 | |
 | |
| Тип | Widget toolkit |
|---|---|
| Розробники | GNOME Foundation |
| Стабільний випуск | 4.8 (6 вересня2022; 2 роки тому (2022-09-06)) |
| Платформа | кросплятформність  |
| Операційна система | Крос-платформовий |
| Мова програмування | C |
| Ліцензія | GNU Lesser General Public License |
| Онлайн-документація | docs.gtk.org |
| Репозиторій | gitlab.gnome.org/GNOME/gtk |
| Вебсайт | www.gtk.org |
GTK, колишнійGTK+, (відTheGIMPToolKit) — кросплатформовий набірінструментів для створенняграфічних інтерфейсів користувача. Разом ізQt є одним із найпопулярніших інструментів дляWayland таX Window System.
GTK було розроблено дляGNU Image Manipulation Program (GIMP),растрового графічного редактора, у1997 році Спенсером Кімбалом (Spencer Kimball) та Петером Матісом (Peter Mattis), членамиeXperimental Computing Facility (XCF) вUC Berkeley. GTK розвивається в рамкахпроєкту GNU і євільним програмним забезпеченням.Код GTK розповсюджується під ліцензієюLGPL, що дозволяє використовувати GTK не тільки для розробки вільного ПЗ, а й для створення власницьких програм, не вимагаючи від виробників закритих програм виплати роялті або купівлі спеціальної ліцензії.
До складу тулкіта входить повний набірвіджетів, що дозволяють використовувати GTK для проєктів різного рівня і розміру. GTK спеціально спроєктований для підтримки не тільки C/C++, але й інших мов програмування, таких якPerl іPython, що в поєднанні з використанням візуального будівника інтерфейсуGlade дозволяє істотно спростити розробку і скоротити час написання графічних інтерфейсів. Організація виводу в GTK абстрагована від типу віконних систем, наприклад, поставляється бекенд, що забезпечує можливість роботи поверх дисплейного сервераWayland, а також бекенд, котрий дозволяє здійснювати виведення бібліотеки GTK у вікнівеббраузера (запустивши GTK-застосунок на одній машині, можна відкрити браузер на іншій машині і отримати доступ до інтерфейсу цієї програми).
Відтоді як GTK був розроблений в рамках проєктуGIMP, тулкіт використовується в різних проєктах, наприклад, GTK лежить в основі десктоп-оточеньGNOME таXfce, використовується в таких продуктах, якFirefox іOpenOffice/LibreOffice.
GTK+ написана намові програмування С, і використовує систему об'єктівGObject, що робить їїоб'єктно-орієнтованою. ПлатформаGNOME забезпечуєміжмовне зв'язування для мов:
Іншими розробниками були написані біндінґи для багатьох іншихмов програмування (Ada,D,Haskell,Ocaml,Pascal,Pike,Tcl,Euphoria[en] та усіх мов.NET). GTK server[2] забезпечує GTK+ інтерфейсомміжпроцесорної взаємодії, що дозволяє використовувати його у будь-якій мові програмування, котра підтримує механізмвведення-виведення (I/O), включно із сценаріямиshell. Повний перелік біндінґів можна знайти на сайті проєкту[3].
На відміну відQt, GTK+ не базується на іншихXt-подібних наборах віджетів. Це надає їй гнучкості і дозволяє використовувати GTK+ на інших системах. Однак, без цієї залежності, GTK+ немає доступу до бази ресурсівX Window System, традиційного способу налаштування програмного забезпеченняX11.
Кінцевий користувач може налаштувати зовнішній вигляд графічних елементів за допомогою системи жупанів[що це?]. Існують жупани, котрі імітують вигляд елементів графічних інтерфейсів таких операційних систем, якWindows 95,Motif,Qt,NEXTSTEP, та багатьох інших.
GTK+ спочатку призначалась дляX Window System, і вони й по нині залишається її основною платформою. Іншими підтримуваними програмними платформами єMicrosoft Windows (Windows 2000 та вище),DirectFB таQuartz (Mac OS X v10.4 та вище, нині знаходиться у стадії розробки).
GTK+ 2 переважає своїми можливостями GTK+ 1. Серед нових можливостей вдосконалене відображення тексту за допомогоюPango, нова система жупанів, вдосконалена доступність за допомогою Accessibility Toolkit, повний перехід наUnicode використовуючи рядкиUTF-8 та гнучкішеAPI. Між тим, GTK+ 2 втратила сумісність з GTK+ 1, і програмісти повинні переписати програмне забезпечення під нову версію бібліотеки.
Починаючи з версії 2.8, GTK+ 2 вимагає бібліотекуCairo для відображення векторної графіки у GTK+ 2.
10 лютого2011 відбувся реліз GTK+ 3.0.0[4]. Робота над GTK+ 3 починалася як «велика чистка» і тривала протягом кількох років.
Нововведення:
| Лінійка випусків | Остання Minor версія | Дата виходу | Основні зміни |
|---|---|---|---|
| 1.0.x | 1.0.? | ? | ? |
| 1.2.x[Архівовано 25 липня 2020 уWayback Machine.] | 1.2.10 | 2 квітня2001 | ? |
| 2.0.x[Архівовано 27 вересня 2020 уWayback Machine.] | 2.0.9 | 20 листопада2002 | ? |
| 2.2.x[Архівовано 27 вересня 2020 уWayback Machine.] | 2.2.4 | 4 вересня2003 | ? |
| 2.4.x[Архівовано 27 вересня 2020 уWayback Machine.] | 2.4.14 | 3 грудня2004 | ? |
| 2.6.x[Архівовано 28 жовтня 2020 уWayback Machine.] | 2.6.10 | 18 серпня2005 | ? |
| 2.8.x[Архівовано 28 жовтня 2020 уWayback Machine.] | 2.8.20 | 2 липня2006 | ІнтеграціяCairo |
| 2.10.x[Архівовано 22 вересня 2020 уWayback Machine.] | 2.10.14 | 16 липня2007 | GtkPrint — підтримка друку |
| 2.12.x[Архівовано 28 вересня 2020 уWayback Machine.] | 2.12.11 | 12 березня2008 | GtkBuilder — замінаlibglade |
| 2.14.x[Архівовано 19 жовтня 2020 уWayback Machine.] | 2.14.3 | 24 вересня2008 | Перелік новинок[Архівовано 15 лютого 2011 уWayback Machine.] |
| 3.0 | 10 лютого2011 | Перелік новинок[Архівовано 10 вересня 2008 уWayback Machine.] | |
| 3.2 | 26 вересня 2011 | Перелік новинок[Архівовано 28 березня 2012 уWayback Machine.] | |
| 3.4 | 26 березня 2012 | Перелік новинок[Архівовано 10 вересня 2008 уWayback Machine.] | |
| 3.6 | |||
| 3.8 | 25 березня 2013 | ||
| 3.10 | 23 вересня 2013 | ||
| 3.12 | 25 березня 2014 | можливість роботи поверх дисплейного сервераWayland | |
| 3.14 | 22 вересня 2014 | підтримкамультитач доведена до практичного застосування; інтегрований власний інтерактивнийзневаджувачGtkInspector | |
| 3.16 | 22 березня 2015 | можливість рисувати черезOpenGL без зовнішніх надбудов | |
| 3.18 | 22 вересня 2015 | ||
| 3.20 | 21 березня 2016 |
Класичний приклад програми«Привіт, світе!» (англ.«Hello, world!») на мовіС з використанням GTK+:
#include<config.h>#include<gtk/gtk.h>/* * Запускаємо головний цикл програми */staticvoidon_destroy(GtkWidget*widget,gpointerdata){gtk_main_quit();}intmain(intargc,char*argv[]){GtkWidget*window;GtkWidget*label;gtk_init(&argc,&argv);/* створюємо головне вікно */window=gtk_window_new(GTK_WINDOW_TOPLEVEL);/* задаємо границю для вікна розміром 20 пікселів */gtk_container_set_border_width(GTK_CONTAINER(window),20);/* задаємо вікну заголовок */gtk_window_set_title(GTK_WINDOW(window),PACKAGE" "VERSION);/* задаємо розміри вікна */gtk_window_set_default_size(GTK_WINDOW(window),200,50);/* Під'єднуємо подію "destroy" головного вікна до нашої функції on_destroy */g_signal_connect(G_OBJECT(window),"destroy",G_CALLBACK(on_destroy),NULL);/* створюємо мітку "Привіт, світе!" */label=gtk_label_new("Hello, World");/* і додаємо її до головного вікна */gtk_container_add(GTK_CONTAINER(window),label);/* відобразити усі віджети */gtk_widget_show_all(window);/* запускаємо головний цикл */gtk_main();return0;}
Project Ridley має намір консолідувати розробку низки бібліотек, котрі є частиною GTK+, серед них: libgnome, libgnomeui, libgnomeprint22, libgnomeprintui22, libglade, libgnomecanvas, libegg, libeel та gtkglext[5].
