Slackware — один із найпопулярніших та найстарішихдистрибутивівLinux, котрий усе ще підтримується. Його створив американецьПатрік Волкердінґ. Його принципи — це включення лише стабільних випусківпрограмного забезпечення, котрі підтримують простоту і стабільність системи, також відсутність специфічних длядистрибутиву засобів конфіґурації. Чимало наразі популярних дистрибутивів були створені саме на основі Slackware Linux.
Шанувальникам цьогодистрибутиву приписують такий вислів:«Якщо ви знаєтеRedHat, то все, що ви знаєте — цеRedHat. Якщо ви знаєте Slackware, ви знаєтеLinux».
Назва «Slackware» походить від слова «Slack» (Дармівщина, див.Церква НедоМудреця).
Перша версія Slackware, 1.00, була випущена16 липня1993[2]Патріком Волкердіноґом, засновником дистрибутиву. Вона базувалася наSLS, і розповсюджувалася на 3½"гнучких дисках, образи котрих були доступні на анонімнихFTP серверах. До її складу входило ядро linux-0.99pl12A, оболонкаKorn-shell, компіляторgcc-2.4.5, бібліотеки Clibc-4.4.1 таXfree86-1.3.
У1999 році стався різкий стрибок версій випусків дистрибутиву з 4-ї на 7-му.Патрік Волкердінґ пояснив[3] це тим, що більшість сучасних (на той момент) диструбутивів, котрим Slackware не поступався у функціональності мали більші номери версії (наприклад,Red Hat номерувала свій дистрибутив таким чином: після 4.1 йшла версія 5.0, у той час, як Slackware після версії 3.1 випустив версію 3.2).
У2004 роціПатрік Волкердінґ серйозно захворів, і це поставило під загрозу майбутнє дистрибутиву. Однак, через деякий час усе налагодилося, і розвиток Slackware продовжився.
Slackware перш за все розроблюється для архітектуриx86. Однак, заздалегідь були створені порти на архітектуриDEC Alpha таSPARC. Починаючи із2005 року, з'явився офіційний порт на архітектуруSystem/390. З 2009-го року статус офіційного отримав порт на архітектуруARM.[4] З версії 13.0 підтримується архітектура x86-64. Також існують неофіційні версії для архітектур DEC Alpha[5],SPARC[6],PowerPC[7][8] таx86-64 (slamd64[9] іBluewhite64[10]).
Існує спеціальна, тестова/розробницька версія дистрибутиву, котра може використовуватися розробниками або досвідченими користувачами, що прагнуть якомога швидше отримати найновіші вдосконалення у системі.
Як і більшість дистрибутивівLinux, Slackware має пакетний менеджер, який може встановлювати, оновлювати, видаляти пакунки. Стандартний менеджер пакунків (Pkgtools) не відслідковує залежності, тому, зазвичай, застосовується підхід «одна програма — один пакунок», що призводить до дещо неекономного використання місця на дисках, проте значно полегшує ручне слідкування за залежностями. Проте є сторонні менеджери пакунків, які дозволяють стежити за залежностями: slapt-get, SWARET.
Пакунки Slackware являють собою стиснутіgzip архівиtar з розширенням tgz. З версії 13.0 компресію пакунків змінено наxz (суфікси файлів —txz). Розміщення файлів в пакункові організовано таким чином, що у багатьох випадках для встановлення програми достатньо розпакувати зміст архіву вКореневий каталог. Також в архіві міститься каталог install, який містить перелік необхідних для встановлення дій, якщо такі необхідні після розпакування (файл doinst.sh), опис пакунку (файл slack-desc). Пакунки, створені з урахуванням slapt-get/swaret містять перелік залежностей (файл slack-required), конфліктів (файл slack-conflicts), опціональних пакунків (slack-suggests). Але ці можливості не стандартизовані і відсутні у пакунках дистрибутиву, проте підтримуються деякими неофіційними репозитаріями.
З версії Slackware 9.1 в каталозі extra знаходиться ще один менеджер пакунків — slackpkg, який дозволяє встановлювати та оновлювати пакунки з мережі, але не відслідковує залежності. З версії 12.2 він перенесений в основне дерево як ще один (поряд з pkgtool) менеджер пакунків.Також у складі дистрибутиву єRPM та rpm2tgz для перетворення rpm-пакунків у пакунки tgz.[11]
ZipSlack(інші мови) — «мінімалістична» спеціально скомпільована версія дистрибутиву Slackware Linux, котра була розроблена як легка і портативна.[12] ZipSlack (zipslack.zip) розповсюджувався разом з повним дистрибутивом Slackware. Для встановлення ZipSlack потрібно було отримати архів і розпакувати його в те місце, куди користувач хотів би його встановити.[13] ZipSlack використовував файлову системуUMSDOS(інші мови) під Linux, яка працювала поверх файлової системиFAT.[14][15]
Останнім випуском Slackware, який містив ZipSlack, був Slackware 11.0.[16] Slackware 12.0 не містив ZipSlack у своєму дистрибутиві[16], хоча ця зміна не згадувалася в повідомленні про випуск. Найімовірнішою причиною цього є відсутність підтримки UMSDOS у Linux 2.6, оскільки підтримку цього типу файлової системи було видалено з офіційних джерел Linux після деякої дискусії щодо списку розсилки ядра Linux.[17]
В ZipSlack бракує функціональностіX Window (котрий може бути доданий за наявності відповідної кількості вільного дискового простору), однак, присутня повноцінна мережна підтримка та наявні основнікомпілятори, котрі зазвичай розповсюджуються разом із Slackware. ZipSlack традиційно використовує файлову систему FAT/FAT32 черезUMSDOS(інші мови), що надає йому перевагу через можливість простої установки накомп'ютер під управліннямDOS таWindows 3.x/9x без потреби у перерозбиттіжорсткого диску. Це робить ZipSlack достатньо зручним інструментом для відновлення роботи пошкодженої системи Linux. ZipSlack завантажується лише власним методом DOS, а тому несумісний з типовими конфігураціямиWindows NT.
За час існування Slackware Linux, на його основі було створено чимало дистрибутивів, серед найпопулярніших відгалужень:[18]
Austrumi — невеликийLive CD, який може працювати на будь-якій i386-сумісній системі. Розробляється програмістами зЛатгалії (регіонЛатвії).[19]
BackTrack — створений в результаті злиття двох конкуруючих дистрибутивів, що спеціалізувалися на тестуванні на проникнення:WHAX (дистрибутив Linux на основі Slax), розроблений Маті Ахароні, консультантом з безпеки.Auditor Security Collection: Live CD на основі Knoppix, розроблений Максом Мозером, який включав понад 300 інструментів, організованих у зручну для користувача ієрархію.[20]
KateOS(інші мови) — був незалежно розробленим легким дистрибутивом Linux. Деякі з його концепцій були запозичені зі Slackware Linux. Його система керування пакунками використовувала так звані пакунки TGZex (.tgz), які підтримують відстеження залежностей.[21]
SlackBoost — дистрибутив від української команди розробників, який є продовженням колишнього проєктуDeepStyle, створеного з метою покращення української та російської локалізації, який активно розроблявся протягом 2004—2013 років.[22][23]
Porteus — швидкий, портативний і модульний дистрибутив Live CD/USB, що є реміксом Slax. Дозволяє завантажуватися з багатьох типів пристроїв, навіть тих, які не підтримуються BIOS.[24][25]
Slackel(інші мови) — дистрибутив, заснований на Slackware і Salix, сумісний з обома. Образи дисків Slackel пропонуються у двох різних форматах — інсталяційний та Live CD.[26]
Slax — Live CD, який не потребує встановлення на жорсткий диск і може завантажуватися з різних носіїв (наприклад, з флешки абоCD-ROM). Однією з особливостей дистрибутива є здатність працювати з оперативної пам'яті комп'ютера (тобто він завантажується в пам'ять і звільняє носій, з якого його було завантажено).[27]
Wifislax(інші мови) — Live CD, що містить різноманітні інструменти безпеки та криміналістики. Головною перевагою дистрибутива є інтеграція різних неофіційних мережевих драйверів у ядро Linux, що забезпечує готову підтримку великої кількості дротових і бездротових мережевих карт.[28]
Zenwalk(інші мови) — дистрибутив, призначений для домашньої мультимедіа-станції або системи для розробки програм.[29]
↑Slamd64.web.archive.org. 17 липня 2011. Архіворигіналу за 17 липня 2011. Процитовано 25 березня 2025.
↑Bluewhite Linux – Pure 64-bit Linux.web.archive.org. 26 січня 2019. Архів оригіналу за 26 січня 2019. Процитовано 25 березня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
↑DistroWatch.DistroWatch.com: KateOS.distrowatch.com(англ.).Архів оригіналу за 30 січня 2025. Процитовано 1 квітня 2025.
↑DeepStyle Linux. Архів оригіналу за 24 травня 2016. Процитовано 20 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
