Річкові дельфіни — нетаксономічна група дельфінів, яку раніше розглядали як надродину Platanistoidea (Платаністуваті). Ця група ссавців об'єднує три сучасні родини підряду дельфіноподібних (Delphinimorpha) рядукитоподібних (Cetacea).
Річкові дельфіни мають походження знеогенового періодукайнозойської ери історії Землі. Так, в2019 році, палеонтологи зі швейцарськогоУніверситету Цюріха в перуанській Амазонії виявили рештки стародавнього далекого родича рідкісного річкового дельфінаPebanista yacuruna, який мешкав понад 16 мільйонів років тому[1].
Річкові дельфіни мають довге рило і круглий лоб — характерні риси, які відрізняють їх від відоміших морськихдельфінів.
Всі види річкових дельфінів мають дуже малі очі і дуже погано бачать (у видів зІнду таГангу око взагалі не має кришталика), однак попри те чудово орієнтуються в каламутній воді завдякиехолокації. Органи ехолокації у річкових дельфінів розвинені краще за всіх китоподібних.
Річкові дельфіни не такі жваві, як їх морські родичі, і не роблять ефектних стрибків з-під води та інших атлетичних вправ. Замість того більшість часу вони проводять під водою поблизу річкового дна, порпаючи придонний мул своїм чутливим носом у пошуках риби та ракоподібних.
Річкові дельфіни дуже допитливі й часто дружньо ставляться до людей.
Філогенетика групи морських ссавців, включно з „річковими дельфінами“. Показано, що надродини Lipotoidea й Inioidea більше споріднені з надродиноюDelphinoidea, ніж із надродиною Platanistoidea
З-поміж річкових дельфінів найбільші розміри й найширший ареал маєІнія амазонська (Inia geoffrensis).Інші назви цього виду — «бото», «буфео» чи рожевий дельфін; він населяє мутні води басейнівАмазонки йОріноко. Самець амазонського дельфіна сягає 2,4 м завдовжки і важить до 160 кг, самиці трохи менші. Колір дорослих особин варіюється від темно-сірого через плямистий рожево-сірий до яскраво-рожевого, але народжуються усі сірими. Статурою вони повнотілі, але неймовірно гнучкі; коли щорічна повінь заливає ліс, дельфіни линуть серед гілок затоплених дерев з грацією метеликів. Амазонські дельфіни живуть переважно групами, вони часто плавають разом і грають з дельфінами іншого видуSotalia fluviatilis (також невеликі розміром дельфіни, які зустрічаються як у прісних, так і у морських водах, але яких звичайно не вважають річковими). У деяких районах Амазонії річкові дельфіни заганяють рибу у мережі рибалок; у інших навпаки, вони розорюють поставлені рибалками мережі.
Найменший з річкових дельфінів,ла-платський (Pontoporia blainvillei), також живе у Південній Америці, в узбережних водах Бразилії, Аргентини і Уругваю. Він сірій зверху і блідий знизу, лише 1,2—1,7 м завдовжки і важить від 20 до 60 кг. Самиці більші за самців.
Гангський дельфін (Platanista gangetica, місцева назва «сусу») живе у ріках Гангу,Брахмапутрі іКарнафулі та їх притоках вІндії,Бангладеш,Непалі таБутані. Дорослі особини можуть сягати 3 м завдовжки. Ці темношкірі дельфіни часто плавають на боці, баламутячи донний мулплавцем, щоб вигнати звідти риб, креветок та молюсків. Його близький родич,Platanista minor чи «булхан», річковий дельфін Інду, інколи вважається підвидомPlatanista gangetica і зустрічається тільки уПакистані. Обидва види знаходяться під загрозою внаслідок напруженого річкового судноплавства, мисливства заради м'яса і жиру, а також будівництва гребель, які утруднюють міграції.
Байджи, чиДельфін озерний (Lipotes vexillifer), перебуває на межі вимирання; лише близько 300 особин ще зберігається у забруднених водах річкиЯнцзи[джерело?]. Цей вид блакитно-сірий зверху и блідий знизу і сягає у довжину 2,4 м.