 | Ця статтяне міститьпосилань на джерела. Ви можете допомогтиполіпшити цю статтю, додавши посилання нанадійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.(червень 2020) |
 Мікропроцесор Intel 80286 | |
| Роки виробництва: | з 1 лютого 1982 р. по початку 1990-х років |
|---|---|
| Розробник: | Intel  |
| Виробник(и): | Intel, IBM, Advanced Micro Devices, Harris Corporation, Intersild, Siemens і Fujitsu |
| Макс.частотаCPU: | 8 МГц – 10 МГц |
| Набір команд: | x86 |
| Попередник: | Intel 8086,Intel 80186 |
| Наступник: | Intel 80386 |
МікропроцесорIntel 80286 — представник другого поколінням 16-розрядних мікропроцесорів, анонсований фірмою Intel 1 лютого1982 року. Цей пристрій зберігає сумісність з мікропроцесором8086, бо і80186, але значно відрізняється від нього по своїх можливостях завдяки наявності додаткових засобів. У порівнянні з 80186 у мікропроцесорі 80286 немає внутрішніх генератора синхронізації, логіки вибору мікросхем, каналів DMA, таймерів і контролера переривань. Замість цього є засобикерування пам'яттю і віртуальною пам'яттю.
Фірма IBM гарантувала широке розповсюдження мікропроцесора 8088, застосувавши його у своєму першому комп'ютеріIBM PC. Вона ж забезпечила популярність мікропроцесора 80286, використавши останній у досконалішому персональному комп'ютеріIBM PC/AT.
Мікропроцесор має розширену систему команд, яка містить усі команди і8086 (крім «напівлегальної» команди POP CS), кілька нових команд загального призначення та команди керування захистом.
Тактова частота процесора — від 8 до 10 МГц, що забезпечує 2-3 рази вищу швидкодію, ніж уі8086. За допомогою розширеної сегментації максимальний обсяг адресованої фізичної пам'яті збільшено до 16 мегабайтів (24 біти), а віртуальної — до 1 гігабайта для кожної програми.[джерело?] У процесорі реалізованоконвеєрне виконання команд ібагатозадачний режим роботи.
Найістотнішою відмінністю відIntel 8086 є механізм керуванняадресацією пам'яті, що забезпечує 4-рівневу систему захисту і підтриманнявіртуальної пам'яті, та спеціальні засоби призначені для підтримання механізмуперемикання задач.
Мікропроцесор Intel 80286 має 16-бітну шину даних і 24 розрядну адресну шину з котрої в реальному режимі використовуються лише 20 розрядів.Мікропроцесор має розширену систему команд, яка містить усі команди і8086 (крім «напівлегальної» команди POP CS), кілька нових команд загального призначення та команди керування захистом. Процесори i80286 випускали в 68-вивідних корпусах PLCC і PGA. Їх інтерфейс відрізняється від і8086 використанням роздільних шин адрес і даних, конвеєрної адресації, а також складом та призначенням керівних сигналів, передбачено можливість використання математичного співпроцесора і80287.Шина адреси дозволяє адресувати 16 Мбайт фізичної пам'яті в захищеному режимі й 1 Мбайт з області молодших адрес — у реальному режимі. З цього правила для реального режиму є два винятки:
Процесор і80286 може працювати у двох режимах роботи:реальному, котрий є повністю сумісним зі8086, тазахищеному. У реальному режимі можлива адресація до 1 Мбайт фізичної пам'яті. За складом і призначенням у реальному режимі регістри i80286 в основному, збігаються з регістрами i8086. Зміни стосуються призначення бітів регістра ознак і можливістю перемикання у захищений режим. У процесі виконання програми МП використовує 6-байтну чергу команд. Відзначимо, що завдяки архітектурі скорочено час виконання команд, тому підпрограми часової затримки на цьому МП працюють швидше ніж на і8086. У захищеному режимі мікропроцесор дозволяє адресувати до 16 Мбайт фізичної пам'яті, на які для кожної задачі з використанням механізму сегментної адресації та зовнішніх регістрів сторінок можуть зображатися до 1 Гбайт віртуальної пам'яті. Перемикання у захищений режим здійснюють однією командою (з попередньо підготовленими таблицями дескрипторів). Зворотне перемикання у реальний режим можливе тільки через апаратне скидання мікропроцесора, що вимагає відносно значного часу.
У процесорі i80286 є програмно доступних регістрів, з них мають таку саму назву як і в i8086, а решта полегшує використання багатозадачних операційних систем. Вміст цих регістрів можна прочитати, або змінити певними командами. Мікропроцесор містить також і «невидимі регістри», які зберігають різну інформацію для роботи процесора та пришвидшують його роботу.
Регістри можна об'єднати в групи за схожістю виконуваних ними функцій. У першу групу, названу групою регістрів загального призначення, входять регістри AX, BX, CX, DX. Вони призначені в основному для збереження даних. Регістри BX і DX можна додатково використовувати як адресні: регістр BX — як адреса зміщення байта чи слова в оперативній пам'яті, регістр DX — як адреса порту вводу-виводу. Кожен з цих регістрів має свої особливості. Наприклад, регістр AX завжди є одним з операндів команди множення, регістр CX використовується як лічильник у команді LOOP, DX — як розширення регістра AX у командах множення і ділення. Ці регістри є 16-розрядними, і складаються з двох однобайтових регістрів кожен: AX — з AH і AL, BX — з BH і BL і т. д.
Наступну групу утворюють шістнадцятирозрядні регістри SP, BP, SI, DI. Їх називають групою адресних й індексних регістрів. Вони можуть використовуватися як адресні або індексні регістри під час обробки масивів даних, а також як 16-розрядні регістри загального призначення (крім SP).
Шістнадцятирозрядні регістри CS, DS, SS, ES утворюють групу сегментних регістрів. У мікропроцесорі i80286 доступ до даних і коду програми в пам'яті здійснюється через сегменти розміром максимум 64 кбайт. Регістр CS визначає початок сегмента коду; регістр DS — початок сегмента даних; регістр SS — початок сегмента стеку, регістр ES — початок сегмента додаткових даних.
 | Це незавершена стаття проапаратне забезпечення. Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її. |