Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Tetrarch

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Light Tank Mark VII (А17) Tetrarch
Типлегкийтанк
Схема: класична
ПоходженняВелика Британія Велика Британія
Історія використання
ОператориВелика Британія Велика Британія
ВійниДруга світова війна
Історія виробництва
Виготовлення19411942
Виготовлена
кількість
180
Характеристики
Вага7,62
Довжина4627
Довжина ствола52
Ширина2390
Висота2110
Обслуга3

Калібр40-ммQF 2 pounder

БроняЛоб: 16
Борт: 14
Корма: 10
Дах: 7
Башта: лоб: 16, дах: 4
Головне
озброєння
нарізна гармата
боєкомплект: 50
Другорядне
озброєння
1 × 7,92-ммBESA
Двигунгоризонтально-опозитний 12-циліндровийкарбюраторний
165
Питома потужність21,7
Підвіскагідропневматична
241
Дорожній просвіт356
Швидкістьшосе: 64
Прохідністьпідйом: 35
стінка: 0,5
рів: 1,5
брід: 0,9

Tetrarch у Вікісховищі

Mk VII «Тетрарх» (англ.Light Tank Mk VII, Tetrarch) («чотириарочний») —британськийлегкий аеротранспортабельнийтанк, дляповітряно-десантних військ[1], зокрема, їх можна було висаджувати за допомогою десантних планерів типу «Гамількар»[1], часівДругої світової війни.

Історія створення

[ред. |ред. код]

Розроблявся фірмою«Віккерс» у1938 —1940 роках в ініціативному порядку, спочатку як розвідувальний танк, для заміни застарілогоMk VI. Однак, через незадовільні результати, показані легкими танками в перший рік Другої світової війни, виробництво «Тетрарх», що почалося 1940 року, було невдовзі зупинено. Знову інтерес до Mk VII виник в1941 році, коли його вирішено було використовувати як аеротранспортабельний.

Серійне виробництво

[ред. |ред. код]

Серійне виробництво «Тетрарх» було відновлено та тривало з 1941 по1942 рік, загальний випуск склав 177 (180[1]) примірників.

Опис конструкції

[ред. |ред. код]

Екіпаж складався з 3 осіб: командир, навідник (за сумісництвом заряджаючий), механік-водій. Ходова частина танка на ресорної підвісці мала 8 котків (4 на борт) великого діаметра. Для поворотів використовувалася рульова колонка. 12-циліндровий двигун, потужністю 180 к.с., знаходився в задній частині танка. Для зв'язку з іншими танками використовувалася радіостанція «Тип 9».

Броньовий корпус і башта

[ред. |ред. код]

Броньовий корпус і башта збиралися на заклепках з катаної броні товщиною від 10 до 16 мм.

Озброєння

[ред. |ред. код]

Озброєння Тетрарх за мірками довоєнного часу було значним. На танк встанавлювлась 40-мм гармата QFSA, 7,92-мм кулемет BESA, а також дві мортирки для димових гранат.

Двигун та трансмісія

[ред. |ред. код]

Двигун танка Meadows MAT мав потужність 180 к.с. Коробка передач забезпечувала танку рух з п'ятьма передачами вперед та однієї назад. Танк розвивав максимальну швидкість 64 км/год по твердому ґрунту і 45 км/год по м'якому ґрунту.

Ходова частина

[ред. |ред. код]

Особливістю ходової частини танка було те, що при повороті опорні котки могли гойдатися, що укупі з гусеничної ланцюгом що вигинався дозволяло добре маневрувати. Плюсом до всього цього була рульова колонка автомобільного типу, за допомогою якої кермові тяги відхиляли опорні котки та ведучі колеса на відповідний кут від їх стандартного положення. Теоретично це повинно було поліпшити управління танком. Але в практиці повернути кермо міг не кожний, через механічні приводи від рульової колонки до котків треба було прикласти дуже значні зусилля. Особливо це проявлялося при водінні по м'якому ґрунту.

Бойове застосування

[ред. |ред. код]
Радянськітанкісти, зі складу151-ї танкової бригади (151 тбр), і «Тетрарх» Mk VII,Північний Кавказ, березень1943 року. На башті зберігся англійський бортовий номер — танки були передані Червоної Армії зі складу 3-го батальйону9-го уланського танкового полку[1].

«Тетрарх» обмежено використовувався британськими військами в боях в 1942 —1945 роках, використовувався при висадці в Нормандії[1], і залишався після війни на озброєнні до кінця1940-х років. У незначних кількостях Mk VII поставлявся також в роки війни вСРСР за програмоюленд-лізу. 1942 року вбронетанкові військаРСЧА потрапила партія з 20-ти «Тетрарх». 1943 року вони брали участь вбоях наПівнічному Кавказі, до 2 жовтня було втрачено останню машина цього типу.[1]

Модифікації

[ред. |ред. код]
  • Tetrarch Mk I — основна виробнича версія;
  • Tetrarch Mk I CS — прототип, озброєний 75-мм гаубицею;
  • Tetrarch DD — прототип, переобладнаний вплаваючий танк за системоюDuplex Drive (DD).

Експорт

[ред. |ред. код]

Єдиною країною, яка отримала ці танки, був СРСР. 1942 року було поставлено 20 танків.19 надійшли ввійська, а один — на НДБТполігон вКубинці.

Перебував на озброєнні

[ред. |ред. код]

Див. також

[ред. |ред. код]

Примітки

[ред. |ред. код]
  1. абвгдеСайт Александра Зорича, Черные бушлаты, Битва за Новороссийск. Танковый десант в Южной Озерейке. «Малая земля». Прорыв «Голубой линии». Архіворигіналу за 22 квітня 2009. Процитовано 13 жовтня 2013.[Архівовано 2009-04-22 уWayback Machine.]

Література

[ред. |ред. код]
  • М.Барятинський.Бронетанкова техніка Великої Британії 1939–1945 рр.. (танки, САУ). — М.: Бронеколлекция, випуск № 4, 1996.

Посилання

[ред. |ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:Tetrarch


БронетехнікаЦе незавершена стаття пробронетехніку.
Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її.
Танки періоду Другої світової війни
Австралія Австралія
Аргентина Аргентина
Велика Британія Велика Британія
Італія Італія
Канада Канада
Третій Рейх Третій Рейх
Польща Польща
СРСР СРСР
США США
Угорщина Угорщина
Франція Франція
Чехословаччина Чехословаччина
Швеція Швеція
ЯпоніяЯпонія
Легкі танки
Середні танки
Крейсерські танки
Піхотні танки
Бронетранспортери
Бронеавтомобілі
Курсивом виділено дослідні зразки або зразки, що не пішли в серію до кінця війни; * позначено техніку, отриману ленд-лізом; прапорцями позначено техніку виробництва інших країн Співдружності.
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Tetrarch&oldid=44136393
Категорії:
Приховані категорії:

[8]ページ先頭

©2009-2025 Movatter.jp