Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

The Game

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Статус версії сторінки

На цій сторінці показано неперевірені зміни

The Game
Джейсон Терелл Тейлор
Зображення
The Game у 2016 році
The Game у 2016 році
Основна інформація
Повне ім'яДжейсон Терелл Тейлор (англ.Jayceon Terrell Taylor)
Дата народження29 листопада1979(1979-11-29)(45 років)
Місце народженняКомптон,Лос-Анджелес,Каліфорнія,США
Роки активності2000 — дотепер
ГромадянствоСША США
Національністьафроамериканці Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїрепер,автор пісень,актор
ОсвітаCompton High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментивокал[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Моваанглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЖанриХіп-хоп Західного узбережжя,гангста-реп
ПсевдонімиChuck Taylor, Hurricane Game, Murda Game, The California Kid
СпівпрацяDr. Dre,50 Cent,G-Unit,Young Buck,Lloyd Banks,Tony Yayo,Snoop Dogg,Xzibit,Каньє Вест,Ja Rule,Fat Joe,Кіша Коул,Кріс Браун,Lil Wayne,Дрейк,Young Thug
ЛейблиGet Low,Aftermath,G-Unit,Geffen,Interscope,The Black Wall Street
Діти (3 Редагувати інформацію у Вікіданих)Cali Lynn Dream Taylord і King Justice Taylord Редагувати інформацію у Вікіданих
www.comptongame.com
Q:Цитати уВікіцитатах
CMNS: Файли уВікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Джейсон Терелл Тейлор[1][2] (англ.Jayceon Terrell Taylor; нар.29 листопада1979,Комптон,Каліфорнія,США[3]), відоміший під сценічним ім'ямThe Game, іноді простоGame —репер ізЗахідного узбережжя США. Після випуску свого дебютного незалежного альбомуUntold Story у2004 році його помітив репер іпродюсер звукозаписуDr. Dre і підписав на свій лейблAftermath. The Game здобув популярність у2005 році завдяки успіху його дебютного альбомуThe Documentary на мейджор-лейблі та двох номінацій на преміюГреммі, і досяг ще більшого успіху з наступним альбомомDoctor's Advocate2006 року. У березні 2005 рокуАмериканська асоціація компаній звукозапису сертифікувалаThe Documentary двічі платиновим.

Отримав популярність в2005 році після успішного дебюту свого першого альбомуThe Documentary. Відтоді The Game вважається головною рушійною силою в поверненніхіп-хопу Західного узбережжя в меінстрім і конкуренції зхіп-хопом Східного узбережжя. Також The Game є єдиним виконавцем із Західного узбережжя, що випустив мульти-платиновий альбом (The Documentary), з часів альбомуDr. Dre2001, який вийшов в кінці1999 року (проте, альбомСнуп Догга під назвоюTha Last Meal був проданий в кількості 2 мільйонів копій, але був названий лише платиновим). The Game також здобув популярність за участь в хіп-хоп міжусобицях з такими виконавцями, як50 Cent,G-Unit,Jay-Z,Meek Mill та іншими.

Ранні роки

[ред. |ред. код]

Джейсон Терелл Тейлор[1][2] народився вКомптоні,Каліфорнія[3] в мами Лінетт Байкер і батька Джорджа Тейлора, предки якого булиіспанцями ікорінними американцями. Після того, як його старша сестра звинуватила його батька в сексуальному домаганні, їх сім'я розпалася і Тейлор жив в прийомній сім'ї протягом восьми років в Карсоні, передмісті Лос-Анджелеса (знаходиться безпосередньо на північний захід від Комптона). Коли Тейлору було тринадцять, його мати знову отримала опікунство, і він об'єднався зі своєю сім'єю в Комптоні. Подальші роки він провів в районі в бандіCrips, відомому як Сантана Блокк[4], проте згодом він приєднався доBloods. Тейлор заявив також, що його батьки були в рядах Crips. Після закінчення Комптонськой середньої школи, Тейлор недовгий час вчився в університеті штату Вашингтон за рахунок стипендії, видаваної членам баскетбольної команди. Проте він вилетів в першому ж семестрі за те, що у нього знайшли наркотики. І відтоді він повністю занурився у вуличне життя і почав торгувати наркотиками[5]. У вісімнадцять років він почав підтримувати свого звідного брата Big Fase 100, який був лідером банди Cedar Block Pirus. 2001 року в ході невдалої операції з наркотиками Тейлор отримав п'ять вогнепальних поранень: у серце, шлунок, обидві руки і нога. Після перестрілки Тейлор провів три дні в комі і в процесі відновлення вирішив почати кар'єру в реп-індустрії.

Музична кар'єра

[ред. |ред. код]

Початок кар'єри

[ред. |ред. код]

Вивчаючи різні відомі реп-альбоми, The Game розробив власну стратегію становлення репером і за допомогою свого зведеного брата Big Fase 100 заснував звукозаписний лейблThe Black Wall Street Records. Спочатку на цей лейбл були підписані такі артисти, якGlasses Malone,Vita,Nu Jerzey Devil і сам The Game. Його сценічне ім'я було придумане його бабусею, яка дала йому цей нік, тому що вважала, що він завжди охоче погоджувався на різні справи, був готовий до всього (was always «Game» for everything). The Game вперше здобув популярність, коли він побував на хіп-хоп саміті, який організувалиРасселл Сіммонс іЛуї Фаррахан[6], представляючи свій перший мікстейпYou Know What It Is Vol. 1 в 2002 році, після чого записався на незалежному лейбліGet Low Recordz, власником якого є JT the Bigga Figga. Спочатку,Шон Комбс (P.Diddy) зBad Boy Records збирався підписати його на свій лейбл[7], але запис The Game попав в руки відомого продюсераDr. Dre, який підписав його на свій лейблAftermath Entertainment у 2003 році[8][9]. Щоб отримати вигоду з підвищеної уваги до власної персони, The Game продовжив записувати музику. У жовтні 2004, він випустив свій перший альбомUntold Story, записаний на Get Low Recordz, який був проданий в кількості 82 тисяч копій в перебігу перших трьох місяців[10]. У створенні альбому брали участь такі артисти, якSean T,Young Noble і JT the Bigga Figga[11]. The Game також з'являвся на записах різних ді-джеїв, таких якDJ Kay Slay,DJ Whoo Kid іDJ Clue. The Game також випустив другий мікстейпYou Know What It Is Vol. 2 через свій власний лейбл, а також з'явився у відеогріNBA Live 2004 в пісні продюсера Fredwreck по назвою «Can't Stop Me».

The Documentary,Doctor's Advocate і конфлікт з 50 Cent (2003-2007)

[ред. |ред. код]

Game мав контракт ізAftermath Entertainment,Dr. Dre та власник лейблуInterscope Джиммі Айовін вирішили, що він працюватиме з50 Cent іG-Unit, оскільки вони вважали, що це збільшить інтерес шанувальників як до Game, так і до G-Unit. Незабаром він знявся в кліпах 50 Cent,Lloyd Banks,Young Buck іFabolous. Вперше він з'явився в кліпі«In da Club», танцюючи з дівчиною. Починаючи свою кар'єру, він був втягнутий у конфлікти G-Unit зДжо Бадденом іДжа Рулом. 2004 року, перед випуском свого першого синглу«Westside Story», він разом ізДжимом Джонсом іCam'ron виступив у синглі «Certified Gangstas».

Дебютний альбом ГеймаThe Documentary спочатку мав назвуNigga Wit' An Attitude Volume 1 (як чути в тексті пісні«Dreams»), але було змінено на прохання вдовиEazy-E. Основними продюсерами альбому були Dr. Dre і 50 Cent. Хіт-сингли«How We Do» і«Hate It or Love It» незабаром були номіновані на премію«Греммі»[12].The Documentary вийшов 18 січня 2005 року, дебютував під номером 1 уBillboard 200 і став десятим найпродаванішим альбомом у США 2005 року[13]. У Великобританії він дебютував під №7. У світі було продано близько п'яти мільйонів примірників[14].

На початку 2005 року Game вступив у ворожнечу з G-Unit. Ще до того, як вийшов дебютний альбом Game на мейджор-лейблі та їхня ворожнеча стала публічною, між Game та 50 Cent виникла напруга[15]. Невдовзі після виходу документального фільму 50 Cent розповів про нещасний випадок, який стався в стриптиз-клубі, заявивши, що він відчув, що Гейм не має бажання диситиFat Joe іJadakiss після пісні «New York»Джа Рула, і згодом вигнав його з G-Unit. 50 Cent також стверджував, що він не отримав належної заслуги у створенніThe Documentary, оскільки він написав шість пісень, усі з яких Гейм заперечував. Під час цієї суперечки член оточення Гейма був застрелений під час протистояння, яке сталося в студії Hot 97 у Нью-Йорку[16].

Після того, як ситуація між ними загострилася, 50 Cent і Game провели прес-конференцію, щоб оголосити про своє примирення[17]. У шанувальників були змішані почуття щодо того, чи створили репери рекламний трюк, щоб збільшити продажі двох альбомів, які вони щойно випустили[16] Nevertheless, even after the situation had apparently deflated,[18]. Однак, навіть після того, як ситуація, очевидно, покращилася[18], G-Unit продовжили ворогувати з Game, піддаючи сумніву його вуличний образ у медіа та стверджуючи, що без їхньої підтримки він не досяг би успіху, якщо б випустив другий альбом. Game відповів під час виступу на фестиваліSummer Jam і розпочав бойкот G-Unit під назвою «G-Unot»[19].

Після виступу на Summer Jam Гейм відповів піснею під назвою «300 Bars and Runnin'», розширеним «дисом», спрямованим на G-Unit, а також на членівRoc-A-Fella Records у мікстейпіYou Know What It Is, Vol. 3. Трек унікальний тим, що він триває майже 14 хвилин, у ньому Гейм критикує всіх членів G-Unit, серед багатьох інших. 50 Cent відповів своїм музичним кліпом на трек«Piggy Bank», у якому Гейм зображений у ролі лялькиМістера Картопляної Голови, а також пародіює інших суперників[20]. Відтоді обидві групи продовжували атакувати одна одну. Game випустив ще два мікстейпи,Ghost Unit і мікстейп/DVD під назвоюStop Snitchin Stop Lyin. 50 Cent відповів на «Not Rich, Still Lyin'», де він висміює Гейма[21]. Крім того, G-Unit почали реагувати на численні мікстейпи, а тодішній новий учасник G-UnitSpider Loc почав дисити Гейма. Гейм відповів «240 Bars (Spider Joke)»[21], піснею, головним чином націленою на Spider Loc, але також зверненою доTony Yayo та реп-групиM.O.P., а також піснею «The Funeral 100 Bars».

Ворожнеча між Game та Roc-A-Fella Records виникла внаслідок попереднього суперництва зМемфісом Бліком щодо назви його лейблу (Get Low Records), який був схожий на той, з яким раніше був підписаний Game (Get Low Recordz). У синглі «Westside Story» Гейм пише: «Я не застібаю сорочки і не їжджу наМайбахах», що було сприйнято як випад в сторонуJay-Z, хоча Гейм заявив, що це було адресовано Джа Рулу. Пізніше Jay-Z виконав фрістайл на радіошоуFunkmaster Flex на Hot 97, і в ньому він неодноразово використовував слово game, яке деякі фанати хіп-хопу вважали спрямованим на Game. Гейм відповів піснею «My Bitch», у якій перший куплет спрямований на G-Unit, другий — на Jay-Z, а третій — наШуга Найта[22].


Через суперечку з 50 Cent Game залишив Aftermath Entertainment і почав співпрацювати зGeffen Records, щоб звільнитися від будь-яких зобов’язань перед G-Unit. Другий альбом ГеймаDoctor's Advocate вийшов 14 листопада 2006 року. Дата виходу альбому була перенесена Геймом, щоб довести, що він може досягти успіху без допомоги Дре і 50 Cent. Гейм спочатку оголосив ужурналі XXL, що в альбомі буде кілька композицій Dre[23], однак під час інтерв’ю на Power 105 він оголосив, що в альбомі їх не буде (проте в Інтернеті є неопубліковані композиції, спродюсовані Dre, але невідомо, чому він не з’явився наDoctor's Advocate)[24]. Альбом дебютував під номером 1 уBillboard 200, продавши понад 358 000 копій за перший тиждень[25].

The Game на концерті вЧехії в 2007 році

У 2007 році він знявся в епізодичній ролі у фільмі «Beef IV».

LAX іThe R.E.D. Album (2007-2012)

[ред. |ред. код]

Новий альбом GameLAX вийшов 26 серпня 2008 року лейблом Geffen Records. Першим офіційним синглом стала пісня«Game's Pain», де в приспіві можна почутиКішу Коул. Іншими сингласми стали:«Dope Boys», яку Гейм виконав ізТревісом Баркером,«My Life» за участюLil Wayne і«Camera Phone» разом зNe-Yo. Альбом під номером 2 уBillboard 200, продавши понад 238 000 копій у перший тиждень. До 22 жовтня 2008 року продано 660 000 копій тільки в Сполучених Штатах[26].LAX отримав багато схвальних відгуків від критиків, які високо оцінили продакшн.

23 серпня 2011 року вийшов четвертий студійний альбом репераThe R.E.D. Album на лейблахAftermath Entertainment іInterscope Records. Гейм працював над цим релізом з 2009 року.. Першим офіційним синглом стала пісня«Red Nation» за участю репера Lil Wayne, на яку був знятий кліп. Сингл вийшов 12 квітня цього року в США, а 3 травня – у всьому світі. Наступним синглом стала пісня«Pot of Gold» за участю співакаКріса Брауна, на яку також було знято відео. Альбом дебютував на вершині чартів і продався у кількості 98 000 копій за перший тиждень[27].

Jesus Piece і наступні релізи (2012-2018)

[ред. |ред. код]
The Game у 2011 році

Незабаром після випуску восьмого студійного альбому, який довго відкладався, Гейм оголосив про початок роботи над своїм дев'ятим альбомом. У той час під назвоюSoundtrack to Chaos він сказав, що в альбомі не буде його «викидати ім’я» або в якості запрошених виконавців для вокалу[28]. У березні 2012 року Гейм оголосив, що назву альбому було змінено наF.I.V.E.: Fear Is Victory's Evolution і що це може бути його останнім альбомом, випущеним під Interscope [59], але 28 серпня репер опублікував нову назву:Jesus Piece.

Альбом вийшов 11 грудня 2012 року, до нього увійшлиЛіл Уейн,Біг Шон,J. Cole,Rick Ross,2 Chainz,Джеймі Фокс,Віз Халіфа,Tyga,Кріс Браун та інші[29]. Гейм також виявив зацікавленість у створенні майбутнього спільного альбому з Крісом Брауном[29]. Гейм пояснив, що концепціяJesus Piece не має духовної теми, але вона матиме «гангстерську» тему насолоди життям, а також віри в Бога[30][31].Jesus Piece став першим альбомом Game післяThe Documentary, у якому представлено продукцію Dr. Dre. Гейм оголосив у соціальних мережах, що щонеділі до виходу альбому він публікуватиме нову музику, яка не потрапила до остаточної версії альбому. Гейм порівняв якість продакшну альбому та велику кількість гостей із альбомом свого наставника Доктора Дре2001[32]. Після виходу альбом отримав загалом позитивні відгуки музичних критиків. Більшість рецензентів високо оцінили продакшн, гостей і сам альбом[33]. Jesus Piece дебютував під шостим місцем уBillboard 200, продавши за перший тиждень 86 000 копій у Сполучених Штатах[34]. Станом на 26 липня 2013 року було продано 281 000 копій згідно зNielsen SoundScan[35].

1 жовтня 2013 року Гейм оголосив, що він офіційно залишає Interscope Records і що тепер він вільний[36].

8 жовтня The Game випустив свій перший проєкт після відходу з Interscope, мікстейп під назвоюOperation Kill Everything[37].

14 жовтня 2014 року вийшов його черговий альбомBlood Moon: Year of the Wolf за участю таких гостей, якYo Gotti, Lil Wayne, 2 Chainz,Too $hort, Кріс Браун,Young Jeezy та Tyga. Альбом рекламувався синглами «Bigger Than Me»[38][39] і«Or Nah»[40][41], на які були зняті кліпи. Альбом дебютував під номером 7 уBillboard 200 з продажами 32 885 копій за перший тиждень[42].

9 жовтня 2015 року Гейм і продюсерSkrillex випустили спільну пісню під назвою«El Chapo»[43].

18 березня 2015 року репер оголосив про вихід свого нового альбому під назвоюThe Documentary 2, який вийде 30 червня 2015 року[44]. Пізніше ця дата була перенесена на 7 серпня, потім на 28 серпня і, нарешті, на 9 жовтня 2015 року[45][46][47]. Перший сингл під назвою«100» за участюДрейка вийшов 26 червня 2015 року. Через сім днів після виходу альбому Гейм випустив другу половину альбому під назвоюThe Documentary 2.5. Обидві частини отримали дуже хороші відгуки.

1 серпня 2016 року в стриптиз-клубі Ace of Diamonds, де також перебував 50 Cent, The Game завершив майже 12-річну сварку між ними словами: «What happened, that shit was 12 years ago». (укр.«Що поробиш, це лайно було 12 років тому».)[48].

16 вересня 2016 року репер опублікував пісню «92 Bars», п'ятихвилинний фрістайл для реклами свого восьмого альбому, але насправді це був дисс протиМік Мілла[49][50].

14 жовтня 2016 року відбулася прем'єра восьмого студійного альбому Гейма під назвою1992. Альбом містив сингл«All Eyez», випущений 20 червня 2016 року. Дизайн обкладинки альбому створив Джо Кул, автор обкладинкиDoggystyleСнуп Догга.

Born 2 Rap (2019-2021)

[ред. |ред. код]

У грудні 2016 року The Game оголосив, що працює над своїм наступним і останнім альбомом[51]. 21 червня 2019 року він випустив перший сингл альбому під назвою «West Side». 1 листопада 2019 року The Game випустив другий сингл «Stainless» за участюАндерсона Паака. Його дев'ятий студійний альбомBorn 2 Rap вийшов 29 листопада 2019 року, у його сороковий день народження. Він дебютував під номером 19 уBillboard 200.

Drillmatic – Heart vs. Mind (2021–дотепер)

[ред. |ред. код]

У листопаді 2020 року The Game повернувся з «A.I. with the Braids» за участю Ліл Уейна, його першим синглом після Born 2 Rap[52]. У січні 2021 року менеджер The Game, Wack 100, сказав AllHipHop, що хоча Game назвавBorn 2 Rap своїм останнім альбомом, він повернувся в студію, працюючи над новим проєктом, попередньо під назвою30 for 30. Більше подробиць не повідомляється[52].

У січні 2022 року ворожнеча між Game та 50 Cent відновилася після того, як останній розкритикував інтерв’ю ГеймаDrink Champs ізN.O.R.E., де він стверджував, що колишній конкурент 50 Cent із продажу платівокКаньє Вест зробив для мене «більше за два тижні, ніж [Доктор] Дре зробив для мене протягом усієї моєї кар'єри»[53]. The Game відповів, прокоментувавши, що він уклав весь G-Unit «в труну». Вважалося, що це стало наслідком того, що Game стверджував на Drink Champs, що він «найкращий і кращий репер», ніж колишній колега по лейблу AftermathЕмінем, з яким 50 Cent досі залишається близьким другом[54][55]. Крім того, менеджер Game, Wack 100, підсвідомо викликав або поставив під сумнів довіру до 50 Cent через несподівану появу репера на шоу Super Bowl LVI у перерві та звинувачення в гострайтингу[56][57][58][59].

15 липня The Game анонсував свій одинадцятий альбомDrillmatic – Heart vs. Mind, розкривши обкладинку та дату виходу. Назва альбому - посилання додрилу, одного з піджанрів сучасного хіп-хопу, а також алюзія на назву дебютного альбомуIllmatic репераNas. Альбом вийшов 12 серпня 2022 року. Виконавчими продюсерами альбому сталиHit-Boy, Каньє Вест, Wack 100 та інші[60]. На альбомі були запрошеніХлоя Бейлі,Рік Росс,ASAP Rocky, колишній конкурентМік Мілл,YoungBoy Never Broke Again,Біг Шон,YG та двадцять два інших у списку з 30 треків; сюди також входить дует з Каньє Вестом під назвою «Eazy», який містить семпли заголовної пісніEazy-E 1988 року «Eazy-Duz-It», а також «The Black Slim Shady», яка є десятихвилинним диссом на Емінема[61]. Продавши 25 000 еквівалентних одиниць за перший тиждень, він дебютував під номером дванадцять уBillboard 200, ставши найменш продаваним альбомом Гейма в його кар'єрі[62][63].

Особисте життя

[ред. |ред. код]

У Гейма двоє синів і одна дочка. Перший син народився 30 червня 2003 року, був названий Гарлем Керон Тейлор, 25 квітня 2007 народився другий син Кінг Джастіс Тейлор, ще пізніше 21 серпня 2010 дочка Калі Дрім Тейлор (хрещений батько Cali -Pharrell[64]), у 2014 році удочерив дев'ятирічну дівчинку Медісон.

Гейм оголосив, що він заручений з актрисою та моделлю Валейшою Баттерфілд, донькою американського конгресмена Джорджа Баттерфілда. Пара мала одружитися в березні 2007 року, але заручини були скасовані в червні 2006 року[65].

Після того, як пара розірвала заручини, Гейм зав'язав стосунки з Тіффні Кембридж, вчителькою шостого класу.VH1 транслював два сезониMarrying the Game, реаліті-серіалу про Гейма та Тіффні, коли вони готувалися до вінчання. Стосунки були «коханням з першого погляду», коли Тіффні зустріла Джейсона. Попри застереження щодо кар'єри Гейма, стосунки тривали вісім років, але, попри серіал, жодних шлюбних планів не було[66]. Кембридж звинувачувала Гейма у фізичному насильстві під час стосунків, що він заперечував[67].

Гейм був неодноразово заарештований за хуліанство і зберігання зброї[68][69][70][71].

Дискографія

[ред. |ред. код]
Студійні альбоми
Незалежні альбоми
Компіляції
Офіційні мікстейпи

Примітки

[ред. |ред. код]
  1. абAdaso, Henry.The Game. About.com.Архів оригіналу за 7 листопада 2015. Процитовано 6 серпня 2008.[Архівовано 2015-11-07 уWayback Machine.]
  2. абThe Game pleads not guilty in LA.USA Today. Associated Press. 25 вересня 2007.Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 6 серпня 2008.
  3. абUPI Almanac for Friday, Nov. 29, 2019.United Press International. 29 листопада 2019.Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 11 січня 2020.…rapper The Game, born Jayceon Terrell Taylor, in 1979 (age 40)
  4. Men of the Week: Entertainment. Архіворигіналу за 18 березня 2007. Процитовано 25 січня 2007.The Game was raised in a notorious Crips neighborhood known as Santana Blocc. ... From an early age he witnessed his parents, both gang members...[Архівовано 2011-08-16 уWayback Machine.]
  5. Caramanica, Jon.The Game. Архіворигіналу за 25 листопада 2006. Процитовано 25 січня 2007.
  6. Larkin, Colin (November 1998) [1992]. Colin Larkin (ред.).Encyclopedia of Popular Music (вид. 3). Grove's Dictionaries. с. 6653.ISBN 978-1-56159-237-1.
  7. Shaheem Reid (17 січня 2005).The Game on Bad Boy? It Nearly Happened, He Says. MTV.Архів оригіналу за 29 квітня 2009. Процитовано 17 січня 2005.[Архівовано 2009-04-29 уWayback Machine.]
  8. Loftus, Johnny (2006).The Game > Biography. AllMusic. Процитовано 13 серпня 2008.
  9. Campion, Chris (14 листопада 2004).The Game.The Observer.Архів оригіналу за 13 жовтня 2007. Процитовано 17 вересня 2007.
  10. Whitmire, Margo (26 січня 2005).The Game's 'Documentary' Blasts Off At No. 1.Billboard.Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 25 січня 2007.
  11. Untold Story – The Game.Архів оригіналу за 7 листопада 2015. Процитовано 26 січня 2007.
  12. Complete list of Grammy Award nominations.USA Today. 8 грудня 2005.Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 16 вересня 2017.
  13. TOP BILLBOARD 200 ALBUMS. Billboard. January 2006.Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 6 лютого 2019.
  14. The Game Continues. PRNewswire. 26 жовтня 2006.Архів оригіналу за 17 вересня 2008. Процитовано 26 січня 2007.
  15. March 2005 issue ofVibe magazine. The interview asks about Game's and 50 Cent's physical altercation.
  16. абRodriguez, Jayson (1 березня 2005).Update: Man Shot Not With 50 Cent; Violator Offices Shot Up. AllHipHop. Архіворигіналу за 6 березня 2005. Процитовано 27 липня 2007.
  17. Blanco, Alvin (9 березня 2005).AHH Special: 50 Cent and Game's Truce. AllHipHop. Архіворигіналу за 1 листопада 2007. Процитовано 27 липня 2007.[Архівовано 2007-11-01 уWayback Machine.]
  18. абWilliams, Houston (9 травня 2005).Game: Winds of Change. Allhiphop. Архіворигіналу за 1 листопада 2007. Процитовано 27 липня 2007.[Архівовано 2007-11-01 уWayback Machine.]
  19. Rodriguez, Jayson (6 червня 2005).The Game Taunts 50 Cent, Jay-Z Returns At Hot 97's Summer Jam. AllHipHop. Архіворигіналу за 17 червня 2005. Процитовано 27 липня 2007.
  20. Springer, Anthony Jr. (5 серпня 2005).50 Strikes Back in "Piggy Bank" Video. HipHopDX.Архів оригіналу за 20 січня 2009. Процитовано 29 січня 2007.
  21. абCarl Chery; Jesse Gissen (3 лютого 2006).The Game takes on Spider Loc, 50 Cent strikes back. Sohh. Архіворигіналу за 23 січня 2010. Процитовано 28 січня 2007.[Архівовано 2010-01-23 уWayback Machine.]
  22. Hope, Clover (14 лютого 2005).Game Says No Beef With Jay-Z, Speaks on Amsterdam Comments. AllHipHop. Архіворигіналу за 26 лютого 2005. Процитовано 27 липня 2007.
  23. Ari, Kawan (28 вересня 2006).Man Up. XXL. Архіворигіналу за 1 травня 2009. Процитовано 26 січня 2007.
  24. Osorio, Kim (28 вересня 2006).Daily Music News Wrap Up. BET.com. Архіворигіналу за 30 березня 2007. Процитовано 26 січня 2007.
  25. Hasty, Katie (22 листопада 2006).The Game Wins No. 1 on the Billboard 200.Billboard. Архіворигіналу за 1 грудня 2006. Процитовано 27 січня 2007.
  26. The Game Embarks On National Tour. XXL.Архів оригіналу за 27 квітня 2012. Процитовано 6 серпня 2011.
  27. Caulfield, Keith (31 серпня 2011).Game's 'R.E.D.' Bows at No. 1 on Billboard 200 Albums Chart.Billboard.Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 серпня 2011.
  28. Kuperstein, Slava (14 вересня 2011).Game Reveals Next Album Title, Confirms No Features, Name-Drops. HipHopDX.Архів оригіналу за 24 лютого 2012. Процитовано 29 березня 2012.
  29. абHorowitz, Steven J. (25 листопада 2012).Game Talks Possible Collaborative Album With Chris Brown. HipHopDX.Архів оригіналу за 15 грудня 2012. Процитовано 10 грудня 2012.
  30. The Game Talks Jesus Piece Album, G-Unit Reunion And Why He Disses Jay-Z!. 5 вересня 2012. Архіворигіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 6 грудня 2012 — через YouTube.
  31. The Game Says New Jesus Piece Album Is Inspired By Kanye West. Hip-Hop Wired. 15 вересня 2012.Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 6 грудня 2012.
  32. Vasquez, Andres (7 листопада 2012).Game Clarifies Comparison Of "Jesus Piece" With Dr. Dre's "2001". HipHopDX.Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 8 листопада 2012.
  33. Jesus Piece Reviews, Ratings, Credits, and More. Metacritic.Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 21 вересня 2013.
  34. Bruno Mars Debuts at No. 2 as Taylor Swift's 'Red' Still Rules.Billboard. 19 грудня 2012.Архів оригіналу за 30 листопада 2015. Процитовано 21 вересня 2013.
  35. Paine, Jake (20 березня 2013).Hip Hop Album Sales: The Week Ending 3/17/2013. HipHopDX.Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 20 березня 2013.
  36. Game's Leaving Interscope. XXL. 2 жовтня 2013.Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 9 жовтня 2013.
  37. Game Will Release New Mixtape Tonight – XXL. XXL.Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 9 жовтня 2013.
  38. iTunes – Music – Bigger Than Me – Single by Game. 16 червня 2014.Архів оригіналу за 29 серпня 2014. Процитовано 20 березня 2015 — через iTunes.
  39. Listen to The Game Diss Rap's 'New Generation,' Frank Ocean on 'Bigger Than Me'. Radio.com. Архіворигіналу за 17 червня 2014. Процитовано 17 червня 2014.
  40. iTunes – Music – Or Nah (feat. Too $hort, Problem, AV & Eric Bellinger) – Single by Game. July 2014.Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 20 березня 2015 — через iTunes.
  41. Game "Blood Moon: Year Of The Wolf" Release Date, Cover Art, Tracklist & Stream.HipHopDX. 14 жовтня 2014.Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 20 березня 2015.
  42. Jay Balfour.Hip Hop Album Sales: Game, Hoodie Allen, Chris Brown(англ.). hiphopdx.com. Процитовано 22 жовтня 2014.
  43. Meadow, Matthew (10 жовтня 2015).Skrillex Collab With The Game Officially Sees Release. YourEDM.Архів оригіналу за 4 січня 2016. Процитовано 8 січня 2016.
  44. REVOLT – REVOLT – Game Reveals 'The Documentary 2' Release Date. REVOLT.Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 20 березня 2015.[Архівовано 2015-03-21 уWayback Machine.]
  45. The Game – The Documentary 2.Amazon.Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 16 вересня 2017.
  46. Exclusive: The Game – Documentary 2 (Artwork & Release Date). Fashionably-Early. 13 липня 2015.Архів оригіналу за 16 липня 2015. Процитовано 13 липня 2015.
  47. The Documentary 2.Архів оригіналу за 9 жовтня 2015. Процитовано 4 жовтня 2015 — через iTunes.
  48. Mench, Chris (1 серпня 2016).The Game ends 12 year beef with 50 Cent.Complex.Архів оригіналу за 3 серпня 2016. Процитовано 2 серпня 2016.
  49. Garl, Maurice (16 вересня 2016).The Game Releases Meek Mill Diss "92 Bars" [STREAM]. HipHopWired.com.Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 18 липня 2017.
  50. The Game - 92 Bars (Meek Mill Diss) - Stream [New Song]. HotNewHipHop.com. 16 вересня 2016.Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 18 липня 2017.
  51. The Game Announces Final Album "Westside Story".HipHopDX. 21 грудня 2016.Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 30 листопада 2019.
  52. абThe Game Is Not Retiring, Readies New Project '30 for 30'.Rap-Up. 17 лютого 2021. Процитовано 6 лютого 2021.
  53. 50 Cent Reacts to The Game Saying Kanye Has Done More for His Career Than Dr. Dre, Game Claps Back (UPDATE).Complex(англ.). Процитовано 9 квітня 2022.
  54. The Game says he's a better rapper than Eminem.NME(брит.). 5 березня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
  55. The Game Speaks Further on Thinking He's a Better Rapper Than Eminem, Proposes Idea to Prove It.Complex(англ.). Процитовано 9 квітня 2022.
  56. Sha Money XL Calls Cap After Wack 100 Claims Game Wrote 50 Cent's "What Up Gangsta".HotNewHipHop(англ.). 4 березня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
  57. Brown, Preezy (4 березня 2022).Wack 100 Claims The Game Wrote "What Up Gangsta" For 50 Cent.VIBE.com(амер.). Процитовано 9 квітня 2022.
  58. Wack 100 calls 50 Cent a rat on Clubhouse and claims Fat Joe is a bigger gangsta! - Ghostarchive.ghostarchive.org. Процитовано 9 квітня 2022.
  59. Yuriy Andriyashchuk (20 лютого 2022).The Game denies being angry about not performing at Super Bowl.Hip Hop Vibe(амер.). Процитовано 9 квітня 2022.
  60. The Game Reveals 'Drillmatic: HEart vs. Mind' Release Date & Cover Art.HipHopDX. 15 липня 2022. Процитовано 15 липня 2022.
  61. Kaufman, Gil (12 серпня 2022).The Game Goes Hard at Eminem on Vicious 10-Minute Diss Track 'The Black Slim Shady'.Billboard(амер.). Процитовано 1 вересня 2022.
  62. @HipHopNumbers (16 серпня 2022).The Game - DRILLMATIC is not projected to chart in the Top 20... (Твіт)(англ.).Архів оригіналу за 16 серпня 2022. Процитовано 8 травня 2023 — черезТвіттер.
  63. The Game's 'Drillmatic' Album Sold 25k Copies Its Opening Week - Rap Aesthetics(амер.). 20 серпня 2022. Процитовано 1 вересня 2022.
  64. The Game на выходных с детьми. Архіворигіналу за 10 листопада 2013. Процитовано 5 квітня 2013.
  65. Dufour, Jeff (6 січня 2007).Butterfield's engagement to The Game is short lived.The Hill. Архіворигіналу за 21 січня 2007. Процитовано 26 січня 2007.[Архівовано 2007-01-21 уWayback Machine.]
  66. VH1:Marrying The Game page.Архів оригіналу за 22 січня 2014. Процитовано 4 грудня 2013.
  67. The Game Blames Himself for the Demise of His Relationship.Peoplemag(англ.). Процитовано 1 вересня 2022.
  68. Snoop Dogg appears in court.idiomag. 26 квітня 2009.Архів оригіналу за 28 липня 2011. Процитовано 26 квітня 2009.
  69. The Game's Halloween arrest. AskMen. 31 жовтня 2005. Архіворигіналу за 1 жовтня 2007. Процитовано 26 січня 2007.[Архівовано 1 жовтня 2007 уWayback Machine.]
  70. Black widow (January 9, 2008).Trial Date Set for The Game's Assault and Weapons Charge. SixShot. Accessed January 10, 2008.[Архівовано 30 квітня 2008 уWayback Machine.]
  71. The Game Pleads No Contest to Weapons Charge, Sentenced to 60 Days in Jail. XXL. 12 лютого 2008. Архіворигіналу за 13 березня 2009. Процитовано 1 березня 2008.
  72. Stop Snitchin Stop Lyin Mixtape by The Game Hosted by DJ Skee & NJ Devil[Архівовано 2 травня 2012 уWayback Machine.] — Datpiff(англ.)
  73. Архівована копія. Архіворигіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 9 квітня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  74. Brake Lights Mixtape by Game Hosted by Dj Skee[Архівовано 20 липня 2013 уWayback Machine.] — Datpiff(англ.)
  75. Purp & Patron (2 Disc) Mixtape by Game Hosted by DJ Skee & Funkmaster Flex[Архівовано 19 серпня 2014 уWayback Machine.] — Datpiff(англ.)
  76. Purp & Patron: The Hangover Mixtape by Game Hosted by DJ Skee[Архівовано 21 серпня 2014 уWayback Machine.] — Datpiff(англ.)
  77. Hoodmorning (No Typo): Candy Coronas Mixtape by Game Hosted by DJ Skee[Архівовано 11 жовтня 2013 уWayback Machine.] — Datpiff(англ.)
  78. California Republic Mixtape by Game Hosted by DJ Skee[Архівовано 8 квітня 2012 уWayback Machine.] — Datpiff(англ.)

Посилання

[ред. |ред. код]
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=The_Game&oldid=44481173
Категорії:
Приховані категорії:

[8]ページ先頭

©2009-2025 Movatter.jp