«Торнадо» був розроблений і побудованийPanavia Aircraft GmbH, тринаціональним консорціумом, що складається зBritish Aerospace (ранішеBritish Aircraft Corporation), західно-німецькоюMBB та італійськоюAeritalia. Перший політ було здійсно 14 серпня 1974 року, а сам літак було прийнято на озброєння в 1979–1980 роках. Завдяки своїй багатоцільовій конструкції літак міг замінити кілька різних парків літаків прийнятих на озброєння ВПС.Королівські ВПС Саудівської Аравії стали єдиним експортним оператором Tornado на додаток до трьох початкових країн-партнерів. Тринаціональний навчальний та оцінювальний підрозділ, що працює відRAF Cottesmore,Tri-National Tornado Training Establishment, підтримував рівень міжнародної співпраці після етапу виробництва.
У зоні конфлікту було розгорнуто 80 літаків «Торнадо» (42 з боку Великої Британії, 8 з боку Італії, 30 з боку Саудівської Аравії). Літаки цього типу широко застосовувалися для ведення розвідки, нанесення спочатку нічних, а потім і денних ударів по наземних цілях, а пізніше — при полюванні за іракськими«Скадами». Літаки здійснили в сумі близько 2000 вильотів.
Було втрачено 9 літаків (11 % від розгорнутих в зоні конфлікту, тобто приблизно 1 літак на 222 вильоти). Були збиті противником 8 літаків (6 англійських, 1 італійський, 1 аравійський), також одна машина втрачена з небойових причин[2].
40 винищувачів-бомбардувальників «Торнадо» (14 з боку Великої Британії, 20 з боку Німеччини і 6 з боку Італії) залучалися для нанесення ударів по наземних цілях[2].За офіційними даними НАТО, літаки цього типу втрат не мали, сербська ж сторона заявляла про кілька збитих «Торнадо»[3].
Вперше італійські Tornado брали участь в операції«Непохитна рішучість» з кінця 2014 року й до березня 2016 року. Ними було зібрано дані про 2000 цілей за 3000 льотних годин[4].
Чотири італійських Tornado IDS були передислоковані до Кувейту 12 серпня 2020 року, де вони замінили італійськіEurofighter Typhoon, які перебували там з 26 березня 2019 року, коли стали на заміну AMX A-11 Ghibli[4].
Станом на березень 2021 року італійські Tornado IDS мали 4000 годин нальоту, в розвідувальних місіях ними було зібрано дані про понад 5000 цілей[4].
Зазвичай для виконання розвідувальних місій італійські ВПС встановлюють на Tornado IDS підвісний модуль Rafael Reccelite II[4].
12 липня 2018 року літак Panavia Tornado королівських ВПС Саудівської Аравії розбився в провінції Асір при поверненні з тренувального польоту. Пілот та штурман катапультувались та були доправлені до лікарні[5].
Німеччина — побудовано 363 літака: 4 прототипи, 2 передсерійних, 322 серійних «Торнадо» IDS, 35 серійних «Торнадо» ECR.
Станом на 2015 рік на озброєнні перебувало 66 літаків Торнадо, із них 29 були придатними до бойового застосування[6].
Велика Британія — побудовано 249 винищувачів-бомбардувальників «Торнадо» IDS: 4 прототипи, 3 передсерійних, 242 серійних для Королівських ВПС. Також побудовано 195 перехоплювачів «Торнадо» ADV: 1 передсерійний, 194 серійних для Королівських ВПС. Також вироблялися літаки для Саудівської Аравії.
Італія — побудований 101 літак: 1 прототип, 1 передсерійний і 99 серійних «Торнадо» IDS. У 1995—2004 роках італійські ВПС експлуатували 24 взятих у лізинг британських «Торнадо» ADV.