Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Skype

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Skype
ТипVoIP/IM/
відеоконференції/відеофон
АвториНіклас Зеннстрем, Янус Фріс, Ahti Heinlad, Прііт Касесалу, Яан Таллінн і Toivo Annusd Редагувати інформацію у Вікіданих
РозробникMicrosoft Skype Division
Перший випуск29 серпня 2003[1]
Стабільний випуск8.128.0.207 (23 вересня2024)[2]
ПлатформаiOS, Windows, Android і Linux[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Операційна системаКросплатформне програмне забезпечення
GNU фреймворкQt Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова програмуванняDelphi[d], Objective C, C++ і Object Pascal Редагувати інформацію у Вікіданих
Доступні мовидекілька (38 мов)
Українська моватак (з версії 5.0)
Стан розробкиприпинений 5 травня 2025
Ліцензіявласницька, деякі можливості платні
Вебсайтskype.com/uk

Skype (укр.Скайп) — це закритийпропрієтарний сервіс для інтернет-телефоніїVoIP, створений двома підприємцямиНікласом Зеннстрьомом таЯнусом Фріїсом, у співпраці з естонцямиАхті Хейнла,Прійтом Касесалу іЯаном Таллінном, що розробили бекенд, який також був використаний в файлообмінній мережіKazaa. Сервіс конкурував з існуючими відкритимиVoIP протоколами, такими якSIP,IAX, таH.323. Група Skype, яка була придбана компанієюeBay у жовтні2005 року, розташована вЛюксембурзі, з офісами вЛондоні,Таллінні іПразі. У2009 році eBay продала більшу частину акцій Skype групі інвестиційних фондів. Від 2011 року власником Skype була корпораціяMicrosoft[4].

Skype після випуску почав дуже швидко зростати у всіх напрямках: за популярністю, у розробці програмного забезпечення, в обох сервісах — безплатному й платному. Комунікаційна система Skype стала відомою завдяки широкому спектру її особливостей, зокрема, безкоштовній голосовій та відео-конференціям, та завдяки її здатності використовувати децентралізовану P2P (peer-to-peer) технологію для подолання звичайних проблем ізбрандмауером таNAT (Network Address Translation). Але на початку 2012 року корпорація Microsoft, новий власник Skype, відмовилася від принципу децентралізації й замінила розподіленуP2P-мережу на мережу власнихсерверів[5].

За даними дослідницької компанії TeleGeography, 2008 року Skype став найбільшим оператором міжнародного голосового зв'язку — його частка від загального обсягу розмов склала 8 %. Станом на 2011 рік щомісячно послугами Skype користувалися до 140 мільйонів людей в усьому світі.

У лютому 2025 року Microsoft оголосила про припинення роботи Skype з 5 травня на користьMicrosoft Teams[6].

5 травня2025 року корпорація Microsoft офіційно припинила підтримку Skype[7]. У Microsoft також уточнили, що функція експорту буде доступна до січня2026 року, після чого всі дані буде видалено з серверів[8].

Технологія

[ред. |ред. код]

Користувачі Skype, по суті, робилителефонні виклики й відеовиклики через свої комп'ютери, використовуючи програмне забезпечення Skype іінтернет. Основа системи — безкоштовна комунікація між користувачами програмного забезпечення Skype; проте продукт також дозволяв користувачам Skype зв'язуватися з абонентами регулярної наземної лінії зв'язку чимобільних телефонів. Це програмне забезпечення був доступним безкоштовно й може бути завантажене з вебвузла компанії.

Головною відмінністю Skype від інших клієнтівVoIP було те, що Skype діяв на моделіpeer-to-peer (замість традиційнішої моделіклієнт-сервер). Довідник користувачів Skype був повністю децентралізований і розповсюджувався серед вузлів у мережі. Це означало, що мережа могла зростати до великих розмірів (на початок 2010 — понад 500 мільйонів користувачів[9]) дуже легко, без ускладнень та дорогої централізованої інфраструктури.

Skype також перенаправляв виклики через інші Skype-клієнти у мережі, щоб полегшити обхідSymmetric NAT та брандмауерів. Проте це лягало додатковим тягарем на тих, хто з'єднувався з Інтернетом без NAT, оскільки їхні комп'ютери та пропускна здатність мережі могли бути задіяні, щоб надсилати виклики інших користувачів.

Виділення посередницьких комп'ютерів було повністю автоматичне й індивідуальні користувачі не мали ніякого вибору, щоб блокувати таке використання їхніх ресурсів. Цей факт, однак, ясно не був освітлений і, здається, суперечив ліцензійній угоді, яка обмежує Skype у використанні«процесора і пропускної здатності каналу [для] полегшення комунікації між [користувачем] і іншими користувачами програмного забезпечення Skype» (секція 4.1).

Skype — програмне забезпечення з закритим кодом — мав не стандартизований протокол, а приватний, що викликало підозру і потягло за собою деяку критику від розробників програмного забезпечення й користувачів.

КлієнтськеAPI Skype відкриває мережу для розробників програмного забезпечення. Skype API дозволяє іншим програмам використовувати мережу Skype, щоб отримати «white pages» і керувати дзвінками.

Інтерфейс користувача в середовищіWindows був розроблений наPascal із використаннямDelphi, версія дляLinux була написана наC++, а дляMac OS — наObjective-C таCocoa. Частини клієнта використовуютьInternet Direct (Indy) як бібліотеку з відкритим програмним кодом для комунікаціїсокетів.

Безпека

[ред. |ред. код]

Система Skype породжував досить багато дискусій на тему безпеки його трафіку. Мали місце деякі зіткнення з приводу питання безпеки[10][11][12] та культури VoIP-телефонії через ці дискусії та деякі принципи проєктування:

  • весьтрафік Skype зазвичай кодується й користувач не може вимкнути це;
  • Skype повідомляє, що використовує тільки відкрито доступні, сильні алгоритми кодування;
  • Користувач не залучається до процесу кодування і тому не має справи з результатами інфраструктури Public key.

Це мало ефект на решту ринку, оскільки вони прагнуть запропонувати конкурентоздатну продукцію. Безпека Інтернет-комунікацій стала предметом, щодо якого люди стали обізнанішими, і безпечна комунікація — це річ, яку вони хочуть бачити в продукції, яку вони використовують.Виходячи з того, що код Skype це приватна власність та не єopen source, рівень безпеки системи не міг бути перевірений незалежними експертами. Отже, користувачі — експерти та не експерти — могли спиратися при використанні лише на довіру виробника та поведінку програмного забезпечення, закачаного з ресурсів, авторизованих виробником. У 2004 роціNiklas Zennstrom, один із засновників Skype, визнав у статті в Інтернет-виданніThe Register, що поточна модель безпеки використовувала відносно короткий розмір ключа, спираючись на безпеку через непрозорість, та не витримає переходу наopen-source.Канонічна архітектура Skype і модель безпеки описуються детально в книзі«Skype: The Definitive Guide». Крім того, як мінімум, два аналізи коду Skype було видано. Tom Berson зAnagram Laboratories, фахівець кодування й безпеки більш ніж тридцять років, був запрошений Skype, щоб проаналізувати їх вихідний код у жовтні 2005. Окремо Philippe Biondi і Fabrice Desclaux впровадили вивчення за допомогою зворотного проєктування пакету, фактично випущеного Skype у реліз, що було представлене в Європі на BlackHat в березні 2006.

Висновки обох аналізів вказано нижче:

  • Skype — «суцільна чорна скринька», це означає, що для звичайного користувача надзвичайно важко ідентифікувати, що він робив, або що він міг робити, або як саме це робилось. Він використовує безпеку через непрозорість, щоб ускладнити аналіз або розбір програми без істотних затрат на кількість роботи чи використання емуляції.
  • Пошук контактів та зв'язок через супервузли є довіреними замість того, щоб вимагати ідентифікації. Були відомі «дірки» в безпеці в області глобальної мережі Skype — існували області, в яких «Skype довіряє будь-якому комп'ютеру, який говорить мовою Skype».
  • Програмне забезпечення Skype безпосередньо використовувало багато кодової плутанини і розшифровки в пам'яті, зокрема сотні чексаммерів та інші засоби проти зворотної компіляції.
  • Компанія стверджувала, що протокол включає 1536- і 2048-розрядні загальні/приватні ключові пари. Вони не є надмірно довгими за сучасними стандартами, але є досить сильним бар'єром для розшифровки. Очевидно, користувачі платних послуг отримували заміну 2048-розрядного ключа (1536-розрядний ключ — стандартний). Також використовувався 256-розряднийAES над 128-розрядними блоками, який вважається сильним.
  • Система Skype автоматично вибирала певних користувачів зі швидкимCPU, хорошимиbroadband підключеннями і відсутніми фаєрволами на роль або «супервузлів», або «реле», через які інші користувачі, можливо, з'єднуються. Тому Skype міг використовувати призначену для користувача пропускну здатність. (Хоча це дозволялось вEULA, немає ніякої можливості сказати, скільки пропускної здатності використовується в цій формі). Є приблизно 20,000 супервузлів серед багатьох мільйонів зареєстрованих користувачів. Посібник«Skype Guide for network administrators» стверджує, що супервузли тільки керують трафіком у межах до 5 kbytes/s і реле, можливо, передає інший трафік даних, що не належать користувачу, до 10 kbytes/s. Реле не повинне зазвичай обробляти більш ніж одне «релейне підключення».
  • Кожен пакет фактично, зокрема, фактичне програмне забезпечення безпосередньо, кодується, часто за допомогою загальних/приватних ключових методів з підписами абоAES.
  • Функція передавання файлів Skype не містила ніяких програмованих інтерфейсів для антивірусів. Якщо тестовий файлEICAR надсилався через Skype, кожна велика антивірусна програма, виявляється, захоплює вірус і зупиняє його пересилання або приймання через Skype.
  • Відсутність ясності щодо контенту означає, що системи мережевого захисту і системні адміністратори не могли бути впевнені, що Skype робить. (Комбінація досліджень свідчить про те, що Skype не робить якої-небудь шкоди). Правила системи мережевого захисту радять блокувати Skype для корпорацій.
  • Повна функціональність Skype не розглядалася; обидва вивчення фокусувалися на його захисті. Тому, не можна сказати, що ще може бути присутнє.

Інфраструктура

[ред. |ред. код]

Корпорація Microsoft, новий власник VoIP-сервісу Skype, на початку 2012 повністю переробила його структуру, замінивши розподіленуP2P-мережу з клієнтських машин на свої власнісервери на основіLinux, посилені з точки зору безпеки[13]. Ця реструктуризація є кардинальною зміною роботи мережі Skype, яка раніше базувалася на супернодах, що працювали на основі самих клієнтських комп'ютерів, під'єднаних до сервісу. Ці комп'ютери мали задовольняти вимогам пропускної здатності, обчислювальної потужності й іншим характеристикам. Однак, такий дизайн був визнаний корпорацією небезпечним і не відповідним вимогам стійкості (за останні кілька років мережа Skype практично повністю припиняла своє функціонування через некоректну роботу деяких версій програми). В середньому в режимі супернод працювало приблизно 48000 клієнтських комп'ютерів, кожен вузол обслуговував у середньому 800 клієнтів мережі.

Згідно з дослідженням фахівця з безпеки компанії Immunity Security, Microsoft відмовилася від цього дизайну на користь розгортання власної мережі на основі 10 000 серверів на базі захищеної версії Linux зі встановленими патчами безпеки від проєкту GRSecurity. Кожен виділений сервер підтримує по 4100 підключень (разом — 41 мільйон користувачів одночасно) і має теоретичну межу в сто тисяч підключень.

За інформацією від корпорації Microsoft, архітектура мережі сама по собі залишилася колишньою, але замість супернод, що працювали на клієнтських машинах, тепер використовуєтьсякластер із локальних супернод, розміщених у захищенихдатацентрах, що працюють під управлінням операційної системи з підвищеним рівнем безпеки й обслуговуються спеціалізованим високопродуктивним ПЗ. За даними Microsoft такий підхід дозволить збільшити надійність, масштабованість та продуктивність мережі Skype.

Поширення і популярність

[ред. |ред. код]

Повідомлено, що 43 мільйони користувачів Skype одночасно були активні4 жовтня2012 року.

Дата[14]Користувачів онлайнДнів
2012-10-0443,295,6780
2011-01-2428,398,2000
2011-01-1027,045,5980
2011-01-1026,947,25849
2010-11-2225,000,00028
2010-10-2524,000,000231
2010-03-0823,000,00049
2010-01-1822,000,0007
2010-01-1121,000,00063
2009-11-0920,000,00035
2009-10-0519,000,00021
2009-09-1418,000,000175
2009-03-2317,000,00049
2009-02-0216,000,00021
2009-01-1215,000,00084
2008-10-2014,000,00035
2008-09-1513,000,000210
2008-02-1812,000,00042
2008-01-0711,000,00082
2007-10-1710,000,000261
2007-01-299,000,00082
2006-11-088,000,00071
2006-08-297,000,000155
2006-03-276,000,00066
2006-01-205,000,00092
2005-10-204,000,000155
2005-05-183,000,00093
2005-02-142,000,000117
2004-10-201,000,000418
2003-08-290

SR Consulting у жовтні 2005 року переглянуло 4 мільйони профайлів користувачів Skype і надало деяку демографічну інформацію, повідомлену Новинами й Журналом Skype:

  • Середній вік: 29.7 років;
  • Близько 46 % користувачів Skype — жителі Європи. Бразилія й Китай мають найбільше користувачів Skype. Китай має 13 % з населення Skype[джерело?].
  • Інформація щодо статі досі непереконлива й неточна. Більш, ніж половина всіх користувачів відмовилася заявити свою стать.

Послуги

[ред. |ред. код]

SkypeOut

[ред. |ред. код]

SkypeOut дозволяв користувачам Skype зв‘язуватися з традиційними телефонними номерами, зокрема, мобільними, за невеликі гроші. Цей грошовий збір становив$ 0.024 за хвилину для найрозвиненіших країн, і $2.142 за хвилину для викликів з островаDiego Garcia. Через 180 днів бездіяльності SkypeOut баланс на рахунку Skype зникав. Цей алгоритм робив SkypeOut дорогим в обслуговувані для не дуже активних користувачів, оскільки вони часто втрачатимуть кошти зі свого рахунку.Протягом 2006 року SkypeOut-дзвінки зСША іКанади до абонентів у межахСША іКанади були безкоштовні.

SkypeIn

[ред. |ред. код]

SkypeIn дозволяв користувачам Skype отримувати виклики на їх комп'ютери з регулярних телефонних номерів та дозволяє користувачам підписуватися на номери в таких країнах якАвстралія,Бразилія,Данія,Естонія,Фінляндія,Франція,Німеччина,Гонконг,Японія,Польща,Швеція,Швейцарія,Велика Британія іСША. Наприклад, користувач-мешканецьСан-Франциско створює локальний телефонний номер уГельсінкі. Люди зГельсінкі будуть платити тільки за місцеві переговори, щоб звернутися до цього номера.

Skype Voicemail

[ред. |ред. код]

Skype Voicemail був випущений 10 березня 2005. Ця послуга дозволяє людям, що дзвонять, залишати голосові повідомлення для користувачів Skype, недоступних на момент дзвінка. Skype Voicemail мав численні проблеми за минулий рік і користувачі скаржаться, що багато голосових повідомлень ніколи не надходять. Також сервіс SkypeIn іноді не в змозі записати певні вхідні виклики на сторінці історії програми. Ці проблеми не були повністю вирішені.

Skype chat

[ред. |ред. код]

Skype підтримував текстовий груповий чат із інтерфейсом, подібним доIRC, зі 100 людьми одночасно. ВерсіяMacintosh використовує такий же стиль виду повідомлення, якAdium, хоча з іншим розширенням імені файлу. Стилі виду повідомлення, зроблені дляAdium, можуть бути встановлені для Skype, і їх навіть не потрібно перейменовувати. Існує декілька косметичних багів, але нехтуючи ними, стиліAdium працюють без модифікації. Ця особливість відсутня вWindows,Linux, і версії Skype длякишенькових комп'ютерів.[джерело?]

Skype video calling

[ред. |ред. код]

Skype 2.0 (і вище) підтримував відеоконференцію[15] на платформахWindows XP та новіших (від користувачівWindows 2000 для цього вимагаєтьсяDIRECTX 9.0) іMac, роблячи його одним із небагатьох кросплатформних рішень[слово-паразит] для відео-конференції міжWindows іMac. Skype підтримує відео-чат лише в режимі «сам на сам».

Skype Translator Preview

[ред. |ред. код]

Опція миттєво, в режимі реального часу, перекладає голосову інформацію між різними мовами, що стало можливим завдяки співпраці спеціалістів Microsoft i Skype. Microsoft позиціонує цю технологію насамперед для шкіл тауніверситетів, які зможуть спілкуватися між собою без жодних перешкод. Skype Translator Preview працює зараз лише на Windows 8.1 або preview-копіях Windows 10[16].

Підтримувані операційні системи

[ред. |ред. код]

Продажі бізнесу

[ред. |ред. код]

У2005 роціeBay купила Skype за $2,6 млрд — суму, названу багатьма аналітиками (і пізніше визнану самою ebay) зависокою. Засновники сервісуНіклас Зеннстром (Niklas Zennstrom) іЯнус Фріїс (Janus Friis) разом з першим інвестором Говардом Гартенбаумом (Howard Hartenbaum) вклали в нього близько $20 млн. eBay планувала використовувати Skype як інструмент підвищення ефективності в своїй основній діяльності, зокрема, як зручний засіб зв'язку між своїми клієнтами. Проте щільно інтегрувати підрозділ у свій основний бізнес їй не вдалося.

За станом на кінець 2008 у світі налічувалося 405 млн зареєстрованих користувачів Skype, тоді як під час операції з eBay їх було тільки 53 млн. Число користувачів у 2008 в порівнянні з 2007 збільшилося на 47 %. Виручка компанії в 2008 склала $551 млн (на 44 % більше, ніж роком раніше).

Компанія eBay1 вересня2009 року офіційно оголосила про продаж 65 % акцій свогоVoIP-сервісу Skype. Як покупець виступила група інвесторів, до якої увійшливенчурні фонди Silver Lake, Index Ventures, Andreessen Horowitz і Canada Pension Plan (CPP) Investment Board. Сума операції склала $1,9 млрд, її завершення заплановано в четвертому кварталі 2009. eBay збереже у себе інші 35 % компанії. Виходячи з озвученої суми важ Skype був оцінений в $2,75 млрд.

10 травня 2011 року корпорація Microsoft офіційно оголосила про купівлю сервісу VoIP-телефонії Skype за 8,5 мільярда доларів[4]. Для Microsoft ця оборудка стала найдорожчою за всю 36-річну історію компанії. Skype входила до складу Microsoft на правах окремого підрозділу, який очолював тодішній глава Skype Тоні Бейтс. Роботу зі Skype мали підтримувати мобільні пристрої на платформіWindows Phone 7. Сервіс інтернет-телефонії мав бути інтегрований з низкоюзастосунків і онлайн-сервісів Microsoft, у тому числі з комунікаційною платформою Lync і поштовим клієнтомOutlook.

Microsoft запевнила, що підтримуватиме версії Skype для інших операційних систем, у тому числіMac OS X іLinux.

Популярність в Україні

[ред. |ред. код]

Найпопулярнішим месенджером в Україні у 2020 року бувViber, яким користувалися 99 % користувачів смартфонів у віці від 13 до 55 років, далі йшовFacebook Messenger іTelegram;WhatsApp та Skype поступово втрачають користувачів, ними користустуються менше половини користувачів, в той же час популярністьTelegram росте, особливо серед молоді[17].

Цікаве

[ред. |ред. код]
  • При запущеному Скайпі після натискання кнопки PrintScreen можна відразу у вікні чату провести вставку, і співрозмовнику надійде «запрінтскрінене» зображення екрану.
  • При послідовному затиску 3-х і більше кнопок на клавіатурі, при наборі тексту у віконці, співрозмовник побачить не олівець, що пише, а котячі лапки.
  • При натисканні кнопок у хаотичному порядку можна побачити руки, які розламують олівець на дві частини.
  • Крім вбудованих смайликів, скайп містить і «секретні» (для версії 6.18.59.106):
  • (bandit) — бандит
  • (bike), (sander), (bicycle) — велосипед
  • (blackwidow) — чорна вдова
  • (bucky) — волохань
  • (bug) — жук
  • (call) — дзвонить
  • (captain), (shielddeflect) — капітан Америка
  • (cat), (@), (meow) або :3 — кіт
  • (dog), (&) — собака
  • (drunk) — п'яний
  • (e), (m) — лист
  • (finger) — середній палець;
  • (flag: «2 літери держави»), наприклад, прапор України — (flag: ua)
  • (football) — футбол
  • (fubar) — тикає пальцем;
  • (headbang), (banghead) — б'ється головою об стіну
  • (heidy) — білка гризе горіхи;
  • (idea), :|, :i чи *:-) — ідея
  • (lalala), (lala) чи (notlistening) — «ля-ля-ля, я тебе не слухаю»;
  • (london), (rain) — дощ
  • (makeup) — макіяж чи підфарбовує губи;
  • (mooning) — показує сідниці
  • (mp), (ph) — телефон
  • (nickfury) — одноокий
  • (o), (O), (clock), (time) — годинник
  • (oliver) — якийсь Олівер
  • (poolparty) — вечірка в басейні
  • (punch) — удар
  • (rock) — рок
  • (sheep), (bah) — вівця
  • (shielddeflect) — капітан Америка зі щитом
  • (skype), (ss) — іконка програми
  • (smoking) або (ci) — палить
  • (swear), (@#%$*) — лається
  • (talk) — розмовляє
  • (talktothehand) — говори до руки
  • (tmi) — забагато інформації
  • (toivo) — хлопчик із собакою
  • (tumbleweed) — перекоти-поле
  • (u), (U) — розбите серце
  • (wfh) — працюю вдома
  • (zilmer) — фотограф
  • (~), (film), (movie) — знімання фільму

Команди чату

[ред. |ред. код]

У чаті підтримується багато irc-команд. Нижче приведений їх список[18]:

  • /help
  • /add [Skype_Name]
  • /alertsoff
  • /alertson [text]
  • /call [Skype_Name]
  • /clear
  • /find [text]
  • /get banlist
  • /get allowlist
  • /get creator
  • /get guidelines
  • /get xguidelines
  • /get options
  • /get password_hint
  • /get role
  • /get uri
  • /goadmin
  • /history
  • /htmlhistory
  • /info
  • /kick [Skype_Name]
  • /kickban [Skype_Name]
  • /leave
  • /me
  • /set allowlist [[+|-]mask]
  • /set banlist [[+|-]mask]
  • /set guidelines [text]
  • /set xguidelines [text]
  • /set options
  • /set password [text]
  • /set password_hint [text]
  • /setpassword [password] [password hint]
  • /setrole [Skype Name] MASTER | HELPER | USER | LISTENER
  • /topic [text]
  • /whois [Skype_Name]

Примітки

[ред. |ред. код]
  1. https://www.emirates247.com/news/happy-birthday-skype-even-monkeys-use-it-now-2013-08-28-1.519060
  2. What's New in Skype for Windows, Mac, Linux, and Web? //Microsoft Support. — Дата звернення: 04.03.2025.
  3. What's New in Skype for Windows, Mac, Linux, and Web?
  4. абMicrosoft став власником Skype за 8,5 мільярда доларів. Архіворигіналу за 13 травня 2011. Процитовано 11 травня 2011.
  5. Tashkinov, Artem S. (02.05.2012).Skype меняет сетевую инфраструктуру, переходя c клиентских P2P-супернод на Linux-серверы.www.opennet.ru. Архіворигіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
  6. Warren, Tom (28 лютого 2025).Microsoft is shutting down Skype.The Verge(амер.). Процитовано 28 лютого 2025.
  7. Свобода, Радіо (5 травня 2025).Microsoft закрила месенджер Skype.Радіо Свобода(укр.). Процитовано 5 травня 2025.
  8. Microsoft закриває Skype: як зберегти чати та файли. 05.05.2025, 11:08
  9. [1][Архівовано 2 березня 2010 уWayback Machine.] Що таке Skype
  10. (англ.)Is Skype Safe and Secure? What are the Alternatives? DAVID GILBERT[Архівовано 19 квітня 2020 уWayback Machine.], 2020
  11. (англ.)[That terrifying 'unfixable' Microsoft Skype security flaw: THE TRUTH Shaun Nichols] 2018
  12. Skype can't fix a nasty security bug without a massive code rewrite[Архівовано 9 листопада 2020 уWayback Machine.] 2018
  13. Skype меняет сетевую инфраструктуру, переходя c клиентских P2P-супернод на Linux-серверы. Архіворигіналу за 7 травня 2012. Процитовано 4 травня 2012.
  14. 8 million onliners. skypenumerology.Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 8 листопада 2006.
  15. Skype Video Conferences. HL7 User Guide. Архіворигіналу за 25 червня 2013. Процитовано 18 листопада 2007.[Архівовано 2013-06-27 уWayback Machine.]
  16. Skype перекладатиме розмови між людьми в режимі реального часу[Архівовано 16 грудня 2014 уWayback Machine.] //inspired —16 грудня 2014/Сергій Пішковцій
  17. nMind: Самый популярный мессенджер в Украине — Viber (им пользуются 99 % опрошенных в возрасте 25-34 лет), далее идут Facebook Messenger, Telegram, WhatsApp и Skype[Архівовано 16 травня 2021 уWayback Machine.], ІТС, 24.07.2020
  18. Архівована копія. Архіворигіналу за 16 червня 2011. Процитовано 15 червня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Див. також

[ред. |ред. код]

Посилання

[ред. |ред. код]
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
KBpedia ·Fandom (англ.) ·Fandom (англ.) ·Namuwiki
Нормативний контроль
Мультипротокольні
Централізовані
IRC
OSCAR (ICQ)
.NET Месенджери[en]
Децентралізовані
(федеративні)
Matrix
XMPP (Jabber)
(Список XMPP-клієнтів)
OMEMO
Розподілені
СхемиURI
Офіційні
aaa: • aaas: • acap[en]: • cap: • cid: • crid[en]: • data[en]: • dav: • dict: • dns: • fax: • file[en]: • ftp: • go: • gopher: • h323: • http: • https: • im: • imap: • ldap: • mailto: • mid: • news: • nfs: • nntp: • pop: • pres: • rtsp: • sip: • sips: • snmp: • tel: • telnet: • urn: • wais: • xmpp:
Неофіційні
about:[en] • aim: • bolo: • btc: • bzr: • callto: • chrome: • cvs: • daap: • ed2k: • ed2kftp: • feed[en]: • fish: • git: • gizmoproject: • iax2: • irc: • ircs: • itms: • lastfm: • ldaps: • magnet: • mms: • msnim: • psyc: • rsync: • secondlife: • skype: • ssh: • svn: • sftp: • smb: • sms: • soldat: • steam: • unreal: • ut2004: • view-source[en]: • webcal: • xfire: • ymsgr:
Інструменти керування
Програми
Shell
Сервіси
Файлові системи
Сервер
Архітектура
Безпека
Сумісність
API
Ігри
Відкинуті
Інше
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Skype&oldid=46175783
Категорії:
Приховані категорії:

[8]ページ先頭

©2009-2026 Movatter.jp