Комп'ютерна програма на Lisp представляєрекурсивну функцію символьних виразів, яка будується аналогічно арифметичним функціям з елементарних з допомогою умовного оператора та операції суперпозиції. Умовний оператор має вигляд (p1 →l1; …,pn →ln). Результатом його виконання буде виразli, якщоpi є істинним.
Існує п'ять елементарних функцій:
atom — булева функція, яка визначає чи є досліджуваний вираз атомом — неподільною одиницею інформації;
eq — булева функція, яка визначає рівність двох атомів;
car,cdr — функції, які виокремлюють перший елемент та хвіст (список із всіх елементів окрім першого) відповідно;
cons — включає новий елемент в початок списку.
Окрім елементарних функцій визначаються ряд складніших функцій, які будуються на їхній основі.
LISP означаєLISt Processing (обробка списків), мова програмування працює зі списками (та списками списків) розміщуючи їх між дужками. Дужки визначають межі списку. Списки є базисом мови програмування Лісп. Мова програмування Лісп була однією із перших мов програмування завтоматичним прибиранням сміття із пам'яті.[1]
Однією з переваг Lisp є те, що кожна змінна може виступати як рядок символів (власне ім'я), посилання на значення, структура даних або функція. Саме останній факт зробив цю мову дуже зручною при розробці лінгвістичних програм, особливо для природних мов з чіткою структурою речення (наприклад, англійська). В таких мовах кожне слово, його зміст/сенс/імператив, можна інтерпретувати як функцію від слів, що знаходяться на чітко визначених позиціях у реченні, до того ж ці позиції визначаються самим цим словом. Приклад системи, що побудована на цій ідеї можна знайти в книзі Т.Вінограда «Програма яка розуміє природну мову». Ця система реалізує діалог з користувачем природною мовою. Користувач бачить перед собою стіл з деякими предметами різного кольору, і може віддавати накази природною мовою, про перенесення якогось предмету. При цьому система (маніпулятор) сама визначає що треба зняти з цього предмету, який предмет на яких можна класти (на піраміду вже нічого не покладеш), і якщо є неоднозначність у виборі предмета ставить уточнювальні питання. Також реалізовано контекстне посилання займенників по тексту діалогу (користувач може сказати: «перестав той куб туди-то», і система з тексту діалогу може визначити, який саме «той куб»). Це імперативи. Також система може відповідати на питання. Вивід відповіді схожий до прологівського. Також є можливість користувачу висловлювати декларативи — вносити нові знання про об'єкти, наприклад, надавати їм імена. Хоча словник і база знань відносно не велика, але вона має можливості до розширення.
Robert J. Chassel, An Introduction to Programming in Emacs Lisp.
Mc Carthy J., Recursive functions of symbolic expressions and their computation by machine, part 1. «Communications of the Associations for Computing Machinery», 1960, v. 3, N. 4.
Є. Хювьонен,Й. Сеппянен, Мир Лиспа методы и системы программирования, Москва, «Мир», (в двох томах) 1990.
Пантелеев, А. Г. (1980).Об интерпретаторе с языка Лисп для ЕС ЭВМ(рос.). № 3. с. 86—87.{{cite book}}:Проігноровано|journal= (довідка)
