Great American Songbook,GAS (укр.«Великий Американський Пісенник») — збірний термін для рядуамериканськихпісень, написаних з1920-х по1960-ті роки длябродвейськихмюзиклів,голлівудських кінофільмів і студійТін Пен Еллі. Ці пісні й сьогодні лишаються основоюджазового репертуару (т.зв.джазовий стандарт), приваблюючи неперевершеною якістю музики й текстів у їх гармонічному поєднанні. Вважається, що епоха у музиці, що народила ці пісні, закінчилася у 1960-х рр. з розквітомрок-н-ролу.
«Great American Songbook» не є канонічним списком пісень чи їх авторів, проте загально прийнято до їх числа відносять наступних творців:
Основоположною працею, що окреслила коло класиків американської естради стала книга Алекса Вайлдера«Songbook, American Popular Song: The Great Innovators, 1900-1950». Основний наголос Уайлдер робить на вивчення творчості композиторів.
Список Вайлдера суб'єктивний, сфокусований більше на композиторах, ніж на авторах текстів пісень, проте, його робота виявилася вкрай впливової й багато в чому відповідає концепції більшості про стандарт великої американської пісні.
Певна проблема полягає у відповідності канону ряду пісень, написаних у 2-й половині XX століття із завершенням «золотого віку» бродвейського мюзикла. ХочаGreat American Songbook закінчується з появою рок-н-ролу (сам Вайлдер зупинився на 1950-му році), творчість ряду пізніших композиторів, таких якГенрі Манчіні,Берт Бакара таА.Жобім розглядають достойним продовженнямSongbook.
Більшість пісень написано по типу«куплет-приспів». Куплет характеризується вільною структурою, розмовними римами і темпомрубато. Завдяки куплету слухач переходить від навколишнього реалістичного, часом важкого життєвого контексту до більш захопливого світу пісні. У ньому часто присутні характерні, знакові рядки, які мають відношення до сюжету мюзиклу, до якого належить пісня.
Центральним елементом пісні єприспів. Звичайно він має структуру рим AABA або ABAC; тема приспіву звичайно більше розпливчаста, чим куплетів, звичайно вони розповідають про любовні перипетії. Завдяки цьому подібні пісні легко вилучалися з мюзиклів і виконувалися як самостійні твори, або ж уставлялися в інші мюзикли. Крім того, лише деякі пісні завжди виконуються в первісному, повному варіанті, з усіма куплетами, оскільки значна частина куплетів може бути зрозумілі слухачами лише в загальному контексті п'єси або фільму. Крім того, цілісність пісні часто залежить від волі виконавців — наприклад,Френк Сінатра ніколи не виконував «In Other Words» з куплетами, аТоні Беннет виконував.
Незважаючи на вузьке коло тем і настроїв, з якими оперували творці цього стилю пісень, їм удалося досягти такого прекрасного союзу слів і музики, що вони дотепер залишаються еталоном. Найкращі віршотворці цього періоду спеціалізувалися на дотепних, вишуканих віршах, з несподіваними й дивовижними римами; мелодії цих пісень легко запам'ятовуються (вони могли бути і пентатонічними, як у Гершвіна, і хроматичними, як у Портера).
Починаючи з 1930-х років багато співаків і музиканти з успіхом виконували й записували пісні зGreat American Songbook, що зробило їх у невід'ємною частиною джазової культури, а також частиною легкої музики наших днів.
Елла Фіцджеральд записала популярну і досить впливову серію альбомів «Songbook» у 1950-60-х роках, кожен диск якої був присвячений творчості одного з композиторів даного періоду; усього серія включила 252 пісеньGreat American Songbook. Серед інших відомих співаків виділяють таких як:Сара Вон,Нет Кінг Коул,Фред Астер,Бінг Кросбі,Тоні Беннетт,Джуді Гарланд,Френк Сінатра,Еді Горме,Стів Лоуренс,Джонні Матіс,Розмарі Клуні,Барбра Стрейзанд (ранній репертуар),Семмі Девіс молодший,Пеггі Лі,Діна Шоур,Кармен МакРей,Біллі Холлідей,Перрі Комо,Дайна Вашингтон,Ніна Сімон,Боббі Шорт,Вік Демон,Блоссом Дірі,Клео Лейн,Джек Джонс,Боббі Дарін,Дін Мартін,Мел Торме іЕл Джолсон.
