Lunar Prospector (з англ. — «місячний геолог») — американськаавтоматична міжпланетна станція для дослідженняМісяця, створена за програмою НАСА«Discovery»[1]. Запущена7 січня1998 року. Закінчила роботу31 липня1999 року.
АМС Lunar Prospector було створено для глобальної зйомки елементного складу Місяця, дослідження йогогравітаційного поля й внутрішньої будови, магнітного поля й викидів летких речовин. Перші комплексні дослідження поверхні Місяця були проведені ще під час експедицій на корабляхАполлон. У 1994АМС «Клементина» вперше склала глобальну карту елементного складу Місяця й знайшла великі запасильоду на його південному полюсі, що дуже важливо для подальшого дослідження супутника Землі. Lunar Prospector'у було поставлено завдання доповнити й уточнити дані «Клементини», а головне — перевірити наявність льоду.
Основою конструкції КА була тригранна призма (половинка КА Iridium), до якої кріпиться зовнішня циліндрична оболонка діаметром 1,40 м і довжиною 1,25 м. Від циліндра перпендикулярно осі відходили три штанги довжиною по 2,4 м з науковою апаратурою. Маса заправленого КА — 295 кг. Станція стабілізувалася обертанням довкола поздовжньої осі. Система енергоживлення мала змонтовані на циліндричній оболонці сонячні елементи з вихідною потужністю 206 Вт інікель-гідридні акумуляторні батареї. У системі керування й обробки даних не було бортового комп'ютера. Станція працювала за командами, які видавалися з центру керування, який був обладнаний у дослідницькому центрі імені Еймса. Зв'язок зі станцією здійснювався через передавач і приймачS-діапазону, які працювали або через всеспрямовану антену, або антену середнього посилення MGA, розташовані на верхньому дні апарата.
АМС мав п'ять приладів:
Камери видимого діапазону на станції не було. Це пояснюється тим, що Місяць був давно й детально відзнятий, а також зі складністю розміщення на такому легкому апараті з жорсткими обмеженнями за енергетикою і радіокомплексом.
Lunar Prospector був запущений 7 січня 1998 року ракетою-носієм Athena-2. 11 січня станція вийшла на високоеліптичну полярну навколомісячну орбіту, а через кілька днів сформувала робочу кругову орбіту висотою близько 100 км, вибрану таким чином, щоб АМС якнайменше заходила у тінь Місяця.
Протягом 1998 року було вирішено більшість наукових завдань, задля яких запускався апарат. У першу чергу — було уточнено можливий об'єм льоду на південному полюсі Місяця, його місткість у ґрунті вчені визначили як 1-10 % і ще сильніший сигнал вказує на наявність льоду на північному полюсі[2]. На зворотному боці Місяця магнітометром були знайдені відносно потужні локальні магнітні поля — 40 нТл (0,1 % від земного маг. поля), які сформували 2 невеликімагнітосфери діаметром близько 200 км. За збуреннями в русі апарата було виявлено 7 новихмасконів.
Також було проведено першу глобальну спектрометричну зйомку в гамма-променях, за підсумками якої було складено карти розподілу титану, заліза, алюмінію, калію,кальцію, кремнію,магнію,кисню,урану,рідкісноземельних елементів іфосфору, і створено модель гравітаційного поля Місяця з гармоніками до 100-го порядку, що дозволяє дуже точно розраховувати орбіту супутників Місяця[2].
За початковими планами Lunar Prospector мав закінчити роботу до 28 липня 1999 року. Того дня мало відбутисьМісячне затемнення, під час якого апарат більше 3 годин залишався без освітлення Сонцем і неминуче розрядив би свої батареї. Однак ціною повного вимкнення апаратури працездатність апарата було збережено. Останній експеримент: кероване падіння укратер на південному полюсі Місяця, де передбачалася наявність льоду. За викидами матеріалів під час удару вчені сподівались точно встановити вміст льоду у кратері. 31 липня апарат видав останній імпульс і пішов вниз. За подією спостерігали всі найбільші телескопи Землі ікосмічний телескоп Габбла, однак ніякої хмари пилу або іншого ефекту в місці падіння виявлено не було. Аналогічний експеримент було поставлено 2006 року з АМСSMART-1, тоді слабкий спалах у місці удару зареєстрував лише один великий телескоп на Гаваях.
В 1998 році, автоматична міжпланетна станція Lunar Prospector скинула капсулу з прахом астрогеологаЮджина Шумейкера в один зкратерів на південному полюсі Місяця. До капсули також поклали фото відкритого Шумейкером кратера Диявола та уривок з «Ромео та Джульєтти», улюбленого твору вченого[3].
Космічні програмиDiscovery таNew Frontiers | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Discovery |
|  | ||||||||||||
| New Frontiers |
| |||||||||||||
курсивом позначені діючі місії. · † позначені невдалі місіїі · ‡ позначені місії, які плануються до запуску. | ||||||||||||||
| Програми |  | |
|---|---|---|
| Виконані та активні місії | Луна-10 ·11 ·12 ·14 ·19 ·22 ·Експлорер-35 ·Лунар орбітер-1 ·2 ·3 ·4 ·5 ·Аполлон-8 ·10 ·Експлорер-49 ·Hiten ·Клементина ·Lunar Prospector ·Смарт-1 ·Kaguya (Okina · Ouna) ·Чан'е-1 ·Chandrayaan-1 ·Lunar Reconnaissance Orbiter ·Чан'е-2 ·Чан'е-3 ·GRAIL ·LADEE ·Чан'е-5Т1 ·Чан'е-4 ·Чандраян-2 (орбітер) ·Чан'е-5 | |
| Заплановані | Артеміда-5 (2029) ·Артеміда-4 (2028) ·Артеміда-3 (2026) ·Артеміда-2 (2025) ·Blue Moon (2024) ·VIPER (2022) ·Astrobotic Technology ·Intuitive Machines (2021) ·Moon Express (2020:Harvest Moon) ·OrbitBeyond ·Moon Express (2020:Lunar Scout, Lunar Outpost) ·PTScientists (ALINA) | |
| Запропоновані | ||
| Прольоти | Луна-1 ·Піонер-4 ·Рейнджер-5 ·Луна-3 ·Зонд-3 ·5 ·6 ·7 ·8 ·Аполлон-13 ·Піонер-10 ·Geotail ·Марінер-10 ·AsiaSat-3 ·Nozomi ·Galileo ·Cassini-Huygens ·Артеміда-1 | |
| Зіштовхнулися з Місяцем | ||
| Скасовано | ||
| Дивись також | ||
Жирною письмівкою позначено діючі програми | ||