Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Відкрите програмне забезпечення

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено зOpen Source)

Статус версії сторінки

На цій сторінці показано неперевірені зміни

ЛоготипOpen Source Initiative (OSI)
Не плутати звільним програмним забезпеченням.
Не плутати збезкоштовним програмним забезпеченням.

Відкрите програмне забезпечення (англ.open-source software) —програмне забезпечення з відкритимпочатковим кодом.

Початковий код таких програм доступний для:

  • перегляду,
  • за наявності дозволу ліцензії — для змінювання, що дозволяє користувачеві взяти участь у доопрацюванні відкритої програми,
  • для використання під час створення нових програм — через запозичення сирцевого коду, якщо це дозволяєсумісність ліцензій,
  • для виправлення в ній помилок,
  • для вивчення використанихалгоритмів,структур даних, технологій, методик та інтерфейсів (оскільки початковий код може істотно доповнювати документацію, а за відсутності такої сам служитьдокументацією).

Відкрите і вільне програмне забезпечення

[ред. |ред. код]
Докладніше:Вільне та відкрите програмне забезпечення

Термінвідкрите програмне забезпечення (англ.open source) створили разом звизначенням у 1998 роціЕрік Реймонд іБрюс Перенс[en], які стверджували, що термін free software (вільне програмне забезпечення) в англійській мові неоднозначний і бентежить багатьохкомерційних підприємців[1].

Переважна більшість відкритих програм є одночасновільними.Визначення відкритого івільного програмного забезпечення не повністю збігаються, але близькі, і більшість ліцензій відповідають обом.[2]

Відмінність між цілями відкритого ПЗ і вільного ПЗ полягає переважно в пріоритетах. Прихильники терміна «open source» наголошують на ефективності відкритихсирців як методу розробки, модернізації та супроводу програм. Прихильники терміна «free software» вважають, що саме права людини на вільне поширення, модифікацію і вивчення програм, які вона використовує, є головною перевагою вільного відкритого ПЗ.

На думкуРічарда Столмена, розрекламованість «Open Source» дещо шкодить вільному програмному забезпеченню, бо деякі розробники і користувачі відкритого ПЗ зовсім не противласницького програмного забезпечення, і люди зупиняються на Open Source, не доходячи до понять про свободу[3]. Він зазначає, що деякі «ворожі» до вільного програмного забезпечення компанії — наприклад,Microsoft — використовують тільки вираз «open source», при цьому, ймовірно, навмисно уникаючи виразу «free software»[4].

За словами Брюса Перенса, відкрите програмне забезпечення завжди було лише способом пояснити підприємцям ідею вільного програмного забезпечення, і це йому вдалося[5].

Попри прагнення авторів визначення позбутися неоднозначності слова free[6], вираз open source теж дуже часто використовується для позначення сутностей, що суперечатьвизначеннюOpen Source Initiative або не мають до нього ніякого стосунку, але здатних призвести до плутанини. Наприклад, спецслужбиСША використовують open source у значенні «відкрите джерело» (див.:OSINT, Open Source Intelligence)[7], що згадано в оголошенні на сайті Реймонда[1].

Існують також програми, що мають (на думку декого) відкритий початковий код, але не є вільними, наприклад, UnRAR, розпакувальник RAR-архівів. Його початковий код перебуває у відкритому доступі, але ліцензія забороняє використовувати його для створення RAR-сумісних архіваторів[8]. Так само існує цілий клас програм, званих комерційним ПЗ з відкритим сирцевим кодом або Open Core, які використовують термін «Open Source» стосовно невільного програмного забезпечення.

Open Source та Open Source Initiative

[ред. |ред. код]

ТермінOpen Source не єторговою маркою організаціїOpen Source Initiative. Однак для тих, хто хоче використовуватилоготип цієї організації, існує вимога, яка зобов'язує використовувати термін Open Source тільки стосовно ліцензій, схвалених OSI[9].

Існує спеціальний комітет, котрий вирішує, чи може ліцензія використовувати торгову марку Open Source Initiative. Визначення, яким він при цьому керується, наведено в The Open Source Definition[10].

Винесене OSI визначення визнається за настанову багатьма іншими організаціями — наприклад, порталомSourceForge.net.

OSI накладає на публічну ліцензію десять вимог, які спочатку були засновані наDebian Free Software Guidelines.

Ліцензії

[ред. |ред. код]
Див. також:Розмаїття ліцензій

Сирцеві коди відкритих програм випускаються або яксуспільне надбання, або на умовах «вільних» ліцензій, наприклад,GNU General Public License абоBSD License. Вільна ліцензія дозволяє використовувати початковий код програми для своїх потреб з мінімальними обмеженнями, що не суперечать визначенню OpenSource.org. Таким обмеженням може бути вимога посилатися на попередніх творців або вимога зберігати властивість відкритості за подальшого поширення тієї самої або модифікованої відкритої програми (копілефт). У деяких випадках (наприклад, Apache абоFreeBSD) ці обмеження дуже малі, в інших (наприклад, GNU General Public License) досить поширювати програмне забезпечення разом із сирцевим кодом і текстом ліцензії, не змінюючи її.

Якість

[ред. |ред. код]

Від 2006 року тестингове підприємствоCoverity спільно з американським Відділом національної безпеки проводили дослідження як у відкритому, так і закритому секторі розробки програмного забезпечення. За результатами року вони публікували звіт. За результатами 2011 року виявилося, що відкритий початковий код не поступається за якістювласницькому[11]. Найякіснішими проєктами визнаноядро Linux 2.6,PHP 5.3, іPostgreSQL 9.1, якість яких визначали за щільністю дефектів (числом дефектів на тисячу рядків коду), які були рівні 0.62, 0.20, і 0.21 відповідно.

Виноски

[ред. |ред. код]
  1. абЭрик Реймонд. (1998).Goodbye, «free software»; hello, «open source»(англ.).Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 31 березня 2008.
  2. What is "free software" and is it the same as "open source"?.Frequently Answered Questions(англ.).Open Source Initiative.Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 1 січня 2013.
  3. Bruce Byfield[en].Richard Stallman looks back at 25 years of the GNU project.Linux.com. Архіворигіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 29 вересня 2013.{{cite web}}:Перевірте значення|author= (довідка)
  4. Ричард Столлман. (5 октября 2009).Lest CodePlex perplex.FSF Blogs(англ.).Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 24 октября 2009.
  5. Брюс Перенс. (8 февраля 2008).State of Open Source Message: A New Decade For Open Source(англ.). Архіворигіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 30 сентября 2008.My intent has always been for Open Source to simply be another way of talking about Free Software, tailored to the ears of business people, and that it would eventually lead them to a greater appreciation of Richard Stallman's arguments. This has come to pass, and…
  6. В англійській мові слово free означає і «вільний», і «безплатний»
  7. Noah Shachtman. (17 сентября 2008).Open Source Intel Rocks — Sorry, It’s Classified.Блоги Wired.com(англ.).Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 17 сентября 2008.
  8. Portable UnRAR source code.Євген Рошал.Архів оригіналу за 22-08-2011. Процитовано 24-5-2009.Distribution of modified UnRAR sources in separate form or as a part of other software is permitted, provided that it is clearly stated in the documentation and source comments that the code may not be used to develop a RAR (WinRAR) compatible archiver
  9. Trademarks of OSI. Архіворигіналу за 3 жовтня 2013. Процитовано 29 вересня 2013.
  10. The Open Source Definition (Annotated)[Архівовано 12 червня 2016 уWayback Machine.]| Open Source Initiative
  11. Открытый код не уступает по качеству проприетарному | High Load Web. Архіворигіналу за 2 березня 2014. Процитовано 29 вересня 2013.

Див. також

[ред. |ред. код]

Посилання

[ред. |ред. код]
Загальне
Історія
ОС на базі ВПЗ
BSD · Apple Darwin · FreeDOS · FreeBSD · OpenBSD · FreeNAS · GNU · Haiku · Hurd · Inferno · Linux · Mach · MINIX · OpenSolaris · Plan 9 · ReactOS
Розробка ВПЗ[en]
Eclipse · FreeBASIC · Free Pascal · GCC · Java · libJIT[ru] · LLVM · Lua · Open64 · Perl · PHP · Python · ROSE[en] · Ruby · Tcl
Менеджери
вікон XWS
Організації
Ліцензії
Проблеми
Інше
Основні сфериінформатики
Примітка: Цей шаблон приблизно дотримуєтьсяACM Computing Classification System 2012 року.
Апаратне забезпечення
Організація
комп'ютерних систем
Мережі
Організація
програмного забезпечення
Системи запису тарозробки
програмного забезпечення
Розробка
програмного забезпечення
Теорія алгоритмів
Алгоритми
Математика
обчислювальної техніки
Інформаційні системи
Безпека
Людино-машинна
взаємодія
Паралелізм
Штучний інтелект
Машинне навчання
Графіка
Прикладні обчислення
Поширення програмного забезпечення
Ліцензії
Бізнес-модель
Способи постачання
Шахрайство
Закинуте
Пов'язані теми
Концепції
Інструменти
Організації
Активісти
Проєкти
Інтелектуальна власність — концепції та громадські рухи
Відкриті та
дискусійні питання
Концепції
Громадські рухи
Організації
Документалістика
Сабреддіт (англ.)
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Довідкові видання
Нормативний контроль


Інформаційні технологіїЦе незавершена стаття проінформаційні технології.
Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її.
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Відкрите_програмне_забезпечення&oldid=44204220
Категорія:
Приховані категорії:

[8]ページ先頭

©2009-2025 Movatter.jp