| Cowboy Bebop | |
 | |
| カウボーイビバップ Ковбой Бібоп | |
|---|---|
| Жанр | космічнийвестерн,неонуар |
| Манґа | |
| Cowboy Bebop: Shooting Star | |
| Ілюстратор | Куга Каін |
| Видавець | Kadokawa Shoten |
| Аудиторія | сьодзьо |
| Журнал | Monthly Asuka Fantasy DX |
| Період випуску | 18 вересня1997 —18 червня1998 |
| Кількістьтомів | 2(Список томів) |
| Телевізійний аніме-серіал | |
| Режисер | Ватанабе Сін'ітіро |
| Композитор | Канно Йоко |
| Студія | Sunrise |
| Мережа | TV Tokyo (тільки 12 епізодів),WOWOW,Animax |
| Інші мережі |      Animax,Cartoon Network Cartoon Network (Adult Swim)  MTV Hyper,TVP Kultura CCTV-6.svg) Razer.svg) ABC2 SIC Radical |
| Період показу | 23 жовтня 1998 —23 квітня 1999 |
| Кількість серій | 26(Список серій) |
| Манґа | |
| Cowboy Bebop | |
| Ілюстратор | Нантен Ютака |
| Видавець | Kadokawa Shoten |
| Аудиторія | сьодзьо |
| Журнал | Monthly Asuka Fantasy DX |
| Період випуску | 18 жовтня 1999 —18 лютого 2000 |
| Кількістьтомів | 3(Список томів) |
| Аніме-фільм | |
| Cowboy Bebop: Knockin' on Heaven's Doo Ковбой Бібоп: Двері до Раю | |
| Режисер | Ватанабе Сін'ітіро |
| Сценарист | Ятате Хаджіме |
| Композитор | Канно Йоко |
| Студія | Sunrise |
| Дата виходу | 1 вересня 2001 |
| Тривалість | 115 хв. |
| Мінісеріал | |
| |
Cowboy Bebop (яп.カウボーイビバップ,Ковбой Бібоп) — японськийаніме-серіал таманґа в жанрінеонуар[a] такосмійний вестерн[b], створенийВатанабе Сін'ітіро та студієюSunrise. Також у 2001 році за мотивами аніме був створений повнометражний фільм «Cowboy Bebop: Knockin' on Heaven's Door»[c].
Дія серіалу, що складається з 26 серій (так званих «сесій»), відбувається у 2071 році та розповідає про життя команди мандрівнихмисливців за головами з космічного корабля Бібоп. Хоча серіал поєднує в собі широкий спектр жанрів, найбільше він запозичив з наукової фантастики, вестернів та фільмів у стилінуар. Його найпомітніші теми —самотність,сенс життя та неможливість втекти від власного минулого.
У 2021 році в усійСонячній системі були побудовані гіперпросторові термінали кільцеподібної форми, що істотно полегшили міжпланетне сполучення. На жаль, система гіперпросторових терміналів містила критичну помилку, яку конструктори проігнорували. Нестабільність прогресувала, поки один із терміналів в районі Землі не вибухнув. Сили вибуху і кількість вивільненої енергії вистачило для того, щоб розколоти Місяць. Одним з наслідків катастрофи стали безперервні метеоритні дощі на Землі, що складаються з уламків Місяця. У результаті катастрофи загинуло 4,7 мільярда осіб, що перевищило жертви всіх відомих в історії катастроф. Досі уламки Місяця продовжують бомбардувати планету приблизно з частотою грозових злив (прогноз метеоритних дощів став частиною прогнозу погоди), змушуючи залишки населення планети спуститися під землю. Більшість із тих, хто вижили, покинули Землю і роз'їхалися по Сонячній системі. Поселенці були прийняті в колоніях наВенері,Марсі, деякихастероїдах, на супутникуСатурна —Титані, на супутниках Юпітера —Іо,Каллісто,Європі,Ганімеді, а також накосмічних станціях і у виправній колонії наПлутоні. Як видно з плакатів і реклами в Сонячній системі, суспільство вельми змішане в плані національності. Так, англійська, французька, іврит, іспанська, російська, китайська, японська мови є найпоширенішими. Населення Сонячної системи становить всього 1,5 мільярда осіб.
Багато ударних кратерівМарса було обжито й обладнано під метрополії, для тих, хто може дозволити собі проживання в них. Поверхня Венери була змінена, плаваючі в атмосфері рослини забезпечили населення киснем. Але процес забезпечення киснем не ідеальний, оскільки спори рослин спричинюють у деяких людей тяжку хворобу — «Венеріанську гарячку». Людина, уражена Венеріанськоюгарячкою, може осліпнути або померти, якщо не забезпечити своєчасне і дуже дороге медичне втручання. Деякі місяці Юпітера, такі якІо,Ганімед іКаллісто, були колонізовані з різним ступенем успіху.Каллісто — холодний, негостинний місяць (на ньому розташовано місто Blue Crow з майже 100 % чоловічого населення), тоді як Іо — вулканічна піщана куля з токсичною атмосферою.Ганімед, своєю чергою, практично повністю покритий водою і відомий добре розвинутою риболовецькою галуззю. Титан, найбільший супутник Сатурна, вкритий пустелею, населення веде війни з 2060-х рр. У часи Другої Війни на Титані вижили лише ветерани, такі як Вішез, Грені, Вінсент і Електра. Виправна колонія Сонячної системи на Плутоні, а так само деякі колонії на астероїдах (наприклад Тіхуана, астероїдна колонія з першого епізоду), були засновані для розробки природних ресурсів.
Для зниження рівня злочинності уряд знову легалізував полювання за головами за прикладом Дикого Заходу. Мисливці за головами мають ловити й передавати владі злочинців за грошову винагороду живими і, по можливості, неушкодженими. У цьому їм допомагає регулярна телепередача «Big Shots». Мисливців за головами називають «ковбоями». Крім того, великий вплив в Сонячній системі мають безжальні і кровожерні кримінальнісиндикати, які займаються хабарництвом, вбивствами, розповсюдженням наркотиків, відмиванням грошей й іншими протиправними діями.
Вулонґ — універсальна безготівкова валюта, паперові ж гроші мало поширені відтоді, як більшість почала користуватися зручними банківськими картками і більше покладатися на цифрові грошові перекази.
Технології у світі Cowboy Bebop розвинулися відповідно до рівня 21 століття та умов життя в Сонячній системі. Багато які з реалій лише зовні нагадують сучасні, а фактично є зовсім іншими[12]. Вдосконалені і повсюдно використовуються такі медичні розробки, як «штучні органи», «репродукція органів» і «кріогенне заморожування». Розважальне устаткування для домашнього використання називається «Альфа Кеч» і є прямим інтерфейсом до людського мозку. Воно використовується для захоплення і проєкції зображень, ігор, анімації. Так само всесвітня комп'ютерна мережа еволюціонувала до мережі, яка охоплює всю сонячну систему. Нове поколінняхакерів називається на сленгу «Мережеві плавці».
Джет Блек, колишній поліцейський, і Спайк Шпігель, людина з темним минулим, абсолютно не планували збільшувати екіпаж Бібопа, свого космічного корабля, який є для них водночас і домівкою, і засобом пересування. Але тенета, розкинуті ними для вилову покидьків суспільства, принесли їм Фей Валентайн — чарівну картярку з колосальним боргом, Ед — загублену комп'ютерну розумницю, і Ейн, мабуть, найрозумнішого собаку (породиВельш Коргі Пембрук) на світі.
Саме у такому складі екіпаж Бібопа і продовжує своє заняття — полювання за головами. Їхні пригоди носять комічний, філософський, а часом і трагічний характер.
Хронологічно сюжет фільму відбувається між подіями 22 та 23 серії оригінального серіалу.
В Сонячній системі з'явився новий смертоносний вірус, і команда Бібопа, за величезну нагороду в 300 млн вулонґів, береться ловити розробників цього вірусу.
Спайк Шпігель — 27 років, худорлявий, високий. Багато палить, філософськи ставиться до життя. Ненавидить стерв, дітей і собак. Рідко говорить про своє минуле, але, судячи з усього, йому було де набратися досвіду в бойових мистецтвах і стрілянині. У нього є здатність передбачати ризик, але він ніколи не намагається уникнути небезпеки, і часто ризикує даремно. Ця нерозважливість випливає не з переоцінки власних сил і можливостей, а з майже повної відсутності відчуття самозбереження. Він нічого не боїться, бо йому нічого втрачати. У минулому член Синдикату Червоний Дракон. Після замаху мало не загинув, втратив око і кохану.
Джет Блек — 36 років, колишній поліцейський. У вільний від виловлювання злочинців час захоплюєтьсябонсаєм та приготуванням м'яса із зеленим перцем. Був одружений, але дружина пішла від нього через його надмірно авторитарну поведінку і, бо майже увесь свій час присвячував роботі. Ще за часів служби в поліції отримав прізвисько «Чорний пес» (Black Dog). Залишив службу після випадку, що ледь не став для нього фатальним. Його поранення були настільки серйозні, що не обійшлося без кібернетичних втручань в організм, аж до імплантації штучної руки (досить дивний вибір — у 2071 році медицина цілком здатна виростити органічний трансплантат).
Фей Валентайн — 23 роки (біологічно, враховуючи час в перебуванняанабіозі вона значно старша), картярка та шулерка. Знає про свою привабливість і уміє нею користуватися. У дитинстві була звичайною тихою дівчинкою, мріяла про світле майбутнє, але після катастрофи на Землі була заморожена в анабіозі й оживлена через багато років. Фей нічого не пам'ятає до того моменту, як прокинулася в медичному центрі після розмороження. Стала жертвою шахраїв, що підставили її на 300 мільйонів вулонґів.
Радикал Едвард — дівчинка (!), 13 років, одна з когорти легендарних хакерів. У дитинстві батько забув її у дитячому садку і тому Радикал бродить світом, намагаючись відшукати його. Якийсь час жила в притулку. Батько при зустрічі назвав її Франсуазою — можливо, це її справжнє ім'я.
.jpg)
Вішез — брав участь у військових діях на Титані. Потім повернувся на Марс, де вступив в мафіозний синдикат Червоний Дракон. Був найкращим товаришем Спайка, але посварився з ним через Джулію.
Жорстокий, підступний, щоб досягти мети, не зупиниться ні перед чим. Для нього немає нічого святого. Кат Синдикату. Його єдиний друг — ручний ворон.
Електра Овіло — працює на Cherious Medical Co., Ltd у відділі досліджень і розвитку, проте, вона не просто працівниця лабораторії. Електра має звання армійського полковника. Її основне завдання — розв'язувати будь-які проблеми, з якими стикається компанія. У тому числі й із застосуванням зброї.
Їхні шляхи зі Спайком не раз перетиналися, як у минулому, так і у пошуках Вінсента. Але у неї зовсім інша мета, ніж у мисливців за головами. Її майстерність у бойових мистецтвах не поступається Спайковій, і, судячи з усього, вона пройшла через суворі тренування. У неї є таке ж татуювання на зап'ясті, як і у Вінсента, і Електра — одна з тих небагатьох людей, які знають про його забуте минуле.
Cowboy Bebop був розроблений анімаційною студієюSunrise і створенийЯтате Хадзіме[en], який є псевдонімом для колективного внеску співробітниківSunrise. Лідером творчої групи серіалу став режисерВатанабе Сін'ітіро, найбільш відомий на той час як режисер«Макросс Плюс» таMobile Suit Gundam 0083: Stardust Memory[en]. Іншими провідними членами творчої групиSunrise були сценаристкаНобумото Кейко[en], дизайнер персонажів Кавамото Тошіхіро, дизайнер механічного мистецтваКімітоші Ямане[en], композиторкаКанно Йоко та продюсери Мінамі Масахіко та Такеї Йошіюкі. Більшість з них раніше працювали разом, крім того, вони також брали участь у створенні інших аніме-серіалів. Нобумото написала сценарій «Макросс Плюс», Кавамото розробив персонажів дляGundam, а Канно написала музику для «Макросс Плюс» таThe Vision of Escaflowne[en]. Ямане ще не працював з Ватанабе, але на його рахунку були такі аніме, якBubblegum Crisis[en] таThe Vision of Escaflowne. Мінамі приєднався до проекту, бо хотів зробити щось відмінне від своєї попередньої роботи в жанрімеха-аніме[13][14].
Cowboy Bebop став першим проектом Ватанабе як сольного режисера, адже у своїх попередніх роботах він був співрежисером[15]. Його початковий задум був для фільму, тому під час виробництва він ставився до кожного епізоду як до мініатюрного фільму[16][17]. Головним джерелом натхнення дляCowboy Bebop став перший серіалLupin III[13]. Розробляючи сюжет серіалу, Ватанабе почав зі створення персонажів. Він зазначив: «Перший образ, який спав мені на думку, був образ Спайка, і з нього я спробував побудувати історію, намагаючись зробити його крутим»[15]. Ватанабе описав серіал як «80% серйозної історії та 20 % гумору»[18]. Комічні епізоди команді було важче створювати, ніж серйозні, і хоча деякі події в них здавалися випадковими, вони були ретельно сплановані заздалегідь. Ватанабе задумав кінцівку серіалу ще на початку, і кожен епізод за участю Спайка та Вішеза мав передвіщати їхнє фінальне протистояння. Деякі співробітники були незадоволені таким підходом, оскільки зробити потім продовження серіалу було б складно. Хоча режисер розглядав можливість змінити фінал, він врешті-решт зупинився на своїй початковій ідеї. Причиною створення такої кінцівки було те, що Ватанабе не хотів надалі створювати нові серії роками[19].
Спочатку проект зародився зі спонсорською підтримкою підрозділу іграшокBandai[en], який мав на меті продавати іграшки космічних кораблів. Ватанабе згадував, що його єдиною інструкцією була: «Поки в ньому є космічний корабель, ви можете робити все, що завгодно». Але після перегляду ранніх сцен стало зрозуміло, що бачення серіалу у Ватанабе не збігалося з баченнямBandai. Вважаючи, що серіал не сприятиме просуванню іграшкових товарів,Bandai вийшла з проекту, залишивши його увиробничому пеклі, доки сестринська компаніяBandai Visual[en] не взялася його спонсорувати. Оскільки більше не було потреби продавати іграшки з атрибутикою, Ватанабе отримав повну свободу дій у розробці серіалу[15]. Ватанабе хотів створити не просто аніме-серіал про космічні пригоди для підлітків, а твір, який сподобався б і вибагливим дорослим[13]. Під час створенняCowboy Bebop Ватанабе часто намагався згуртувати команду аніматорів, кажучи їм, що серіал запам'ятається навіть через три десятиліття. Хоча дехто з них тоді сумнівався в цьому, Ватанабе багато років по тому висловлював своє щастя, що в ретроспективі виявився правий. Він жартував, що якбиBandai Visual не втрутилася, то «ви могли б бачити мене зараз за касою в супермаркеті»[15].
Міські локації аніме-серіалу загалом були натхненніНью-Йорком таГонконгом[20]. Атмосфери планет та етнічні групи уCowboy Bebop здебільшого базуються на ідеях Ватанабе, з деякою участю художників-постановниківІмакаке Ісаму[en],Каваморі Шодзі[en] таСато Дай[en]. Команда аніматорів створила атмосфери планет ще на початку виробництва серіалу, перш ніж почати роботу над етнічними групами. Саме Ватанабе хотів, щоб у серіалі з'явилося кілька різноманітних етносів. Марс був планетою, яку найчастіше використовували в сюжетних лініяхCowboy Bebop, продюсер з питань культури та декорацій Тоба Сатоші пояснив, що інші планети «виявилися несподівано складними у використанні». Він заявив, що кожна планета в серіалі має унікальні особливості, і продюсерам довелося враховувати характеристики кожної планети в оповіді. Щодо останнього епізоду, Тоба пояснив, що на Венері було б неможливо створити драматичну сцену на даху, тому команда «в кінцевому підсумку звичайно впала назад на Марс»[21]. Створюючи передісторію, Ватанабе уявляв собі світ «багатонаціональним, а не бездержавним». Попри певні американські впливи на серіал, він зазначив, що ця країна була зруйнована за кілька десятиліть до початку подій, а пізніше сказав, що ідея Сполучених Штатів як центру світу відштовхує його[22].
Музику дляCowboy Bebop написала Канно Йоко[23]. Для її виконання був створенийблюзово-джазовий гуртSeatbelts[24]. За словами Канно, музика була одним із перших аспектів серіалу, над яким почали працювати ще до того, як було завершено створення більшості персонажів, сюжету та анімації. Вона використовувала жанривестерну,опери та джазу[19]. Ватанабе зазначив, що Канно не писала музику саме так, як він їй вказував. Він сказав, що «вона надихається сама, слідує своїм власним образам, приходить до мене і каже: „Це пісня, яка нам потрібна дляCowboy Bebop“, і пише щось повністю самостійно»[18]. Сама Канно іноді була здивована тим, де використовувалися фрагменти її музики, іноді їй хотілося, щоб вони грали в інших сценах, але й не вважала їх недоречними. Вона була задоволена робочим середовищем, вважаючи команду розслабленою порівняно з іншими командами, з якими їй доводилося працювати[14].
Ватанабе також поділився, що надихався музикою Канно для створення нових сцен. Своєю чергою, ці нові сцени давали Канно ідеї для нових саундтреків. Про написання деяких пісень з другої половини серіалу її не просили. Ватанабе описав свою співпрацю з Канно як «гру в піжмурки між нами обома в написанні музики та створенні серіалу»[18][25]. З моменту виходу серіалу Канно таSeatbels випустили сім оригінальних альбомів, два сингли та мініальбоми, а також дві компіляції під лейбломVictor Entertainment[en][26].
Cowboy Bebop вперше транслювався в ефіріTV Tokyo з 3 квітня по 26 червня 1998 року[27]. Через час трансляції о 18:00[28] та зображення насильства[29], були показані лише 2, 3, 7-15, 18 епізоди та спеціальний випуск. Серіал був показаний повністю з 23 жовтня 1998 року по 24 квітня 1999 року на супутниковому каналіWowow[30].
У СШАCowboy Bebop транслювався у дебютному нічному блоціAdult Swim[en] на каналіCartoon Network 2 вересня 2001 року і став першим аніме, показаним у цьому блоці тієї ночі опівночі засхідним часом[31]. Під час першого показу наAdult Swim епізоди 6, 8 та 22 були пропущені через їхній насильницький характер післятерактів 11 вересня. Вперше всі ці епізоди транслювалися до третього показу серіалу.Cowboy Bebop виявився досить популярним, тому його повторно транслювали протягом чотирьох років. З 2007 року його показують щонайменше раз на рік, а з 2015 року почали показувати ремастер у форматі HD. У Великій Британії серіал вперше вийшов в ефір у 2002 році на каналіCNX, орієнтованому на дорослих. З 6 листопада 2007 року його повторювали наAnimeCentral[en] до закриття каналу в серпні 2008 року. В АвстраліїCowboy Bebop вперше транслювався на платному телебаченні у блоціAdult Swim[en] на каналі9Go![en] 2002 року, а на безплатному телеканаліABC2[en] (національний цифровий телеканал) — 2 січня 2007 року[32]. НаABC2 його повторно показували кілька разів[33][34].
У Латинській Америці серіал вперше показали на платному телебаченні у 2001 році на каналіLocomotion[en]. Повторний показ відбувся 9 січня 2016 року на каналіI.Sat[en][35][36].
| № серії | Назва серії | Режисер(и) | Сценарист(и) | Розкадрування | Оригінальна дата показу (TV Tokyo) [37] | Оригінальна дата показу (Wowow) |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Блюз астероїдів «Asuteroido・Burūsu»(アステロイド・ブルース) | Такеі Йошіюкі | Нобумото Кейко[en] | Ватанабе Сін'ітіро | — | 23 жовтня 1998 |
| 2 | Заблукалий пес «Norainu no Sutoratto»(野良犬のストラット) | Сато Ікуро | Йокоте Мітіко[en] | Ватанабе Сін'ітіро | 3 квітня 1998 | 30 жовтня 1998 |
| 3 | Розпусні дівчата з бару «Honkī・Tonku・Wimen»(ホンキィ・トンク・ウィメン) | Морі Куніхіро | Ямагучі Рьота[en], Кейко Нобумото | Акане Кадзукі[en] | 10 квітня 1998 | 6 листопада 1998 |
| 4 | Портальний шафл «Geitowei・Shaffuru»(ゲイトウェイ・シャッフル) | Такеі Йошіюкі | Мураі Садаюкі | Такеі Йошіюкі | — | 13 листопада 1998 |
| 5 | Балада падших ангелів «Datenshi-tachi no Baraddo»(堕天使たちのバラッド) | Ватанабе Тецуя | Йокоте Мітіко | Ватанабе Сін'ітіро | — | 20 листопада 1998 |
| 6 | Співчуття дияволу «Akuma o Awaremu Uta»(悪魔を憐れむ歌) | Сато Ікуро | Нобумото Кейко | Окамура Тенсай[en] | — | 27 листопада 1998 |
| 7 | Королева Хеві Металу «Hevi・Metaru・Kuīn»(ヘヴィ・メタル・クイーン) | Морі Куніхіро | Йокоте Мітіко | Окамура Тенсай | 17 квітня 1998 | 4 грудня 1998 |
| 8 | Вальс Венери «Warutsu・fō・Vīnasu»(ワルツ・フォー・ヴィーナス) | Такеі Йошіюкі | Йокоте Мітіко | Такеі Йошіюкі | 24 квітня 1998 | 11 грудня 1998 |
| 9 | Заглушуючи з Едвард «Jamingu・wizu・Edowādo»(ジャミング・ウィズ・エドワード) | Сато Ікуро | Сато Дай[en] | Ватанабе Сін'ітіро | 1 травня 1998 | 18 грудня 1998 |
| 10 | Елегія Ганімеда «Ganimede Bojō»(ガニメデ慕情) | Ямада Хірокадзу | Інарі Акіхіко | Ямагуті Юдзі[en] | 8 травня 1998 | 25 грудня 1998 |
| 11 | Іграшки на горищі «Yamiyo no Hevi・Rokku»(闇夜のヘヴィ・ロック) | Морі Куніхіро | Йокоте Мітіко | Морі Куніхіро | 15 травня 1998 | 1 січня 1999 |
| 12 | Джаз Юпітера (Частина 1) «Jupitā・Jazu (Zenpen)»(ジュピター・ジャズ (前編)) | Такеі Йошіюкі | Нобумото Кейко | Окамура Тенсай | 22 травня 1998 | 8 січня 1999 |
| 13 | Джаз Юпітера (Частина 2) «Jupitā・Jazu (Kōhen)»(ジュピター・ジャズ (後編)) | Сато Ікуро | Нобумото Кейко | Окамура Тенсай | 29 травня 1998 | 15 січня 1999 |
| 14 | Богемська рапсодія «Bohemian・Rapusodi»(ボヘミアン・ラプソディ) | Ямада Хірокадзу | Сато Дай | Цуру Тошіюкі[en] | 5 червня 1998 | 22 січня 1999 |
| 15 | Моя потішна Валентайн «Mai・Fanī・Varentain»(マイ・ファニー・ヴァレンタイン) | Морі Куніхіро | Нобумото Кейко | Окамура Тенсай | 12 червня 1998 | 29 січня 1999 |
| 16 | Серенада Чорного Пса «Burakku・Doggu・Serenāde»(ブラック・ドッグ・セレナーデ) | Сато Ікуро | Йокоте Мітіко | Шігеясу Ямаучі | — | 12 лютого 1999 |
| 17 | Грибна самба «Masshurūmu・Sanba»(マッシュルーム・サンバ) | Морі Куніхіро | Йокоте Мітіко, Ватанабе Сін'ітіро | Ватанабе Сін'ітіро | — | 19 лютого 1999 |
| 18 | Вустами дитини «Supīku・Raiku・a・Chairudo»(スピーク・ライク・ア・チャイルド) | Такеі Йошіюкі | Інарі Акіхіко | Сато Дзюнічі[en] | 19 червня 1998 | 26 лютого 1999 |
| SP | Міш-Маш Блюз «Yoseatsume Burūsu»(よせあつめブルース) | Ватанабе Сін'ітіро | Нобумото Кейко, Ватанабе Сін'ітіро | — | 26 червня 1998 | — |
| 19 | Дикі коні «Wairudo・Hōsesu»(ワイルド・ホーセス) | Ямада Хірокадзу | Інарі Акіхіко | Іїда Уманосуке[en] | — | 5 березня 1999 |
| 20 | Божевільний П'єро «Dōkeshi no Chinkonka»(道化師の鎮魂歌) | Такеі Йошіюкі | Мураі Садаюкі | Такеі Йошіюкі | — | 12 березня 1999 |
| 21 | Бугі-вугі фен-шуй «Bugi・Ugi・Funshei»(ブギ・ウギ・フンシェイ) | Сато Ікуро | Мураі Садаюкі, Ватанабе Сін'ітіро | Хонґо Міцуру[en] | — | 19 березня 1999 |
| 22 | Ковбойський фанк «Kaubōi・Fanku»(カウボーイ・ファンク) | Морі Куніхіро | Нобумото Кейко | Окамура Тенсай | — | 26 березня 1999 |
| 23 | Мозковий скретч «Burein・Sukuratchi»(ブレイン・スクラッチ) | Такеі Йошіюкі | Сато Дай | Такеі Йошіюкі | — | 2 квітня 1999 |
| 24 | Невезуча жінка «Hādo・Rakku・Ūman»(ハード・ラック・ウーマン) | Ямада Хірокадзу | Йокоте Мітіко | Окамура Тенсай | — | 9 квітня 1999 |
| 25 | Справжній фольк-блюз (Частина 1) «Za・Riaru・Fōkuburūsu (Zenpen)»(ザ・リアル・フォークブルース (前編)) | Сато Ікуро | Нобумото Кейко | Ватанабе Сін'ітіро | — | 16 квітня 1999 |
| 26 | Справжній фольк-блюз (Частина 2) «Za・Riaru・Fōkuburūsu (Kōhen)»(ザ・リアル・フォークブルース (後編)) | Такеі Йошіюкі | Нобумото Кейко | Ватанабе Сін'ітіро | — | 23 квітня 1999 |
Дві манґа-адаптаціїCowboy Bebop були виданіKadokawa Shoten та публікувалися усьодзьо-журналіAsuka Fantasy DX[en][38][39]. Перша манґаCowboy Bebop: Shooting Star, ілюстрована Куга Каіном, виходила з жовтня 1997 по липень 1998 до виходу аніме-серіалу[38][40]. Пізніше глави манґи були видані у двохтанкобонах[41][42]. Друга манґаCowboy Bebop, ілюстрована Нантен Ютакою, виходила з листопада 1998 по березень 2000[39][40]. Пізніше її було видано у трьох танкобонах, що виходили з квітня 1999 по квітень 2000[43][44][45]. Обидві манґа-серії були ліцензованіTokyopop для продажу англійською мовою у Північній Америці[46][47].
Сюжет манґи за авторства Куга Каіна, не заснований на сюжеті аніме-серіалу. Вона представляє собою альтернативну версію подій, містить розбіжності у деталях та історіях персонажів. До прикладу, у цій манзі Ед — хлопчик, а не дівчинка. У середині 1998 року вихід манґи було призупинено і деякі сюжетні лінії залишилися без розв'язки[48].
| No. | Дата виходу | ISBN |
|---|---|---|
| 1 | 1 травня 1998[49] | 978-4-04-852935-8 |
| 2 | 1 жовтня 1998[50] | 978-4-04-852997-6 |
Манґа ілюстрована Нантен Ютакою.
| No. | Дата виходу | ISBN |
|---|---|---|
| 1 | 8 квітня 1999[51] | 978-4-04-853078-1 |
| 2 | 1 листопада 1999[52] | 978-4-04-853136-8 |
| 3 | 10 квітня 2000[53] | 978-4-04-853185-6 |
Аніме-фільм під назвоюCowboy Bebop: Knockin' on Heaven's Door (яп.カウボーイビバップ 天国の扉,Kaubōi Bibappu: Tengoku no Tobira) також відомий під англійською назвоюCowboy Bebop: The Movie, вийшов 1 вересня 2001 року в Японії.
Дія фільму відбувається між 22 та 23 епізодами аніме-серіалу[54]. Сюжет зосереджується на таємничому терористі, який планує знищити людство наМарсі за допомогою вірусу. Екіпаж мисливців за головами космічного корабля «Бібоп» працює над захопленням терориста та запобіганням нападу.
У 2017 році було оголошено, щоігрову адаптацію аніме-серіалу розробляєTomorrow Studios, партнерствоМарті Адельштейна[en] таITV Studios[en], а виконавчим продюсером станеSunrise Inc[55].Крістофер Йост[en] розробляв серіал[56], а компаніяNetflix оголосила, що займеться його дистрибуцією[57][58]. 4 квітня 2019 року виданняVariety повідомило, щоДжон Чо,Мустафа Шакір[en],Даніелла Пінеда таАлекс Гасселл пройшли кастинг[59]. Виробництво було зупинено в жовтні 2019 року через травму коліна Чо, що призвело до затримки більш ніж на шість місяців[60]. 17 квітня 2020 року стало відомо, що епізоди адаптації будуть тривати по годині[61]. 19 травня 2020 року Адельштейн розповів, що до того, як Чо отримав травму коліна, були завершені три серії та що вони зняли щонайменше шість епізодів. У тому ж інтерв'ю стало відомо, що режисер аніме-серіалу Сін'ітіро Ватанабе був найнятий в якостітворчого консультанта[en][62]. Виробництво в Новій Зеландії відновилося 30 вересня 2020 року післялокдауну через COVID-19 у країні[63]. Серіал вийшов на екрани 19 листопада 2021 року, отримавши змішані відгуки[64]. 9 грудня 2021 року було оголошено, що він не буде продовжений на другий сезон, аNetflix повністю скасував його[65].
ВідеограCowboy Bebop[en], розроблена та видана компанієюBandai[en][66], була випущена в Японії дляPlayStation One 14 травня 1998 року[67]. Відеогра дляPlayStation 2,Cowboy Bebop: Tsuioku no Serenade[en], вийшла в Японії 25 серпня 2005 року[68], а її англомовна версія була запланована до випуску в Північній Америці. Однак у січні 2007 року на сайтіIGN повідомили, що реліз, ймовірно, було скасовано, припускаючи, що він не пережив злиття Bandai зNamco вBandai Namco Entertainment[69].
Cowboy Bebop отримав цілковите схвалення, починаючи з моменту його першого показу. Ще у 1998 році японський критик Кіт Рі відзначив серіал як такий, що вирізняється з-поміж інших «пересічних» аніме-серіалів сезону, високо оцінивши його загальну постановку і виділивши музику Канно як «довгоочікувану заміну солодкихJ-pop мелодій більшості аніме». Рі також відзначив японський «зірковий склад» проекту[28], який його колега Марк Л. Джонсон описав як «ветеранський голосовий талант», що демонструє кращі результати, ніж їхні американські колеги «вище середнього рівня»[70]. У 1999 році австралійський журналHyper[en] оцінив це аніме на 9,5 балів з 10[71].
Майк Крендол зAnime News Network поставив серіалу оцінку «А+» за дубльовану версію та «А» за субтитровану версію. Він охарактеризував серіал як «один з найпопулярніших та найшанованіших аніме в історії», додавши, що це «унікальне телевізійне шоу, яке майстерно виходить за межі всіх жанрів». Крендол назвав героїв серіалу «одними з наймиліших персонажів, які коли-небудь з'являлись в аніме», а також високо оцінив озвучення, особливо «бездоганну англійську гру акторів». Він також похвалив анімацію «кінематографічної якості», «витончений» сценарій та «неймовірний» музичний супровід серіалу. Крендол назвавCowboy Bebop «знаковим» аніме, «яке пам'ятатимуть ще довго після того, як багато інших будуть забуті», а також «одним із найкращих аніме за всю історію»[72]. Крім того, Майкл Тул зAnime News Network назвавCowboy Bebop одним з найважливіших аніме 1990-х років[73].
T.H.E.M. Anime Reviews поставив серіалу оцінку 5 з 5 зірок, а рецензент Крістіна Карпентер вважає його «одним із найкращих [аніме]» і називає його шедевром, який «змушує соромитися більшості аніме… та Голлівуду». Вона описала його як «дуже стильний, чудово зроблений серіал, який заслуговує на значно більшу увагу, ніж отримує». Карпентер похвалила анімацію як «рідкість і диво, яке варто побачити», і що вона «просто чудова», а сюжет і персонажі мають «витонченість і тонкість, які є практично єдиними у своєму роді». Вона також похвалила саундтрек і назвала вступну тему одним з найкращих вступних творів, які вона коли-небудь чула. Карпентер сказала, щоBebop є «обов'язковим для будь-якого серйозного колекціонера японської анімації»[74].
У березні 2009 року друковане та інтернет-виданняThe A.V. Club агентстваThe Onion назвалоCowboy Bebop «по праву величним хітом» та написало, що серіал може виступати вхідною точкою до розуміння аніме в цілому[75].
У своїй статті «Блюз астероїдів: Тривала спадщина Ковбоя Бібопа» (англ.Asteroid Blues: The Lasting Legacy of Cowboy Bebop), оглядач зThe Atlantic Алекс Зюскінд стверджує: «На паперіCowboy Bebop, легендарний культовий аніме-серіал від Сін'ітіро Ватанабе, читається як щось, щоДжон Вейн,Елмор Леонард таФіліп Дік придумали під час дикої нічної п'янки з віскі». Далі він пише: «Реакція критиків і шанувальників, можливо, звучала гіперболізовано — слово „шедевр“ було розкидане дуже часто, — але похвала була виправданою. Режисер Ватанабе, який вперше виступив як самостійний режисер, створив чудову історію про мораль, романтику та насильство — похмурий погляд на життя злочинців, знятий як незалежний фільм»[76].
У січні 2015 року телевізійний сценарист Кайл Міллс зDVD Talk[en] дав серіалу п'ять зірок у підсумку своєї рецензії. Він заявив: «Незалежно від того, чи це телебачення, чи кіно, чи анімація,Cowboy Bebop — це просто один з найкращих прикладів розповіді історій, коли-небудь створених». У своїй рецензії він описує фінал як «один з найкращих в історії телебачення», називаючи його «широко шанованим», який «все ще викликає розмови фанатів, резонуючи з глядачами 15 років по тому». На завершення він пише: «Cowboy Bebop закінчується з розмахом»[77].
У своїй рецензії на серіал 2018 року критик з журналуPaste Джон Махер написав: «Це схоже наmagnum opus, створений на вершині довгої кар'єри, попри те, що це, майже неймовірно, перший серіал Ватанабе як режисера. Це шедевр, який по праву має стояти серед найкращих телевізійних творів усіх часів». Серіал також посів перше місце у списку «50 найкращих аніме-серіалів усіх часів» за версією видання[78].
На агрегаторі рецензійRotten Tomatoes серіал має рейтинг схвалення 100 % на основі 23 рецензій із середньою оцінкою 8/10. Критичний консенсус на сайті звучить так: «Поєднуючи в собі запаморочливий набір жанрів і відсилань,Cowboy Bebop — це класика аніме на телебаченні, яку обов'язково потрібно подивитися»[79].
На церемонії нагородженняAnime Grand Prix[en] 1999 року серіал здобув два перших місця: Спайк Шпігель був визнаний найкращим чоловічим персонажем, а Хаяшібара Меґумі — найкращою акторкою озвучення за роль Фей Валентайн.Cowboy Bebop також отримав нагороди в інших категоріях: сам серіал був визнаний другим найкращим аніме-серіалом, Фей Валентайн і Ед були визнані п'ятим і дев'ятим найкращими жіночими персонажами відповідно,Tank! таThe Real Folk Blues були визнані третьою і п'ятнадцятою найкращими піснями відповідно, а «Балада падших ангелів», «Вустами дитини», «Заглушуючи з Едвард» і «Міш-Маш Блюз» були визнані другим, восьмим, вісімнадцятим і двадцятим найкращими епізодами відповідно[80].
У 2000 році на церемонії нагородженняAnime Grand PrixCowboy Bebop знову здобув ті ж самі два перших місця: найкращий чоловічий персонаж — Спайк Шпігель та найкращий актор озвучення — Меґумі Хаяшібара. Інші нагороди, які отримав серіал: другий найкращий аніме-серіал, шостий найкращий жіночий персонаж — Фей Валентайн, сьома та дванадцята найкращі пісні —Tank! таBlue відповідно, третій та сімнадцятий найкращі епізоди — «Справжній фольк-блюз (Частина 2)» та «Невезуча жінка» відповідно[81]. На церемоніїSeiun Award 2000 рокуCowboy Bebop отримав нагороду як найкраще медіа року[82].
Опитування 2004 року в американському виданні журналуNewtype попросило читачів проголосувати за «25 найкращих аніме всіх часів».Cowboy Bebop посів друге місце в списку післяЄвангеліона[83]. Того ж року журналCinefantastique включив це аніме до переліку «10 найважливіших анімацій», назвавши серіал «чудовим поєднаннямнуар-стилю, культурної інклюзивності та музики»[84]. У 2007 році американський аніме-журналAnime Insider[en] склав список «50 найкращих аніме за всю історію», склавши його за оцінками завсідників індустрії та співробітників журналу, і назвавCowboy Bebop аніме № 1 усіх часів та народів[85]. У 2012 роціMadman Entertainment зібрали голоси шанувальників в інтернеті щодо «20 найкращих аніме відMadman» і поставилиCowboy Bebop на сьоме місце[86].
Cowboy Bebop був представлений у кількох списках, опублікованихIGN. У 2006 році саундтрек серіалу посів перше місце у списку «Десятка найкращих тем і саундтреків до аніме всіх часів», а про сам серіал відгукнулися як про «одне з найкращих аніме за всю історію і, безумовно, найкраще, коли справа доходить до музики»[87]. У списку «100 найкращих анімаційних телесеріалів» 2009 року серіал, названий «дуже оригінальним і, можливо, одним з найкращих аніме», посів чотирнадцяте місце, що зробило його другим у рейтингу аніме зі списку після Євангеліона[88]. Спайк Шпігель посів четверте місце у статті «25 найкращих аніме-персонажів усіх часів»[89].IGN Movies також включивCowboy Bebop до списку «10 екранізацій мультиплікацій, які ми хотіли б побачити»[90]. У 2011 роціBebop посів 29-те місце у списку «50 найкращих науково-фантастичних телесеріалів», знову ставши другим за рейтингом аніме у списку після Євангеліона[91].
Серіал є предметом вивчення з моменту його випуску, причому основна увага приділяється його стилю та поєднанню жанрів. Мігель Дуглас, описуючи стиль серіалу у своїй рецензії, писав, що «серіал виразно утвердився поза межами традиційної японської анімації та натомість вирішив торувати свій власний шлях. Маючи місце в царинінаукової фантастики, серіал мудро пропонує світ, який здається цілком реалістичним з огляду на наше сьогодення. Вільний від багатьох елементів, які супроводжують наукову фантастику загалом — чи то космічні прибульці, чи то гігантські роботи, чи то лазерні гармати — серіал присвячує себе представленню світу, який дуже схожий на наш власний, хоча й демонструє певні технологічні досягнення»[92]. Деріл Сурат з видавництваOtaku USA[en] стверджує, що це «той рідкісний вид наукової фантастики, який є „доступним“. На відміну від багатьох інших аніме, від глядачів не вимагалося знання японської культури — імена персонажів, знаки тощо були переважно англійською мовою — або перегляду інших аніме-серіалів до цього»[93]. Мішель Онлі Піркл у своїй книзі «Науково-фантастичне кіно, телебачення та адаптація: По той бік екранів» (англ.Science Fiction Film, Television, and Adaptation: Across the Screens) зазначає, що «Cowboy Bebop по-новому дивиться на жанр, не створюючи унікальних образів і звуків, а „вільно“ граючи, „реміксуючи“ або адаптуючи образи та звуки інших знайомих жанрів у динамічний спосіб»[94]:с. 164. Роберт Бейджент, автор статті дляGraduate Journal of Asia-Pacific Studies, вважає, що привабливість серіалу, ймовірно, пов'язана з його тяжінням до наслідування західної художньої культури[95].
Один із головних аніматорів серіалуОкамура Тенсай[en] у 2007 році створив власне анімеDarker than Black. Окамура використав свій досвід роботи надCowboy Bebop для написання сценарію доDarker than Black, що призвело до історій, які складаються з двох епізодів, схожих на японські драми[96].
Американський кінорежисер, сценарист і продюсерРаян Джонсон назвавCowboy Bebop візуальним джерелом впливу на свої фільми, зокрема«Цеглина»[97]. Автор роману«Гра Ендера»Орсон Скотт Кард також високо оцінив серіал. Він стверджує, що серіал «кращий за більшість науково-фантастичних фільмів». Далі він каже, що «знайшов цей серіал блискучим, особливо мене вразило поєднання сильної історії, заснованої на стосунках, похмурого візуального стилю, який ніколи не старіє, і справді розумних діалогів»[76][98].
У травні 2020 року композитор Ліберман Мейсон таFunimation випустили благодійний синглThe Real Folk Blues, щоб зібрати кошти на боротьбу зCOVID-19[99][100]. У записі треку взяли участь різні музиканти, зокремаКанно Йоко разом зThe Seatbelts,Ямане Май[en] таShihori, а також актори англійського озвучення серіалуСтів Блюм[en] таБо Біллінгслі[en]. Сингл став доступний у вигляді відео наYouTube[101], у вигляді потокового відтворення/завантаження для покупки наBandcamp[102], а також був випущений лімітованим тиражем на вінілі з реміксом[103].
Сабреддіт (англ.) | |
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
