Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Principia Mathematica

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Про працю Ньютона див.Philosophiæ Naturalis Principia Mathematica.
Титульна сторінка першого виданняPrincipia Mathematica
✱54.43 Важлива лема описана з першого тому, яка пізніше, після визначення операції додавання використовується при доведенні твердження що 1 + 1 = 2. (Доведення закінчується в другому томі, після чого пишуть "це твердження іноді корисне. Воно використовується принаймі тричі, в ✱113.66 та ✱120.123.472.")

Principia Mathematica («Математичні принципи» або «Математичні основи») — тритомна праця з основ математики, написанаБертраном Расселлом таАльфредом Нортом Вайтгедом й опублікована у 1910–1913 роках. Праця є спробою вивести всі математичні принципи зсимволічної логіки. Декілька сот сторінок присвячено системі понять і символів, які пізніше виступають основою арифметики. Виведення математики з логіки спростовувало деякі поширені тогочасні уявлення про суть математичногопізнання. Праця пропонує доказ того, що основи математики не є ні емпірично, ні синтетично апріорними (останнє припускавІммануїл Кант), а мають мовну природу, тобто виводяться з формальної логіки, таким чином вони є аналітично апріорними.

Математичні теми праці

[ред. |ред. код]

Principia розглядає такі математичні теми, яктеорію множин,кардинальні числа,порядкові числа,дійсні числа, складніші побудови зматематичного аналізу не розглядаються. Проте у кінці третього тому з викладу стає зрозуміло, що власне вся відомаматематика могла розвинутися з логічного формалізму.

Попередники

[ред. |ред. код]

Важливі ідеї для написанняPrincipia Mathematica було запозичено з АрифметикиГотлоба Фреге, опублікованої 1893 року, на основі якої Рассел розробив так званийПарадокс Рассела. Цей та інші парадоксинаївної теорії множин Рассел спробував розв'язати черезтеорію типів, сформульовану 1908 року, яка й стала основою дляPrincipia Mathematica.[1]

Іншим важливим підґрунтям для праці були формулиДжузеппе Пеано, видані у формі збірника в 1903 році. У Пеано Бертран Рассел запозичив численні символи та формули.

Рецепція

[ред. |ред. код]

Досі залишається до кінця не з'ясованим, чи справді система аксіомPrincipia Mathematica позбавлена протиріч і чи справді з формальної логіки можна вивести абсолютно всі істинні твердження математики. На можливі вади такого підходу вказавКурт Гедель у своїхтеоремах про неповноту.

Principia Mathematica мала великий вплив зокрема на німецько-американського філософа-позитивістаРудольфа Карнапа та його головну працю «Логічна структура світу» (нім.Der logische Aufbau der Welt).

Примітки

[ред. |ред. код]
  1. Russell:Mathematical logic as based on the theory of types[Архівовано 25 травня 2013 уWayback Machine.], in: American Journal of Mathematics 30 (1908), p. 222–262.

Література

[ред. |ред. код]

Посилання

[ред. |ред. код]
Аксіоми
Діаграма Венна для перетину множин
Операції
Концепції • Методи
Типимножин
Теорії
Парадокси • Гіпотези
Теоретики
Інше
Загальне
Системи
Традиційна
Числення висловлень
Булева логіка
Предикатна логіка
Теорія множин
Наївна
Типимножин
Формальна
Теорії
Теорія моделей
Теорія доведення
Теорія обчислюваності
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Principia_Mathematica&oldid=44384511
Категорії:
Приховані категорії:

[8]ページ先頭

©2009-2026 Movatter.jp