На цій сторінці показано неперевірені зміни
| Panzer IV | |
|---|---|
 Panzerkampfwagen IV Ausf.G (Sd.Kfz. 161/1), з пустельним камуфляжем та емблемою корпусу "Африка" | |
| Тип | Середній танк Схема: класична |
| Походження | .svg) Третій Рейх |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1938-1967 |
| Оператори | Третій Рейх Румунія Угорщина Болгарія Фінляндія Хорватія Іспанія Сирія |
| Війни | Друга Світова ВійнаШестиденна війна |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Friedrich Krupp AG |
| Виробник | Friedrich Krupp AG |
| Виготовлення | 1937-1945 |
| Виготовлена кількість | 8696 |
| Варіанти | A - J |
| Характеристики | |
| Вага | 25 |
| Довжина | 7015 |
| Довжина ствола | 48 |
| Ширина | 2880 |
| Висота | 2680 |
| Обслуга | 5 |
| Калібр | 75-ммKwK 37, KwK 40 L/43, KwK 40 L/48 |
| Броня | Лоб: 80 Борт: 20-30 Корма: 20-30 Дах: 18-26 Днище: 10 Башта: лоб: 50 |
Головне озброєння | нарізна танкова гармата боєкомплект: 87 |
Другорядне озброєння | 2кулемети 7,92MG-34 боєкомплект: 3150 |
| Двигун | Maybach HL 120 TRM 300 |
| Питома потужність | 12,5 |
| Підвіска | тиск на ґрунт: 0,89 |
| Дорожній просвіт | 400 |
| Паливо | бензин |
| Швидкість | шосе: 42 |
| Прохідність | стінка: 0,7 рів: 2,6 брід: 1,2 |
 Panzer IV у Вікісховищі | |
Panzerkampfwagen IV (PzKpfw IV абоPz-IV) — німецький середній танк періодуДругої світової війни[1]. Був основним й наймасовішим танкомВермахту. Для німецької армії він мав таке ж саме значення, якТ-34 дляСРСР таM4 Sherman дляСША. Постійне вдосконалення бронювання й озброєння танку дозволяло йому протягом усієї війни бути їм гідним конкурентом.
Історія цього танка почалася в1934 році, коли німці почали будувати свою військову машину. Версальська угода не дозволяла мати на озброєнні та розробляти нові типи танків. Очевидно, що такий стан справ німців ніяк не влаштовував[2]. Щоб подолати економічну та політичну ізоляцію, Німеччина пішла на тісний контакт з Радянським Союзом. Обидві країни знайшли те, в чому їм було відмовлено у «світовому співтоваристві» — Німеччина отримувала від СРСР сировину, а СРСР — нові технології.
Крім того, СРСР надав полігони та експериментальні заводи для відпрацювання нових технічних рішень. Зокрема біляКазані була відкрита танкова школа, де інженери та офіцери вермахту разом з радянськими військовими працювали над розробкою, виготовленням і випробуванням нових танків. У результаті на світ з'явилисяPzKpfw I іPzKpfw II.
Але ці танки розглядалися лише як навчальні. Тому 1934 року були розпочаті роботи над танками більшого розміру, які мали стати основним озброєнням німецьких танкових військ. ЦеPzKpfw III[3] і PzKpfw IV[4]. Перший із них, за аналогією до британських бронетанкових військ, планували застосовувати як крейсерський танк, призначений для глибоких маневрів, а другий — як танк прориву та підтримки.
Через обмеження озброєння Pz.Kpfw.III, було вирішено на додаток до нього створити танк вогневої підтримки з далекобійнішою гарматою з потужним осколковим снарядом, здатним вражати протитанкову оборону за межами досяжності інших танків[4]. У січні 1934 Управлінням озброєнь був організований конкурс проектів на створення машини такого класу, чия маса не перевищувала б 24 тонни. Оскільки роботи по бронетехніці в Німеччині в той період все ще велися в таємниці, новому проекту, як і решті, було присвоєно кодову іменування«машина командира батальйону» (нім.Bataillonsführerwagen, зазвичай скорочується доB.W.)[4]. З самого початку розробкою проектів на конкурс зайнялися фірми«Рейнметалл» та«Крупп», пізніше до них приєдналися«Даймлер-Бенц» іM.A.N. протягом наступних 18 місяців свої розробки представили всі фірми, а проект «Рейнметалл» під позначеннямVK 2001 (Rh) був у 1934 —1935 роках навіть виготовлений в металі у вигляді прототипу[5].
Всі представлені проекти мали ходову частину із шаховим розташуванням опорних котків великого діаметра та відсутністю підтримуючих котків, за винятком все того ж VK 2001 (Rh), який в цілому успадкував ходову частину зі зблокованими попарно опорними котками малого діаметру та бортовими екранами від дослідноговажкого танкаNb.Fz.[5] Найкращим з них у результаті був визнаний проект «Крупп» —VK 2001 (K), але Управління озброєнь не задовольняла йогоресорнапідвіска, яку вони вимагали замінити досконалішоюторсіонною. Однак «Крупп» наполягла на застосуванні ходової частини зі зблокованими попарно котками середнього діаметра на ресорній підвісці, запозиченої у відкинутого прототипуPz.Kpfw.III її ж розробки. Щоб уникнути неминучих при переробці проекту під торсіонну підвіску затримок з початком виробництва дуже необхідного армії танка, Управління озброєнь було змушене погодитися на пропозицію «Крупп»[6]. Після доопрацювання проекту, «Крупп» отримала замовлення на виробництво передсерійної партії нового танка, який до того часу отримав позначення«броньована машина з 75-мм гарматою» (нім.7,5 cm Geschütz-Panzerwagen) або, по наскрізний системі позначень, прийнятій у той час,«експериментальний зразок 618» (нім.Versuchskraftfahrzeug 618 абоVs.Kfz.618)[5]. З квітня1936, танк отримав своє остаточне позначення —Panzerkampfwagen IV абоPz.Kpfw.IV. Крім цього, йому був привласнений індексVs.Kfz.222, що раніше належавPz.Kpfw.II[7].
Перші кілька Pz.Kpfw.IV «нульової» серії були виготовлені в1936–1937 на заводі«Крупп» уЕссені. Серійний же випуск першої серії,1.Serie/B.W.[7], був початий в жовтні 1937 року на заводі «Крупп-Грузон» вМагдебурзі[5]. Всього по березень1938 року було випущено 35 танків цієї модифікації, позначаються якPanzerkampfwagen IV Ausführung A (Ausf.A —«модель А»). Заєдиною системою позначень німецької бронетехніки танк отримав індексSd.Kfz.161[7]. ТанкиAusf.A все ще були передсерійними машинами та несли протикулеве бронювання, яке не перевищувало 15 — 20 мм та слабо захищені прилади спостереження, особливо в командирській башточці[8][9]. Разом з тим, наAusf.A вже було визначено основні конструктивні особливості Pz.Kpfw.IV. І хоча надалі танк багаторазово піддавався модернізації, зміни переважно зводилися до установки потужнішого бронювання та озброєння, або до непринципової переробки окремих вузлів[8].
Одразу після закінчення виробництва першої серії, «Крупп» приступила до виробництва поліпшеної —2.Serie/B.W. абоAusf.B[10]. Найбільш помітною зовні відзнакою танків цієї модифікації була пряма верхня лобова плита, без виступаючої «рубки» механіка-водія та з ліквідацією курсовогокулемету, який був замінений оглядовим приладом та люком для стрільби з особистої зброї. Покращена була і конструкція оглядових приладів, перш всього командирської башточки, що отримала броньові заслінки, та оглядового приладу механіка-водія[11]. За іншими даними ж, нова командирська башточка була введена вже в процесі виробництва, так що частина танківAusf.B несла командирську башточку старого типу[12]. Дрібні зміни торкнулися і посадочних люків та різних лючків[11]. Лобове бронювання на новій модифікації було доведено до 30 мм. Танк отримав також потужніший двигун та нову 6-швидкіснукоробку передач, що дозволило суттєво підняти його максимальну швидкість, причому його запас ходу також зріс[10]. Разом з тим,боєкомплектAusf.B скоротився до 80пострілів до гармати і 2700 кулеметнихпатронів, замість, відповідно, 120 і 3000 наAusf.A[13]. «Крупп» було дано замовлення на виробництво 45 танківAusf.B, але через брак комплектуючих, реально з квітня по вересень 1938 було вироблено лише 42 машини цієї модифікації[10].
Першою порівняно масовою модифікацією стала3.Serie/B.W. абоAusf.C[10]. У порівнянні зAusf.B, зміни в ній були незначні — зовні обидві модифікації відрізняються лише наявністю броньованого кожуху ствола спареного кулемета. Решта змін звелися до заміни двигунаHL 120TR наHL 120TRM тієї ж потужності, а також початку установки на частині танків відбійника під стволом гармати, для відгинання розташованої на корпусіантени при повороті башти[13][14]. Всього було замовлено 300 танків цієї модифікації, але вже в березні 1938 року замовлення було скорочено до 140 одиниць[10], внаслідок чого з вересня 1938 року по серпень1939 року було вироблено, за різними даними, 140[12], або ж 134 танка, тоді як 6 шасі були передані для переробки вмостоукладальники[10].
Машини наступної модифікації,Ausf.D, випускалися двома серіями —4.Serie/B.W. і5.Serie/BW[15] Найбільш помітною зовнішньою зміною стало повернення до ламаної верхньої лобової плити корпусу та курсового кулемета, який отримав посилений захист[13]. Внутрішня маска гармати, яка виявилася вразливою для бризок свинцю при кульових попаданнях, була замінена зовнішньою[12]. Товщина бортової та кормової броні корпусу та башти була доведена до 20 мм[16]. У січні 1938 року «Крупп» отримала замовлення на виробництво 200 машин4.Serie/B.W. і 485.Serie/B.W., але під час виробництва, з жовтня1939 по травень1941 року, як танки були закінчені лише 229 з них, тоді як інші 19 були виділені для побудови спеціалізованих варіантів[15]. Частина танківAusf.D пізнього випуску була випущена в«тропічному» варіанті (нім.tropen абоTp.), з додатковими вентиляційними отворами в моторному відділенні[13]. Ряд джерел говорить про проведення в 1940–1941 роках у частинах або при ремонті посилення броні, що здійснювалося кріпленням за допомогоюболтів додаткових 20-мм листів на верхні бічні та лобові плити танка[16]. За іншими даними, машини пізніх випусків штатно оснащувалися додатковими 20-мм бортовими і 30-мм лобовими бронеплитами по типуAusf.E[17]. КількаAusf.D були 1943 року переозброєні довгоствольними гарматамиKwK 40 L/48, але ці переобладнані танки використовувалися лише як навчальні[17].
Поява нової модифікації,6.Serie/B.W. абоAusf.E, було викликано насамперед недостатністю броньового захисту машин ранніх серій, продемонстрованого ще під часПольської кампанії[12]. НаAusf.E, товщина нижньої лобової плити була доведена до 50 мм, окрім цього стала стандартною установка додаткових 30-мм плит над верхньою лобовою і 20-мм — над бічними плитами, хоча на незначній частині танків ранніх випусків додаткові 30-мм плити не встановлювалися. Броньовий захист башти, разом з тим, залишався колишнім — 30 мм для лобової плити, 20 мм для бортових та кормової плит і 35 мм для маски гармати[18]. Була введена нова командирська башточка, з товщиною вертикального бронювання від 50 до 95 мм. Був також зменшено нахил кормової стінки башти, які тепер виготовлялися з цілісного листа, без «напливу» для башточки, а на машинах пізнішого випуску до корми башти став кріпитися неброньований ящик для спорядження. Крім цього, танкиAusf.E відрізнялися деякими менш помітними змінами — новим оглядовим приладом водія, спрощеними ведучими та напрямними колесами, поліпшеною конструкцією різних люків та оглядових лючків та введенням баштовоговентилятора[19]. Замовлення на шосту серію Pz.Kpfw.IV склало 223 одиниці і було виконане в повному обсязі у період З вересня 1940 по квітень 1941 року, паралельно з виробництвом танківAusf.D[18].
Екранування додатковою бронею, що застосовувалося на попередніх модифікаціях, було нераціональним та розглядалося лише як тимчасове рішення, що і стало причиною появи наступної модифікації,7.Serie/B.W. абоAusf.F[12]. Замість застосування навісної броні, товщина лобової верхньої плити корпуса, лобової плити башти і маски гармати була доведена до 50 мм, а товщина бортів корпусу та бортів і корми башти — до 30 мм[20]. Ламана верхня лобова плита корпусу була знову замінена прямою, але цього разу із збереженням курсового кулемета, а бортові люки башти отримали подвійні стулки. У зв'язку з тим, що маса танка після внесених змін виросла на 21% порівняно зAusf.A, для зниження питомого тиску на ґрунт були введені ширші гусениці. Інші, менш помітні зміни, включали введення вентиляційних повітрязабірників в середньому лобовому листі для охолодження гальм, інше розташуванняглушників та злегка змінені в зв'язку з потовщенням броні оглядові прилади та установку курсового кулемета[21]. На модифікаціїAusf.F до виробництва Pz.Kpfw.IV вперше підключилися інші фірми, крім «Крупп». Остання отримала перше замовлення на 500 машин сьомої серії, пізніше замовлення на 100 і 25 одиниць отримали фірми«Вомаг» та«Нібелунгенверке». З цієї кількості, з квітня 1941 року по березень1942 року, до перемикання виробництва на модифікаціюAusf.F2, було випущено 462 танкаAusf.F, 25 з яких були ще на заводі переобладнані вAusf.F2[20].
Хоча основним призначенням 75-мм гармати Pz.Kpfw.IV було знищення неброньованих цілей, наявність в її боєкомплектібронебійного снаряда дозволяло танку успішно боротися і збронетехнікою, захищену протикулевим або легким протиснарядним бронюванням[22]. Але проти танків з потужним протиснарядним бронюванням, таких якбританська«Матильда» аборадянськіКВ таТ-34, вона виявилася абсолютно неефективна. Ще в1940 — початку1941 року, успішне бойове застосування «Матильди» активізувало роботи з переозброєння Pz.Kpfw.IV гарматою з кращими протитанковими можливостями. З19 лютого 1941 року за особистим наказомА. Гітлера було розпочато роботи з озброєння танка 50-мм гарматоюKw.K.38 L/42, яку встановлювали також наPz.Kpfw.III, і надалі роботи з посилення озброєння Pz.Kpfw.IV просувалися також під його контролем[23][24]. У квітні, одинPz.Kpfw.IV Ausf.D був переозброєний новітньою, потужнішою, 50-мм гарматоюKw.K.39 L/60 для демонстрації Гітлеру до йогодня народження,20 квітня. Був навіть намічений випуск серії з 80 танків з таким озброєнням з серпня 1941 року, але до того часу інтересУправління озброєнь (Heereswaffenamt) змістився до 75-мм довгоствольної гармати і від цих планів відмовилися[23].
Оскільки Kw.K.39 вже була затверджена як озброєння для Pz.Kpfw.III, для Pz.Kpfw.IV було вирішено вибрати ще потужнішу гармату, яку не можна було б встановити на Pz.Kpfw.III з його меншим діаметром погона башти[24]. Ще з березня 1941«Крупп» як альтернатива 50-мм гарматі розглядала нову 75-мм гармату з довжиною ствола в 40калібрів, що призначалася для переозброєнняштурмових гарматStuG.III. На дистанції в 400 метрів вона пробивала 70-мм броню при куті зустрічі в 60 °, але оскільки Управління озброєнь вимагало, щоб ствол гармати не виступав за габарити корпусу танка, його довжина була зменшена до 33 калібрів, що спричинило зниженнябронепробивності до 59 мм при тих же умовах. Була також запланована розробкапідкаліберного бронебійного снаряда з піддоном, що відокремлюється, який пробивав 86-мм броню при тих же умовах. Роботи з переозброєння Pz.Kpfw.IV новою гарматою йшли успішно, і в грудні 1941 року був побудований перший прототип з гарматою7,5 cm Kw.K. L/34, 5[25].
Тим часом почалосявторгнення в СРСР, під час якого німецькі війська зіткнулися з танками Т-34 і КВ, малоуразливими для основних танкових тапротитанкових гарматвермахту, і які до того ж мали 76-мм гармату, що пробивала лобову броню німецьких Pz.Kpfw.IV практично на будь-яких реальних дистанціях бою[26]. Спеціальна Танкова комісія, послана на фронт в листопаді 1941 року для вивчення цього питання, рекомендувала переозброєння німецьких танків такою гарматою, яка дозволила б їм вражати радянські машини з великих дистанцій, залишаючись поза радіусом ефективного вогню останніх.18 листопада 1941 була ініційована розробка танкової гармати, аналогічної за своїми можливостями новій 75-мм протитанковій гарматіPak 40. Така гармата, спочатку отримала позначенняKw.K.44, була розроблена спільно фірмами «Крупп» та«Рейнметалл».Ствол перейшов до неї від протитанкової гармати без змін, але оскількипостріли останньої були занадто довгі для використання в танку, для танкової гармати була розроблена коротша та товстіша гільза, що спричинило переробку казенної частини гармати та зменшення загальної довжини ствола до 43 калібрів. Kw.K.44 отримала також однокамернедулове гальмо сферичної форми. У такому вигляді гармата була прийнята на озброєння як7,5 cm Kw.K.40 L/43[27].
Pz.Kpfw.IV з новою гарматою спочатку позначалися як «переобладнані» (нім.7.Serie/B.W.-Umbau абоAusf.F-Umbau), але незабаром отримали позначенняAusf.F2, в той час як машиниAusf.F зі старими гарматами стали іменуватисяAusf.F1, щоб уникнути плутанини[27]. Позначення танка поєдиній системі при цьому змінилося наSd.Kfz.161/1[28]. За винятком іншої гармати та пов'язаних з нею дрібних змін, таких як установка нового прицілу, нових укладок для пострілів та злегка змінене бронювання противідкатних пристроїв гармати,Ausf.F2 ранніх випусків були ідентичні танкамAusf.F1[29]. Після місячної перерви, пов'язаної з переходом на нову модифікацію, випускAusf.F2 почався в березні1942 року та тривав по липень того ж року. Всього було випущено 175 танків цього варіанта і ще 25 переобладнано зAusf.F1[28].
Поява наступної модифікації Pz.Kpfw.IV спочатку не була викликана якимись змінами в конструкції танка. У червні — липні1942 року наказами Управління озброєнь позначення Pz.Kpfw.IV з довгоствольними гарматами було змінено на8.Serie/B.W. абоAusf.G, а в жовтні позначенняAusf.F2 було остаточно скасовано і для раніше випущених танків цієї модифікації. Перші танки, випущені якAusf.G, таким чином, були ідентичні своїм попередникам, але під час подальшого виробництва в конструкцію танка вносилося все більше змін[30].Ausf.G ранніх випусків ще несли по наскрізній системі позначень індексSd.Kfz.161/1, на машинах пізніх випусків змінився наSd.Kfz.161/2[31]. Перші зміни, внесені вже влітку 1942 року, включали нове двокамерне дулове гальмо грушоподібної форми, ліквідацію оглядових приладів в передніх бортових плитах башти і оглядового лючка заряджаючого в її лобовій плиті, перенесеннядимових гранатометів з корми корпусу на борти башти та систему полегшення пуску в зимових умовах[31].
Оскільки 50-мм лобова броня Pz.Kpfw.IV все ще залишалася недостатньою, не забезпечуючи адекватного захисту від 57-мм і 76-мм гармат, вона знову була посилена, шляхом приварки або, на машинах пізніх випусків, кріпленняболтами додаткових 30-мм плит над верхньою та нижньою лобовими плитами корпусу. Товщина лобової плити башти і маски гармати, разом з тим, як і раніше становила 50 мм і в процесі подальшої модернізації танка вже не збільшувалася. Впровадження додаткового бронювання почалося ще наAusf.F2, коли в травні 1942 року були випущені 8 танків із збільшеною товщиною броні, але просувалося повільно. До листопада з посиленим бронюванням випускалося лише близько половини машин, і лише з січня1943 року воно стало стандартом для всіх нових танків[32]. Іншою значною зміною, введена наAusf.G з весни 1943 роки, стала заміна гарматиKw.K.40 L/43 наKw.K.40 L/48 з довжиною ствола 48 калібрів, що володіла трохи вищою бронепробивністю[33]. ВиробництвоAusf.G тривало до червня 1943 року, всього було випущено 1687 танків цієї модифікації[31]. З цього числа близько 700 танків отримали посилене бронювання[31] і 412 — гарматуKw.K.40 L/48[34].
Наступна модифікація,Ausf.H, стала наймасовішою. Перші танки під цим позначенням, що зійшли з конвеєра в квітні 1943 року, відрізнялися від останніхAusf.G лише потовщенням переднього листа даху башти до 16 мм і заднього — до 25 мм, а також посиленими бортовими передачами з литими ведучими колесами, але перші 30 танківAusf.H через затримки з поставками нових комплектуючих отримали лише потовщений дах. З літа того ж року замість додаткового 30-мм бронювання корпусу для спрощення виробництва були введені суцільновальцовані 80-мм плити[35]. Крім того, були введені навісніпротикумулятивні екрани з 5-мм листів, що встановлювалися на більшостіAusf.H. У зв'язку з цим, за непотрібністю були ліквідовані оглядові прилади в бортах корпусу та башти[36]. З вересня танки отримали покриття вертикального бронюванняциммеритом для захисту від магнітних мін[35].
ТанкиAusf.H пізніх випусків отримали турельне кріплення для кулеметаMG-42 біля люка командирської башточки, а також вертикальну кормову плиту замість похилої, яка була на всіх попередніх модифікаціях танків[34]. У ході виробництва були також введені різні зміни, спрямовані на здешевлення та спрощення виробництва, такі як введення необгумованихпідтримуючих котків та ліквідація перископічного оглядового приладу водія. З грудня 1943 лобові плити корпусу почали з'єднуватися з бортовими сполученням «в шип», для посилення стійкості при снарядних попаданнях[35]. ВиробництвоAusf.H тривало до липня1944 року. Дані про число випущених танків цієї модифікації, що приводяться в різних джерелах, відрізняються, від 3935 шасі, з яких як танки були завершені 3774[37], до 3960 шасі і 3839 танків[34].
Поява з червня 1944 року на складальних лініях модифікаціїAusf.J було пов'язано з прагненням якомога більше здешевити та спростити виробництво танка в умовах стратегічного становища Німеччини що погіршувалося. Єдиною, але істотною зміною, яка відрізняла першіAusf.J від останніхAusf.H, стала ліквідаціяелектроприводу повороту башти та пов'язаних з ним допоміжногокарбюраторного двигуна згенератором[38]. Незабаром після початку випуску нової модифікації були ліквідовані пістолетні порти в кормі та бортах башти, непотрібні через екрани, а також спрощена конструкція інших лючків. З липня на місці ліквідованого допоміжного двигуна почали встановлювати додатковийпаливний бак ємністю в 200 літрів, але боротьба з його підтіканням затягнулася до вересня 1944 року. Крім цього, 12-мм дах корпусу почали посилювати приваркою додаткових 16-мм листів. Усі такі зміни були спрямовані на подальше спрощення конструкції, найпомітнішими серед них були відмова від циммеритового покриття у вересні та скорочення числа підтримуючих котків до трьох на борт в грудні 1944 року[39]. Виробництво танків модифікаціїAusf.J тривало майже до самого кінця війни, до березня1945 року, але зниження темпів виробництва, пов'язане з ослабленням промисловості Німеччини та труднощами з постачанням сировини, призвели до того, що було випущено лише 1758 танків цієї модифікації[40] . Було також вирішенно проблему відкату, яка в той період була вагомою для більшості (Броньованих машин) -
| Кількість випущених Pz.Kpfw. IV по роках | ||||||||||
| 1937 | 1938 | 1939 | 1940 | 1941 | 1942 | 1943 | 1944 | 1945 | Усього | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Pz.Kpfw. IV з KwK 37 L/24 | 13 | 102 | 141 | 280 | 480 | 117 | 1133 | |||
| Pz.Kpfw. IV з KwK 40 L/43 | 877 | 598 | 1475 | |||||||
| Pz.Kpfw. IV з KwK 40 L/48 | 2425 | 3225 | 438 | 6088 | ||||||
| Усього | 13 | 102 | 141 | 280 | 480 | 994 | 3023 | 3225 | 438 | 8696 |
| ТТХ ранніх модифікацій Pz.Kpfw.IV[41] | |||||
| Pz.KpfW.IV Ausf.A | Pz.KpfW.IV Ausf.B | Pz.KpfW.IV Ausf.C | Pz.KpfW.IV Ausf.D | Pz.KpfW.IV Ausf.E | |
| Розміри | |||||
| Бойова маса, т | 18,4 | 18,8 | 19,0 | 20,0 | 21,0 |
| Довжина, м | 5,60 | 5,92 | 5,92 | 5,92 | 5,92 |
| Ширина, м | 2,90 | 2,83 | 2,83 | 2,84 | 2,84 |
| Висота, м | 2,65 | 2,68 | 2,68 | 2,68 | 2,68 |
| Бронювання, мм | |||||
| Лоб корпусу | 15 | 30 | 30 | 30 | 30 — 50 |
| Борта та корми корпусу | 15 | 15 | 15 | 20 | 20 — 20+20 |
| Лоб башти | 15 | 30 | 30 | 30 — 35 | 30 — 35 |
| Борта та корми башти | 15 | 15 | 15 | 20 | 20 |
| Дах | 10 — 12 | 10 — 12 | 10 — 12 | 10 — 12 | 10 — 12 |
| Днище | 5 | 5 | 5 | 10 | 10 |
| Озброєння | |||||
| Гармата | 75-ммKwK.37 | 75-ммKwK.37 | 75-ммKwK.37 | 75-ммKwK.37 | 75-ммKwK.37 |
| Кулемети | 2 × 7,92-ммMG-13 | 1 × 7,92-ммMG-34 | 1 × 7,92-ммMG-34 | 2 × 7,92-ммMG-34 | 2 × 7,92-ммMG-34 |
| Боєкомплект,пострілів/патронів | 122/3000 | 80/2400 | 80/2400 | 80/2700 | 80/2700 |
| Рухливість | |||||
| Двигун | Maybach HL 108TR 250 к.с. | Maybach HL 120TR 300 к.с. | Maybach HL 120TR 300 к.с. | Maybach HL 120TRM 300 к.с. | Maybach HL 120TRM 300 к.с. |
| Питома потужність, к.с./т | 13,6 | 16,0 | 15,8 | 15,0 | 14,3 |
| Максимальна швидкість по шосе, км/год | 31 | 40 | 40 | 40 | 42 |
| Середня швидкість путівцем, км/год[42] | 17 | 20 | 20 | 20 | 20 |
| Запас ходу по шосе, км | 150 | 200 | 200 | 200 | 200 |
| Запас ходу путівцем, км | |||||
| Питомий тиск на ґрунт, кг/см²[42] | 0,69 | 0,70 | 0,75 | 0,77 | 0,79 |
| Подоланий рів, м[42] | 2,6 | 2,3 | 2,3 | 2,3 | 2,3 |
| Стінка, що долається, м[42] | 0,71 | 0,60 | 0,60 | 0,60 | 0,60 |
| Подоланий брід, м[42] | 0,80 | 0,80 | 0,80 | 1,00 | 1,00 |
| ТТХ пізніх модифікацій Pz.Kpfw.IV[43] | |||||
| Pz.KpfW.IV Ausf.F1 | Pz.KpfW.IV Ausf.F2 | Pz.KpfW.IV Ausf.G | Pz.KpfW.IV Ausf.H | Pz.KpfW.IV Ausf.J | |
| Розміри | |||||
| Бойова маса, т | 22,3 | 23,0 | 23,5 | 25,0 | 25,0 |
| Довжина, м | 5,92 | 5,92/6,62 | 5,92/6,62 | 5,92/7,02 | 5,92/7,02 |
| Ширина, м | 2,84 | 2,84 | 2,88 | 2,88 | 2,88 |
| Висота, м | 2,68 | 2,68 | 2,68 | 2,68 | 2,68 |
| Бронювання, мм | |||||
| Лоб корпусу | 50 | 50 | 50 або 50+30 | 80 | 80 |
| Борта та корми корпусу | 20 — 30 | 20 — 30 | 20 — 30 | 20 — 30 | 20 — 30 |
| Лоб башти | 50 | 50 | 50 | 50 | 50 |
| Борта та корми башти | 30 | 30 | 30 | 30 | 30 |
| Дах | 10 — 12 | 10 — 12 | 10 — 12 | 12 — 15 | 18 — 26 |
| Днище | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 |
| Озброєння | |||||
| Гармата | 75-ммKwK.37 | 75-ммKwK.40 L/43 | 75-ммKwK.40 L/43 або L/48 | 75-ммKwK.40 L/48 | 75-ммKwK.40 L/48 |
| Кулемети | 2 × 7,92-ммMG-34 | 2 × 7,92-ммMG-34 | 2 × 7,92-ммMG-34 | 2 × 7,92-ммMG-34 | 2 × 7,92-ммMG-34 |
| Боєкомплект,пострілів/патронів | 80/3000 | 87/3000 | 87/3000 | 87/3150 | 87/3150 |
| Рухливість | |||||
| Двигун | Maybach HL 120TRM 300 к.с. | Maybach HL 120TRM 300 к.с. | Maybach HL 120TRM 300 к.с. | Maybach HL 120TRM 300 к.с. | Maybach HL 120TRM 300 к.с. |
| Питома потужність, к.с./т | 13,5 | 13,0 | 12,8 | 12,0 | 12,0 |
| Максимальна швидкість по шосе, км/год | 42 | 40 | 40 | 38 | 38 |
| Середня швидкість путівцем, км/год[42] | 20 | 16 | 16 | 16 | 16 |
| Запас ходу по шосе, км | 200 | 200 | 210 | 210 | 320 |
| Запас ходу путівцем, км | |||||
| Питомий тиск на ґрунт, кг/см²[42] | 0,79 | 0,84 | 0,84 | 0,89 | 0,89 |
| Подоланий рів, м[42] | 2,3 | 2,2 | 2,2 | 2,2 | 2,2 |
| Стінка, що долається, м[42] | 0,60 | 0,60 | 0,60 | 0,60 | 0,60 |
| Подоланий брід, м[42] | 1,00 | 1,00 | 1,00 | 1,20 | 1,20 |
Pz.Kpfw.IV мавкомпоновку з розміщенням суміщеноготрансмісійного відділення та відділення управління в лобовій,моторного відділення — кормовій, а бойового відділення — в середній частині машини.Екіпаж танка складався з п'яти осіб: механіка-водія, стрільця-радиста, що розташовувалися у відділенні управління і навідника, заряджаючого та командира танка, що перебували в триміснійбашті.
Башта танка PzKpfw IV давала можливість модернізувати гармату танка. Усередині башти розташовувалися командир, навідник та заряджаючий. Місце командира знаходилося безпосередньо під командирською башточкою, навідник розташовувався ліворуч від казенної частини гармати, заряджаючий — справа. Додатковий захист забезпечували протикумулятивні екрани, що встановлювалися також на борту. Командирська башточка в задній частині башти давала танку непогану оглядовість. Башта мала електричний привід повороту.
| Боєприпаси гарматKwK 37 L/24 іKwK 40 L/43 і L/48[44][45] | ||||||
| Тип снаряда | Марка | Маса пострілу, кг | Маса снаряда, кг | Маса ВР, г | Дулова швидкість, м/с,L/24/L/43/L/48 | Дальність таблична, м |
| Бронебійні снаряди | ||||||
| бронебійний тупоголовий із захисним та балістичним наконечниками, трасуючий | PzGr.39 | 6,80 | 20 | 385 /740/790 | ||
| бронебійний підкаліберний «котушкового» типу з балістичним наконечником, трасуючий | PzGr.40 | 4,10 | — | //930 | ||
| бронебійний кумулятивний, трасуючий | Gr.38 HL/C | 4,44 | 450 | |||
| осколково-фугасні снаряди | ||||||
| осколково-фугасний, трасуючий | SprGr.34 | 5,73 | 680 | 450// 590 | ||
| Димові снаряди | ||||||
| Димовий, трасуючий | NbGr. | 6,21 | 455// 580 | |||
Командир танка в небойових умовах, зазвичай, вів спостереження, стоячи в люку командирської башточки. У бою для огляду місцевості він мав у своєму розпорядженні п'ять широких оглядових щілин по периметру командирської башточки, які давали йому круговий огляд. Оглядові щілини командира, як і у всіх інших членів екіпажу, забезпечувалися захиснимтриплексним склоблоком з внутрішньої сторони. НаPz.Kpfw.IV Ausf.A — будь-якого додаткового прикриття оглядові щілини не мали, але наAusf.B щілини оснастили розсувними броньовими заслінками; в такому вигляді оглядові прилади командира залишалися незмінними на всіх наступних модифікаціях[8][44]. Крім цього, на танках ранніх модифікацій в командирській башточці був механічний пристрій для визначення курсового кута цілі, за допомогою якого командир міг здійснювати точне цілевказання навіднику, який мав аналогічний прилад[44]. Однак через надмірну складність, ця система була ліквідована, починаючи з модифікаціїAusf.F2[46]. Оглядові прилади навідника і заряджаючого наAusf.A —Ausf.F складалися з, для кожного з них: оглядового лючка з бронекришкою без оглядових щілин, у лобовій плитібашти по боках від маски гармати; оглядового лючка з щілиною в передніх бортових листах та оглядової щілини в кришці бортового люка башти[8]. Починаючи зAusf.G, а також на частиніAusf.F2 пізнього випуску[34], були ліквідовані оглядові прилади в передніх бортових листах та оглядовий лючок заряджаючого в лобовій плиті[47]. На частині танків модифікаційAusf.H іAusf.J, у зв'язку з установкоюпротивокумулятивних екранів, оглядові прилади в бортах башти були повністю ліквідовані[44].
Основним засобом спостереження для механіка-водія Pz.Kpfw.IV служила широка оглядова щілина в лобовій плиті корпусу. З внутрішньої сторони щілина захищалася триплексним склоблоком, із зовнішнього же наAusf.A вона могла закриватися найпростішою відкидною броньовою заслінкою, наAusf.B і наступних модифікаціях зміненою розсувною заслінкоюSehklappe 30 або50, що застосовувалася також наPz.Kpfw.III. Над оглядовою щілиною наAusf.A розміщувавсяперископний бінокулярний оглядовий приладK.F.F.1, але наAusf.B —Ausf.D він був ліквідований. НаAusf.E —Ausf.G оглядовий прилад з'явився вже у вигляді удосконаленогоK.F.F.2, однак починаючи зAusf.H від нього знову відмовилися. Прилад виводився в два отвори в лобовій плиті корпусу і за відсутності необхідності в ньому зсувався вправо[48]. Стрілець-радист на більшості модифікацій засобів огляду лобового сектора, крім прицілу курсового кулемета, не мав, але наAusf.B,Ausf.C і частиніAusf.D на місці кулемета розміщувався лючок з оглядовою щілиною в ньому. Аналогічні лючки розміщувалися в бортових листах на більшості Pz.Kpfw.IV, будучи ліквідовані лише наAusf.J у зв'язку з установкою протикумулятивних екранів[34]. Крім цього, у водія був індикатор положення башти, однією з двох лампочок що попереджала про розвороті башти на той чи інший борт, щоб уникнути пошкодження гармати при водінні в обмежених умовах[44].
Для зовнішнього зв'язку, Pz.Kpfw.IV командиріввзводів і вище оснащувалисяУКХ-радіостанцією моделіFu 5 і приймачемFu 2. Лінійні танки оснащувалися лише приймачемFu 2[49].FuG5 мала потужністьпередавача 10 Вт[50] та забезпечувала дальність зв'язку 9,4 км у телеграфному і 6,4 км в телефонному режимі[42]. Для внутрішнього зв'язку всі Pz.Kpfw.IV оснащувалисятанковим переговорним пристроєм на чотирьох членів екіпажу, за винятком заряджаючого[49].
На Pz.Kpfw.IV встановлювавсяV-подібний 12-циліндровийчотиритактний карбюраторний двигунрідинного охолодження, моделейHL 108TR,HL 120TR іHL 120TRM фірми«Майбах». На танках модифікаціїAusf.A встановлювався двигунHL 108TR, що мавробочий об'єм в 10 838 см³ і розвивав максимальну потужність в 250 к. с. при 3000 об/хв. НаPz.Kpfw.IV Ausf.B застосовувався двигунHL 120TR з робочим об'ємом в 11 867 см³, що розвивав потужність в 300 к. с. при 3000 об/хв, а на танках модифікаціїAusf.C і всіх наступних — його варіантHL 120TRM, що відрізнявся лише дрібними деталями[51]. На 2600 об/хв, рекомендованих інструкцією по експлуатації як максимальних в нормальних умовах[52], потужність двигунаHL 120TR становила 265 к. с.[53]
Двигун розміщався вздовж моторного відділення, зі зміщенням до правого борту. Системаохолодження двигуна мала у своєму складі два з'єднані паралельнорадіатори, які розміщувалися в лівій половині моторного відділення та двавентилятори, розташовані з правого боку від двигуна. Радіатори розташовувалися під кутом щодо кришки моторного відсіку — для кращої циркуляції повітря. Циркуляція повітря в моторному відділенні здійснювалася через два броньованих повітрозабірника по обом бокам відділення.Паливні баки, на більшості модифікацій — три, ємністю 140, 110 і 170 літрів, розміщувалися також в моторному відділенні. НаPz.Kpfw.IV Ausf.J був введений четвертий бак, ємністю 189 літрів. Паливом двигуну служиветилованийбензин зоктановим числом не нижче 74[51].
До складутрансмісії Pz.Kpfw.IV входили[51]:
Бортові передачі та гальма охолоджувалися за допомогою вентилятора, що встановлювався ліворуч від головного фрикціона[54].
Ходова частина Pz.Kpfw.IV стосовно одного борту складалася з восьми здвоєних обгумованихопорних котків діаметром 470 мм, чотирьох, або (на частиніAusf.J) трьох здвоєнихпідтримуючих котків — обгумованих на більшості машин, за виняткомAusf.J і частиніAusf.H,ведучого колеса талінивця. Опорні котки були зблоковані попарно на балансирах з підвіскою на четвертьеліптичних листовихресорах[42].
Гусениці Pz.Kpfw.IV —сталеві, дрібноланкові, цівкового зачеплення, одногребеневі. На ранніх модифікаціях гусениця мала ширину 360 мм при кроці 120 мм і складалася з 101тракаKgs 61/360/120. Починаючи з модифікаціїAusf.F, у зв'язку із збільшеною масою танка була застосована гусеницяKgs 61/400/120 шириною 400 мм, а число траків скорочено до 99[42]. Пізніше були введені траки з додатковими ґрунтозацепами, для кращого зчеплення з замерзлою поверхнею в зимових умовах[21]. Крім цього, нарадянсько-німецькому фронті на траки часом встановлювалися розширювачі різних типів[54].
Третій Рейх Болгарія — за різними даними, від 91[56] до 97[57]Ausf.G іAusf.H.svg)
Угорське королівство — за різними даними, від 74 до 84Ausf.F1,Ausf.F2,Ausf.H іAusf.J[56][57]
Друга Іспанська республіка — 20Ausf.H.svg)
Королівство Італія — 12Ausf.G[56] Румунія — за різними даними, від 126 до 138[56] або 142[57]Ausf.G Сирія — щонайменше 57Ausf.H в післявоєнні роки[58][59]
СРСР — кілька сотень трофейних танків[58]
Туреччина — щонайменше 27Ausf.G іAusf.H[56] Фінляндія — за різними даними, від 14[57] до 20[56]Ausf.J
Франція — у повоєнні роки[58].svg)
Хорватія — кількаAusf.F1 іAusf.G[57]
Чехословаччина — 165 танків в післявоєнні роки[58]Танк PzKpfw IV широко представлений в стендовому моделізмі. Збірні пластикові моделі-копії танка PzKpfw IV в масштабі 1:35 випускаються фірмами Зірка (Росія), Тамія (Японія), Драгон (Китай), Трумпетер (Китай).
Panzerkampfwagen IV представлений вMMORPG-гріWorld of Tanks[60], є основним німецьким танком у гріBattlefield 1942, також представлений в гріCompany of Heroes. У грі Advanced Military Commander на ігрової консолі Sega Genesis представлений в декількох модифікаціях. Також використовувався в серії ігорУ тилу ворога, грі Red Orchestra 2 та інших іграх.В аніме Girls und Panzer ним (Ausf. D, пізніше поліпшений) командує головна героїня, Міхо Нісідзумі; навідник — Хана Ісудзу, радист — Саорі Такебе, що заряджає — Юкарі Акіяма, водить танк Мако Рейз. Модифікації H і F можна зустріти в грі «Brothers in Arms». Також танк присутній в грі Call of Duty Другий фронт. Присутні різні реалістичні модифікації в іграх Blitzkrieg I і II як важкого танка Третього Рейху.
Танки періоду Другої світової війни | |
|---|---|
.svg) Австралія | |
 Аргентина | |
.svg) Велика Британія | |
 Італія | |
.svg) Канада | |
| Третій Рейх | |
 Польща | |
| СРСР | |
 США | |
| Угорщина | |
| Франція | |
| Чехословаччина | |
 Швеція | |
 Японія | |
.svg)
.svg)