Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Free Pascal

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ця статтяне міститьпосилань на джерела. Ви можете допомогтиполіпшити цю статтю, додавши посилання нанадійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.(жовтень 2020)
Free Pascal Compiler
Free Pascal черезкомандний рядок уcygwin
ТипКомпілятор
РозробникФлоріан Клемпфль таволонтери
Стабільний випуск3.2.2 (20 травня2021; 4 роки тому (2021-05-20))
Операційна системаБагатоплатформенний
Мова програмуванняObject Pascal іАсемблер
ЛіцензіяGPL
Репозиторійgitlab.com/freepascal.org
Вебсайтwww.freepascal.org
Free Pascal IDE

Free Pascal (Повна назваFree Pascal Compiler,FPC) — цекомпілятормови програмуванняПаскаль звідкритим початковим кодом.

Він сумісний з Borland Pascal 7 іObject Pascal, але при цьому має ряд додаткових можливостей, наприклад, підтримує перевантаження операторів. FPC —кросплатформенний інструмент, що підтримує величезну кількість платформ. Серед них —AmigaOS,DOS,Linux, *BSD,OS/2,MacOS X іWin32.

Підтримувані платформи

[ред. |ред. код]
АрхітектураОС/ПристрійВерсія 2.4.2Версія 2.4.0Версія 2.2.4Версія 2.0.xВерсія 1.0.x
i386DOS (GO32v2extender)ТакТакТакТакТак
FreeBSD (6.x and 7.x)ТакТакТакНевідомоНевідомо
LinuxТакТакТакНевідомоНевідомо
Mac OS XТакТакТакНевідомоНі
OS/2ТакТакТакТакТак
WindowsТакТакТакТакТак
Windows CEТакТакНіНіНі
HaikuТакТакНіНіНі
Novell NetWareНевідомоНевідомоНевідомоТакНі
x86-64FreeBSDТакНіНіНіНі
LinuxТакТакТакНевідомоНевідомо
Mac OS XТакТакНіНіНі
WindowsТакТакНіНіНі
ARMiPhone OSТакТакНіНіНі
Game Boy Advance (GBA)ТакТакНіНіНі
Nintendo DSТакТакНіНіНі
LinuxТакТакТакНевідомоНевідомо
Windows CEТакТакТакНевідомоНевідомо
PowerPCLinuxТакТакТакНевідомоНевідомо
Mac OS XТакТакТакНевідомоНевідомо
Mac OS ClassicНевідомоНевідомоНевідомоТакНевідомо
PowerPC 64-bitLinuxТакТакТакНевідомоНевідомо
Mac OS XТакТакНіНіНі
SPARCLinuxТакТакТакНевідомоНевідомо

Бібліотеки та оболонки

[ред. |ред. код]

У рамках проєкту також розробляєтьсяLazarus — вільний аналогсередовища розробки Delphi іLazarus Components Library (LCL) — вільна бібліотекавіджетів, аналогічнаVCL в Delphi.

Існують і альтернативні проєкти візуального програмування на базі Free Pascal, найзрілішим з яких є MSEide, що використовує власну, несумісну з VCL бібліотеку компонентів MSEgui.

Інша альтернатива Lazarus —fpGUI, проста бібліотека віджетів, що не містить додаткових бібліотек, наприклад, для роботи збазами даних,XML тощо. До її складу включено візуальний редактор форм, що генерує початковий код створення форми на паскалі.

Крім того, для створення Windows-застосунків можна використовувати невізуальну бібліотеку KOL.

Особливості

[ред. |ред. код]
  • Підтримка перевантаження арифметичних операторів (+,-,*,**,/,div,mod), операторів порівняння (<,>,=,>=,<=) та оператора присвоювання:=.
  • Підтримка операторів присвоювання з виконанням арифметичної операції в стиліСі (+=,-=,*=,/=).
  • Наявність власної системи збірки (fpcmake) тагенератора документації (fpcdoc).

У компіляторі для архітектуриx86 вбудований асемблер за замовчуванням використовуєсинтаксис AT&T. Для активуваннясинтаксису Intel існує параметр командного рядка, а також спеціальнадиректива.

Історія

[ред. |ред. код]
  • 1993 рік — початок роботи над проєктом.
  • 1995 рік — компілятор успішно компілює сам себе.
  • 1996 рік — проєкт опублікований в інтернеті під ліцензією GNU GPL.
  • 12 липня2000 року — вихід версії 1.0.
  • 2003 рік — вихід версії 1.0.10, завершення роботи над гілкою 1.0.x.
  • 15 травня2005 року — вихід версії 2.0.
  • 10 вересня2007 року — вихід версії 2.2.
  • 30 грудня2009 року — вихід версії 2.4.
  • 12 листопада2010 — вихід версії 2.4.2.
  • 12 листопада2010 — вихід версії 2.4.2.
  • 25 листопада2015 — вихід версії 3.0.0.
  • 28 листопада2017 — вихід версії 3.0.4, підтримка архітектуриARM64
  • 19 червня 2020 — версія 3.2.0: повноцінна підтримка ARM64; підтримка архітектур Linux/ppc64le, Android/x86_64 та i8086-win16[1]

Ліцензія

[ред. |ред. код]

Компілятор поширюється на умовахGNU General Public License, а значна частина бібліотек, у тому числі ядроRTL — на умовах м'якшоїGNU Lesser General Public License.

Джерела

[ред. |ред. код]
  1. FPC New Features 3.2.0(англ.). Архіворигіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.

Посилання

[ред. |ред. код]


Мова програмуванняЦе незавершена стаття промови програмування.
Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її.
Рівень
Низькорівневі
Високорівневі
Загального
призначення
Серверні
Запитів до баз
даних[суперечливо 1]
Розмітки тавекторної
графіки
[суперечливо 1]
Синхронні
Символьних та
чисельних обчислень
Квантових обчислень
Логічні
Академічні
Езотеричні
  1. абНемає загальноприйнятого рішення, чи вважати усі ці мови саме мовами програмування
Загальне
Історія
ОС на базі ВПЗ
BSD · Apple Darwin · FreeDOS · FreeBSD · OpenBSD · FreeNAS · GNU · Haiku · Hurd · Inferno · Linux · Mach · MINIX · OpenSolaris · Plan 9 · ReactOS
Розробка ВПЗ[en]
Eclipse · FreeBASIC · Free Pascal · GCC · Java · libJIT[ru] · LLVM · Lua · Open64 · Perl · PHP · Python · ROSE[en] · Ruby · Tcl
Менеджери
вікон XWS
Організації
Ліцензії
Проблеми
Інше
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Free_Pascal&oldid=43887352
Категорії:
Приховані категорії:

[8]ページ先頭

©2009-2026 Movatter.jp