| Piccard-Pictet Company | |
|---|---|
 | |
| Тип | Акціонерне товариство |
| Правова форма | акціонерне товариство  |
| Галузь | Автомобілебудування |
| Доля | 1921 - компанію купує фірма Ateliers des Charmilles SA |
| Засновано | 1906 |
| Засновник(и) | Поль Піккар Люсьєн Пікте |
| Закриття (ліквідація) | 1920 |
| Причина закриття | Банкрутство |
| Штаб-квартира | Женева,Швейцарія |
| Попередні назви | Ateliers Piccard-Pictet & Cie |
| Ключові особи | Леон Дуфу Поль Турньє |
| Продукція | Транспортні засоби |
| Чистий прибуток | 4 млн франків (1916) |
| Співробітники | 7500 (1916) |
 Pic-Pic уВікісховищі | |
Pic-Pic (Piccard-Pictet, Піккар-Пікте) — з 1906 року швейцарський виробник автомобілів. Штаб-квартира розташована в місті Женева. У 1921 році компанію купує фірма Ateliers des Charmilles SA. У 1924 році компанія припинила виробництво автомобілів.
Поль Піккар народився втравні1844 року, в 20-річному віці він йде вчитися в технічний університетЦюриха, після закінчення якого отримує диплом інженера, якийсь час він практикував вБерні іПарижі, але1869 році знову вступає до університету, цього разу вЛозанну, де отримує ступінь професора машинобудування. У1872 році він залишає університет і йде працювати директором у фірму Жюля Фаєша —Faesch & Cie, в1884 році фірма починає займатися виробництвом турбін для електростанцій, причому стала вона одним з лідерів в цій справі, оскільки в1891 році виграє тендер на будівництво гідроелектростанції на р.Ніагара. Старший брат Поля Піккара був відомим хіміком в харчовій і фармацевтичній галузях, наприклад, він відкрив нуклеїн (завдяки чому розвинулися дослідження в області ДНК). Незабаром після приходу в компанію Піккар стає співвласником підприємства, яке перейменовується вFaesch, Piccard & Cie.
У1893 році в фірму на посаду інженера приходить Люсьєн Пікте, виходець із старовинногошвейцарського роду, який вів свій родовід аж з14 століття. Один з предків Люсьєна отримав в1809 році відОлександра Першого велику ділянку неподалік відОдеси, де почав першим уРосії вирощувати овець-мериносів. Люсьєн був рівно на 20 років молодший від Поля Піккара, він також закінчив механічний інститут вЦюриху за частиною гідроенергетики, і до приходу в компанію встиг попрацювати у фірмахEscher, Wyss & Cie іAteliers de Constructions Mécaniques de Vevey. У1895 році помирає засновник фірми — Жюль Фаєш, Піккар вирішує відкрити свою справу і, взявши в напарники Люсьєна Пікте, засновують товариствоPiccard-Pictet, через три роки товариство переформується у фірмуPiccard-Pictet & Cie, яке будувало турбіни і механізми високої точності.
У1904 році два брати-французи Шарль і Фредерік Дюфо приходять на заводPiccard-Pictet з проханням виготовити за їхніми ескізами мотор для гоночногоавтомобіля, на якому вони планували взяти участь в гонках на Кубок Гордона Беннета.Автомобіль, побудований братами Дюфо, мав 8 циліндрів при об'ємі в 12.8 л, потужність дорівнювала 120к.с., а швидкість розвивалася цілих 140км/год, проте ця машина не змогла взяти участь у перегонах, оскільки незадовго перед стартом машина пошкодила колесо і не змогла стартувати.
У1904 році Пікте, бачачи опір з боку Піккара, який вважававтомобілі дрібничками для нуворишів і що виробництвоавтомобілів призведе до загибелі фірми, бере участь у створенні нової компанії —Société d'Automobiles de Genève, ініціатором проекту був Едвін Шварценбах — голова спілки банківШвейцарії. У1906 році компанія починає продавати автомобілі під маркоюSAG, штаб квартира компанії перебувала вЦюриху, однак виробництвомавтомобілів займалося акціонерне товариствоAteliers Piccard-Pictet & Cie (в1906 роціженевська фірма реорганізувалася і перейменувалася). Спочатку компанієюSociété d'Automobiles de Genève було вирішено скористатися вже готовими напрацюваннями, вибір припав наіспанську фірмуHispano-Suiza, в якій головним інженером працювавшвейцарець Марк Біркігт. Пікте, який був на посаді виконавчого директора в новій компанії, особисто їздив доІспанії всерпні1905 року для підписання угоди.
У підсумку в1906 році на ринок виводиться три 4-циліндрових моделі:12/16HP,20/24HP 3.8 л і40/50HP з 6.9 л мотором, ціавтомобілі поставлялися клієнтам у виглядішасі з механічною начинкою,кузов залишався головною проблемою замовника. Хоча основна маса місцевих клієнтів користувалися послугамиCarrosserie Gangloff, клієнти зЦюриха вибиралиCarrosserie Geissberger.
У1907 році з'являється перша 6-циліндрова модель28/40НР з 5.6лдвигуном, вперше представлена на автосалоні вПарижі, технічно це був той жеHispano-Suiza. В цей же час машини починають поставлятися вАнглію, де їх представляла фірмаDonne & Williams Limited, проте там їх продавали не під маркоюSAG, а під назвоюPiccard-Pictet, причому вАнглії придумується логотип марки, який скорочують доPic-Pic, плюс«Kopalapso» (кузовобудівне відділенняDonne & Williams Limited) малює образ радіатора, який стає візитною карткою марки до самого кінця.Автомобілі, побудовані на базіHispano-Suiza, не могли не брати участь в автоспорті, так вАнглії на цих машинах цілком успішно ганяли на трасі Брукландс, в1908 році одинPic-Pic взяв участь у Турист Трофі наострові Мен. Тамавтомобіль зійшов з шостого кола (всього їх було дев'ять), не менш успішно машини гірської країни брали участь в гонках по сходженню на пагорб, вигравши призові місця вВогезах (Балон Ельзас),Берні (Журніжель) і Жон Пасс.
За три роки підприємство продало 165автомобілів, проте бізнес не був прибутковий, і в кінцевому підсумку всічні1910 рокуAteliers Piccard-Pictet & Cie викуповує бізнес компаніїSAG, з цього моменту і на інші ринкиавтомобілі йшли під маркоюPiccard & Pictet, або скороченоPic-Pic. У цей час фірма відмовляється від ліцензійної продукції і готує власний ряд моделей, який складався з трьох 4-циліндрових моделей —14/16HP з 2.4 л мотором,18/24HP з 3.5 л і20/24HP з 3.8 л, через рік Леон Дуфу (головний конструктор фірми) вирішує розширити модельний ряд, а заодно запропонувати прискіпливим покупцям новомодний безклапанний мотор, який вже пропонували своїм клієнтам такі гранди, якPanhard & Levassor,Minerva ібританськийDaimler. Однак і цього разу пішли шляхом покупки ліцензії, Пікте купує один золотниковийдвигун системи Берта МакКоллумна, запатентованийшотландською фірмоюArgyll. Первісток з золотниковим мотором, об'ємом 3 літри, мав ряд цікавих рішень, так машина мала 4-ступінчастукоробку передач, причому виконана вона була в єдиному елементі з блокомдвигуна, гальмо задіювало не колеса, а кардан,шасі оснастили гідравлічними амортизаторами.Швейцарці дуже ретельно підходили до виготовленняавтомобілів (позначився досвід виготовлення точних приладів), які починають порівнювати занглійською продукцією фірмиRolls-Royce, однак при цьомуPic-Pic були дешевші, оскільки фірма, головною спеціалізацією якої були гідроагрегати та інші механізми, могла собі дозволити виробництво по низькій рентабельності, що нітрохи не позначалося на надійності апаратів. Наприклад, машини, замовленішвейцарською армією ще доПершої світової війни, були в строю до самого початкуДругої світової війни.
У1912 році головний інженер Леон Дуфу готує новіавтомобілі власної конструкції, під капотом яких були клапаннідвигуни, в яких клапани мали бічне розташування. Вони могли похвалитися змащенням під тиском, термосифонним охолодженням з вентилятором і запалюванням від магнето.Коробка передач отримала 4 ступені, що було необхідно в гірських умовах країни,підвіска була дуже комфортною — напівеліптичні ресори спереду і ззаду три-чверті еліптичні, фрикційні амортизатори пропонувалися за доплату. У тому ж році вПарижі демонструються нові моделі:30/40НР з золотниковим мотором, об'ємом 4.7 л, і модель20/30НР зі звичайним традиційним мотором 4.3 л, перша подавалася як машина люкс класу, друга бачилася виробником в основному як спортивна. Остання непогано показала себе в ралі на витривалість «Coupe de la Gruyere» і виграла «Часовий заїзд», який проходив уБуенос-Айресі.
У1912 році кайзер Вільгельм II виявив бажання бути присутнім на військових маневрах 3 корпусу арміїШвейцарської Конфедерації, то урядШвейцарії відразу замовив у фірми шестициліндровийавтомобіль із золотниковимдвигуном, нашасі якого встановиликузов ландоле. Особистим водіємнімецького імператора став головний інженер фірми — Дуфу. Відразу після того, як маневри скінчилися,автомобіль був проданий одному багатому клієнту зЦюриха, який захотів собіавтомобіль з-під найяснішої особи.
У1913 році з'являється16/20НР з 2.8 л мотором, який мав тарілчасті клапани, через рік з'являється 3-літрова безклапанна модель16/20НР. На виставці1914 року вБерні на стенді стояло двашасі і чотири вже одягнених у різнікузовиавтомобіля. Дешевші машини продавалися у вигляді голихшасі, а ось найбільш дорогі моделі продавалися вже комплектними, крім цього більш дорогі машини оснащувалися електричним освітленням фірмиBosch, швидкознімними колесамиRudge-Whitworth, електричним домкратом. На той момент вШвейцарії значилося на обліку 332автомобіля марокSAG іPic-Pic, більше було тількиавтомобілів маркиMartini.
.jpg)
Тоді ж для участі в гонках на кубокАвтомобільного клубуФранції будується спортивнийавтомобіль з 4.5 л безклапаннимдвигуном, потужність мотора склала 107к.с.. Машина була обладнана гальмами всіх коліс, позначилися близькі стосунки зшотландцями, оскільки гальмівна система стояла типу Перро. На гонки було виставлено два екіпажі, за кермом одного з них сидів заводський випробувач Поль Турньє, за кермом другого боліда —британський новачок Тео Кларк. Молодий водій не особливо проявив себе на кваліфікації, тому стартував з 25 позиції, проте незабаром він обігнав майже всіх суперників, попереду нього були два гоночнихавтомобілі маркиVauxhall. До кінця третього етапу лідери зійшли з траси і тон тепер задававPic-Pic, за кермом якого сидів Кларк, проте машина не витримала темпу і зламалася на дев'ятому колі, при цьому Кларк встиг поставити рекорд траси, показавши середню швидкість кола в 170км/год. Турньє, який стартував з 24 позиції, був досвідченіший і холоднокровнішийбританця, тому його машина протрималася до 19, передостаннього кола. Виграв тоді«Мерседес» під керуванням Лаутеншлагера.
Під часПершої світової війниШвейцарія тримала нейтралітет, але це не завадило підприємствам, що перебували на території країни, продавати зброю і техніку всім сторонам конфлікту. У1916 році лейтенантфранцузької армії Ів Поль Гастон Ле Прьє винаходить ракети системи «повітря-повітря», випробувати їх він вирішує на землі. ЕлементилітакаVoisin були встановлені наавтомобільPic-Pic, ця конструкція могла розвивати 120км/год, так що досвід пройшов вдало, і незабаром ракети були прийняті на озброєнняфранцузької та союзницьких армій. Ле Прьє сконструював один з перших аквалангів, який вже потім був вдосконаленийЖак-Ів Кусто.
За часвійни заводPiccard & Pictet збільшив свій штат майже в шість разів, тепер на ньому працювало 7500 чоловік, в основному жінки. Виробництвоавтомобілів було призупинено, а випускала фірма військову амуніцію. Чистий прибуток в1916 році склав 4 000 000 франків, через рік фірма заробила 2.5 млн франків, проте незабаромвійна сходить нанівець, а з нею і прибуток. У1919 роціPiccard & Pictet et Cie планував відновити виробництвоавтомобілів, партнером по бізнесу погоджується виступитифранцузька авіаційна компаніяGnome & Rhone. Планувалося випускати до 1000автомобілів на рік, закуповується велика кількість верстатів та іншого обладнання. Але цей рік закінчується зі знаком мінус — збиток у 1.5 млн франків, далі гірше. Фірма набрала кредитів на 10 000 000 франків, сподіваючись на майбутні замовлення, однак банкуSociété de Banque Suisse було все-одно, як йдуть справи у кредитора. Вже через рік борг компанії склав 24 млн франків.
Улютому1920 року фірма оголошує про своє банкрутство, уберезні1921 року компанія викуповується акціонерним товариствомAteliers des Charmilles SA, яка бажає зберегти бренд, виготовляти машини береться фірмаGnome & Rhone, при співпраці з якою була розроблена модельR2 16/45HP з 3-літровим 4-циліндровим золотниковимдвигуном, основні приміщення вШвейцарії були зайняті виробництвом турбін та інших механізмів. Але шляхетним планам не судилося збутися, конкурувати замериканськими машинами було складно, плюс післявоєнна економічна криза заважала збуту продукції, і в1923 році востаннє були видані заводські каталоги, фірма пропонувала своїм клієнтам сервісне обслуговування і запасні частини, але от машини більше не сходили з конвеєра заводу. У1924 роціGnome & Rhone виставляють наЖеневському автосалоні новийавтомобільR3 з V8 5.9 лдвигуном золотникового типу, однак цей проект так і залишився незатребуваним, оскільки більше жоденавтомобіль маркиPic-Pic не був побудований.
Піккар відійшов від справ, йому було 80, коли фірма оголосила про свою неспроможність, він усамітнився на віллі вЛозанні, де у віці 85 років, тобто в1929 році, його не стало. Дворянин Пікте ще під часПершої світової створив збройову компанію«La Précision», яка післявійни найняла конструкторів Роберта Фяша і Де Сожі. Інженери побудували прототипитракторів, на які встановилифранцузькі 25-сильнідвигуни фірмиRochet-Schneider. Крім цього було побудовано ще кілька агрокультурних агрегатів, і все велося до серійного виробництва подібної техніки, але в1920 році один за одним помирають спочатку Фярш, потім Де Сожі. Компанію викупив тепер уже колишній головний конструктор фірмиPiccard & Pictet — Леон Дуфу, який перейменовує«La Précision» вSociété Industrielle de Machines Agricoles Rotatives SA. У1922 році він починає випускати легкі і важкітрактори, в1978 році фірма припинила виробництвотракторів, і проіснувала до1985 року, випускаючи продукцію з листового металу.
Люсьєн Пікте після того як продав свої частки компаній, співвласником яких був, переїхав доПарижа, де заснував оптичну фірму, якою керував до самої своєї смерті в1928 році. Пікте і Піккар залишили після себе нащадків, які відомі в науковому середовищі, один з нащадків Піккара винайшов батискаф (який спустився вМаріанську западину), другий винайшов капсулу, в якій ще в1931 році він зміг піднятися в стратосферу на висоту в 15 км
З 3000 випущенихавтомобілів в наші дні можна побачити тільки вісім примірників, з них половина з клапанними моторами, і половина із золотниковими.