Dreamcast (яп.ドリームキャスト,Dorīmukyasuto) — п'ята й останнягральна консоль компаніїSEGA і спадкоємецьSega Saturn. Як спроба відвоювати ринок під часшостого покоління ігрових систем, Dreamcast була розроблена для конкуренції зPlayStation іNintendo 64. Приставка була випущена за п'ятнадцять місяців до виходуPlayStation 2 і за три роки доGameCube зXbox. Проте їй не вдалося зібрати достатньо популярності до виходу PlayStation 2, і Sega вирішила закрити проєкт і піти з ринку ігрових приставок.
Коли настав час розробити спадкоємцяSega Saturn, новий президент Sega, Сеітіро Ірімадзірі найняв Тацуо Ямамото зIBM Austin для того, щоб той очолив секретний відділ для розробки консолі наступного покоління. Тим не менш, існуюча група з розробки, очолювана Хідекі Сато не захотіла втрачати контроль над апаратним департаментом, через що велася розробка двох різних дизайнів двома різними групами.
Японська група, очолювана Хідекі Сато, представила варіант з процесоромHitachiSH4 і графічним процесоромPowerVR відVideoLogic. Кодова назва проєкту було «White Belt». Найперші втілені проєкти мали назву «Guppy», а пізніше — «Katana».
Група вСША, очолювана Тацуо Ямамото представила варіант з процесоромIBM/MotorolaPowerPC 603e і графічним процесором3dfxVoodoo 2, і який називався «Black Belt». Перший втілений прототип називався «Shark».
Японське залізо називалося«Dural», пізніше «Katana». «Black Belt» і «Shark» використовувалися командою Тацуо, що мала назву «Black Belt Team»; назву «Shark» було відповіддю на «Guppy».
Коли 3dfx справилапервинну публічну пропозицію (IPO) у квітні1997 року, вона відкрила кожну деталь свого контракту з SEGA, попри те, що Sega тримала розробку консолі в секреті.
Через дії 3dfx в липні 1997 року Sega оголосила про те що буде взято японський варіант, який був перейменований в Dreamcast. У вересні 3dfx подала до суду на SEGA іNEC за розрив контракту, однак, справу було потім залагоджено[3].
Dreamcast було випущено27 листопада1998 року в Японії,9 вересня1999 року вСША (дата 9/9/99 активно використовувалася в рекламі) і14 жовтня1999 року в Європі.Слогани, використані в рекламі в США — «It's thinking», а в Європі — «Up to 6 Billion Players».
На відміну від попередникаSega Saturn, Dreamcast містила не купований окремо, а наявний у базовому комплектімодем, абоEthernet-адаптер; до числа програм входивбраузер.
Консоль отримала успішний старт, всі 300 000 консолей[4] замовлені за попереднє замовлення пішли відразу, а протягом двох наступних тижнів було продано 500 000 консолей, включаючи 225 132 продажів за 24 години після запуску, які стали рекордом. Але через вкрай швидкого продажу SEGA не встигала випускати такі партії та задовольняти наступні замовлення.
До запуску Dreamcast було зроблено кілька ігор, заснованих на популярних франчайзах, як і в ситуації з PlayStation. В основному, продажу консолі допомоглиSoul Calibur,Sonic Adventure,Power Stone, іHydro Thunder.
31 січня 2001 року Sega оголосила, що виробництво Dreamcast буде припинено у березні цього року, у той час як 50 ігор з 60 знаходяться в розробці все ж будуть випущені. Останньою випущеної в США грою булаNHL 2K 2, яка вийшла в лютому 2002 року. Рішення щодо припинення виробництва консолей було прийнято, у зв'язку з важким фінансовим станом компанії. Конкурувати зSony і їїPlayStation 2 при відсутності фінансової бази й серйозних боргах було просто неможливо. Черговий раз, Sega стала на межу банкрутства через нераціональних дій фінансових фахівців компанії.
23 травня 2000 корпоративний президент Sega Сеітіро Ірімандзірі пішов зі своєї посади, це призвело майже до катастрофічних подій: акції компанії звалилися вниз на 41 %. А 26 числа того ж місяця був оприлюдненийфінансовий звіт компанії за минулий рік. 398 млн доларів збитку. А зростання продажів Dreamcast знизився приблизно на 27 %.
16 лютого 2006 року SEGA випустила в продаж черезSega Direct of Japan нові екземпляри приставки. На ділі приставки були відновленими із залишків після завершення виробництва. Також разом з приставкою поставлялася 2D-шутерRadilgy. Також розробникG.rev випустив груUnder Defeat. Обидві гри були виключно для японського ринку. Після того як відновлені приставки закінчилися, Sega і раніше продає ігри для них[5].
У грудні 2006 року порт зNeo-Geo, гриLast Hope, розробленоїNG: DEV.TEAM і виданійredspotgames був випущений через Play-Asia. com і інші мережеві магазини.
22 лютого 2007 року порт 2D-шутераTrigger Heart ExelicaзNaomi, розробленийWarashi, був випущений в Японії.
8 березня 2007 року на Dreamcast була випущена граKarous. Ця гра є останньою офіційною грою на Dreamcast, вона була випущена тільки в Японії.
YamahaGD-ROM Drive: максимальна швидкість — 12 × (при роботі в режиміCAV). Ємність диска — близько 1,2гігабайт.
(Приводи GD-ROM, виробництва Yamaha, встановлювалися тільки в NTSC версії консолі, вPAL-версії встановлювалися GD-ROM виробництва Samsung.)
Введення: Serial Port.
Розміри: 189 × 195 × 76 мм
Вага: 1,9 кг
Колір: Білий (проте були доступні версії з іншим дизайном, наприклад, обмежена версія приставки чорного кольору, з логотипом Sega Sports, випущена в США)
Модем: витягуваний; швидкість модемів для європейських і ранніх японських моделей — 33,6 кбіт/с; всі американські моделі та японські моделі, випущені після 9 вересня 1999 року, мали модем зі швидкістю 56 кбіт/с. У Бразилії приставка випущена без вбудованого модема, проте він був доступний окремого продажу.
Мережевий адаптер: ці адаптери доступні окремо і замінюють стандартний витягуваний модем:
* HIT-400: «Broadband Adapter», найпоширеніша модель, використовує чипRealtek RTL8139D (L) і підтримує10BASE-T і100BASE-TX. Випущений в США, японські моделі називаються HIT-401.
* HIT-300: Lan Adapter, ця версія використовує чипFujitsu MB86967 і підтримує тільки10BASE-T. Дана версія не була сумісна з іграми й підтримувала лише японський браузер DreamPassport, який поставлявся в комплекті.
Microsoft скооперувалися з SEGA в надії просунути операційну системуWindows CE для відеоігор. Під Windows CE була можливість легкого портування ігор зПК, крім того з нею поставлялася спеціальна версіяDirectX 6. Однак у порівнянні з рідною операційною системою Dreamcast у Windows CE були обмежені можливості. Ігри, розроблені під Windows CE (наприкладSega Rally 2) працювали повільніше. Єдиними додатками до Windows CE, відомі користувачам, були дозвонщик і веббраузер. Windows CE не була частиною системи. Крім того, кожна гра, яка працювала на Windows CE, мала свою версію, яка завантажувалася перед початком самої гри.
Консоль здатна видавати чистий 640×480VGA (480p60EDTV), який відокремив її від інших консолей того часу. Система, поєднана з VGA-адаптером мала можливість виводити відео високої роздільної здатності безінтерлейсінг а.
Ця можливість все ж уникалася публікою попри можливість виведення відео поліпшеної якості при використанні монітора абоHDTV комплекту. Це відбувалося через брак знання про це, крім того, HDTV-'словник' ще не поширився в публіці. Також кілька відомих ігор не були сумісні з цим режимом, включаючи певні ігриCapcom і 2D-шутери.
Основний носій даних для Dreamcast — оптичний диск місткістю 1,2 Гб, відомий якGD-ROM. Розроблено компанієюYamaha.
SEGA вибрала пропрієтарний формат GD-ROM оскільки він був набагато більшого обсягу при використанні тієї ж недорогої технології виробництвакомпакт-дисків. Всі консолі також могли відтворюватиаудіодиски, однак GD-ROM приводи, вироблені після 2001 року, могли читати CD-R лише при перепрошиванніBIOS або установцімод-чипу.
29 травня 2004 група розробників представили публіці перший робочий емулятор Dreamcast Chankast alpha v0.1[9]. 7 липня вийшла остання версія — 0.25 Alpha. З тих пір розробка зупинилася, останнє оновлення сайту було в січні 2006 року.
25 листопада 2006 вийшов у світ емулятор DEmul[10], крім власне самої Sega Dreamcast, здатний до запуску аркад на залізі Sega Dreamcast, зокрема: Naomi1, Naomi2, Sammy Atomiswave.
1 квітня 2007 вийшла перша публічна бета-версія 1.0.0 емулятора під назвоюnullDC, заснованому на вихідних кодах Chankast. Остання версія (1.0.4 r136) даного емулятора вийшла в серпні 2011 року, після того як автор проєкту вирішив випустити свіжу версію емулятора разом з відкриттям його вихідного коду і закрити остаточно вже давно мертвий проєкт.
16 вересня 2007 відбувся реліз версії T8 емулятора Makaron від польського програміста Deunan Knute. Поточна версія Т12. Цей емулятор має ряд особливостей, за складно доступним інтерфейсом ховається можливість емулювання WinCE ігор.
Також існували проєкти емуляції інших приставок на самій Dreamcast — наприклад,Bleemcast! Дозволяв грати в ігри з PlayStation на Dreamcast. Правда, випущено було всього три повноцінні версії емулятора — для ігор Metal Gear Solid, Tekken 3 та Gran Turismo 2 (для кожної гри була потрібна своя окрема версія, надалі планувалося чотири диски, і в кожному свій набір підтримуваних ігор). Була випущена публічна бета-версія, в якій не працювали відеоролики та збереження, а також була велика кількість помилок. Через претензії компанії Sony (приставка працювала з іграми від PlayStation краще ніж оригінальна консоль і краще ніж PS2) розробка була припинена. Захист на дисках з випущеними примірниками Bleemcast! був настільки потужним, що його в той час так і не змогли зламати. Лише на початку 2010 року з'явилися новини про те що захист зламаний і тепер можна грати у вищевказані три гри, не шукаючи на інтернет-аукціонах дуже рідкісні оригінальні диски з Bleemcast!.
На VMU (у США продавалася під назвою VMS, в Японії — VM) можна було грати в різні мініігри як, наприкладChao Adventure, яку можна було отримати з гроюSonic Adventure, Power Stone, Godzilla, Skies of Arcadia.
Також можна придбати інший варіант карти пам'яті без додаткових можливостей VMU. В основному вони випускалися сторонніми компаніями, такими як Nexus або Topway. Також Sega випустила варіант карти пам'яті (модель HKT-4100) з ємністю в чотири рази більшою, ніж у звичайного VMU. Така картка не мала дисплея і кнопок, але мала більший обсяг завдяки можливості перемикатися між чотирма блоками у 200 чарунками кожен. Фірмові картки від Nexus має інтегрований RS232-порт, для зв'язку з комп'ютером і копіювання файлів збережень через спеціальний кабель.
Контролер — має аналоговий стік, хрестовину управління, кнопку старту, чотири ігрові кнопки та два аналогових курки на торці. Контролер був досить великим і частина гравців скаржилася, що їм важко його тримати. Проте, досі така конструкція вважається однією з найергономічніших.
Також більшість ігор підтримувало вібромодуль «Jump Pack», який продавався окремо і підключався до контролера. У Японії Jump Pack називався «Puru Puru Pack», у Європі — «Vibration Pack».
VGA-адаптер — унікальним у той час бувVGA-адаптер, який дозволяв консолі виводити графіку намонітор абоHDTV-телевізор, що давало набагато кращу якість, ніж на звичайному телевізорі. Не всі ігри працювали з адаптером (але є можливість конвертувати ігри, щоб вони підтримували VGA, оскільки підтримка апаратного забезпечення та регіональна безпека включається і вимикається в завантажувача ігри, ніяких змін в самій грі не здійснюється).
Миша і клавіатура — консоль підтримувала миша і клавіатуру, які використовувалися при наявностібраузера, а також підтримувався деякими іграми, такими якThe Typing of the Dead,Quake III Arena,Phantasy Star Online іRailroad Tycoon. Також частина ігор, такі, якREZ, мали недокументовану підтримку миші. Клавіатури були фірмові, а також існували перехідники для підключення стандартних комп'ютерних клавіатур.
Вудка — вудка з гіроскопом була випущена для декількох рибальських ігор. Могла використовуватися і в деяких інших іграх.
Мікрофон — підключався до геймпада. Поставлявся з іграми SEAMAN (де головним героєм треба було керувати за допомогою власного голосу), Alien Front Online, Kiteretsu Boys Gan Gagan (Японія), Heisei Mahjong Sou (Японія) і Planetweb браузером як індивідуальний Sega device HKT-7200.
Світловий пістолет — поставлявся з іграмиTIME CRISIS іThe House of the Dead 2. Американські версії ігор не працювали зі світловими пістолетами. Випущений в Європі і Японії.
Танцювальна платформа — контролер, призначений для гри в серію танцювальних ігорDance Dance Revolution.
Аркадний контролер — був випущений аркадний контролер з шістьма кнопками, в тому ж вигляді, як контролери ігрових автоматів. Попри те, що він не міг бути використаний в деяких іграх через відсутність аналогового джойстика, він добре продавався для використання у 2D-шутерах. Також, існують перехідники для підключення адаптера до інших платформ.
Dreameye — відеокамера, яка повинна була виконувати приблизно ті ж функції, що і PlayStation Eye Toy. Вихід відбувся лише в Японії.
Контролер для Samba de Amigo — SEGA випустила спеціальний контролер у виглядімаракас для гриSamba de Amigo.
Контролер для Densha de GO! — Офіційний контролер, призначений для гри в Densha de GO! 2 Kōsoku-hen 3000, у вигляді повної моделі пульта управління електропоїздом.
Контролер для Pop'n Music —Konami випустила спеціальний контролер у вигляді музичної дошки для гри вPop'n Music.
Dream Karaoke — караоке для Dreamcast. Випущено тільки в Японії. Мало в собі вбудований модем і мікрофон. Однак не могло зберігати завантажені пісні, тому доводилося завантажувати їх спочатку. Сервера для караоке були відключено 30 квітня 2006 року.
Dreamcast Midi Cable — спеціальний інтерфейс для приєднанняMIDI-аксесуара (MIDI-клавіатура,драм-машина) до Dreamcast serial port. Єдина гра / програма, яка здатна це використовувати — японський «O-TO-I-RE Music Sequencer», який використовується для створення треків і збереження на VMU, або ви можете пропустити звук через VGA-адаптер до записувального пристрою.
Кабель для з'єднання Dreamcast іNeoGeo Pocket Color — кабель для з'єднання NGPC і Dreamcast. Його підтримувало лише кілька ігор.
Кермо для Dreamcast — офіційне ігрове кермо для Sega Dreamcast. Сумісне з більшістю (але не всіма) автогонковими іграми, які вийшли на Dreamcast.
Dreamcast VS Link Cable — офіційний кабель для з'єднання двох приставок Dreamcast через Serial Port. Використовується для підключення приставок іPvP гри. Для використання потрібні:
2 приставки
2 контролери (будь-яких)
2 копії гри, що підтримує можливість PvP (всього 4 найменування і всього 2 з них англомовні)
Sega планувала випустити для своєї приставки та інші аксесуари. VMU/MP3 player,ISDN terminal adapter,ZIP-дисковод, Dreamcast DVD player (Sega продемонструвала модифікований Dreamcast з вбудованим DVD-ROM приводом 13 травня 2000 року). Жоден з них офіційно не був випущений.
Також у співпраці з PACE Techologies планувалося випустити так званий «Set-top box» або цифровий відеомагнітофон, з вбудованим Dreamcast. З носіїв даних був присутній тільки жорсткий диск, так що ігри необхідно було закачувати з інтернету і зберігати на вінчестері. Був показаний робочий прототип, оснащений 40-гігабайтним жорстким диском, пультом дистанційного керування і чотирма портами для геймпадів Dreamcast. Геймпадом можна було управляти не тільки консоллю, але і самим відеомагнітофоном. Були продемонстровані спеціальні версії Sonic Adventure і F355 Challenge. Але у зв'язку із закриттям провадження консолей, даний проєкт був скасований.
Таким чином, Sega передбачила сьогоднішній напрямок з переходу на завантажувані ігри для консолей ще 10 років тому.
У гріSonic Unleashed Доктор Роботнік (Еґґмен) у своєму Еґґмобілі зберігає консоль Sega Dreamcast і дві гри — Eggman Adventure («Еґґманівська версія» Sonic Adventure) і NiGHTS into Dreams.
↑Daniel Boutros (4 серпня 2006).Sonic Adventure.A Detailed Cross-Examination of Yesterday and Today's Best-Selling Platform Games.Gamasutra. Архіворигіналу за 11 червня 2006. Процитовано 28 жовтня 2007.