На цій сторінці показано неперевірені зміни
 | |
 | |
| Розробник | Gentoo Foundation |
|---|---|
| Родина ОС | Linux |
| Випущено у виробництво | 31 березня2002[1]  |
| Репозиторій | |
| Спосіб оновлення | ebuilds |
| Менеджер пакетів | Portage |
| Платформи | i386,x86-64,PowerPC,PowerPC 64,sparc,DEC Alpha,ARM,MIPS,PA-RISC,S390,IA-64,sh,m68k |
| Типядра | Монолітнеядро Linux |
| Ліцензія | GNU GPL |
| www.gentoo.org | |
Gentoo Linux — швидкий і повністю вільнийдистрибутивLinux, призначений для розробників і тих, хто працює з мережами. Він оснащений оригінальноюсистемою керування пакунками під назвоюPortage, має засоби створення системних профілів, віртуальних пакунків тощо.
Gentoo (вимовляється «дженту») —англійська назва видупінгвінівPygoscelis papua. ЗаКнигою рекордів Гінесса 98 цьому виду пінгвінів належить рекорд швидкості плавання (36 км/год)[2].
Деніел Робінс (англ.Daniel Robbins) почав розробкуGentoo Linux як дистрибутивEnoch Linux. Поштовхом до створення було бажання створити дистрибутив, який би збирався з вихідних кодів, був відточений для платформи, включав лише найголовніші програми, та полегшував користувачам життя через скриптування. Щонайменше одна версія Enoch вийшла: версія 0.75 у грудні1999-го[3].
Деніел та інші розробники використовувалифоркgcc, щоб досягти 10%-200% приросту швидкості роботи. За це Enoch заслужив репутацію дуже швидкої системи, у зв'язку з чим був перейменований наGentoo. Форк gcc швидко став частиною офіційного gcc, і швидкість стала доступна іншим дистрибутивам.
Після проблем зі своїм дистрибутивом Деніел призупинив розробку Gentoo, і переключився наFreeBSD на кілька місяців, пізніше сказавши:«Я вирішив додати кілька функцій FreeBSD, щоб зробити нашу систему автозбірки (зараз іменується Portage) справжньою системою портів нового покоління» («англ.I decided to add several FreeBSD features to make our autobuild system (now called Portage) a true next-generation ports system»).
Gentoo Linux 1.0 вийшла31 березня2002-го[4].
Робінс хотів зробити Gentoo успішним комерційним проєктом, але його приблизна бізнес-модель видалась йому неуспішною.2004-го він створивGentoo Foundation, передав їй усіавторські права іторгові марки та став лише власником та засновником проєкту. Потім працював наMicrosoft, в лабораторії з розробкиLinux. Нині[коли?] він повернувся до проєкту як розробник.
 | Я почав роботу над Gentoo, бо не міг знайтидистрибутиву, який би мене влаштовував. В усіхLinux-дистрибутивах я помітив одну неприємну деталь — інсталяційні утиліти, що керують встановленнямПЗ у системі, призначалися для спрощення роботи, проте на практиці лише заважали адмініструванню системи. Тому я створив Gentoo з її власною системою портежів (англ.Portages), досконалішою, ніж усі системи керування пакунками, які існували до цього. Система портежів відрізняється великою гнучкістю і дає можливість користувачеві успішно використовувати її для вирішення конкретних завдань, незалежно від поставлених цілей. Наприклад, якщо ви хочете подивитись подробиці складанняпакунка, ви можете подивитись файлebuild й одержати всю необхідну інформацію звідти. Щоб налаштувати параметри встановлення, можна скористатись змінноюUSE. Щоб додати новий пакунок, можна просто створити новий файл ebuild для дерева портежів. Ви також можете встановити необхідний пакунок командоюemerge — система автоматично простежить за встановленням усіх необхідних пакунків, від яких залежить потрібний вамзастосунок. Linux-спільнота оцінила нову систему портежів, і Gentoo почав стрімко розвиватися. Дистрибутив здобув популярність як «дистрибутив вихідників», проте суттю Gentoo є зовсім не принцип «from source» (з початкового коду). Звичайно, це важливий, ключовий принципдистрибутиву, але не основний. Основним тут є технологія, що дозволяє користувачеві робити із системою все що завгодно, без будь-яких обмежень. Працюючи над цією технологією, я уявляв собі звичайного користувача ОСLinux. Що він (або вона) хотів би зробити з системою? Філософія Gentoo — дистрибутив, що дає можливість робити з системою все що завгодно. Каменем спотикання для появи Gentoo була відсутність простого методу автоматичного встановлення пакунків з початкових текстів, орієнтованого на користувачів, з докладними інструкціями. У цей час ми вирішили це завдання практично повністю. Частково реалізована підтримка наперед скомпільованих пакунків, хоча, з іншого боку, з моменту своєї появи система портежів Gentoo підтримувала установку бінарників. Реалізація підтримки бінарних пакунків дуже важлива, бо багато програм поширюється саме з бінарників[a]. Якби Gentoo не підтримував бінарні пакунки, ми б не змогли назвати його зручним дистрибутивом, що дозволяє користувачеві робити із системою все, що йому заманеться. Втім, крім «філософських» причин для підтримки бінарників є багато причин практичних. Філософію Gentoo можна сформулювати у кількох реченнях. Коженкористувач використовуєкомп'ютер для вирішення своїх конкретних завдань. Головною метою Gentoo є надання ПЗ, що дозволяє користувачеві виконувати свої завдання ефективно. Утиліти Gentoo мають бути зручними у використанні, мають дозволити користувачеві оцінити всі переваги відкритого програмного забезпечення загалом іLinux зокрема. Таке можливе лише за наявності величезної базивідкритого ПЗ, що відображає всі потреби сучасних користувачів, містить тисячі різноманітних програм, за можливості зручних. Якщо якась утиліта змушує користувача виконувати якісь нестандартні дії для здійснення стандартних операцій — вона скоріше заважає роботі, ніж допомагає. Кожен зустрічав подібні утиліти, незручні у роботі, позбавлені низки очевидних функцій. ТакеПЗ суперечить філософії Gentoo. Інакше кажучи, філософія Gentoo також полягає у розробці коректного ПЗ. Коли утиліта виконує свої і лише свої обов'язки, але виконує їх повністю, ви можете забути про її присутність (що, втім, відповідає філософіїUnix взагалі як такої). Вона не завадить, не спробує взаємодіяти з вами, поки ви самі не захочете цього. Нині до перспективи Gentoo входить підтримка й створення ПЗ, близького до ідеалу — потужних та простих у використанні утиліт, здатних забезпечити виконання безлічі різних завдань. Хіба не чудово мати ПЗ, що робить саме те, що ви від нього хочете? Хіба це не викликає почуття естетичної насолоди? Наше завдання — донести це почуття до якомога більшої кількості людей. |  |
— Деніел Робінс | ||
Gentoo доступний для більшості платформ, на відміну від іншихдистрибутивів Linux.
Спочатку спроєктований для архітектуриx86, був портований на більшість інших таких як:PowerPC,PowerPC 970,SPARC,AMD64,IA64,MIPS,DEC Alpha,PA-RISC,ARM,IBM zSeries/s390,SuperH та68k. Gentoo був першим Linux-дистрибутивом, що був портований для64-бітних процесорівPowerPC 970 (G5) (включно з користувацькою оболонкою та ядром).
Також є проєкт «Gentoo for Mac OS X», що дозволяє користувачамMac OS X використовувати Gentoo-вську систему Portage, щоб встановлювати пакунки схожі наFink.
Portage подібний до системи керування пакунками у*BSD, що називаєтьсяпорти (ports); Система Portage працює подібно доAPT уDebian. Portage написаний мовою програмуванняPython, і є головним знаряддям, що визначає Gentoo. Система Portage по суті складається з двох речей:бази даних доступних програм, інструкцій з їхнього збирання, компіляції, встановлення (ebuild) та високорівневого менеджера пакунків, програмиemerge.
Починаючи з грудня 2023 року, Gentoo офіційно надає готові бінарні пакунки для архітектурx86-64 іARM.[5]
Завдяки Portage у Gentoo можна максимально оптимізувати програмне забезпечення «під себе».
На базі Gentoo створені такі дистрибутиви як Calculate Linux, Sabayon Linux та SystemRescueCd (призначений для відновлення системи та даних).
Gentoo Linux — це не іграшка для новачків, а інструмент досвідченого професіонала. В цьому дистрибутиві всі пакунки потрібно ставити самому (у варіанті з самостійною компіляцією системи). Також практично неможливо працювати без широкого каналу доступу до інтернету.
| Android |
| ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Arch | |||||||||
| Debian |
| ||||||||
| Fedora | |||||||||
| Gentoo | |||||||||
| Slackware | |||||||||
| Mandriva | |||||||||
| Інші | |||||||||
| Розробку припинено |
| ||||||||
| Linux |  | |
|---|---|---|
| Дистрибутиви | ||
| GNU | ||
| Інтерфейс користувача | ||
| Менеджери вікон | ||
| Застосування | ||
| Ключові особи | ||
| ЗМІ | ||
| Мобільність | ||
| Інше | ||
 | Це незавершена стаття пропрограмне забезпечення. Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її. |
