MagneRide® абоMagnetic Ride Control (MRC) — торгова та повна назва автомобільноїактивної підвіски з магнітореологічними амортизаторами, розробленої компанієюDelphi Automotive[1][2] у період, коли вона була дочірнім підрозділом компаніїGeneral Motors (GM)[3][4], що використовує магнітно керовані амортизатори у своїх автомобілях для забезпечення високої адаптивності керування автомобілем. З 2009 року торгова марка «MagneRide®» належить компаніїBWI Group[en]. На відміну від традиційних систем підвіски, «MagneRide» не має механічних клапанів рухомих частин, пов'язаних з ними, які можуть зношуватися[5]. Ця система складається з чотирьох однотрубних амортизаторів, по одному на кожному куті автомобіля, набору датчиків іECU (електронного блоку керування) для підтримки роботи системи.
Амортизатори заповненімагнітореологічною рідиною,колоїдною сумішшю магнітних частинок заліза в синтетичній вуглеводневій оливі. У кожному з однотрубних амортизаторів є поршень, що містить двіелектромагнітні котушки і два невеликі канали рідини через поршень. Електромагніти здатні створювати зміннемагнітне поле в каналах рідини. Коли магніти вимкнені, при роботі підвіски рідина без перешкод рухається через канали. Коли магніти вмикаються, частинки заліза в рідині створюють волокнисту структуру через проходи в тому ж напрямку, що й магнітне поле. Наявність зв'язків між намагніченими частинками заліза призводить до збільшення ефективноїв'язкості магнітореологічної рідини, що обумовлює зростання жорсткості підвіски. Зміна сили струму призводить до миттєвої зміни сили на поршні[6]. Якщо датчики виявляють будь-який крен кузова, вони передають інформацію в ECU. Електронний блок керування компенсує це, змінюючи силу струму на електромагнітах відповідних амортизаторів.
Перше покоління системи «MagneRide» було створеноDelphi Corporation у період, коли вона була дочірньою компанієюGeneral Motors (GM),[3] і її дебют відбувся у травні 2002 наCadillac Seville STS. Першим спортивним автомобілем, який використав цю технологію, бувChevrolet Corvette C5 2003 року. Поршень всередині цих амортизаторів містив одну електромагнітну котушку.
Покоління II «MagneRide» продовжувало використовувати одну електромагнітну котушку всередині поршня амортизатора. Зміни в порівнянні з попереднім поколінням полягали у вдосконалені конструкції ущільнень та підшипників, щоб розширити їх застосування на важчих автомобілях і позашляховиках[7] Найбільш помітних вдосконалень в новій системі зазнали ECU та котушки електромагнітів. ECU став меншим, легшим і потужнішим.
Законодавча вимога щодо безсвинцевих ECU змусила BWI Group (якій з 2009 став належати відділ шасі компанії Delphi) переробили свій блок керування для третього покоління. Оскільки вони не могли використовувати свинець, фахівці BWI Group розробили свій новий ECU з нуля. Новий і покращений ECU мав втричі більшу обчислювальну потужність, ніж попередня версія, а також у десять разів більше пам'яті[8]. Він також мав більше можливостей для налаштувань.
У третьому поколінні було встановлено подвійну електромагнітну котушку в поршні амортизатора, що покращувало реакцію на вимкнення. З однією електромагнітною котушкою була невелика затримка від моменту, коли ECU вимкнув струм, до моменту, коли демпфер втратив своє магнітне поле. Це було спричиненовихровим струмом, в електромагніті. Конструкція BWI значно зменшила цю затримку завдяки своїй системі подвійної котушки. Дві котушки намотані в протилежних напрямках одна відносно одної нейтралізували вихрові струми[9]. Система з подвійною котушкою ефективно усунула затримку, забезпечивши швидку реакцію системи підвіски.
«MagneRide» встановлювалась на багатьох моделях автомобілів, що випускались підприємствами концернуGeneral Motors, початок яким поклалиCadillac Seville STS (2002) іC5 Corvette (2003). А тепер використовується як стандартна підвіска або опційно на багатьох моделях відCadillac,Buick,Chevrolet тощо. Її також можна зустріти на деяких моделях авто відHolden Special Vehicles[en],Ferrari,Ford таAudi.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)