На цій сторінці показано неперевірені зміни
I Don't Like Mondays | ||
|---|---|---|
СинглThe Boomtown Rats  з альбомуThe Fine Art of Surfacing | ||
| Випущений | 1979 | |
| Формат | вініл, 7" | |
| Сторона Б | «It’s All the Rage» | |
| Жанр | Нова хвиля | |
| Мова | англійська | |
| Композитор | Боб Гелдоф | |
| Продюсер | Філ Вейнман | |
| Музичне відео | ||
| «I Don't Like Mondays» на YouTube | ||
«I Don't Like Mondays» — пісняБоба Гелдофа іДжонни Фингерса[en], написана на початку 1979 року і включена до третього студійного альбому групи The Boomtown Rats —The Fine Art of Surfacing ; того ж літа вона була випущена синглом. Цей сингл піднявся в липні 1979 року на перше місце вUK Singles Chart і протримався на вершині чарту 4 тижні.[1]
Пісня «I Don't Like Mondays» була написана Бобом Гелдофом під враженням від трагедії уСан-Дієго,Каліфорнія, де в понеділок, 29 січня 1979 року, 16-річнаБренда Енн Спенсервідкрила стрілянину з вікна свого будинку завтоматичної гвинтівки, яку незадовго до цього їй подарували, в дітей, що прямували до школи. Вона вбила двох дорослих (вахтера та завуча, які намагалися врятувати дітей) і поранила 9 учнів.[2] Поліція окружила будинок Спенсеров і протягом пів години чекала, поки дівчина вийде. Впродовж цього часу дівчина розмовляла по телефону з репортером і сказала наступне:
Я просто почала стріляти, от і все. Я зробила це просто так, заради сміху. Я просто не люблю понеділки. А так — хоч якась розвага. Ніхто не любить понеділки![2][~ 1].Оригінальний текст(англ.)I just started shooting, that’s it. I just did it for the fun of it. I just don’t like Mondays. I just did it because it’s a way to cheer the day up. Nobody likes Mondays.
У цей час учасники групи були на інтерв'ю на радіостанції вАтланті,Джорджія, під час своїх перших гастролей США. Перед Гелдофом стоявтелекс, яким надходили тривожні новинні зведення з Сан-Дієго. Подробиці злочину та мотивація малолітньої злочинниці справили велике враження на музикантів. Гелдоф потім згадував в інтерв'ю 1979 року: «Це був такий безглуздий вчинок! Це був абсолютно безглуздий вчинок, і це була абсолютно безглузда причина для його вчинення. Тож, можливо, я написав ідеальну безглузду пісню, щоб проілюструвати це. Це не було спробою отримати зиск із трагедії». На зворотній дорозі в готель вокаліст багато думав про те, що сталося, і сказав про Спенсер: «Кремнієвий чіп у її голові перемикнувся на навантаження». Фраза сподобалася, Гелдоф записав її в блокноті, у результаті вона стала першим рядком майбутньої пісні.[3]
Через роки лідер The Boomtown Rats повідомив додаткові подробиці історії створення треку. Під час перельоту надАтлантикою на американське турне фронтмен вивчав бортовий журнал, який розповсюджувався серед пасажирів. Там було інтерв'ю з молодим програмістомБіллом Гейтсом, у якому описував перспективи розвитку комп'ютерної техніки. За словами Гейтса, одним із пріоритетних завдань на той час був розвиток комп'ютерної пам'яті, і якщо протягом найближчих роківIBM вдасться інтегрувати достатню кількість пам'яті в пристрій, названий «кремнієвий чіп», то люди матимуть можливість мати власнийперсональний комп'ютер. Для початку 1979 такі одкровення звучали на межі фантастики. Гелдоф насилу міг уявити, що в шматку кремнію можна зберігати що-небудь, як улюдському мозку, і розмірковуючи над цим, він згадав одну з поемВільяма Блейка, в якій був рядок про «всесвіт усередині піщинки». Післяскулшутингу в Сан-Дієго, повертаючись з радіостанції в готель і аналізуючи те, що сталося, музикант збудував асоціативний ряд, де мозок Бренди з якоїсь причини був перевантажений і вийшов з ладу, наче комп'ютерний чіп. На написання пісні пішло трохи більше ніж двадцять хвилин.[4]
Пізніше уЛос-Анджелесі було записано першу демоверсію. Композиція, спочатку витримана в стилірегі, до того моменту, коли The Boomtown Rats вперше виконали її на концерті вЛох-Ломонді,Шотландія, повністю змінилася, перетворившись на іронічно-глянцеву попбаладу.[2] Щоб наголосити на «особливості» звучання цієї пісні, гурт спеціально запросив для роботи над нею поп продюсераФила Вайнмана[en]. До цього відомого по співпраці зSweet іThe Bay City Rollers (всі інші треки трьох перших альбомів записувалися з«Маттом» Лангом).[5][6][7]
На момент виходу синглу, коли події, що лягли в основу тексту пісні, були ще свіжі в пам'яті, американська преса стримано відреагувала на нього. ЖурналCashbox повідомив, що британський хіт гідний прослуховування,Record World містко охарактеризував її, як «AOR-баладу, яка торкає до сліз»,Billboard вважав за краще не публікувати рецензію зовсім. Думки британських фахівців поділилися полярно. ТижневикRecord Business високо оцінив вплив Філа Вайнмана на звучання гурту, а «I Don't Like Mondays» назвав найзрілішою роботою ірландського сикстету. Пол Морлі зNew Musical Express у своїй замітці від 7 липня 1979 року, що передувала релізу, відразу назвав нову роботу ірландської групи — шедевром, однією з найкращих поп пісень десятиліття. Він зазначив, що сюжет, що викликає гострі суперечки, зміг уникнути тривіалізації теми та справляв враження потужного, проникливого документального фільму, з важкою атмосферою, бунтарською ідеєю, дивовижним вокалом Гелдофа і захоплюючими дух аранжуваннями. Рецензію Морлі завершив словами: «Цей запис підіймає групу на вищий рівень. Пісня номер один на наступні тижні, тижні та тижні. Поза всяким сумнівом.». Ред Старр з британського виданняSmash Hits у випуску від 26 липня 1979 навпаки залишив їдкий коментар про сингл, який до того моменту вже зайняв вершину національного хіт-параду. Журналіст усвідомлював, що складаючи негативний відгук про такий гучний хіт, він перебував в абсолютній меншості, але, на його думку, твір був лише калькою творчостіЕлтона Джона іДевіда Боуї, а сама група — пустушкою.
У ретроспективному огляді оглядачAllMusic оцінив роботу Фінгерса і Гелдофа, відзначивши, що в співі останнього відчувається непідробна пристрасть, яка тягне за собою розгонисту мелодію, роблячи її найвідомішою з мелодій групи. Колін Ларкін назвав «I Don't Like Mondays» одним з найдраматичніших моментів в історії попмузики за довгі роки та найвищим досягненням музичного колективу.[8]
.svg) Велика Британія 7"Ensign – ENY 30[9]Сторона А | ||
|---|---|---|
| # | Назва | Тривалість |
| 1. | Untitled | 3:47 |
| Сторона Б | ||
|---|---|---|
| # | Назва | Тривалість |
| 1. | «It’s All the Rage» | 2:42 |
Сингл очолив хіт-паради 32 країн світу, не мала успіху лише у США.[2] Батьки Бренди Спенсер намагалися через суд добитися того, щоб пісня була заборонена в країні, але програли справу.[3] З усім тим, багато радіостанцій ввели на сингл негласну заборону, побоюючись, що країною може прокотитися хвиля подібних вбивств.[11]
У Великобританії «I Don't Like Mondays» отримала в 1979 престижнупремію Айвора Новелло у двох номінаціях: «Краща поп пісня» і «Видатний британський пісенний текст».[2]
Найбільш відомі кавер-версії пісні The Boomtown Rats представлені на дводисковому виданні альбомуThese Days групиBon Jovi[12] таStrange Little GirlsТорі Еймос.[13]
|
|
.svg)
.svg)
.svg)
{{cite web}}:Проігноровано невідомий параметр|accessyear= (можливо,|access-date=?) (довідка)
Британское изданиеThe Fine Art of Surfacing 1979 года в формате виниловой грампластинки(англ.) на сайтіDiscogsБританське видання 1979 року у форматі вінілової грамплатівки(англ.) на сайтіDiscogsДвухдисковое европейское издание 1996 года альбомаThese Days группы Bon Jovi(англ.) на сайтіDiscogsАмериканское издание 2001 года альбомаStrange Little Girls Тори Эймос(англ.) на сайтіDiscogs | відео на YouTube (англ.) |
|---|---|
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
| Нормативний контроль |
