NHK (яп.日本放送協会, にっぽんほうそうきょうかい,ніппон хосо кьокай; Nippon Hōsō Kyōkai,англ.Japan Broadcasting Corporation,укр.Японська телерадіомовна корпорація) —японська компаніясуспільного телерадіомовлення. Найбільша вАзійсько-Тихоокеанському регіоні компанія, що працює у галузірадіо йтелебачення. Орієнтується наБританську телерадіомовну компанію. Виникла1950 року, на базі Японської трансляційної корпорації, заснованої1926 року. Зазаконом Японії про телерадіомовлення є юридичною особою особливого статусу. З1959 року офіційно використовує абревіатуруNHK (Ен-Ейч-Кей[4]). Здійснює телерадіомовлення 49 годин на добу через супутники 23 мовами на японському та міжнародному ринках. Після військовогоросійського вторгнення в Україну з 14 березня 2022 року, телекомпанія NHK World JAPAN додала сторінку українських новин на свій інтернет-сайт[5][6]. Утримується за рахунок абонентської плати аудиторії. Трансляція закордоном частково субсидується японським урядом.
6 серпня1926 року, за ініціативиМіністерства зв'язку Японії, яке планувало створити загальнонаціональну мережу радіомовлення за зразком британськоїBBC, три служби були об'єднані в єдинуЯпонську трансляційну корпорацію[9]. Початково вона малаодну радіостанцію, а1931 року відкриладругу для передач освітнього характеру.1934 року відбулася реформа корпорації, спрямована на централізацію управління та уніфікацію змісту радіотрасляції.1935 року компанія вперше використала технікупрямого ефіру під час шкільних передач, а також розпочала мовлення закордоном, у західній частиніСША[8].
29 лютого1936 року Японська трансляційна корпорація зіграла важливу роль у придушенніпутчу молодих офіцерів, оприлюднивши наказ Надзвичайного штабу Токійського округу скласти зброю і припинити антиконституційні дії. В серпні того ж року компанія вела пряму трансляціюXI Олімпійських ігор вБерліні[10]. В травні1940 року кількість її угод зі споживачами про надання послуг радіомовлення перевищила 5 мільйонів[8].
Зі вступом Японії уДругу світову війну тамілітаризації інформаційного простору, корпорація опинилася під фактичним контролем держави. Другу радіостанцію закрили, а передачі прогнозу погоди відмінили[8]. Наприкінці війни,15 серпня1945 року, корпорація транслювала по радіо першу в історії публічну промовуІмператора та його указ про поразку Японії.
Під часокупації Японії силамиСША в1945—1952 роках, японська трансляційна корпорація знаходилася у відомстві Генерального штабуголовнокомандувача союзними окупаційними силами. Її працівники проходили перепідготовку у відділі радіо Секції громадської інформації та освіти Генштабу. Окупаційна влада використовувала корпорацію з метою інформаційної підтримки курсудемілітаризації,денаціоналізації тадемократизації країни. В період окупації радіоефір збагатився соціальними опитуваннями, дебатами тавікторинами. Формат передач змінився під впливом традицій американського комерційного мовлення[8].
1 червня1950 року набув чинності новий закон про телерадіомовлення, згідно з яким стара Японська трансляційна корпорація розпускалася. На її кадровій та матеріальній базі утворювалася нова Японська телерадіомовна корпорація. Вона керувалася Управлінським комітетом[11] з 12 осіб, які призначалисяпрем'єр-міністром Японії за згодиПарламенту. Від імені японської нації комітет визначав курс розвитку корпорації, затверджував її бюджет, планував формат передач, а також призначав президента[12] та виконавчого генерального директора[13] для координації повсякденної роботи. Щорічно бюджет корпорації та план діяльності подалися до Парламенту разом із доповідною запискою прем'єр-міністра і проходили ратифікацію[8].
Закон 1950 року дозволяв громадянам створювати приватні комерційні радіокомпанії, тому Японська телерадіомовна корпорація, яка до того часу була монополістом на радіоринку, була змушена вступити з ними у конкуренту боротьбу. З лютого1952 року вона відновила міжнародну трансляцію радіопрограм, а через рік першою в Японії розпочала чорно-біле телемовлення. В грудні1956 року корпорація перейшла на експериментальне кольорове телемовлення, яке стало основним з вересня1960 року. В грудні1957 року вона запустила першу в ЯпоніїFM-радіостанцію, а в січні1959 року оформила новийосвітянський канал. Станом на березень1963 року компанія мала понад 10 мільйонів договорів зі своєю аудиторією[8].
1989 року Японська телерадіомовна корпорація розпочала трансляцію телепередач на двох новостворених супутникових каналах.1994 року вона запустила експериментальний каналтелебачення високої роздільної здатності, який став основним з2000 року.1995 року в межах корпорації була створена міжнародна телерадіомовна служба «NHK World», яка передає програми корпорації закордон англійською та іншими 17 мовами[8].
Японська телерадіомовна корпорація утримується за рахунок щомісячної абонентської плати за перегляд телевізійних передач аудиторією. За японським законодавством кожна родина, що має телеприймач, зобов'язана укладати договір з корпорацією. Станом на2009 рік кількість договорів компанії із слухачами і глядачами в межах Японії становила близько сорока мільйонів[14]. 80 % усіх прибутків компанії надходять з платні за перегляд супутникових каналів[14]. На думку корпорації система оплати, забезпечує незалежність громадського телерадіомолення від урядових і приватних організацій[15].
Корпорацією керує Управлінський комітет[11] з 12 осіб різного соціального статусу та професій. Він оновлюється щорічно і призначається прем'єр-міністром Японії за схвалення обох палат японського Парламенту. Комітет планує бюджет корпорації та визначає її трансляційну політику[16]. Він також обирає Виконавчий відділ[17], який безпосередньо займається справами корпорації, реалізуючи настанови комітету. Виконавчий відділ очолює президент[12], якому підпорядковуються віце-президент та дев'ять виконавчих директорів[13]. Він є обличчям корпорації і зв'язковим між Управлінським комітетом та урядом Японії[16]. Додатковий громадський контроль над діяльністю Управлінського комітету та Виконавчого відділу здійснює Інспекційний комітет[18]. Він складається більш ніж з трьох членів Упаравлінського комітету і звітує перед ним у випадку виявлення порушень в роботі корпорації[16][19].
При Японській телерадіомовній корпорації діють також Науково-технічні дослідницькі лабораторії[20], засновані1930 року, та Дослідницький інститут культури телерадіомовлення[21], сформований1946 року. Ці установи здійснюють науково-технічну та соціальну підтримку діяльності корпорації всередині країни і закордоном.
Станом на2006 рік корпорація має 54 локальні телерадіомовні служби на території Японії. Вони покривають усі 47японських префектур і згруповані за 8регіонами для зручності. Деяким службам підпорядковані 14 локальних відділів, розміщених у великих префектурних містах. Штаб-квартира корпорації знаходиться в Токіо[22].
Станом на 2006 рік корпорація має 31 представництво закордоном: 4 генеральні телерадіомовні служби, яким підпорядковано 25 відділень та 2 офіси. Найбільшою генеральною службою є Азійська, розквартирована вБангкоці, столиціТаїланду. Вона контролює 12 відділів та 1 офіс, які висвітлюють новини на територіїПівденно-Східної іПівденної Азії,Австралії таОкеанії,Близького таСереднього Сходу, а такожАфрики. Другою за величиною є Європейська генеральна телерадіомовна служба корпорації з центром вПарижі. У її відомстві перебуває 6 відділень та 1 офіс. Ця служба надає японському громадському телебаченню відомості проУкраїну через Московське відділення. Стратегічно важливими генеральними службами є Китайська та Американська, розквартировані уПекіні таНью-Йорку. Вони контролюють 4 і 3 відділення відповідно. Ці служби здійснюють збір та аналіз новин з країнСхідної Азії,Північної таПівденної Америк.
Освітнє телебачення NHK (яп.NHK教育テレビジョン;англ.NHK Educational TV; скорочено:NHK E,ETV абоEducational TV) — освітянський телевізійний канал корпорації. Працює з1 жовтня1959 року. Доступний на всіх телеприймачах Японії. Спеціалізується на програмах освітнього, наукового-популярного та аналітичного характеру. Основна аудиторія — діти, школярі, студенти, пенсіонери. Напопулярнішими програмами є випускианіме, уроки для школи, іноземні мови, дебати щодо стану японської освіти та науки.
Перше супутникове телебачення NHK (яп.NHK衛星第1テレビジョン;англ.NHK BS-1; скорочено:BS1 абоNHK1) — перший супутниковий телевізійний канал корпорації. Працює з1 червня1989 року. Головними програмами каналу є міжнародні новини, жива трансляція спортивних змагань, науково-популярні передачі та документальні фільми присвячені проблемам довкілля,геополітики,космосу[23].
Друге супутникове телебачення NHK (яп.NHK衛星第2テレビジョン;англ.NHK BS-2; скорочено:BS2 абоNHK2) — другий супутниковий телевізійний канал корпорації. Працює з1 червня1989 року. Спеціалізується на передачах, присвяченихобразотворчому ітеатральному мистецтву,музиці, історії та культурі Японії й світу. Транслює художні фільми та документальні фільми[24].
Цифрове супутникове високоякісне телебачення NHK (яп.NHKデジタル衛星ハイビジョン;англ.NHK Hi-Vision; скорочено:BShi абоNHK h) — третій супутниковий телевізійний канал корпорації. Працює з1 грудня2000 року. Має різний спектр програм — мистецтвознавчі, екологічні, наукові, космічні, спортивні, тощо. Транслює передачі у режимівисокій роздільній здатності (HDTV)[25].
Світ
NHK World TV (яп.NHKワールドTV) — міжнародний телевізійний канал корпорації. Працює з6 грудня2009 року. Веде трансляції англійською,китайською,корейською,іспанською мовами. Спеціалізується на новинах з Японії та азійських країн. Отримує фінансову підтримку уряду для створення позитивного іміджу Японії закордоном. Основна аудиторія — японці, що проживають закордоном, політики та бізнесмени.
NHK World Premium — міжнародний телевізійний канал корпорації. Працює з6 грудня2009 року. Веде трансляції японською мовою. Відомий в Європі як каналJSTV, а в США — якTV Japan. Транслює найкращі програми корпорації, показані на загальнояпонському телебаченні.
Перше радіомовлення NHK (яп.NHKラジオ第1放送;англ.NHK Radio 1) — основна радіостанція корпорації. Працює з22 березня1925 року. Здійснює цілодобову трансляцію в діапазонісередніх хвиль. Основними передачами є новини, прогнози погоди, музичні, пісенні та поетичні конкурси, дитячі програми[26].
Друге радіомовлення NHK (яп.NHKラジオ第2放送;англ.NHK Radio 2) — освітянська радіостанція корпорації. Працює з1926 року. Здійснює трансляцію в діапазоні середніх хвиль. Спеціалізується на трансляції загальноосвітніх, науково-популярних та аналітичних передач. Проводить безкоштовні радіоуроки з різних дисциплін. Має популярність серед дітей та пенсіонерів.
NHK FM (яп.NHK-FM放送) — FM-радіостанція корпорації. Працює з24 грудня1957 року. Здійснює мовлення в діапазонінадкоротких хвиль. Випускає музичні передачі. На відміну від комерційних радіостанцій, транслює не лише сучасну популярну музику, але й класичну та японську традиційну музику, вистави японських традиційних та сучасних театрів[27].
NHK пропонує глядачам місцеві, національні та світові новини. NHK News 7 виходять щодня і транслюється двома мовами: японською та англійською на телеканалі NHK General TV та міжнародних каналах NHK TV Japan та NHK World Premium. Програма новин News Watch 9 також є двомовною, і вона також виходить на телеканалі NHK General TV та міжнародних каналах та NHK World Premium. Світові новини виходять в етері NHK BS 1 разом з Catch! Sekai no Top News вранці, а вночі International News Report, останні також виходять в етер NHK World Premium. Новини на NHK BS 1 виходять у етер 50 хвилин на годину, за винятком спортивних подій у прямому етері.
NHK також пропонує новини для людей з вадами слуху (які виходять в етері навчального телебачення NHK), регіональні новини (які виходять в етері на загальному телебаченні NHK) та дитячі новини. Newsline - це англомовна програма новин, розроблена для іноземних глядачів та виходить у етері NHK World.
Відповідно до Закону про мовлення, NHK зобов’язана передавати повідомлення про надзвичайні ситуації заздалегідь під час стихійних лих, таких як землетруси та цунамі. Їхня національна мережа сейсмометрів у співпраці з Японським метеорологічним агентством дає змогу NHK попереджати про землетруси за кілька секунд після його виявлення, а також більш детальну доповідь лише за дві-три хвилини після землетрусу. Вони також транслюють попередження про повітряну атаку на випадок війни, використовуючи систему J-Alert[29]
Усі попередження транслюються п’ятьма мовами: англійською, мандаринською, корейською та португальською (Японія має невеликі китайські, корейські та бразильські поселення), а також японською.
Симфонічний оркестр NHK, фінансований спонсором NHK, Ніппоном Хосо Кіокай, раніше (до 1951 р.) він називався - Японський симфонічний оркестр. Симфонічний оркестр NHK здобув визнання у всьому світі завдяки своїм 29 зарубіжним концертним турам, що розпочалися в 1960 році, презентації прем'єрних творів всесвітньо відомих композиторів, а також аудіозаписам, випущеним деякими найвідомішими музичними лейблами у світі[30].
З 1953 р. NHK транслював пісенний конкурс Kōhaku Uta Gassen напередодні Нового року, що закінчується незадовго до півночі.
Влітку 2020, під час світової пандемії, NHK WORLD-JAPAN запустила новий міжнародний трансмедійний проєкт під назвою "Time to Question". Цей проєкт виник у результаті співпраці NHK із громадськими ЗМІ, недержавними організаціями та іншими партнерами по всьому світу.
Проєкт – це опитування, у якому можуть взяти участь люди у всьому світі. Його мета - запросити всіх, незалежно від їх віку, статі чи національністі, подумати про минуле, сьогодення та майбутнє нашого суспільства, уявляючи, як можна змінити поведінку та дії людства.
Опитування відкрито для користувачів Інтернету по всьому світу. Пройти опитування можна різнимии мовами: японською, англійською, французькою та німецькою, китайською, в'єтнамською, тайською та індонезійською.
Анкета складається з 130 питань на 6 основних тем, у тому числі містять роздуми про наше минуле та спадщину, сьогодення, розуміння майбутнього, наша поведінка як особистості, питання щодо охорони здоров'я та екології.
Результати постійно оновлюються і доступні для респондентів у режимі реального часу[33]
↑Під час прямої трансляції запливу брасом на відстані 200 м, в якому брала участь японська спортсменкаМаехата Хідеко, японський диктор Касай Сансей, не стримавшись, двічі прокричав: «Маехата, тримайся!». Японка виборола золоту медаль, проте диктор отримав догану за втрату витримки. Це був перший випадок емоційно-субєктивного репортажу в історії японського телерадіомовлення (NHK //Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.)
↑абяп.経営委員会, けいえいいいんかい,кей'ей іінкай;англ.Board of Governors.
.svg){kind=logo}
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
