Lizard | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| Студійний альбом | |||||||
| Виконавець | King Crimson | ||||||
| Дата випуску | 10 грудня 1970 року | ||||||
| Записаний | Серпень — вересень 1970 року | ||||||
| Жанр | Прогресивний рок,джаз-рок | ||||||
| Тривалість | 42:30 | ||||||
| Мова | англійська  | ||||||
| Лейбл | Island Records | ||||||
| Продюсер | Robert Fripp іPeter Sinfield | ||||||
| ХронологіяKing Crimson | |||||||
| |||||||
Lizard — третій студійний альбом британського гуртуKing Crimson, випущений 11 грудня 1970 року в Великій Британії[1] та в січні 1971 року в США та Канаді. Перший альбом гурту, який не містить вокалуГрега Лейка, та перший і єдиний альбом гурту, на якому виступає співак і бас-гітаристГордон Гаскелл[en] (крім цього, його вокал можна почути в пісніCadence and Cascade попереднього альбомуKing Crimson,In the Wake of Poseidon) і ударникЕнді Маккаллок[en].
Гордон Гаскелл раніше був однокласникомРоберта Фріппа в гімназії королеви Єлизавети у Вімборні поблизуБорнмута, згодом пара разом грала в місцевій групіThe League of Gentlemen (гурт)[en]. Пізніше Гаскелл зробив вокал до трекуKing CrimsonCadence and Cascade з альбомуIn the Wake of Poseidon, після того якГрег Лейк залишив групу, щоб приєднатися доEmerson, Lake & Palmer. Фріпп попросив Гаскелла стати офіційним членомKing Crimson для запису альбомуLizard. Іншого музиканта другого плану наIn the Wake of Poseidon, саксофоніста/флейтистаМела Коллінза, також попросили стати постійним учасником, як і ударника Енді Маккалока, який замінивМайкла Джайлза[en]. Потім група поповнилася сесійними музикантами, включаючи іншого випускникаIn the Wake of Poseidon, відомого джазового піаністаКіта Тіппетта[en], разом із вокалістомYesДжоном Андерсоном, а також духових / дерев'яних духових гравців Робіна Міллера,Марка Чаріга[en] таНіка Еванса[en].
Гаскелл і Маккалок мали невдалий досвід записуLizard: їм було важко «зв'язатися» з матеріалом, особливо Гаскеллу, як прихильнику соулу та музикиMotown. Під час репетицій майбутнього туру після завершення альбому Гаскелл покинувKing Crimson. Протягом наступних 19 років він шукав юридичного захисту, оскільки вважав, що його обманули на гонорарах, які йому заборгували за альбом. Невдовзі після того, як Гаскелл покинув групу, Маккаллок зробив те саме. У пресрелізі, складеному Сінфілдом для просуванняLizard, іронічно цитується вірш Макса ЕрманаDesiderata, який містить поради щодо того, як намітити справжній курс через плутанину.
З іншого боку, Коллінз залишився вKing Crimson разом із Фріппом і Сінфілдом для запису наступного альбому групи,Islands. Гаскелла замінивБоз Баррелл[en] на бас-гітарі та вокалі, а Маккалока замінив його колишній сусід по домуІан Воллес[en]. Склад гуртуIslands нарешті дасть частину матеріалуLizard у прямому ефірі, аCirkus іLady of the Dancing Water стануть частиною гастрольного репертуару King Crimson. ПізнішеCirkus також стане частиною гастрольного репертуару21st Century Schizoid Band[en], до складу якого входили Мел Коллінз таЯкко Якшик[en].
Оскільки в альбомі більше джазового звучання, ніж у багатьох інших творів гурту, а багато його треків є своєрідними, відгуки на альбом були різними. Музичний критикРоберт Крістгау оцінив альбом на B−, сказавши, що «джаз» альбому передбачає «певну мозкову велич», але розкритикував тексти Пітера Сінфілда, кваліфікуючи їх як «перевантажені». У своїй ретроспективній рецензії Дейв Лінч зAllMusic описав це так:
Бездоганно поєднуючи рок, джаз і класику так, як це вдавалося небагатьом альбомам,Lizard є епічним, інтимним, какофонічним і водночас витонченим — і просякнутий похмурими настроями, уперше почутими минулого року, коли вух слухачів досягли21st Century Schizoid Man іEpitaph[2].
РецензентClassic Rock описавLizard як «…мішана класичних та джазових впливів під впливом Майлза Девіса, наближеної до їхнього логічного, близького до логічно-хаотичного кінця» і визначив його музику «чудодійною, некласифікованою творчістю».Роберт Фріпп дуже критично ставився до альбому, називаючи його «непрослуханим», а його любителів — «дуже дивних»[3]. Проте він переглянув свою думку, прослухавши об'ємний міксСтівена Вілсона для перевидання альбому до 40-ї річниці, оголосивши:
Уперше я почув музику в музиці[4].
Додаткові музиканти
 | |
|---|---|
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
| Нормативний контроль |
