Ця галактика була першим відкриттямП'єра Мешана, другомШарля Мессьє, 14 червня 1779 року. Того ж дняМессьє вніс її до свогокаталогу. У середині 19-го століття англо-ірландський астрономВільям Парсонс ідентифікував спіральні структури в галактиці, зробивши цюгалактику однією з перших, у якій була ідентифікована така структура[6]. Менш ніж через десять роківВільям Гершель почав детально вивчати цей об'єкт і описав його як "дуже яскравутуманність". Пізніше,Джон Гершель(його син) детально описав M63 у 1828 році.
Галактика відома своїм яскраво-жовтим центральним диском. А також низкою короткихгалактичних рукавів. Цірукави виглядають переривчастими та плямистими, ігалактика, схоже, має велику кількість такихрукавів. У внутрішній області M63 спіральні рукави щільно закручені навколо ядра. У зовнішніх областях вони закручені менш щільно. Саме через це галактика отримала свою назву Соняшник.
M63 має величезні розміри:кутовий розмір 12′.6 × 7′.2. Це робить її приблизно таким же розміром, якЧумацький Шлях, а її маса в 140 мільярдів разів більша за масу Сонця[7].
Цюгалактику досить легко знайти в нічному небі, хоча вона знаходиться у відносно неяскравомусузір'ї.
У середині 19-го століття,Вільям Парсонс, третій лорд Росс визначив спіральну структуру в межах галактики, що робить її одною з перших галактик, в яких така структура була визначена.
У 1971 році в одному з плечей M63 спалахнуланаднова з величиною 11,8.
Спіральну галактику М63 можна помітити вбінокль чи шукач телескопа на лінії відα Гончих Псів доη Великої Ведмедиці (крайня зірка ручки «Ковша») приблизно на 1/3 відстані між зірками. Точніше буде використовувати як орієнтир компактну групу зірок навколо 20 CVn (4.7m) — галактика розташована на півтора градуса північніше. Найкращий час для спостережень з кінця зими й до середини літа. У бінокль М63 видно у вигляді смутної трохи витягнутої плямочки.
У аматорський телескопапертурою 200—300 мм ця галактика представляється досить яскравим еліпсом з чітко виділеним майже зіркоподібним ядром і досить великим гало. Бічний зір допомагає помітити неоднорідність (клочковатості) у розподілі яскравості як ядра, так і гало, але власне характерний спіральний малюнок у цій галактиці візуально практично не вгадується навіть і в більш апертурні телескопи.
На західний край гало проєктується досить яскрава зірка (9m) переднього плану.
