Заснована у1968 році якIntegratedElectronics (англ.інтегрована електроніка), розташовується у Санта Кларі,США. Intel також виробляєпроцесори для вбудованих систем та інших приладів, які відносяться до комунікацій та новітніх технологій. Заснована піонерами напівпровідниківРобертом Нойсом таГордоном Муром, спочатку була знана тільки інженерам та технологам, проте вдала рекламна кампанія «Intel Inside», проведена у 1990-х, зробила її, та її процесориPentium практично загальновживаними словами.
Intel була розробникомSRAM (статичний) таDRAM (динамічний) чипів пам'яті, що і забезпечило її провідний стан у бізнесі на початку 1980-х років. Тільки після створення першого комерційного мікропроцесору1971 року для персонального комп'ютера, Intel визначила головний напрямок своєї діяльності. Протягом 1990-х років компанія витратила багато грошей на розробку нового мікропроцесора та для прискорення розвитку комп'ютерної індустрії. В цей період Intel сталаде факто монопольним постачальником мікропроцесорів для ПК, та була знана як своєю агресивною тактикою в захисті своїх позицій на ринку, так і боротьбою зMicrosoft за контроль над процесом розвитку всієї комп'ютерної індустрії.
Intel заснували у 1968 роціГордон Мур (хімік тафізик) іРоберт Нойс (фізик та співвинахідникінтегральної мікросхеми) коли вони обидва покинули компаніюFairchild Semiconductor. Конкурент Intel,AMD, була заснована членамизрадницької вісімки, які також пішли з Fairchild Semiconductor, але у 1969 році. Четвертим працівником Intel став Енді Гроув (хімік-інженер), який керував компанією протягом всіх 1980-х та на підйомі у 1990-х роках. Гроув тепер згадується як ключовий бізнес-керівник та стратег. Наприкінці 1990-х років Intel була однією з найбільших та найуспішніших компаній у світі, хоча жорстка конкуренція у напівпровідниковій індустрії з того часу не зменшується.
Штаб Intel у Санта Кларі
Intel пройшла через декілька окремих етапів розвитку. Спочатку вона була знана завдякитранзисторам власного виробництва, а її головним продуктом був чип статичноїоперативної пам'яті (SRAM). Intel зростала протягом 1970-х розвиваючись та покращуючи виробничий процес та збільшуючи кількість продуктів, залишаючись лідером у виробництві пам'яті. Коли Intel створилаперший мікропроцесор у1971, її головним продуктом поступово став чип динамічної оперативної пам'яті (DRAM). Тим не менш, зростаюча конкуренція ізяпонськими виробниками транзисторів у1983 році привела до різкого падіння прибутковості ринку. Тоді несподіваний успіхперсонального комп'ютера відIBM запевнив тодішнього керівника Грова переорієнтуватись на мікропроцесори та змінити фундаментальні основи бізнес-моделі. Наприкінці 1980-х це рішення довело свою ефективність, і Intel отримала 10-річний період безпрецедентного росту як провідний (та найприбутковіший) постачальник комп'ютерних комплектуючих. Після2000 року, зростання через виробництво передових мікропроцесорах уповільнилось, та конкуренти відвоювали значну частину ринку, що зменшило домінуючі позиції Intel. На початку 2000-х тодішній голова Крег Баррет спробував розширити бізнес-зацікавлення компанії поза межами напівпровідників, але тільки деякі з цих напрямків врешті решт стали успішними. У2005 та2006, теперішній керівник Пол Оттеліні реорганізував компанію, спрямувавши її на ядро процесора та анонсував серію різких зменшень у розмірі робочої сили, що в кінцевому рахунку зменшить розмір компанії приблизно на 10 %.
У вересні 2006 року компанія Intel мала близько 100 000 працівників та 200 філій по всьому світу. Її прибуток у 2005 році склав $38,8 млн.
В 2012 році корпорація Intel та компанія InterDigital (обидві США) оголосили про те, що частина дочірніх структур компанії InterDigital підписали остаточну угоду про продаж Intel близько 1700 патентів і патентних заявок за $375 млн. Угода також включала продаж патентів, які були, в основному, пов'язані з технологіями бездротового зв'язку 3G, LTE і 802.11[22].
У 2015 році Intel поглинув компаніюAltera, яку придбав за $16,7 млрд[23].
До кінця 2025 року компанія Intel планує скоротити чисельність співробітників до 75 тисяч осіб — це на 22 % менше, ніж у 2024 році[24].
Першими продуктами компанії були мікросхеми пам'яті довільного доступу. Intel стала лідером у жорсткій конкуренції ринківDRAM,SRAM, таROM протягом 1970-х. Команда інженерів Intel, ядро якої склали Марсіан Гофф, Федеріко Феґґін та Стенлі Мазор, а також інженер компаніїBusicomМасатоші Шіма розробили перший однокристальниймікропроцесорIntel 4004 (представлений на загальний ринок15 листопада1971 року). Початковим завданням проєкту мікропроцесора була розробка інтегральної схеми для заміни багатьох спеціалізованихінтегральних схем у калькуляторах Busicom.
Мікропроцесори не стали основою бізнесу Intel до середини 1980-х. (Примітка: Intel часто згадують разом зTexas Instruments через майже одночасний винахід мікропроцесора.)
У1983 році, на світанку ери персональних комп'ютерів, прибутки Intel почали зменшуватись через японських виробників чипів пам'яті, і тодішній президент компанії Енді Гроув вирішив сфокусувати увагу компанії на мікропроцесорах. Гроув описав цей перехід у книзіВиживе тількипараноїк. Ключовим елементом книги була ідея, а згодом чіткий план, як стати єдиним постачальником популярного процесоруIntel 8086.
Тоді виробництво комплексних інтегральних схем було не достатньо надійним для замовників, щоб можна було залежати від єдиного постачальника. Але Гроув почав виробництво процесорів на трьох різних фабриках, та зупинивліцензування архітектури чипів конкурентам, таким як:Zilog та AMD. Коли ПК-індустрія переживала бурхливий ріст наприкінці 1980-х та 1990-х, Intel стала однією з тих, хто отримав найбільші прибутки.
Незважаючи на виняткову важливість мікропроцесора,4004 та його продовження8008 та8080 не були головною статтею прибутку Intel. Після того, як наступний процесор8086 (та його варіант8088) були готові у1978 році, Intel розпочала велику рекламну кампанію цих чипів під назвою«Operation Crush», та планувала залучити стільки замовників, скільки лише можливо. Перемога у дизайні архітектуриIBM PC, незважаючи на свою важливість, не була повністю реалізована на той час.
IBM представила свій персональний комп'ютер у1981 році, який швидко став дуже успішним. У1982 році Intel створила мікропроцесор80286. Тим не менш, IBM вирішила не використовувати його, натомість спробувала зробити власнийx86 процесор під ліцензійною угодою з Intel.Compaq, перший виробник IBM PC-клонів, у1985 році випустила настільну систему, засновану на швидкому 286 процесорі та у1986 продовжила першою системою на80386 процесорі, перевершуючи IBM та встановлюючи конкурентні відносини на ринку ПК-сумісних систем, та зробила Intel ключовим постачальником компонентів.
В цей період Гроув раптово покинув компанію, перед тим згорнувши більшість її бізнесу зDRAM та спрямувавши сили на ринок мікропроцесорів. Мабуть, найважливішим було рішення бути єдиним виробником 386 мікропроцесорів. До цього виробництво мікропроцесорів було у зародковому стані, та різні виробничі проблеми часто зменшували виробництво чи навіть зупиняли його, перериваючи поставки до замовників. Для того, щоб зменшити ризик, ці компанії наполягали на тому, що урізноманітнення виробників вони використають для безперервного постачання. Процесори серій 8080 та 8086 вироблялись декількома компаніями, зокрема Zilog та AMD. Гроув вирішив не продавати ліцензію на виробництво 386 процесора іншим виробникам, натомість запровадив виробництво на трьох різник фабриках у Санта Кларі (CA), Хілсборо (OR), та Феніксі (AZ), запевняючи замовників в тому, що це забезпечить поставки процесорів. Коли успіх комп'ютераCompaq Deskpro 386 встановив 386 процесор як найкращий вибір серед процесорів, Intel отримала позицію майже ексклюзивного лідера, як його постачальник. Прибутки від цього стрімкого розвитку завдяки архітектурі та великим виробничим можливостям цього розвиненого на той час процесора зробили Intel беззаперечним лідером на ринку до початку 1990-х.
Intel представила486 мікропроцесор у1989 році, та у1990 офіційно затвердила другу команду інженерів, які паралельно проєктували процесори під кодовими назвами «P5» та «P6», та пропонувала нові процесори кожні два роки, попри те, що розробка процесорів тривала більше чотирьох років. Р5 був представлений у 1993 р. якIntelPentium, замінивши старі номери на назву торгової марки (числа, наприклад 486, не можуть бути торговими марками). Р6 вийшов у1995 р. якPentium Pro, його поліпшена версіяPentium II у1997 р. Нові архітектури були в розробці у Санта Кларі (Каліфорнія), Хілсборо (Орегон),Хайфа (Ізраїль).
Команда розробників з Санта Клари зробила у 1993 р. наступний крок у розвитку х86 архітектури процесором під кодовою назвою «Р7». Перші спроби були закинуті вже через рік, але швидко відновлені у співробітництві з інженерамиHewlett-Packard, хоча Intel швидко взяла на себе більшість відповідальності за розробку. Результатом роботи над 64-бітною архітектурою став процесорItanium, який був представлений у червні 2001 р. Швидкість роботи Itanium із кодом x86-архітектури не досягла очікуваного рівня, і з самого початку він не зміг конкурувати з 64-бітними розширеннями до звичайних процесорів на х86 архітектурі, які вперше з'явились у AMD (AMD64). Intel продовжує розробляти платформи Itanium та IA-64.
В цей період команда розробників у Гілсборо спроєктувала та представилаPentium Pro у 1995 р. процесорPentium 4 Willamette (кодові назви P67 та P68), які були названіPentium 4 та 64-бітне розширення до х86 архітектури, представлене в деяких версіях Pentium 4 та у чипахIntel Core 2.
У червні 1994 року інженери Intel знайшли помилку у операціях зрухомою комою у процесорах Pentium. За певних обставин, молодшийбайт результату частки двох чисел з рухомою комою був неправильним, що може стати причиною значніших помилок у наступних підрахунках. Intel вирішила виправити помилку у наступних чипах та не оприлюднила її.
У жовтні 1994 рокуДр. Томас Найслі,професорматематики Лінчберзького коледжу самостійно знайшов помилку, та оскільки не отримав відповіді на запит до Intel,30 жовтня опублікував повідомлення уІнтернеті ([1]). Відомості пробаґ швидко розповсюджувались по мережі та перейшли до преси. Оскільки помилку можна було легко виявити звичайному користувачеві (існувала певна послідовність цифр, яку треба було ввести укалькуляторMicrosoft, щоб побачити неправильний підрахунок), заяви Intel про те, що ця помилка несуттєва, та «навіть не описка» не були сприйняті багатьма користувачами комп'ютерів. НаДень Подяки 1994 рокуNew York Times надрукувала статтю журналістаДжона Маркофа, у якій приверталась загальна увага до цієї помилки. Intel змінила позицію та запропонувала замінити кожен проблемний чип. Це коштувало Intel $500 млн збитків у 1994 році.
Парадоксально, але «Pentium flaw» (англ.Помилка у Pentium), реакція Intel на неї, та висвітлення проблеми уЗМІ змінило назву Intel від знаного тільки професіоналами до загальновідомого слова. На хвилі рекламної кампанії «Intel Inside» (англ.Інтел всередині), цей епізод деким вважається позитивним для Intel, бо змусило її більше піклуватись про кінцевого користувача та забезпечувати більшу обізнаність для загалу, уникнувши (для більшості користувачів) тривалого негативного враження[25].
Intel Inside, Intel Systems Division, та Intel Architecture Labs
Під час цього періоду Intel започаткувала дві великі програми підтримки, які змогли гарантувати успіх їхнім процесорам. Перша — це широковідома рекламна кампанія та просуванняторгової маркиIntel Inside. Вона зробила Intel, яка була маловідомим поза IT-індустрією постачальником компонентів, загальновідомою. Друга програма маловідома: Intel's Systems Group на початку 1990-х почала виробництвоматеринських плат, головного компонентуперсонального комп'ютера, яка вже містила процесор та пам'ять. Через деякий час Intel почала виробництво повністю зібраних системних блоків для компаній-виробників IBM-клонів, які почали з'являтись у великій кількості. Intel досягла піку у середині 1990-х, коли виготовляла більше 15 % всіх ПК, ставши третім за величиною постачальником на той час. Виготовляючи передові материнські плати, Intel тим самим притиснула інших виробників, щоб ті швидше почали виробляти системи з найновішими мікропроцесорами та системними архітектурами, включно з шиноюPCI,USB та іншими інноваціями. Це, в свою чергу, вело до більш швидкоїадаптації кожного нового процесора, роблячи конкуренцію ще складнішою для суперників Intel.
Протягом 1990-х роківIntel Architecture Labs (IAL) була відповідальна за більшість інновацій у сфері обладнання у персональних комп'ютерах, включно з шиноюPCI, шиноюPCI Express (PCIe),Universal Serial Bus (USB), бездротовим зв'язкомBluetooth, та домінуючою тепер архітектурою мультипроцесорнихсерверів. Доробки IAL у сфері програмного забезпечення отримали різноманітніше продовження. Її графічне та відеоПЗ було важливе для розвитку програмного цифрового відео, але пізніше ці здобутки були затьмарені змаганнями зMicrosoft. Це змагання було викрите у свідченнях віце-президента IALСтівена МакГіді у антимонопольній справі проти Microsoft.
Ще одним фактором, який сприяв швидкому поширенню процесорів Intel в цей період був вдалий випуск операційної системиMicrosoft Windows, кожна наступна версія якої збільшувала вимоги до ресурсів процесора. ВипускиWindows 95,Windows 98, таWindows 2000 надали силу руху для подальшого розвитку комплектуючих.
6 червня2005, генеральний директорAppleСтів Джобс повідомив про перехід комп'ютерів Apple з їх традиційної архітектуриPowerPC на розроблену Intel x86-архітектуру. Представлені причини були не дуже чіткими, але містили достатньо великі претензії до нових чипівPowerPC G5. Плани по розвиткуPowerPC не могли задовольнити потреби Apple у комп'ютерній потужності. Зокрема, велика енерговитратність процесоруG5 і, відповідно, збільшена кількість тепла, яке виділяється процесором, схоже, стало головною причиною, яка не дозволила застосувати цей процесор у одному зноутбуків Apple. Перший Apple-комп'ютер, який містить процесор від Intel був анонсований на10 січня2006 року. Apple планувала перевести на процесори Intel всі свої комп'ютери до кінця2007 року, але змогла переорієнтуватися на Intel вже на початку серпня2006 року. СерверApple Xserve був оновлений процесором IntelXeon у листопаді2006 року та продається у конфігурації, аналогічній до AppleMacPro.
Роберт Нойс бувгенеральним директором Intel з часу заснування компанії, якого потім змінив співзасновникГордон Мур у1975.Енді Гроув ставпрезидентом компанії у1979 та став генеральним директором у1987, коли Мур став головоюради директорів. У1997 Гроув замінив Мура на посаді голови ради, та Крег Баррет, став новим президентом компанії.18 березня2005 Баррет передав керівництвоПолу Оттеліні, який перед тим був президентом компанії. Гроув зійшов з посту голови ради, але не полишив компанію, а залишився як спеціальний радник.
Під час заснування Гордон Мур та Роберт Нойс хотіли назвати свою компанію «Moore Noyce». Ця назва звучала схоже на «more noise» (англ.більше галасу); непідходящу назву для компанії-виробника електроніки, оскільки шум зазвичай асоціюється з великими завадами.
За випадковим збігом обставин, на BBC йшов науково-фантастичний серіалA for Andromeda (1961) та його продовженняThe Andromeda Breakthrough (1962), у якому була згадка про загадкову транснаціональну компанію з назвою «Intel», яка була задіяна в плані захопити контроль над потужним комп'ютером, сконструйованим на Землі, за наказом іншопланетян.
Протягом 1980-х років Intel була серед десяти провідних продавців транзисторів (десята у1987 році). У1991 році Intel здобула перше місце і тримає його дотепер. До списку лідерів компаній-виробників електроніки також належатьSamsung,Texas Instruments,Toshiba таSTMicroelectronics.
Головний конкурент Intel на ринкуx86 процесорів є AMD, з якою Intel мала домовленості повного взаємного обміну ліцензіями з1976 року: кожен з партнерів може користуватисяпатентами без оплати після проходження деякого часу. Деякі менші конкуренти, такі якVIA таTransmeta виробляють процесори малої потужності для малих комп'ютерів та портативного обладнання.
Збіг двох фактів закінчив це домінування: уповільнення ПК через ріст, який почався у2000 році та збільшення ринку дешевих ПК. Наприкінці 1990-х потужність процесорів перевищила рівень, який потребувалопрограмне забезпечення. За винятком найпотужнішихсерверних систем та програмного забезпечення, попит на якій зменшився зкрахом доткомів, користувацькі системи ефективно працювали і на дешевих системах після 2000 року. Стратегія Intel виробляти ще потужніші процесори та висвітлення існуючих процесорів як морально-застарілих спіткнулась, залишаючи можливість для швидкого росту конкурентів, в особливості AMD. Це, в свою чергу, знизило прибутковість процесорів та закінчило еру безпрецедентного домінування Intel на ринку комплектуючих.
У жовтні2006 року Transmeta подала позов проти Intel за патент, який приховує архітектуру процесорів та енергозберігаючі технології.
Станом на 8 листопада 2006 року, ринковакапіталізація Intel становила $119 млрд. Їїакції продавалися на NASDAQ з позначкою INTC та були учасником наступних індексів: Dow Industrials, S&P 500, NASDAQ-100, PHLX Semiconductor Sector та GSTI Software Index.
Станом на кінець квітня 2024 року, акції Intel впали на 12 % після того, як компанія оприлюднила несприятливий прогноз. За повідомленням агентства Reuters на витрати підприємств компанії немовби впливаєштучний інтелект (ШІ). Взагалі протягом 2024 року акції впали приблизно на 30 %, оскільки Intel відстає від конкурентів, що займаються виробництвом мікросхем, наприклад Nvidia, у виробництві передових чипів і компонентів ШІ (AI). Згідно з даними LSEG, Intel прогнозує дохід у ІІ кварталі 2024 року від $12,5 до $13,5 млрд у порівнянні з середньою оцінкою аналітиків у $13,57 млрд[28].
26 листопада 2024 рокуМіністерство торгівлі США виділило Intel Corp. федеральні гранти на суму до $7,86 млрд. Фінансування допоможе розвитку оголошених раніше напівпровідникових проєктів Intel Corp. у штатах Аризона, Нью-Мексико, Огайо та Орегон. Згідно повідомлення агентства Reuters, субсидія в розмірі $7,86 млрд є найбільшою серед будь-яких премій згідно із законом 2022 року, спрямованим на збільшення внутрішнього виробництва напівпровідників[29][30].
12 грудня 1993 року зареєстровано представництво корпорації Intel в Україні. Окрім функцій сприяння бізнесу Intel в країнах СНД, представництво впроваджує низку освітніх та інших ініціатив в рамках корпоративної соціальної відповідальності, серед яких:
У 2008—2011 роках Intel, ПРООН та волонтери ООН у співпраці з МОН УКраїни, Фондом «Україна 3000» та НГО «Альтернатива V» проводили соціальний проєкт«Соціальна інтеграція молоді»;
За підсумками 2011 року українське відділення компанії стало призером конкурсу«Ukrainian IT-Channel Award» у номінації «Найкращий вендор апаратного забезпечення»[31].
У травні 2012 року, керівником представництва Intel в Україні, Білорусі та Молдові ставКшиштоф Йонак.
У 2022 році Intel почали інвестувати в технологіюблокчейн. Компанія зайнялася розробкою чипа для майнінгу криптовалют під назвою Bonanza Mine. Перший чип Intel, який вона називає «прискорювачем блокчейн», планується до випуску до кінця 2022 року[32][33][34].
В серпні 2023 року, фахівці корпорації Intel виявили вразливість CVE-2022-40982, відомої як Downfall та для її усунення уповільнили комп'ютери користувачів у всьому світі. Downfall зачіпає споживчі та серверні процесори Intel, починаючи з сімействаSkylake доRocket Lake. Таким чином більшість користувачів чипів Intel опинилися перед гіпотетичною загрозою, яка гарантовано не стосується тільки власників останніх моделей. В результаті інженери компанії Intel випустили оновлення, яке сповільнило продуктивність процесорів технологічного гіганта. Приводом для таких висновків стали дослідження фахівців видання Phoronix, що висвітлює тематику ОС Linux та програмного забезпечення для цього середовища. Співробітники тестової лабораторії ресурсу провели тести та порівняли продуктивність чипів. Виявилося, що апдейт міг знизити потужність комп'ютерів з урахуванням процесорів Intel до 39 %. Так, у ході тестування Xeon Platinum 8380 та Xeon Gold 6226R продуктивність впала на 6 %, Cascade Lake — 33 %, Core i7-1165G7 — від 11 до 39 % у різних тестах[35].
Домінування Intel на ринкуx86 мікропроцесорів призвело до численних антимонопольних позовів протягом всіх років лідерства, включно з розслідуванням Федеральної Торгової Комісії наприкінці 1980-х та у1999, та громадським акціям, наприклад звернення у1997 році компаніїDigital Equipment Corporation (DEC) та патентне зверненняIntergraph.Монополія Intel (одночасно компанія утримувала більше 85 % ринку 32-бітних процесорів) поєднувалося з грубими діями у правових відносинах (як наприклад її відомий позов по 338 патенту[3][Архівовано 21 лютого 2007 уWayback Machine.] проти виробників ПК), що зробило її гарною мішенню для судових позовів, але мало хто добився позитивних результатів.
Справа проіндустріальне шпигунство виникла у1995 році та втягнула як Intel, так і AMD.Гільєрмо Гаед,аргентинськийемігрант, офіційно був працівником і AMD, і Intel, буварештований у1993 р. за спробу продати архітектуриi486 таPentium у AMD та у деякі іноземні компанії[36][37]. Гаед записав на відеоплівку дані з екрану свого комп'ютера у Intel та надіслав її поштою до AMD, за що він був заарештований[38]. У червні 1996 року Гаед був засуджений і ув'язнений на 33 місяці.
16 грудня 2009 року, Федеральна торгова комісія США (FTC) подала позов в суд проти Intel. Комісія звинуватила корпорацію в тому, що та «шляхом тиску, підкупів та погроз припинення співпраці» примушувала виробників ПК, відмовлятись від співпраці з конкурентами. Все це, на думку Комісія призвело до позбавлення споживачів права вибору, а також до маніпулювання цінами та перешкоджанню інноваціям в мікроелектронній промисловості[39].
23 вересня 2023 року, з посиланням на повідомлення пресслужби Єврокомісії, Європейська комісія наклала на американську компанію Intel новий штраф у розмірі 376,36 млн євро ($400 млн) у справі про порушення антимонопольного законодавства, відкритій у 2009 році. Єврокомісія звинуватила Intel у зловживанні своїм домінантним становищем на світовому ринку мікропроцесорів x86 і використанні стратегії витіснення конкурентів за допомогою знижок і обмежень на продажі. У 2009 році Єврокомісія визнала Intel винною у блокуванні доступу компанії AMD на європейський ринок шляхом надання значних знижок виробникам комп'ютерів на свою продукцію. Intel також звинуватили в підкупі продавців техніки, щоб ті відмовлялися продавати комп'ютери з чипами AMD[40].
.svg){kind=logo}
.svg){kind=logo}
.svg){kind=logo}
.svg){kind=logo}
