Рекомендації щодо національних доменів верхнього рівня викладені уRFC 1032 від листопада 1987 року, соціальній таRFC 2240. Зокрема, вRFC 1032 вказується, що «країни, які прагнуть зареєструвати домен верхнього рівня, повинні називати його за двохбуквеним кодом країни відповідно до списку міжнародного стандартуISO 3166. Запити країн щодо використання трибуквеної форми коду країни, яка вказана в ISO 3166, буде розглянуто у випадках, коли потрібно уникнути можливих конфліктів і непорозумінь». Насправді є кілька винятків з цього правила — існують домени, що не збігаються з кодом ISO 3166, наприклад, домени для територій, котрі належать якійсь державі.
Реєстрація національних доменів верхнього рівня пов'язана з певними проблемами, найчастіше — із визнанням країни на міжнародній арені. Позиція, зайнята організацієюICANN, полягає у тому, щоб відсилати охочих отримати домен верхнього рівня для держави по класифікатору ISO 3166, позиція відповідного комітету ISO — складати список цих кодів, переважно спираючись на список держав і залежних територій, що створюється статистичним комітетом ООН. Отже стандартний шлях отримання домену верхнього рівня для створення нової чи невизнаної держави нині має починатися з переговорів зООН, а самаICANN зняла з себе відповідальність за з'ясування того, чи є кандидат отримання домену верхнього рівня справжньою державою чи ні.
Дещо особливий (хоч і неформальний) статус мають домени, чиї абревіатури співзвучні з тими чи іншими англомовними скороченнями. Наприклад, доменТувалу.tv широко використовують як ненаціональний домен верхнього рівнятелебачення, домен.fm — для радіо, домен.md — для медичних структур, а домен.la — для організацій, зареєстрованих уЛос-Анджелесі.
