс Браун та інші[29]. Гейм також виявив зацікавленість у створенні майбутнього спільного альбому з Крісом Брауном[29]. Гейм пояснив, що концепціяJesus Piece не має духовної теми, але вона матиме «гангстерську» тему насолоди життям, а також віри в Бога[30][31].Jesus Piece став першим альбомом Game післяThe Documentary, у якому представлено продукцію Dr. Dre. Гейм оголосив у соціальних мережах, що щонеділі до виходу альбому він публікуватиме нову музику, яка не потрапила до остаточної версії альбому. Гейм порівняв якість продакшну альбому та велику кількість гостей із альбомом свого наставника Доктора Дре2001[32]. Після виходу альбом отримав загалом позитивні відгуки музичних критиків. Більшість рецензентів високо оцінили продакшн, гостей і сам альбом[33]. Jesus Piece дебютував під шостим місцем уBillboard 200, продавши за перший тиждень 86 000 копій у Сполучених Штатах[34]. Станом на 26 липня 2013 року було продано 281 000 копій згідно зNielsen SoundScan[35].
1 жовтня 2013 року Гейм оголосив, що він офіційно залишає Interscope Records і що тепер він вільний[36].
8 жовтня The Game випустив свій перший проєкт після відходу з Interscope, мікстейп під назвоюOperation Kill Everything[37].
14 жовтня 2014 року вийшов його черговий альбомBlood Moon: Year of the Wolf за участю таких гостей, якYo Gotti, Lil Wayne, 2 Chainz,Too $hort, Кріс Браун,Young Jeezy та Tyga. Альбом рекламувався синглами «Bigger Than Me»[38][39] і«Or Nah»[40][41], на які були зняті кліпи. Альбом дебютував під номером 7 уBillboard 200 з продажами 32 885 копій за перший тиждень[42].
9 жовтня 2015 року Гейм і продюсерSkrillex випустили спільну пісню під назвою«El Chapo»[43].
18 березня 2015 року репер оголосив про вихід свого нового альбому під назвоюThe Documentary 2, який вийде 30 червня 2015 року[44]. Пізніше ця дата була перенесена на 7 серпня, потім на 28 серпня і, нарешті, на 9 жовтня 2015 року[45][46][47]. Перший сингл під назвою«100» за участюДрейка вийшов 26 червня 2015 року. Через сім днів після виходу альбому Гейм випустив другу половину альбому під назвоюThe Documentary 2.5. Обидві частини отримали дуже хороші відгуки.
1 серпня 2016 року в стриптиз-клубі Ace of Diamonds, де також перебував 50 Cent, The Game завершив майже 12-річну сварку між ними словами: «What happened, that shit was 12 years ago». (укр.«Що поробиш, це лайно було 12 років тому».)[48].
16 вересня 2016 року репер опублікував пісню «92 Bars», п'ятихвилинний фрістайл для реклами свого восьмого альбому, але насправді це був дисс протиМік Мілла[49][50].
14 жовтня 2016 року відбулася прем'єра восьмого студійного альбому Гейма під назвою1992. Альбом містив сингл«All Eyez», випущений 20 червня 2016 року. Дизайн обкладинки альбому створив Джо Кул, автор обкладинкиDoggystyleСнуп Догга.
У грудні 2016 року The Game оголосив, що працює над своїм наступним і останнім альбомом[51]. 21 червня 2019 року він випустив перший сингл альбому під назвою «West Side». 1 листопада 2019 року The Game випустив другий сингл «Stainless» за участюАндерсона Паака. Його дев'ятий студійний альбомBorn 2 Rap вийшов 29 листопада 2019 року, у його сороковий день народження. Він дебютував під номером 19 уBillboard 200.
У листопаді 2020 року The Game повернувся з «A.I. with the Braids» за участю Ліл Уейна, його першим синглом після Born 2 Rap[52]. У січні 2021 року менеджер The Game, Wack 100, сказав AllHipHop, що хоча Game назвавBorn 2 Rap своїм останнім альбомом, він повернувся в студію, працюючи над новим проєктом, попередньо під назвою30 for 30. Більше подробиць не повідомляється[52].
У січні 2022 року ворожнеча між Game та 50 Cent відновилася після того, як останній розкритикував інтерв’ю ГеймаDrink Champs ізN.O.R.E., де він стверджував, що колишній конкурент 50 Cent із продажу платівокКаньє Вест зробив для мене «більше за два тижні, ніж [Доктор] Дре зробив для мене протягом усієї моєї кар'єри»[53]. The Game відповів, прокоментувавши, що він уклав весь G-Unit «в труну». Вважалося, що це стало наслідком того, що Game стверджував на Drink Champs, що він «найкращий і кращий репер», ніж колишній колега по лейблу AftermathЕмінем, з яким 50 Cent досі залишається близьким другом[54][55]. Крім того, менеджер Game, Wack 100, підсвідомо викликав або поставив під сумнів довіру до 50 Cent через несподівану появу репера на шоу Super Bowl LVI у перерві та звинувачення в гострайтингу[56][57][58][59].
15 липня The Game анонсував свій одинадцятий альбомDrillmatic – Heart vs. Mind, розкривши обкладинку та дату виходу. Назва альбому - посилання додрилу, одного з піджанрів сучасного хіп-хопу, а також алюзія на назву дебютного альбомуIllmatic репераNas. Альбом вийшов 12 серпня 2022 року. Виконавчими продюсерами альбому сталиHit-Boy, Каньє Вест, Wack 100 та інші[60]. На альбомі були запрошеніХлоя Бейлі,Рік Росс,ASAP Rocky, колишній конкурентМік Мілл,YoungBoy Never Broke Again,Біг Шон,YG та двадцять два інших у списку з 30 треків; сюди також входить дует з Каньє Вестом під назвою «Eazy», який містить семпли заголовної пісніEazy-E 1988 року «Eazy-Duz-It», а також «The Black Slim Shady», яка є десятихвилинним диссом на Емінема[61]. Продавши 25 000 еквівалентних одиниць за перший тиждень, він дебютував під номером дванадцять уBillboard 200, ставши найменш продаваним альбомом Гейма в його кар'єрі[62][63].
У Гейма двоє синів і одна дочка. Перший син народився 30 червня 2003 року, був названий Гарлем Керон Тейлор, 25 квітня 2007 народився другий син Кінг Джастіс Тейлор, ще пізніше 21 серпня 2010 дочка Калі Дрім Тейлор (хрещений батько Cali -Pharrell[64]), у 2014 році удочерив дев'ятирічну дівчинку Медісон.
Гейм оголосив, що він заручений з актрисою та моделлю Валейшою Баттерфілд, донькою американського конгресмена Джорджа Баттерфілда. Пара мала одружитися в березні 2007 року, але заручини були скасовані в червні 2006 року[65].
Після того, як пара розірвала заручини, Гейм зав'язав стосунки з Тіффні Кембридж, вчителькою шостого класу.VH1 транслював два сезониMarrying the Game, реаліті-серіалу про Гейма та Тіффні, коли вони готувалися до вінчання. Стосунки були «коханням з першого погляду», коли Тіффні зустріла Джейсона. Попри застереження щодо кар'єри Гейма, стосунки тривали вісім років, але, попри серіал, жодних шлюбних планів не було[66]. Кембридж звинувачувала Гейма у фізичному насильстві під час стосунків, що він заперечував[67].
Гейм був неодноразово заарештований за хуліанство і зберігання зброї[68][69][70][71].
↑Men of the Week: Entertainment. Архіворигіналу за 18 березня 2007. Процитовано 25 січня 2007.The Game was raised in a notorious Crips neighborhood known as Santana Blocc. ... From an early age he witnessed his parents, both gang members...[Архівовано 2011-08-16 уWayback Machine.]
↑Caramanica, Jon.The Game. Архіворигіналу за 25 листопада 2006. Процитовано 25 січня 2007.
↑Архівована копія. Архіворигіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 9 квітня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)