На цій сторінці показано неперевірені зміни
нім.Maybach  | |
|---|---|
 | |
 | |
| Тип | автомобільна марка[d] і historical car manufacturerd |
| Правова форма | GmbH |
| Галузь | автомобільна промисловість |
| Наступник(и) (спадкоємці) | Mercedes-Maybachd |
| Засновано | 1909 |
| Засновник(и) | Вільгельм Майбах |
| Закриття (ліквідація) | 2013 |
| Штаб-квартира | Штутгарт |
| Продукція | Люкс-автомобіль |
| Власник(и) | Mercedes-Benz Group |
| Холдингова компанія | Mercedes-Benz |
| maybach.com(англ.) mercedes-benz.com/en/vehicles/passenger-cars/mercedes-maybach/(англ.)(нім.) | |
 Maybach уВікісховищі | |
Maybach (Майбах) — з 1909 року німецький виробник автомобілів. Штаб-квартира розташована в Штутгарті. У 1960 році компанію купує фірма Mersedes-Benz компанія досі випускає довільно дорогі авто люкс класу
_The_Art_of_the_Motorcycle_-_Memphis.jpg)
Вільгельм Майбах народився в1846, він був другим з 5-ти синів тесляра. Коли йому було 8, померла його мати, а ще через 2 роки — і батько. Вільгельм разом з братами потрапив в комуну «Verrein zum Bruderhaus» («Товариство братства»), яку очолював колишній вікарій Густав Вернер.
У цій комуні було підприємство —Bruderhaus Maschinenfabrik, в якому сироти навчалися інженерному мистецтву, проте справи йшли не дуже успішно (у фінансовому плані). І в1863 на підприємство прибув 29-річнийГоттліб Даймлер, який повинен був реорганізувати підприємство, щоб воно стало приносити прибуток. Витративши 6 років життя на цю суміш капіталізму і соціалізму,Даймлер махнув рукою на цю справу і покинув цю фабрику, зробивши вибір на користь фірмиMaschinenbau Gesellschaft Karlsruhe, він покликав з собою молодого талановитого Майбаха, з яким познайомився в1865 році, Майбах якраз в цей час навчався креслярській науці.1872 рокуДаймлер і Майбах переходять працювати у фірмуDeutz Gasmotorenfabrik AG, в якій вже працюєНіколаус Аугуст Отто.Отто працював над ідеєю 4-тактногодвигуна внутрішнього згоряння, однак, подивившись його креслення, Майбах знайшов помилки і виправив їх, в принципі втіливши в життя цей проєкт. Ми не знайдемо імені Майбаха в патенті № DRP532 за1876 рік, там значиться тільки ім'яОтто.
У1882Готтліб Даймлер, у якого були дуже напружені стосунки зОтто, йде з фірми, слідом за ним йде його «прийомний син» Майбах.Даймлер пропонує Майбаху, що знаходиться в глибокій депресії, розробити разом легкий високооборотнийдвигун. За договором розробкою займався Вільгельм, а керував проєктомДаймлер. Через рік був готовий перший зразок, який розвивав небачені 600 об/хв, він був запатентований в1885 році, в тому ж році Майбах патентує «Суперчарджер» (абокомпресор). Також в1885 (влистопаді) з'явився першиймотоцикл з дерев'яною рамою«Reitwagen».
Мотоцикл мав 2-швидкіснукоробку передач і міг розвивати 12км/год. За кермом сидів перший байкер у світі — Вільгельм Майбах.
Навесні1886Готтліб Даймлер замовляє екіпаж типу «American» у каретної фірмиWimph & Sohn, парочка встановлює на ньогодвигун внутрішнього згоряння, але не встигають стати піонерами, оскільки їх всього на кілька місяців випереджає інший талановитийнімець, якого всі знають —Карл Бенц, головна відмінність була у кількості коліс у екіпажа, уБенца був 3-коліснийавто.
У1889 виготовляється V2 мотор з розваломциліндрів в 17 градусів, об'ємом в 600 кубів, він розвивав 1.5к.с.. Майбах встановлює два таких мотори наквадроцикли, які виставляються наПаризькій виставці, де ця техніка робить фурор.
Тільки уФранції за рік за ліцензією випускають понад 200 моторів, Арманд Пежо і фірма«Панар ет Лавассор» почали масово випускати свої екіпажі з моторами за ліцензієюДаймлера.
.jpg)
28 листопада1890 КБ, в якому працювало вже 23 співробітника, було реорганізовано у компаніюDaimler-Motoren-Gesellschaft, головними акціонерами та фінансистами стали зброярі: виробник пороху — Макс Дуттенхофер і виробник патронів для цього пороху — Вільгельм Лоренц. Однак Майбах не отримує місце головного інженера, а лише місце менеджера з продажу патентів, що належалиДаймлеру, не дивлячись на те, що це були винаходи Майбаха.1891 року Майбах йде з компанії, оскільки на його місце ставлять Густава Візохера.
Майбах починає сам проєктувати і патентувати винаходи, проте його фінансово підтримує його покровитель —Готтліб Даймлер.1892 року компанію«Daimler-Motoren-Gesellschaft» покидає і самДаймлер, оскільки його інтереси розходяться з фінансистами.Даймлер і Майбах починають разом працювати над новими проєктами, при цьомуДаймлер знімає цілий цех для їх експериментів, які не проходять даром. Вони разом розробляютьдвигун серії «Фенікс», конструкціювантажівок ілегкових автомобілів, стільниковий радіатор, 2-жиклернийкарбюратор і т. д., однак патентується все це тепер від імені Майбаха.
У1895 Готтліб Даймлер йде на примирення з босами фірми, він обіцяє повернутися за умови, що місце головного інженера візьме Майбах.8 травня вони повертаються в компанію. Незабаром Майбах на прохання одного багатого клієнта фірми — Єлінека, підданогоАвстро-Угорщини, який живе вНіцці, допрацьовує для нього модельDaimler Model N, форсувавши мотор з 6-тисил до 7.5к.с..
.jpg)
Однак і цього було мало любителю швидкості, тоді Майбах проєктує в1899 році 23-сильний 4-циліндровийавтомобіль з переднім розташуваннямдвигуна.
Єлінек залишився дуже задоволеним, він запропонував Майбаху відкрити свою справу вПарижі на гроші Вандербільда і Ротшильда. Він пропонував укласти з ним 10-річний контракт і гарантував 100 000 франків щорічної платні плюс дохід з прибутку, проте, не дивлячись ні на які вмовляння, Майбах відмовився покидати своє нажите місце, іНімеччину в тому числі.
Незабаром Майбаху судилося пережити удари долі —6 березня1900 року помирає його давній покровитель,Готтліб Даймлер, а ще через 2 тижні його друг Вільгельм Бауер, не впоравшись з керуванням 23-сильної машини, врізається у скелю під час гонок з підйому на пагорб — La Turbie, і гине.2 квітня1900 року Єлінек укладає контракт з фірмою, що стає головним збувальником продукції. Він наполягає на тому, щоб Майбах сконструював безпечнішу машину, ніж«Daimler Phönix», на якому розбився Бауер.1901 року з'являється низький і довгийавтомобіль, який отримав назву«Mercedes 35 PS» на ім'я дочки головного дилера фірми —Еміля Єлkінека.
Цейавтомобіль завойовує перше місце в перегонахПо, які проходять уФранції, і Майбаха з цього моменту стали називати «Король конструкторів».
У1903 помирає голова фірми — Дуттенхофер, і головою стає Лоренц, з яким у Майбаха були дуже погані відносини, через нього він і залишав фірму 12 років тому. Не дивлячись на конфлікти, тим не менш, Майбах будує чудові 4-циліндровіавтомобіліMercedes 90PS в1903-1904 роках, а в1906 році — і перший 6-циліндровийавтомобіль фірми —75PS. Терпіння Майбаха скінчилося1 квітня1907 року, він залишає фірму, якій присвятив майже 25 років життя.
Всі очікували, що Майбах відкриє свою фірму з виробництваавтомобілів, проте в1908 році Вільгельм Майбах пропонує допомогу своєму старому другу — графу Фердинанду фон Цепеліну, той тільки заснував компаніюLuftschiffbau Zeppelin GmbH, з виробництвадирижаблів, а тут йогодирижабльLZ-4 зазнав аварії через неполадкидвигуна. Майбах починає конструюватидвигуни для«Цепелінів».
23 березня1909 року граф вирішує створити дочірнє підприємство своєї компанії, яка б займалася конкретнодвигунами, так з'являється фірмаLuftfahrzeug-Motorenbau GmbH, однак технічним директором стає не Вільгельм Майбах, а його 30-річний син — Карл Майбах, сам Вільгельм, не дивлячись на свій вік, був головним конструктором фірми.
Карл був не менш обдарованим, ніж його батько. Після університету він проходив практику у фірміDaimler-Motoren-Gesellschaft, потім перейшов вMaschinenfabrik Esslingen, згодом — вберлінськуLoewe & Co. Згодом він вирішив зайнятися своєю освітою, і спочатку навчався вОксфорді, потім — уфранцузькійЛозанні.1906 року він почав працювати конструктором уФранції, вSociété d'Atelier de Construction.
У1912 фірма переїжджає зБіссінгену вФрідріхсгафен, попутно змінюється назва фірми наMotorenbau GmbH, по 20 відсотків підприємства належало батькові і синові. Фірма поставляла потужнідвигунидирижаблям ікатерамнімецької армії, коли почаласяПерша світова війна, то підприємство запрацювало повним ходом, не справляючись із замовленнями, ліцензії на авіаційнідвигуни були передані і фірміBMW.
_01.JPG)
Болюче вдарило по фірмі укладенняВерсальського мирного договору між воюючими країнами. За нимНімеччині заборонялося виробляти військову продукцію, а відповідно фірма позбулася своїх основних замовлень. Утравні1918 року фірма була перейменована вMaybach-Motorenbau GmbH, тепер Карл очолює фірму, і шукає шляхи порятунку компанії. Він починає проєктуватидизельні двигуни для поїздів. Авіаційні мотори, що залишилися незатребуваними, стали встановлювати нашасіавтомобілів, як, наприклад, спеціально побудований 23-літровийавтомобіль для встановлення рекорду швидкості, який був встановлений в1912 році, проте так і не був побитий, оскільки ця машина після 160км/год ставала просто некерованою, так що швидше ці машини можна порівняти з дрегстерами, ніж завтомобілями, які ставлять рекорди по максимальній швидкості.
Однак у Карла в голові крутяться думки і про серійніавтомобілі.1919 року він будує експериментальнийавтомобіль на шасі фірми«Daimler GmbH», на машину встановлюють 6-циліндровийдвигун, який складався з 3-х блоків по 2циліндри, він розвивав 46сил. Машина отримала назвуW1 Testwagen. Вважається, що машина отримала індекс «W» в честь імені Вільгельма Майбаха, який вже відійшов від справ, але ще давав іноді консультації своєму синові.
Цейавтомобіль був виготовлений в єдиному екземплярі, і служив ходовим прототипом.
У1920 Карл конструює 6-циліндровий 5.7 л мотор з двома свічками запалювання, мотор розвивав 72к.с. і призначався для поставокголландській фірміTrompenburg, яка випускаєавтомобілі маркиSpyker. Однакголландці планували закупити спочатку 1000 моторів серіїW2, проте викупили за різними джерелами всього від 150 до 225 моторів.
Тоді, щоб покращити стан справ, Карл йде на наступний крок — він вирішує виробляти власніавтомобілі. У вересні1921 року наБерлінському автошоу показали передсерійнийMaybach W3 22/70PS. До Карла підходили злостивці і запитували, чи не планує фірма випадково виробляти народніавтомобілі, на що Карл відповідав, що ні, фірма планує продавати найдорожчіавтомобілі на ринку.
І машина дійсно дивувала відвідувачів. Карл Майбах вважав, що джентльменові або леді не варто знімати руки з керма під час їзди наавтомобілі, і з цього всі необхідні функції приводилися в дію ногами: стартер заводив машину з педалі на підлозі,коробка передач була 2-ступінчастою планетарною і була вбудована в картер маховика, перша передача була звичайною, друга — гірською, обидві активувалися педалями на підлозі, також окремою педаллю активувався задній хід. Серед інших ласощів — гальма всіх коліс, вентилятор мотора включався автоматично по досягненню критичної температури (це сьогодні звичайна фішка), коробчата рама - до речі, споряджене шасі великої машини безкузова важило півтори тонни.
Як і всі виробники шикарнихавтомобілів, Карл Майбах поставляв своїм замовникам тількишасі, акузови можна було замовити у фірмAuer,Josef Neuss,Franz Papler & Sohn або, як в більшості випадків, у фірмиSpohn. Щоб купити таку машину, треба було повний візок грошей - в буквальному сенсі слова, оскільки тоді вВеймарській Німеччині була сильна інфляція. Але, тим не менше, автомобіль пробув у виробництві до1928 року, їх зуміли продати цілих 305 штук.
У1926 Майбах готує потужнішу 7-літрову версію. 120-сильний мотор встановлюють на колишнішасі, машина отримує назвуW5 27/120PS. У1928 році інженери вирішили оснастити машину планетарним двошвидкісним редуктором. В результаті машина отримала вже 4 передачі, плюс задня. Такі машини отримали приставку SG (Schnellgang — швидка передача). Багато клієнтів просили встановити такі і на свої до цього випущеніавтомобілі.W5 протримався на конвеєрі до1929 року, всього зійшло зі стапелів 248 такихавтомобілів.
1929 рік приніс і радощі, і прикрощі. У1929 головною подією спочатку стала поява 12-циліндрової моделі —Maybach Type 12. Машина оснащувалася новимшасі, на який був змонтований 7 лдвигун V12, який видавав 150к.с. Головкадвигуна була виготовлена з алюмінієвих сплавів,коробка передач була 3-ступінчастою, але редуктор був 2-швидкісним, що разом давало 6 передніх передач і 2 задні.Коробка передач управлялася за допомогою вакууму: водій вибирав передачу з підкермових важелів, відпускав педаль газу, система вмикала передачу і можна було далі тиснути гашетку газу. Машина змінила зняту з виробництваW5 SG.
Однак кінець року був затьмарений:27 грудня Вільгельм Майбах застудився, організм 83-річного старого не зміг чинити опір, і через 2 дні він помер від ускладнень, викликаних пневмонією.
.JPG)
Тим часом Карл вирішує відновити виробництво 6-циліндровихавтомобілів, і починається виробництво серіїW6, яка оснащується тою ж 7-літровою рядною 6-кою, потужністю 120к.с., однак встановленою на новихшасі, а також комплектуєтьсякоробкою передач від 12-циліндрової машини.
Влітку1930 року Карл Майбах вирішує перейменувати 12-циліндрову модель вDS7 Zeppelin, де букви DS означають Doppel-Sechs («Подвійна шістка»), цифра 7 — об'єм мотора, ну а «Цепелін» — на честь навколосвітньої подорожі Гуго Еккенера на дирижабліLZ-127 «Graf Zeppelin», на якому було встановлено 5двигунів, виготовлених фірмою"Maybach".
Автомобіль устатковувався одометром, спідометром, покажчиком рівня палива (135 л, між іншим), годинником з 8-денним заводом, датчиком температури охолоджуючої рідини, датчиком тиску масла, вакуумметром для сервоприводу гальм, пуском стартера з кнопки, чотирма вбудованими домкратами і невеликим компресором для накачування шин. Не дивлячись на те, що маса машини могла досягати 3-х тон (для управління нею потрібні були права водіявантажної машини), деякі варіанти розвивали швидкість в 170км/год.Після перейменування 12-циліндрової моделі на її базі з'явилася ще одна 6-циліндрова модель, яка отримала назвуDSH — Doppel-Sechs-Halbe («Половина подвійної шістки»). Вона оснащуваласярядною 6-кою об'ємом 5.2 л і потужністю 130к.с.. Передбачалося, що ця найдешевша машина буде користуватися підвищеним попитом, але в підсумку все виявилося навпаки - основним замовником цієї машини стали державні структури; наприклад,Йоахім фон Ріббентроп їздив на такій машині.
У підсумкуDSH, який випускали до1938 року, було випущено 34 штук, аW6, які вироблялися до1936 року, були продані в кількості 90 штук.
У1931 з'являється подовжений варіантW6 іDS7, заодно публіці показується 8-літрова нова модель —DS8, яка розвиває 200к.с..
Ця машина була найдорожчоюнімецькою машиною, заткнувши за пояс«Мерседес-Бенц», однак при цьому машина була втричі дешевшоюBugatti Type 41 Royale, яка коштувала 100 тисяч марок.
Влітку1932 року фірма шокувала відвідувачів виставки вБерліні, на якій був виставлений так званий «стрімкий Цепелін». Люди звикли бачити солідні машини в манірному вигляді, а тут перед очима постав здоровенний «спортивний» лімузин.
Обтічнийкузов дозволяв важкому лімузину розвивати на 10-15км/год більше, ніж машині з класичним дизайном, досягаючи 165км/год, витрата же палива була приблизно на 25 % нижче, ніж у класичнихавто, які споживали в середньому 28 л/100 км.
Запасні колеса ховалися в нішах, вбудованих в передні крила, також були приховані валізи, які розташовувалися в закритих полицях, вбудованих в задню стінку. СеріюDS7/DS8 випускали до1939 року, обидві моделі були продані в кількості 183 штук, з нихDS8 — 25 примірників, оскільки машина коштувала як кілька десятківOpel Kadet.
У1935 Карл вирішує випустити серію машин, яка б конкурувала з«Хорьхом» та«Мерседесами» середнього класу. У підсумку з'являється модель з незалежною підвіскою всіх коліс і мотором об'ємом всього 3.4 л. Машина називаласяSW35 («SW» — від Schwingachswagen — «Хитні осі»). При скромному об'ємі мотора цейавтомобіль видавав 140к.с., що було більше, ніж у 8-циліндрових«Хорьх 951» або«Мерседеса 540К» (компресор у«Мерседеса» міг бути задіяний дуже короткий час). Прем'єра цьогоавтомобіля також пройшла під знаком Stromlinen,кузовавтомобіля був підготовлений Полем Яраєм, фахівцем в галузі аеродинаміки.
Однак35-ка випускалася рівно рік, і звичайно в класичному вигляді, хоча є дані, що було побудовано два «штромлінієна» для оперної співачки і боксера.
B1936 на цішасі встановили більший мотор, об'ємом в 3.8 л, правда, потужність залишилася такою ж — 140к.с.
Ця досить масова машина отримала індекс SW38 і випускалася до1939 року, коли її змінив варіант з такою ж потужністю, але вже збільшений в об'ємі до 4.2 л - відповідно, машина отримала індексSW42. У підсумку було продано 707автомобілів моделіSW35/38 і 133 —SW42, які випускалися до1941 року. Ці машини в перші рокиДругої світової війни випускалися переважно для бонзТретього Рейху:42-і «Майбахи» були уЙозефа Геббельса, у генерала фон Бломберга (начальник генерального штабу) і у рейхсміністра транспорту Дорпмюллера.
У1938 році нашасіSW38 на замовлення фірмиFulda був побудований обтічнийавтомобіль.Кузов побудувала фірмаDörr & Schreck.Автомобіль міг розвивати швидкість в 200км/год (базова машина обмежувалася 140км/год), і«Фулда» тестувала гуму, що підходила б для цих швидкостей, проте експеримент припинили черезвійну, що почалася. Хоча машина вціліла під час бомбардувань, вона була розбита кимось із офіцерів під час покатушок.
Серійне виробництво автомобілів зупинилося в1941 році. Під часвійни фірма випускаладвигуни длянімецьких танків«Тигр» і«Пантера». Завод сильно постраждав в ході бомбардувань1944 року, а після капітуляціїНімеччини доктор Карл Майбах був заарештований і інтернований уФранцію, де "спокутував свої гріхи", допомагаючифранцузьким інженерам.
Післявійни фірма відновила виробництводвигунів, переважно для суден,вантажівок маркиHorch та інших потреб. Карл Майбах розумів, що час дорогих машин пройшов, проте, тим не менш, машини, які були досить прогресивні технічно 15 років тому, не були відсталими і в новий час, так що нашасі довоєннихавтомобілів, що вижили післявійни,кузовні фірми стали встановлювати сучаснікузови. Було побудовано з десяток новихкузовів. Замовив собі новийкузов на старомушасі і сам Карл Майбах, було це в1957 році.
Ще в1952 році фірмаDaimler-Benz AG почала поступово скуповувати акції компаніїMaybach-Motorenbau GmbH. В1960 році помирає Карл Майбах, і його компаньйон, Жан Ребель, який стояв біля керма компанії з1949 року, продає контрольний пакет акційDaimler-Benz AG. Фірма була перейменована вMaybach Mercedes-Benz Motorenbau GmbH, Ребель стає членом правління реорганізованої компанії. В1969 році компанію знову реорганізували і перейменували вMotoren- und Turbinen-Union Friedrichshafen GmbH, під цією назвою компанія існує і сьогодні. А ось для народження свого нового дітища концернChrysler-Daimler AG повинен був заснувати нову компанію, яку назвалиMaybach-Manufaktur, яка і стала випускати улюбленицькитайських мільйонерів —Maybach S57,S62 та їх модифікації.
Що стосується справжніх «Майбахів», що не були побудовані на базі масових«Мерседесів», то їх було побудовано за 20 років всього близько 1750 штук. Багато було втрачено під часвійни, а деякі були знищені вже вСРСР. В результаті збереглося до наших днів менше 10 % з випущенихавтомобілів, а саме — 152 штуки.
Подвійна назва автомобіля Mercedes-Benz Maybach склалася не випадково. Це і традиційна перевага «автомобілів з трипроменевою зіркою», і данина пошани генієві автомобілебудуванняВільгельму Майбаху, який розробив перші автомобіліDaimler і чиє ім'я носив найшикарнішийлімузин Німеччини 1930-х років, — легендарний Maybach.
Сучасний Maybach існує у двох варіантах — стандартнийMaybach 57 завдовжки 5,72 м і подовжений до 6,16 мMaybach 62. Обидві моделі оснащенодвигуном Maybach Type 12 (405 кВт/550 к.с.), який управляється мікрокомп'ютером і зроблений зі сплавівалюмінію імагнію. Робочий об'єм — 5,5 л, обертальний момент 900 Нм.Автомобіль обладнаний всією мислимою електронікою і просто всіяний технічними новинками. Красиві форми, розкішнийдизайн - Maybach з гідністю відстоює репутацію люксового автомобіля. Вартість Maybach в базовій комплектації: 472 000євро заMaybach 57, 679 000євро заMaybach 62, а заMaybach 62 S Landaulet доведеться викласти близько 728 000євро (ціни приведені на 07.10.2009 р.). Maybach — це ексклюзив, попит на такі машини у вдалі роки завжди випереджає пропозицію. Проте, у зв'язку з кризою продажі різко впали, і в 2012 році компанія була ліквідована через низькі продажі авто.
Після2002 року було продано понад 2000автомобілів цієї марки, більше половини продажів прийшлося наСША.
| Рік | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Продажі в США | 166 | 244 | 152 | 146 | 156 | 119 | 66 | 63 |
Ціни на автомобілі Майбах у2009 році.
