Сторінка не перевірена
Mark 101 Lulu —ядерна глибинна,гравітаційна бомба, розробленоюВМС США таКомісією з атомної енергії в 1950-х роках. Неслаядерну боєголовкуW34 з вибуховою потужністю близько 11кілотонн. Була розгорнута ВМС США для цілейпротичовнової війни принаймні в п’яти різних моделях з 1958 по 1971 рік. Ця ядерна зброя також накопичувалася за кордоном на базах союзниківпо НАТО під американською військовою охороною та контролем для потенційного використанняморськими патрульними літаками НАТО. Це було найбільш помітно наавіабазі RAF Сент-Моган уКорнуоллі, для можливого використання британськими патрульними літаками Avro Shackleton і патрульними літакамиКоролівського флоту Нідерландів P-2 Neptune іP-3 Orion. Ні Lulu, ні будь-який інший вид ядерної протичовнової чи протикорабельної зброї жодна країна ніколи не використовувала в бойових діях.
У середині 1960-х Mk-101 "Lulu" почала замінюватися багатоцільовоюядерною бомбою B57. B-57 була бомбою, яка могла використовуватися тактичною авіацією проти наземних цілей, а також як ядерна глибинна бомба.
Mk 101 Lulu мала довжину 2,29 м, діаметр 46 см і важила 540 кг. У службі Королівських ВПС для перевезення морськими патрульними бомбардувальниками Shackleton MR2 і MR3 була відома якBomb, AS, 1200 фунт, MC.
Lulu не мала важливого пристрою безпеки/озброєння: на ній не було датчиків для виявлення вільного падіння з літака, яке виникло б у результаті навмисного скидання глибинної бомби. У результаті, якщо бомба Mk 101 випадково впала з літака, коли той стояв на палубі військового корабля, а потім викотилась за борт, вона здетонувала б на заданій глибині[1].
Ядерна боєголовка W34 цієї зброї також використовувалася в кількох інших видах зброї, таких як торпеда Mark 45 іMk 105 Hotpoint. Англіканську версію під кодовою назвою «Петер» використовували як основну для термоядерної зброї «Жовте сонце» та з кодовою назвою «Пітон» в американськійядерній бомбі B28.
 | Це незавершена стаття прозброю. Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її. |
