Light Tank Mark VII (А17) Tetrarch | |
---|---|
![]() | |
Тип | легкийтанк Схема: класична |
Походження | ![]() |
Історія використання | |
Оператори | ![]() |
Війни | Друга світова війна |
Історія виробництва | |
Виготовлення | 1941–1942 |
Виготовлена кількість | 180 |
Характеристики | |
Вага | 7,62 |
Довжина | 4627 |
Довжина ствола | 52 |
Ширина | 2390 |
Висота | 2110 |
Обслуга | 3 |
Калібр | 40-ммQF 2 pounder |
Броня | Лоб: 16 Борт: 14 Корма: 10 Дах: 7 Башта: лоб: 16, дах: 4 |
Головне озброєння | нарізна гармата боєкомплект: 50 |
Другорядне озброєння | 1 × 7,92-ммBESA |
Двигун | горизонтально-опозитний 12-циліндровийкарбюраторний 165 |
Питома потужність | 21,7 |
Підвіска | гідропневматична 241 |
Дорожній просвіт | 356 |
Швидкість | шосе: 64 |
Прохідність | підйом: 35 стінка: 0,5 рів: 1,5 брід: 0,9 |
![]() |
Mk VII «Тетрарх» (англ.Light Tank Mk VII, Tetrarch) («чотириарочний») —британськийлегкий аеротранспортабельнийтанк, дляповітряно-десантних військ[1], зокрема, їх можна було висаджувати за допомогою десантних планерів типу «Гамількар»[1], часівДругої світової війни.
Розроблявся фірмою«Віккерс» у1938 —1940 роках в ініціативному порядку, спочатку як розвідувальний танк, для заміни застарілогоMk VI. Однак, через незадовільні результати, показані легкими танками в перший рік Другої світової війни, виробництво «Тетрарх», що почалося 1940 року, було невдовзі зупинено. Знову інтерес до Mk VII виник в1941 році, коли його вирішено було використовувати як аеротранспортабельний.
Серійне виробництво «Тетрарх» було відновлено та тривало з 1941 по1942 рік, загальний випуск склав 177 (180[1]) примірників.
Екіпаж складався з 3 осіб: командир, навідник (за сумісництвом заряджаючий), механік-водій. Ходова частина танка на ресорної підвісці мала 8 котків (4 на борт) великого діаметра. Для поворотів використовувалася рульова колонка. 12-циліндровий двигун, потужністю 180 к.с., знаходився в задній частині танка. Для зв'язку з іншими танками використовувалася радіостанція «Тип 9».
Броньовий корпус і башта збиралися на заклепках з катаної броні товщиною від 10 до 16 мм.
Озброєння Тетрарх за мірками довоєнного часу було значним. На танк встанавлювлась 40-мм гармата QFSA, 7,92-мм кулемет BESA, а також дві мортирки для димових гранат.
Двигун танка Meadows MAT мав потужність 180 к.с. Коробка передач забезпечувала танку рух з п'ятьма передачами вперед та однієї назад. Танк розвивав максимальну швидкість 64 км/год по твердому ґрунту і 45 км/год по м'якому ґрунту.
Особливістю ходової частини танка було те, що при повороті опорні котки могли гойдатися, що укупі з гусеничної ланцюгом що вигинався дозволяло добре маневрувати. Плюсом до всього цього була рульова колонка автомобільного типу, за допомогою якої кермові тяги відхиляли опорні котки та ведучі колеса на відповідний кут від їх стандартного положення. Теоретично це повинно було поліпшити управління танком. Але в практиці повернути кермо міг не кожний, через механічні приводи від рульової колонки до котків треба було прикласти дуже значні зусилля. Особливо це проявлялося при водінні по м'якому ґрунту.
«Тетрарх» обмежено використовувався британськими військами в боях в 1942 —1945 роках, використовувався при висадці в Нормандії[1], і залишався після війни на озброєнні до кінця1940-х років. У незначних кількостях Mk VII поставлявся також в роки війни вСРСР за програмоюленд-лізу. 1942 року вбронетанкові військаРСЧА потрапила партія з 20-ти «Тетрарх». 1943 року вони брали участь вбоях наПівнічному Кавказі, до 2 жовтня було втрачено останню машина цього типу.[1]
Єдиною країною, яка отримала ці танки, був СРСР. 1942 року було поставлено 20 танків.19 надійшли ввійська, а один — на НДБТполігон вКубинці.
![]() | Це незавершена стаття пробронетехніку. Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її. |