| METRORail | |||
|---|---|---|---|
 | |||
 | |||
| Опис | |||
| Країна | США | ||
| Місто | Х'юстон | ||
| Дата відкриття | 1 січня2004 | ||
| Оператор | METRO | ||
| Річний пасажиропотік | 37 400 (4-й квартал 2012)[1] | ||
| Сайт | http://www.gometrorail.org ridemetro.org http://www.gometrorail.org | ||
| Маршрутна мережа | |||
| Кількість маршрутів | 3 | ||
| Довжина мережі | 36,5 км | ||
| Рухомий склад | |||
| Кількість вагонів | 18 | ||
| Основні типирухомого складу | 37 трамваївSiemens S70 39 CAF | ||
| Кількість депо | 1 | ||
| Технічні дані | |||
| Ширина колії | 1435 мм | ||
| Типживлення | повітряна контактна мережа | ||
| |||
 METRORail уВікісховищі  | |||
METRORail (англ.Houston Metro,МФА:[hjuːstənmɛtɹə(ʊ)],Metrorail,МФА:[ˌmɛtɹə(ʊ)ɹeɪl]) — вулична системалегкорейкового транспорту —швидкісного трамваю уХ'юстоні (штатТехас,США), яка, попри скорочену назву «метро», не є аніметрополітеном, анілегким метро і є, фактично, швидкісним трамваєм.
Система об'єднує 24 станції та в четвертому кварталі2012 року перевозила в середньому 37 400 осіб[1]. Початково складалася з однієї лінії, довжина якої 12 кілометрів. Відкрита1 січня2004 року. Система управляється компанієюMETRO, яка також управляє автобусним міським та приміським сполученням у Х'юстоні.
Вартість поїздки становить 1,25 $[2]. Діє знижка для школярів, студентів, пенсіонерів та інвалідів: вартість поїздки — 0,60 $[2]. Для людей старше 70 років і для дітей до 5 років проїзд безкоштовний[2]. Оплатити проїзд можна двома способами: електронною картою METRO Q іготівкою[2]. Також на карті METRO Q діє акція — за 50 оплачених поїздок дається 5 безкоштовних поїздок[2]. Несплата за проїзд загрожує штрафом 500 $[3]. Також штраф в 500 $ передбачений за розпиванняалкоголю, куріннятютюну, порушеннягромадського порядку, знаходження в нетверезому стані,розбій,азартні ігри, залишення дитини в автомобілі без нагляду, дрібнезлодійство (проступки класу С)[3][4].
Швидкісний трамвай працює щодня. У будні дні система працює з 4:30 ранку до 0:30 ночі, в суботу та неділю з 5:30 ранку до 0:30 ночі[5]. Інтервал руху потягів: вранці, вдень та ввечері — 6 хвилин, пізно увечері — 15 хвилин[5].
Система керується компанієюMETRO, директором якої єДжордж Греніас. За диспетчеризування системи відповідає«Х'юстон Транстар»[6], яке є партнерством чотирьох урядових установ, які несуть відповідальність за оперативну інформацію із надзвичайних ситуацій в Х'юстоні[7].
Трамвайна система налічує три лінії, що складаються з 39 станцій. Відстань між станціями в середньому становить 800 метрів[8]. Лінія швидкісного трамваю проходить через важливі об'єкти міста:університет Райса,Техаський медичний центр[en],Реліант Астродом,Даунтаун Х'юстона[en]. Кінцевими станціями єNorthline Transit Center[en] (на півночі) таFannin South[en] (на півдні). Після кінцевої станції «Fannin South» трамваї можуть розвернутися на кільці та продовжити шлях, або заїхати до технічного приміщення. Також тут розташовується операційний центр для технічного обслуговування рухомого складу[5]. Перед станцією «UH-Downtown» знаходитьсяоборотний тупик.
Дизайн станцій розроблений компанією HOK[9]. На станціях є лавки, урни для сміття, є скляні напівпрозорі дахи. Дизайнери хотіли передати минуле Х'юстона, але водночас, щоб станції гармонійно входили в міський пейзаж. Між станціямиMain Street Square[en] іBell[en] рейки проходять по водному ландшафту[10]. Окрім водного ландшафту, є щеводограї, висота яких може досягати 12 метрів[10]. Цю територію впорядкували до дати відкриття швидкісного трамвая[10].
Поруч із зупинкою «Fannin South» розташовується парковка[11]. Ціна за разове використання — $ 3, можна оформити послугу на місячне користування парковкою, її ціна — $ 40[11]. Інваліди мають можливість користуватися швидкісним трамваєм, оскільки вагони облаштовані низькою підлогою[12]. Також даються оголошення не лишеанглійською, але ще йіспанською мовами[12].
 |  |  | ||
| Станція Downtown Transit Center | Кінцева станція UH-Downtown | Водний ландшафт |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:Х’юстонський швидкісний трамвай