«Чобгем», багатошарова протиснаряднакомпозитна броня, посиленазбідненим ураном Залежить від модифікації лоб корпусу: 450—550 мм (БПС) 650 мм (КС) лоб башти: 550 мм (БПС) 700+ мм (КС)[6].
M1 «Абрамс» є добре озброєною, броньованою, мобільною бойовою машиною, розрахованою на ведення бойових дій у різних умовах сучасних війн та збройних конфліктів[8]. Важливими особливостями танка є застосування потужнихгазотурбінних двигунів (що працюють на паливі дляреактивних двигунівJP-8), обладнання багатошаровою протиснарядноюкомпозитною бронею, окреме зберігання боєприпасів в ізольованому капсульному відсіку для відокремлення членівекіпажу з-під удару у випадку влучення снаряда в танк. З вагою, яка коливається залежно від модифікації танка: М1А1 — 54 т, М1А2 SEPv3 — до 66,8 т, «Абрамс» є одним з найважчих танків, що знаходяться в експлуатації на початкуXXI століття.
M1 «Абрамс» надходить на озброєнняармії США з1980 року, замінивши основний бойовий танкM60, озброєний 105-мм гарматою[9]. Цей танк, однак, служив протягом майже десятиліття одночасно з покращеною модифікацією M60A3, який був введений в експлуатацію в1978 році. M1 залишається основним бойовим танком Сполучених Штатів (перебуває наозброєнні армії такорпусу морської піхоти США), а такожармій Єгипту,Кувейту,Саудівської Аравії,Австралії,Іраку, а з 2023 року —України. У США передбачається продовжити термін служби танка до2050 року (це приблизно 70 років після його прийняття).
На озброєння надходили три основні версії M1 Abrams: M1, M1A1 і M1A2, які відрізнялися варіантами поліпшення озброєння, систем захисту та електроніки. Ці удосконалення, а також періодичні модернізації танків старого покоління дозволили тривалий час залишати даний бойовий танк на озброєнні військових формувань. Танки модернізуються за програмамиSEP[10].
XM1 «Абрамс», під час демонстраційних випробувань уФорт-Ноксі, штатКентуккі, в 1979 році
Перша спроба замінити застарілийM60 танкомMBT-70, що був розроблений у співпраці зФРН, була здійснена в 1960-х роках.MBT-70 був дуже амбіційний, в його розробку було закладено багато інноваційних ідей, які врешті-решт виявилися неуспішними. Після фактичного провалу цього проєкту,армія США представила спрощений варіант танка — XM803. Цей проєкт також виявився дуже дорогим у виробництві й мав схожі з M60 спроможності[11]. До того ж, не виправдала себе концепція низькобалістичної гармати—пускової установки для протитанкових ракет, що планувалася для встановлення на танках MBT-70/XM803.
Конгрес США скасував фінансування розробки MBT-70 в листопаді та XM803 у грудні 1971, і перерозподілив кошти на дослідницькі роботи за новим проєктом XM815, пізніше перейменованим на XM1 «Абрамс» на честь генералаКрейтона Абрамса. Для зниження технологічного ризику новий танк вирішено було робити за класичною схемою зекіпажем з 4 чоловік і з гарматою високої балістики як основним озброєнням. На роль останньої розглядалисянарізна 105-мм гармата M68, британська нарізна 110-мм і німецька гладкоствольна 120-мм гармати. 110-мм гармату відхилили відразу, тому що вона не мала істотної переваги над 105-мм. Варіант з 120-мм порахували ризикованим, тому було вирішено залишити гармату М68 з можливістю подальшій заміни на 120-мм гармату. У 1976 році на розгляд комісії для порівняння з танкомLeopard 2 компаніямиChrysler Defense іGeneral Motors були представлені перші прототипи нового танка, озброєного поліпшеною ліцензійною версією британської 105-мм нарізної танкової гарматиRoyal Ordnance L7. За висновком комісіїгазотурбінні двигуни компанії Chrysler Defense були обрані для подальшого встановлення на M1, через те, що Chrysler мав значний досвід проєктування турбінних двигунів для наземних транспортних засобів починаючи з 1950-х років.
У 1979—1985 рр. були виготовлені 3273 одиниці M1 «Абрамс», перший з яких надійшов на озброєнняармії США у 1980 році. Танк був озброєний ліцензійною версією британської 105-мм нарізної танкової гармати Royal Ordnance L7. У 1984 році була запущена у виробництво покращена модифікація під абревіатурою M1IP, що мала незначну модернізацію.
Близько 6000 одиниць танків версії M1A1 «Абрамс», вироблених у 1986—1992, були переозброєні 120-мм гладкоствольною гарматоюМ256, яка була розроблена німецькою фірмоюRheinmetall AG дляLeopard 2. Ці танки також мали поліпшену броню і системизахисту від зброї масового ураження.
У 1990 році проєкт нагляду за урядом у своїй доповіді піддав критиці танк M1 у зв'язку з його високою вартістю, низькою ефективністю та надмірним споживання палива, порівняно з іншими танками аналогічного типу та ефективності, такими як «Леопард-2». Доповідь ґрунтувалась на даних з джерел армії США і Конгресу[12].
З часу введення «Абрамсів» в експлуатацію в 1980-х роках, вони діяли поруч зM60A3 в рамках проведення військових навчань зі збройними силами держав НАТО, в численних військових навчаннях періоду«Холодної війни». Ці тренування звичайно проводилися вЗахідній Європі, особливо вЗахідній Німеччині, але і в деяких інших країнах, таких якПівденна Корея. Під час такої підготовки екіпажі «Абрамсів» відточували навички дій у бойових умовах проти Збройних сил Радянського Союзу. Однак, у 1991 роціСРСР розвалився і «Абрамс» пройшов випробування вогнем наБлизькому Сході.
«Абрамс» залишався неперевіреним в бою довійни в Перській затоці в 1991 році. У сукупності 1848 M1A1 були розгорнуті вСаудівській Аравії. M1A1 значно перевершував іракські танки радянського виробництваТ-55 іТ-62, а також радянськіТ-72 іракської збірки, і танки місцевого виробництва (Асад Бабіл). НаТ-72, що були поставлені на експорт до Іраку, як і на більшості радянських експортних танків, не булосистем нічного бачення, а також сучаснихдалекомірів, хоча вони здійснили низку нічних танкових атак із застосуванням застарілих інфрачервоних приладів та прожекторів підсвічення. У цілому 23 M1A1 були знищені або сильно пошкоджені протягом війни[13]. Деякі танки отримали незначні пошкодження внаслідок ведення бойових дій, що незначною мірою вплинуло на їхню боєздатність. Дуже мало танків M1 постраждали від вогню противника, і був лише один смертельний випадок, водночас із незначною кількістю поранених в результаті цього.
M1A1 «Абрамс», знищений під час звільнення Кувейту. 1991
M1A1 були здатні завдавати ураження противнику на відстанях понад 2 500 метрів. Ця відстань мала вирішальне значення в боротьбі проти танків радянського виробництва в ході операції «Буря в пустелі», тому що ефективна дальність стрільби гармат у радянських/іракських танків була меншою, ніж 2 000 метрів (іракські танки не могли вести вогоньпротитанковими ракетами, як і їхні радянські аналоги). Це означало, що танки «Абрамс» могли вразити іракські танки, перш ніж ворог наближався на загрозливу відстань — вирішальна перевага в цьому виді боротьби. В інцидентах, пов'язаних з так званимдружнім вогнем, лобова броня корпусу танка й лобове бронювання башти витримували пряме влучення з інших M1A1. Однак, бронювання бортів та корми танка не витримувало прямого влученняпідкаліберним снарядом з сердечником, виготовленим ззбідненого урану, і таке трапилося щонайменше двічі під часбитви за Норфолк[14].
Згідно з даними урядового звіту, всього в цьому театрі бойових дій станом на лютий 1991 року перебувало 3113 танків «Абрамс», із них 2024 — у зоні бойових дій, а 1089 — у резерві[15].
Подальший розвиток танка після війни в Перській затоці
M1A2 став подальшою модифікацією M1A1 з встановленням окремоготепловізійного приладу нічного бачення для командира танка, системи керування вогнем, навігаційної системи визначення позиції, цифрової шини даних і інтерфейсного блоку. Удосконалений пакетSEP (вдосконалений системний пакет), встановлений на M1A2, додав можливості оперувати з цифровими картами, комунікаційна платформа FBCB2 та поліпшена система охолодження бойового відділення танка для компенсації тепловиділення додаткових комп'ютерних систем.
Подальші вдосконалення бойової машини включали влаштування бронювання зі збідненого урану для всіх варіантів танка, у тому числі капітальний ремонт танків попередніх версій М1А1 до стандартів M1A1 AIM, цифровий пакет на A1 (M1A1D), стандартизація частини між армією США та Корпусом морської піхоти (M1A1HC) та електронні оновлення для А2 (M1A2 SEP).
Під час проведенняоперацій «Щит пустелі» та«Буря в пустелі», а такожмиротворчої операції в Боснії, на деяких M1A1 було змінене бронювання. M1 також, у разі необхідності, може бути оснащений обладнанням мінного тралу та мінними котками для розмінування місцевості. Шасі M1 послугувало основою для мостоукладальникаM104 Wolverine для влаштування мостів.
Близько 9000 танків типу М1 і М1А1 були поставлені на озброєння на суму US $ 4,30 млн за одиницю, залежно від варіанта.
Наступного досвіду застосування в бойових умовах танки М1 «Абрамс» набули в2003 році, коли американські військавторглися до Іраку і повалили іракського лідераСаддама Хусейна. За станом на березень 2005 року, близько 80 танків Abrams були виведені зі строю внаслідок ворожих атак[16]. Водночас, під час вторгнення в Ірак жоден член екіпажу «Абрамс» не був безповоротно втрачений від ворожого вогню, хоча декілька членів екіпажу танків пізніше загинуло внаслідок підриву придорожніх бомб у ході окупації.
Найзначнішим досягненням M1A2 стало знищення сімох танківТ-72 «Лев Вавилону» у сутичці, що трапилася майже впритул (46 м), поблизу містаМахмудія, приблизно за 30 км на південь відБагдада, без втрат для американської сторони[17]. На додаток до застосування важкого озброєння «Абрамс», деякі екіпажі також застосували переносні одноразові протитанкові гарматиM136 AT4 в умовах веденнявуличного бою в тісних міських кварталах, де танкова гармата не могла бути пущена в хід.
Після отриманих уроків у «Бурі в пустелі», «Абрамси» і багато інших транспортних засобів озброєння США, що використовуються в ході конфлікту, були оснащені спеціальними бойовими ідентифікаційними панелями, щоб зменшити випадки ураження своєї техніки від«дружнього вогню». Панелі були встановлені з боків та на задній частині башти. Деякі «Абрамс» були також оснащені додатковими контейнерами на задній частині башти для членів екіпажу, які могли транспортувати більше предметів спорядження та особистих речей.
Кілька «Абрамсів» через безповоротну втрату ними рухливості та інші обставини, були знищені своїми військами, щоб запобігти їхньому захопленню противником, здебільшого, іншими «Абрамсами», які часто виявляли, що це дуже важко виконати, попри їхнювогневу міць[18].
Більшість «Абрамсів», що була знищена або пошкоджена під час вторгнення, постраждала від застосованої іракськими піхотинцями малоїпротитанкової зброї, коли вони атакували американські танки із засідки з малих відстаней, застосовуючиРПГ та цілячись у траки, тильну частину та дах танка[19][20]. Решта танків, що була виведені з ладу, в основному постраждала від діїсаморобних вибухових пристроїв (СВП)[21].
Через значну вразливість танків у міських боях, танки M1 Abrams були оснащенісистемою захисту танка в міських умовах, так звануTUSK (англ.Tank Urban Survival Kit). Система спрямована на підвищення боєздатності танка у веденні бою в міських умовах та встановлюється на тильну та бокові сторони бойової машини[22].
Через складності застосування танків «Абрамс» на території гірської країни, якою єАфганістан, США мають обмежену кількість танків цього типу для ведення операцій, а саме, 14 танків М1А1 та 115 танкістів відКорпусу морської піхоти США діяли у південному Афганістані упровінціях Гільменд таКандагар на кінець 2010[23].
23 лютого 2024 року47-ма бригада ЗС України вперше показала застосування танка «Абрамс»[24]. Танки взяли участь у боях біля селаБердичі наАвдіївському напрямку. 47 ОМБР застосувала танки за методикою швидкого нальоту, за якою танк має швидко виїхати в напрямку ворожих позицій, завдати вогневе ураження виявлених цілей та від'їхати назад[25]. У кінці травня бригада поширила відео бойової роботи танка біляАвдіївськиого коксохімічного заводу[26].
26 лютого було втрачено перший «Абрамс»: один російськийFPV-дрон влучив у моторне відділення, зупинивши танк, а другий уразив і підпалив боєкомплект у кормі башти. Екіпаж зміг залишити машину, що показало одну з переваг західної техніки над радянською, схильною докатастрофічної детонації боєкомплекту. Станом на травень 2024 відомо про втрату 5 танків цього типу, всі з яких на Донеччині[25].
Велика маса танка стала проблемою, оскільки евакуація 60—70-тонної машини з поля бою є дуже проблематичною[25].
25 серпня 2024 року M1A1 Abrams SA-UKR розстріляв скупчення російської піхоти на Покровському напрямку[27].
28 жовтня 2024 року пресслужба 47 ОМБР «Маґура» опублікувала відео застосування БМП M2A2-ODS Bradley та танків M1 Abrams у Курській області. Завдяки злагодженим діям «Бредлі» та «Абрамсів» були захоплені позиції росіян у Курській області. Позиції росіян були обстріляні з основного озброєння БМП, яке складається з 25-мм автоматичної гармати та 120-мм гармат танків Abrams. Крім цього, для знищення російського укриття була випущена протитанкова ракета TOW-2, яка успішно вразила ціль[29].
Станом на 29 жовтня 2024 року редакториOryx Blog знайшли фото чи відео підтвердження безповоротної втрати Україною 9 танків M1A1 SA «Абрамс», а також 2 інженерні машини на базі «Абрамса»M1150, ще низка були пошкоджені[30].
Гусеничні легкі танкиM8 було задумано як можливе доповнення для танків «Абрамс» для застосування техніки в конфліктах малої інтенсивності на початку 90-х. Прототипи були зроблені, але програма була закрита. 8-колісна бойова броньована машинаM1128 була розроблена на додаток до «Абрамс» також для застосування військової техніки узбройних конфліктах низької інтенсивності й зараз він був введений в експлуатацію.
Спеціальна програмаміністерства армії США«Future Combat Systems» проводила винаходження новітньої бойової системиXM1206, щоб замінити «Абрамси» у Збройних силах США і знаходилася в процесі розвитку, коли фінансування програми було скорочено з бюджету Міністерства оборони.
Розробка модифікації танка M1A3 «Абрамс» знаходиться в ранній стадії розробки в армії США[31][32].Командування армії планує створення прототипу до2014 року і почати перші польові випробування M1A3 з2017 року.
Танки M1A2 SEP з системою «TUSK» та модифіковані M1 «Абрамс» були включені в програму дослідженняGround Combat Vehicle (GCV). Армія США на основі вивчення результатів даної програми планує розробити сімейство нових бойових машин адаптованих до вимог ведення сучасного бою, що будуть поступово замінювати M1, а також багато іншої військової техніки армії США. Проте, керівництво армії вважає, що «Абрамси» зможуть залишатися на службі США до2050 року.
Державний танковий завод в Лімі, штатОгайо, в наш час[коли?] виробляє «Абрамс», Детройтський «Арсенал-танковий завод» у Воррені, штатМічиган виготовляв їх з 1982 по 1996 рік. Це коштує понад 5 млн дол. США за танк[1].
У вересні 2023 року Армія США оголосила, що скасувала запланований варіант M1A2 SEPv4 і замість цього спрямувала ресурси на новий варіант танка «Абрамс», названий M1E3[33].
Група M1A1 в ході польових навчань вРеспубліці Корея в оригінальному заводському фарбуванні
На відміну від попередніх зразків американської військової техніки, що перебували на озброєнні американської армії зДругої світової доВ'єтнамської війн, при фарбуванні бронетехніки використовувалася комбінація кольорів темного брунатно-зеленого відтінку, відомого, як«оливковий» (англ.Olive Drab —ніжно-оливковий колір) з великими білими зірками, які позначали належність до американських збройних сил, прототипи і перші зразки M1 (зі 105-мм гарматою) та М1-IP варіанти, використовують однотоннийтемно-зелений колір, та великі білі зірки, змінені на значно менші чорні позначки. Деякі підрозділи фарбували М1 звичайною 4-кольоровою схемоюкамуфляжного забарвлення, але у свою чергу, відповідно до вимог до цих танків, вони перефарбовувались узелений колір. Тому, незважаючи на велику кількість моделей М1, що були пофарбовані у камуфляжані кольори, сьогодні їх мало або немає.
M1A1, озброєні 120-мм гарматою, надходили із заводу з типовим 3-кольоровим розфарбуванням, встановленим для техніки НАТО:чорний /темно-зелений колір/темно-брунатний. Сьогодні M1A1 фарбуються у 3-кольоровій НАТОвській гамі. М1 і M1A1, що діяли у ході проведення«Бурі в пустелі» були поспішно перефарбовані у пустельні тони. Пізніше, деякі, але не всі з цих танків, були знову перефарбовані у свої «попередні» кольорові схеми. M1A2 побудований для країнБлизького Сходу були пофарбовані в пустельні відтінки.
Деякі танки серії M1, що перебувають на службі в Іраку, були пофарбовані в колір засмаги, а деякі — ні. Запасні частини (котки, траки, броньові листи тощо) пофарбовані в загальноприйнятий зелений колір, що може іноді справляти враження, ніби транспортні засоби складаються з різнорідних частин.
Башта танка обладнана двома шестиствольними пусковими установкамидимових гранат (Корпус морської піхоти на M1A1 використовує восьмиствольну версію). Димові установки можуть створювати густудимову завісу, яка блокує можливості бачити та спостерігати через засобитеплобачення. Двигун також оснащений генератором димопуску, який спрацьовує з місця механіка-водія. При активації, паливо розпилюється на колектор двигуна, створюючи густий дим. Однак, у зв'язку зі зміною здизельного пального як основного палива на нові силові установки, які використовуютьJP-8, сьогодні ця система відключена в більшості «Абрамсів», тому що JP-8 створює підвищений ризик, що танк може загорітися при розпиленні палива на двигун.
На додаток до посиленої скомпонованої броні, деякі «Абрамси» оснащені активною системою захистуSoftkill Active protection system, оснащеної комплексом AN/VLQ-6 (англ.Missile Countermeasure Device (MCD), які можуть перешкоджати функціонуванню систем наведення деяких на пів активних дротових та радіокерованихпротитанкових ракетних систем, такі як радянські/російські9К11 «Малютка»,9К111 «Фагот»,9К113 «Конкурс»,9К114 «Штурм» тощо, а також теплового та інфрачервоного наведення керованих ракет[34]. Робота MCD заснована на випромінюванніінфрачервоного сигналу, щоб заплутати шукачПТКР. Однак, недоліком системи активного захисту є те, що ПТКР не руйнується, просто втрачає курс польоту на намічену ціль, в результаті чого ракета вибухає в іншому місці. Цей пристрій встановлюється на даху башти перед люком навантажувача боєприпасів.
Танки M1A1 «Абрамс» намарші через гори Таунус північніше Франкфурта під час навчань у лютому 2005 року.
«Абрамс» захищений бронею, розробленою на основі британської розробки «Чобгем».«Чобгем» єкомпозитною бронею, яка утворюється з декількох шарів різних сплавів броньової сталі, кераміки, пластичних композитів такевлару, утворюючи за деякими оцінками еквівалент максимальної фронтальної броні башти 650 — 750 мм зі звичайної композитної броні проти кумулятивних боєприпасів та 500 — 550 мм протибронебійних підкаліберних снарядів[35].
Він також може бути оснащенийдинамічним захистом над ходовою частиною, та за потреби елементами динамічного захисту над кормовою частиною бойової машини та паливними баками для захисту відпротитанкових керованих ракет (ПТКР).
Захист від уламків здійснюється за допомогою шарів кевлару. Починаючи з 1987 року, танки M1A1 отримали поліпшенні бронепакети, які скомпоновані зізбідненого урану (ЗУ), які знаходяться в передній частині башти та передній частині корпусу. Броня, посилена таким чином, забезпечує значно більший захист у порівнянні з іншими типами засобівпротитанкової зброї, але за рахунок збільшення маси танка[36]. На той час вже було виготовлено майже 1,5 тисячі танків, й збіднений уран планували використати в наступних 3000 машин[37].
Збіднений уран був використаний у версіях A2 та новіших, також під час модернізації елементи бронезахисту зі збідненим ураном були встановлені на старіші моделі[38].
Проте, Сполучені Штати тримають у суворій таємниці бронезахист танків на озброєнні власної армії, тому на експорт танки отримують іншу броню. Навіть тоді, коли на експорт йдуть зняті зі зберігання машини, вони проходять процес капітального ремонту, під час його відбувається заміна елементів бронезахисту[38].
Перші танки M1A1, які отримали це оновлення, були дислоковані в Західній Німеччині, оскільки вони були першою лінією оборони проти Радянського Союзу на той час. Американськітанкові батальйони, що брали участь в операції «Буря в пустелі» ужили надзвичайних заходів з метою модернізації своїх танків та оснащення їх бронею зі збідненим ураном безпосередньо перед початком кампанії. Танки M1A2 оснащувалися бронею зі збідненого урану, а всі танки M1A1, що перебували на дійсній службі, були оновлені до цього стандарту. Увійні в Перській затоці, «Абрамс» зазнали декілька ударів з відносно близької відстані зі зброї іракських танків «Лев Вавилону» та ПТКР. Американські протитанкові снаряди M829A1 в результаті«дружнього вогню» не змогли пробити броню в передній і бічний частині (навіть з близької відстані), а також в інциденті, в якому «Абрамс» намагався знищити інший «Абрамс», що застряг в багнюці і довелося від цього відмовитися[39].
З метою запобігання пожежі у відсіку екіпажу, танк оснащений газовою системою гасіння пожежі, яка автоматично вмикається та гасить пожежу за секунди.
Паливо та боєприпаси бойової машини розташовані у броньованих відсіках з викидними панелями для захисту екіпажу від ризику детонування власних боєприпасів у випадку підбиття танка.
Длябоїв в міських умовах з 2006 року використовується Tank Urban Survival Kit, TUSK (англ.«танковий комплект для виживання в місті»), оскільки в щільній забудові атаки можуть відбуватись з дуже коротких дистанцій та з різних напрямків, що робить будь-який танк дуже вразливим[40][41].
Для посилення захисту встановлюютьсядинамічний захист ARAT (Abrams Reactive Armor Tile), який було розроблено на основі динамічного захисту BRAT дляM2 Bradley. ARAT існує у двох основних варіаціях: M19 та M32, другий має форму опуклих плиток[42]. Також встановлюютьпротикумулятивні решітки на кормі корпусу та башти. Навідник отримує кулемет із захисним щитком. Можливе встановлення великих прозорих щитків для командира та навідника або дистанційно керованогомодуля з кулеметом.
Основним озброєнням оригінальної моделі M1 була стабілізована у двох площинах 105-ммнарізна танкова гарматаМ68А1 (модернізований варіант британськоїL7). Убоєкомплект входили 55 унітарних снарядів з металевою гільзою 5 видів:бронебійні оперені підкаліберні з піддоном М735, що відділяється, М774, М833, М900, кумулятивні снаряди М456А1 і М456А2,бронебійно-фугасний М393А2, зготовими стрілоподібними вражаючими елементами М494 ідимовий М416 (на основібілого фосфору). Дальність ефективного вогню M68A1 до 3 км, але за межами цієї дистанції 105-мм снаряду не вистачає кінетичної енергії для ураження сучасних варіантів броні. Основна частина боєкомплекту до гармати (44 унітарних пострілу з 55) розміщена в ізольованому відсіку кормової частини башти. Останні постріли зберігаються в ізольованому відсіку в корпусі танка (8 штук) і в броньованому контейнері на полиці башти перед заряджальником (три).
M256 гладкоствольна гармата
Основним озброєнням M1A1 і M1A2 є 120 ммгладкоствольна танкова гарматаM256A1 завдовжки 44 калібри (L/44), розроблена німецькою фірмоюRheinmetall AG, що виготовлений за ліцензією в Сполучених Штатах. M256A1 є варіантом 120 мм гармати L/44 Rheinmetall, що встановлена на німецькихLeopard 2 на всіх варіантах до Leopard 2A5. Leopard 2A6 має замість L/44 більший ствол L/55.
Новий 120-мм протипіхотний картечний снаряд M1028 був введений в експлуатацію після вторгнення 2003 року в Ірак. Він містить 1098 9,5-ммвольфрамових кульок, які викликають летальний ефект на відстані до 600 метрів. Цей снаряд може використовуватися для знищення противника, що спішився, у засідках, у міських кварталах, дефіле, зупинки атаки та контратаки піхоти, а також підтримки своїх військ, що наступають, шляхом постановкизагороджувального вогню.Картечний снаряд також високоефективний у проробленні проломів для піхоти у цегляних та шлакоблокових стінах, а також у залізобетонних стінах на відстанях до 75 метрів[44].
12,7-мм M2HB кулемет перед люком командира. На М1, M1IP і M1A1, кулемет встановлений на башті і може керуватися дистанційно за допомогою прицілу з 3-кратним збільшенням, в той час як його люки закриті для захисту екіпажу. На M1A2 і M1A2SEP, командир повинен вести стрільбу вручну.[джерело?] У комплекті TUSK замість M2HB може встановлюватися гранатометMk 19.
7,62-мм кулемет M240 перед навантажувальним люком на боковій кулеметній установці. Деякі з них були оснащені захисними щитами під час тривалого конфлікту в Іраку, а такожприладами нічного бачення для ведення вогню у умовах низької видимості.
Другий 7,62-ммспарений кулемет M240 встановлюється праворуч від гармати. Спарений кулемет діє через центральний комп'ютерсистеми керування вогнем, що використовується для гармати[45].
Додатково може обладнуватися другим 12,7-мм спареним кулеметомM2HB може бути встановлений безпосередньо над гарматою у комплекті платформи TUSK.
Додатково може бути оснащений замість 7,62-мм спареного кулемету кулеметною установкоюM134 Minigun.
Вармії США, як і у попередні роки, екіпаж «Абрамса» зазвичай зберігаєгвинтівки M16 абокарабіни M4 всередині башти, на випадок якщо екіпаж зобов'язаний буде покинути танк у потенційно небезпечних умовах, в той же час члени екіпажу забезпечені особистим пістолетомM9. Під час операції «Свобода Іраку» деякі екіпажі були також оснащені одноразовими протитанковими гранатометамиAT4.
Башта танка «Абрамс» обладнаного системою захисту в місті (TUSK).Війна в Іраку.Багдад, грудень 2007
«Абрамс» оснащений балістичною системою керування вогнем, яку використовує екіпаж для обчислення, відображення даних. В основний приціл навідника GPS вбудованілазерний далекомір ітепловізійний прилад. Денний канал має дві кратності збільшення 3× і 10×. Поле зору стабілізоване у вертикальній плоскості. Є також допоміжний телескопічний нестабілізований приціл М920 з 8-кратним збільшенням.Командир користується відведенням від основного прицілунавідника, при необхідності він може вести вогонь з гармати замість навідника. Також у командира є трикратний нестабілізованийперископний приціл М938 для стрільби з 12,7-мм кулемета, встановлений в командирській башті, що обертається. Для кругового огляду по периметру командирської башточки також встановлено 6 перископів. Електронний балістичний стабілізований приціл командира CITV. Замість башточки, що обертається, встановлена нерухома з 8 перископами, що забезпечує набагато кращий круговий огляд. Приціл М938 ліквідований.
Основний прицілнавідника істотно модернізований: він отримав незалежну стабілізацію в двох площинах,лазерний далекомір замінений на досконаліший, який працює на вуглекислому газі. Також тепловізійнийприлад нічного бачення встановлений у механіка-водія (замість ЕОП).
Система підготовки даних для стрільби обчислює ці дані для підготовки рішення для навідника. Ці балістичні рішення забезпечують влучення більше ніж у 95 відсотках пострілів у номінальному діапазоні. Абокомандир абонавідник може стріляти з гармати. У разі збою або пошкодження системи керування, основна гармата та спарений кулемет можуть використовуватися резерву автономну гідравлічну систему. Управління баштою та наведення гармати може здійснюватися шляхом використання ручних приводів та руків'їв у разі, якщо система керування вогнем або гідравлічна система не спрацювала.
На танку M1 Абрамс встановленийгазотурбінний двигун потужністю 1500 к.с. (1100 кВт) маркиHoneywell AGT 1500, і шестиступеневою (чотири вперед, два назад)автоматичною коробкою передачAllison X-1100-3B, який розвиватиме максимальну швидкість 72 км/год на дорожньому покритті та 48 км/год по бездоріжжю. З вимкненим регулятором ходу двигуна, швидкість може сягати до 97 км/год на поліпшеній поверхні, однак екіпаж схильний до підвищеного ризику отримати травми на швидкостях вище 72 км/год. Бак для системи живлення паливом влаштований навколо всього двигуна[46]; двигун може працювати надизельному паливі,гасі, моторномубензині будь-якої марки, паливі для реактивних двигунівJP-4 абоJP-8;армія США використовуєавіаційне паливо марки JP-8 з метою спрощеннялогістики. Австралійські танкові війська на M1A1 AIM SA використовують дизельне паливо, це дешевше і робить практичний сенс для австралійської військової логістики.
Система управління танком з місця механіка-водія
Післявійни в Іраку, армія США почали дослідницькі роботи щодо заміни газотурбінного двигунаAGT 1500 через надмірне споживання палива цим типом двигуна.Газотурбінний двигун забезпечує краще прискорення, але споживає у два рази більше палива, ніждизельний. Газотурбінний двигун легший, ніж дизельний, але займає додатковий простір і потребує більших паливних баків для задоволення потреб витрати пального на однакову дистанцію. Вперше це стало проблемою увійні в Перській затоці, коли танкова дивізія була обмежена у швидкості просування в наступі через її потреби заправлятися зі спеціальних автомобілів.
Газотурбінні двигуни виявилися цілком надійними у використанні та в бойових умовах, але їхня надмірна витрата палива є серйозною проблемою логістики (тільки запуск турбіни споживає близько 38 л палива)[47]. Двигун спалює більше ніж 3,8 галонів палива на милю руху (890 л/100 км)[48] та 45 л на годину роботи в холостому режимі[49]. Висока швидкість та висока температура струменів, що випускаються з кормової частини танків M1 «Абрамс», робить важким для піхоти використовувати затінення танка у міських боях. Турбіна працює дуже тихо, у порівнянні здизельними двигунами аналогічної потужності і звук значно відрізняється від сучасного дизельного двигуна танка, знижуючи звукову відстань, завдяки чому «Абрамс» отримав прізвисько «шепіт смерті».
Розвантаження танків M1A1 «Абрамс» з морського транспорту
Компанія «Honeywell» розробила інший газотурбінний двигун сумісно з General Electric для програмиXM2001 Crusader, який повинен був замінити двигуни AGT-1500 танків Абрамс[50]. Новий двигун LV100-5 легший і менший (43 % менше деталей) з швидким прискоренням, тихіше працює і без видимих вихлопних газів[51]. Він також має 33 % зниження витрати палива (50 % менше в холостому режимі) і вже готовий на заміну[52] Однак, у зв'язку з закриттям програмиXM2001 Crusader, подальша розробка двигуну також була відкладена, проте нова Програма передбачає подальший розвиток саме двигунів LV100-5 і заміна ними поточних AGT-1500[53].
Хоча танк не призначений для перевезення десанту нагорі, деякі інновації передбачають можливість Абрамс для транспортування військ яктанкового десанту з вимкненою системою стабілізації башти.Піхотне відділення в бойових умовах може їздити на танку, позаду кормової частини башти. Солдати можуть використовувати мотузки і ремінне устаткування, забезпечуючи кріплення для себе та оснащення. У випадку бойового контакту, танк забезпечує прикриття, щоб дозволити піхоті спішитися[54].
Стратегічна мобільність танків полягає в здібності своєчасно прибути у визначений регіон. «Абрамс» може перекидатися повітрям військово-транспортними літакамиC-5 Galaxy абоC-17 Globemaster III. Обмежені можливості літаків (два боєздатних танки в С-5, один танк в C-17) викликали серйозні проблеми матеріально-технічного забезпечення при розгортанні танків під час першої війни в Перській затоці, хоча часу для перевезення 1 848 танків морським шляхом було достатньо.
«Абрамс» також перевозиться вантажівками, а саме важким транспортеромM1070, який може транспортувати танк по шосе, другорядних дорогах, та по перетятій місцевості. Він також вміщує 4 членів екіпажу танка[55].
M1: Перший прийнятий на озброєння варіант. Виробництво розпочалося у1979 та тривало до1985 (3 273 танків створено для США);
M1IP«поліпшена версія» (англ.Improved Performance): Вироблявся короткий термін у 1984 напередодні випуску M1A1. (894 екземплярів створено для США). Посилено лобове бронювання корпусу і башти (рівень M1А1), модернізована підвіска і трансмісія, введенийелектро спуск ЗПУ
M1A1: Виробництво розпочалося у 1985 та тривало до 1992. (4 976 екземплярів створено дляармії США, 221 дляКМП, 755 для Єгипту, 59 M1A1 AIM SA продано доАвстралії).
M1A1HA«посилена броня» (англ.Heavy Armor): Встановлена перша версія броні зі збідненим ураном.
M1A1HC«посилене обладнання» (англ.Heavy Common): обладнання другої версії броні зі збідненим ураном.
M1A1D«цифровий» (англ.Digital): удосконалена система бойового управлінняM1A1HC, до рівняM1A2SEP, вироблено для 2танкових батальйонів.
M1A1AIM v.1«інтегроване управління Абрамсу» (англ.Abrams Integrated Management): модернізація раніше побудованих танків.Тепловізор другого покоління для навідника, безпечний для очей лазерний далекомір, тепловізійний прилад спостереження длямеханіка-водія,система управління військами FBCB2, телефон для зв'язку з піхотою.
M1A1AIM v.2/M1A1 SA (англ.Situational Awareness): удосконалення до рівня AIM v.1 танків та 3-тя генерація броні зі збідненим ураном.
M1A1 SA-UKR офіційне позначення США для варіантів M1A1SA, надане Україні через програмуForeign Military Sales.
M1A1FEP (англ.Firepower Enhancement Package): удосконалення до рівня AIM v.2 для морської піхоти.
M1A1KVT (англ.Krasnovian Variant Tank): M1A1 симуляція танків радянського виробництва для використання на Національному тренувальному центрі ЗС США.
М1А2 (основний): Виробництво розпочалося у 1992 (77 побудовано для США та більш ніж 600 M1 удосконалено до рівня M1A2, 315 для Саудівської Аравії, 218 для Кувейту). Автономнийтепловізійний панорамний приціл командира, новий приціл навідника із стабілізацією в двох площинах і безпечним для очей далекоміром, нова командирська башточка з 8 перископами (замість 6),тепловізійний прилад спостереження для механіка-водія, бойова система IVIS, з інформаційним-керуванням. Посилене бронювання. Боєкомплект 42 постріли до гармати.
M1E3: 6 вересня 2023 року армія США оголосила про скасування запланованого варіантуM1A2 SEPv4 і про те, що ресурси будуть перенаправлені на розробку нового варіанту танка Abrams під назвою M1E3[58]. Новий варіант включатиме модульну архітектуру відкритих систем і буде легшим та більш живучим на полі бою. Очікується, що цей варіант отримає позначення M1A3 після прийняття на озброєння[59]. Доповідь Армійської наукової ради під назвою «Незалежна оцінка поля бою 2040 року та її вплив на бойову машину п’ятого покоління», яка, за повідомленнями, вплинула на керівництво армії щодо створення цієї програми, рекомендує 7—8 програму вартістю $2,9 млрд для розробки «бойової машини п’ятого покоління»[60] з запропонованими можливостями, включаючи[58]: гібридний електропривід,автомат заряджання з новою основною гарматою, сучасні боєприпаси, такі як маневрові гіперзвукові снаряди та протитанкові керовані ракети, що запускаються з гармати, інтегрований бронезахист, покращені можливості командування, контролю та мережевої взаємодії, застосування штучного інтелекту, здатність до співпраці з роботизованими машинами, засоби маскування для зниження теплових та електромагнітних сигнатур машини.
TTB (англ.Tank Test Bed — танкова випробувальна платформа) — прототип 1983 року збаштою без екіпажу, 3 члени екіпажу в броньованій капсулі в передній частині танка[61].
CATTB (англ.Component Advanced Technology Test Bed) — експериментальний варіант 1987—1988 років з 140-мм гладкоствольною гарматою, посиленим бронюванням та іншими змінами[62].
Abrams X — демонстратор технологій, презентований в жовтні 2022 року[63], перехідний етап між M1A2 SEPv3 та SEPv4 до танка наступного покоління армії США[64]. Заявляється, що танк має зменшену вагу та безлюдну башту з новою гарматою,автоматом заряджання,туреллю з 30-мм гарматоюKongsberg Protector RS6. За рахунокгібридної силової установки потужність зможе налаштовуватись від 750 до 1500 к.с., при цьому танк споживатиме на 50 % менше палива за того ж операційного радіусу, що й серійні танки, а також отримає можливість малошумного руху на низьких швидкостях і звукове маскування. Машина оснащена камерами з 360° оглядом, комплексом активного захистуTrophy та має елементиштучного інтелекту[64][65].
Компанія-виробник також розробляла варіанти заміни силової установки на дизельний двигун. Так, наприклад, наприкінці 1990-тих був створений прототип для Туреччини з дизельним двигуном MTU V12 MT-883 та трансмісією RENK[66].
Ірак —Армія Іраку близько 100 M1A1, станом на 2024 рік[105]. 22 танки армії США виділені для тренування танкових екіпажів іракської армії[56][106][107][108]. Перші 11 поставлені в серпні 2010[109].
Тайвань — придбано 108 танків M1A2T[110]. Перші два Абрамси прибули на Тайвань в вересні 2022 року[111].
США —Армія США таКорпус морської піхоти США: 4640 танків «Абрамс» різної модифікації. Близько 540 M1A1 SA, близько 1500 M1A2 SEPv2 та близько 600 M1A2 SEPv3 на озброєнні. Більше 2000 M1A1/M1A2 на зберіганні, станом на 2024 рік[117].
Польща — 14 танків M1A1, станом на 2024 рік[118]. В 2021 році уклала договір на закупівлю 250 танків M1A2 SEPv3[119]
Україна — 31 танк M1A1 SA-UKR Abrams від США[120]. Станом на 17 жовтня 2023 року всі анонсовані танки (31 одиниця) надійшли до України[121]. 17 жовтня 2024 року Австралія анонсувала передачу ЗСУ 49 M1A1 Abrams з власного арсеналу[122].
Угода на придбання 250 танківM1A2 Abrams у версії SEPv3 була підписана 5 квітня 2022 року міністром національної оборони Польщі. Вартість контракту — 4,75 млрд дол, крім власне танків передбачається постачанняброньованих ремонтно-евакуаційних машинM88A2 Hercules та мостоукладальників M1110 Joint Assault Bridge, а також логістичного та навчального комплекту, тренажерів та боєприпасів. Контракт розповсюджується на три типи боєприпасів: підкаліберний KEW-A1, кумулятивний M830A1 MP-T та програмований боєприпас XM1147. Перші 28 машин планували передати польським Збройним силам наприкінці 2022 року для організації навчального процесу, загалом постачання має бути завершене у 2026 році. Танки отримає на озброєння 18-та механізована дивізія, яка на 2022 рік мала в своєму активі Leopard 2A5/2PL (1-ша бронетанкова бригада в Весолі) і танкиТ-72 у двох батальйонах 19-ї механізованої бригади.[123]
25 січня 2023 рокуПрезидент СШАДжозеф Байден повідомив про придбання в інтересах України 31 танка M1A2 Abrams (чисельністьтанкового батальйону в українській армії). Закупівля мала відбуватися в межах «Ініціативи зі сприяння безпеці України» (USAI). Сполучені Штати також мали подбати про навчання танкових екіпажів, технічного персоналу, і передати 8 ремонтно-евакуаційних машинM88 та інше обладнання, необхідне для експлуатації танків[124]. Початково повідомлялось, що танки надійдуть у модифікації M1A2 з експортним варіантом бронювання, тобто без вмістузбідненого урану[125][126].
21 березня 2023 року стало відомо, що замість танків M1A2 SEP v2 будуть передані модифікації М1А1. Точна версія танків не була названа[120].
За одними даними, це можуть бути модифікації M1A1 SA або M1A1 FEP, які експлуатуються вармії США таКорпусі морської піхоти США. Версії M1A1 SA та FEP дуже схожі між собою й головними рисами машин є повне оновлення систем прицлювання, включно із тепловізійним прицілом кулемета, який відіграє роль командирської панорами, інформаційною тактичною системою FBCB2 та оновленим бронюванням (у версії SA трохи відрізняється від FEP)[120].
За словами Пата Райдера, будуть взяті «корпуси» M1A1, ремонт й обладнання яких буде здійснюватись за кошт програми USAI, і за ці роботи General Dynamics отримає 400 млн доларів за 31 машину[127].
Наприкінці травня 2023 року перша група з близько 400 українських військовослужбовців розпочала навчання в Німеччині на полігонахГрафенвер і Гоенфельс з експлуатації та обслуговування танків M1 «Абрамс»[128].
6 вересня 2023 року, згідно заявиПентагону[129], США оголосили про новий пакет військової допомоги Україні на 175 млн доларів, до якого вперше ввійдуть боєприпаси зі збідненим ураном для танків «Абрамс»[130].
Станом на 17 жовтня 2023 року всі анонсовані танки (31 одиниця) надійшли до України разом з українськими екіпажами, що пройшли навчання[121].
У січні 2024 року стало відомо, що Україна отримала динамічний захистARAT M19[42].
23 лютого 2024 року47-ма бригада вперше продемонструвала широкому загалу факт застосування танка M1 «Абрамс» на Авдіївському напрямку[24].
Комплектація українських M1A1 SA дещо відмінна від стандартної, зокрема, танк важить 57,2 тонни проти 62,2 в американській комплектації. Танки отримали кільця для ведучих котків, як на ранніх «Абрамсах», що мають запобігати злету гусениці.Допоміжна силова установка має потужність 2 кВт, старіша за 3-кііловатну установку на M1A1 FEP. В іншому танк має всі основні сучасні риси, як і FEP, що включають дистанційнийбойовий модуль командира та сучасні прицільні пристрої[131]. Деякі танки отримали такожпротидронові решітки на башті та додатковий динамічний захист«Контакт-1» на лобі корпусу[132].
16 жовтня 2024 року міністр оборонної промисловості Австралії Пет Конрой оголосив, що Австралія передасть Україні танки M1A1 SA в межах нового пакета військової допомоги. Планується передача 49 танків «Абрамс», які австралійська армія знімає з озброєння[133].
В ММО-гріWar Thunder представлені M1 Abrams, M1IPM, M1A1 як танки VII рангу й M1A2,M1A2 SEP та M1A2 SEPv2 VIII рангу. Також присутні M1 KVT та іменний M1A1 «Click-Bait» як преміум танки VII рангу.
В серіїстратегійWargame представлені різні модифікації M1 Abrams.
United States General Accounting Office:Operation Desert Storm: Early Performance Assessment of Bradley and Abrams. Washington, January 1992.PDF[Архівовано 14 червня 2007 уWayback Machine.].
Halberstadt, Hans. Desert Storm Ground War. Osceola, WI, Motorbooks International, 1991. 128 pp.
Hilmes, Rolf (1 грудня 2004). Arming Future MBTs - Some Considerations.Military Technology. Mönsch.
Forty, George:Tank Action. From the Great War to the Persian Gulf, Allan Sutton Publishing Ltd., Phoenix Mill 1995.
Zaloga Steven J., & Sarson, Peter:M1 Abrams Main Battle Tank 1982—1992. Osprey Military, New Vanguard. Reed International Books Ltd, 1993.
R. P. Hunnicutt. Abrams: A History of the American Main Battle Tank. — Calif. : Presidio, 1990. — 320 p. —ISBN 0-89141-388-X.
Список можна сортувати. Натисніть назву колонки яку потрібно відсортувати. Клацніть знову, щоб змінити порядок сортування. Оновіть сторінку щоб відновити до початкового виду.
↑абASAALT Weapon Systems Handbook 2018(PDF). Office of the Assistant Secretary of the Army (Acquisition, Logistics and Technology).Архів(PDF) оригіналу за 19 жовтня 2018. Процитовано 19 жовтня 2018.
↑M1 "АБРАМС"(рос.). Бронесайт. Процитовано 29 вересня 2024.
↑GAO/NSIAD-92-94, «Operation Desert Storm: Early performance assessment of Bradleys and Abrams»[Архівовано 14 червня 2007 уWayback Machine.], p. 24. GAO, January 1992. Quote: «According to the Army's Office of Deputy Chief of Staff for Operations and Plans, 23 Abrams tanks were destroyed or damaged in the Persian Gulf area. Of the nine Abrams destroyed, seven were due to friendly fire, and two were intentionally destroyed to prevent capture after they became disabled. Other Abrams tanks were damaged by enemy fire, land mines, on-board fires, or to prevent capture after they became disabled.»
↑A Company, 3-66 Armor, Abrams (Bumper # A-33).TAB H -- Friendly-fire Incidents.Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 25 лютого 2011.At approximately 4:30 AM on 27 February, an anti-tank guided missile (probably fired from a Bradley) struck A-33 in the engine compartment. The crew, uninjured, was evacuating the disabled tank when two DU rounds hit the tank in the left side of the hull and exited through the right side. The tank commander, driver, and gunner sustained injuries from fragments. The loader, who was already outside the tank, was uninjured. A-31 crew members assisted in rescuing A-33's crew.;Sketch depicting the path of a DU 120 mm round through the hull of Abrams C-12[Архівовано 27 червня 2009 уWayback Machine.]. OSD.
↑Архівована копія(PDF). Архіворигіналу(PDF) за 10 жовтня 2017. Процитовано 3 березня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Sewell, Stephen "Cookie" (March–April 1995).Ammunition Loading Systems for Future Tanks(PDF).Armor. Т. CIV, № 2. Fort Knox, KY: U.S. Army Armor Center. с. 17—18.Архів(PDF) оригіналу за 9 жовтня 2022. Процитовано 4 березня 2022.
↑Архівована копія. Архіворигіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 14 листопада 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑John Pike.Panther. Globalsecurity.org. Архіворигіналу за 9 червня 2010. Процитовано 30 червня 2010.
↑R. P. Hunnicutt. Abrams: A History of the American Main Battle Tank Vol.2. — Novato, CA : Presidio Press, 1990. — P. 303. — 320 p. —ISBN 0-89141-388-X.
↑R. P. Hunnicutt. Abrams: A History of the American Main Battle Tank Vol.2. — Novato, CA : Presidio Press, 1990. — P. 304. — 320 p. —ISBN 0-89141-388-X.
↑R. P. Hunnicutt. Abrams: A History of the American Main Battle Tank Vol.2. — Novato, CA : Presidio Press, 1990. — P. 306. — 320 p. —ISBN 0-89141-388-X.
↑Архівована копія. Архіворигіналу за 14 серпня 2010. Процитовано 14 листопада 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
— зброя української розробки та/або виробництва (див.шаблон) 1 — трофей захоплений у ЗС РФ, можливо інформація щодо використання в ЗСУ корегуватиметься. 2 — постачання у рамках термінової військової допомоги у зв'язку зросійським вторгненням в Україну 2022 року, можливо інформація корегуватиметься
.jpg)
.svg)
.jpg)
.svg)
.svg)
_enters_the_Twin_Bridges_training_area_prepared_for_a_mock_battle_in_the_Republic_of_Korea_Nov._2%2c_1998._The_M1A1_comes_from_the_Task_Force_1ST_Batta_-_DPLA_-_21448d7d1bf0c4edd80d77e2afe6d0ec.jpeg)
.jpg)
_en.jpg){kind=link}
