У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:
C.
C («це») — третя літералатинського алфавіту, використовується практично у всіх алфавітах на латинській основі.
Походить через етруське посередництво від грецької літери Γ, γ (гамма), яка в свою чергу, сходить до букви
(гімель)фінікійського алфавіту. Оскільки в етруській мовіпроривні приголосні не розрізнялися за ознакою дзвінкість-глухість, в її абетці грецька гамма використовувалася для передачі звука/k/. Мавши вже в західному варіанті грецького алфавіту і ранній форміетруської абетки накреслення
, у класичному етруському алфавіті вона набуває накреслення
. У латинській мові, де розрізняються дзвінкі і глухі приголосні, запозичена в етрусківC первісно передавала як звук /k/, так і/ɡ/. Окрім неї, для передачі цих звуків вживалися літериQ іK, а їхній правопис визначався накресленням наступної голосної: перед округлими літерами писаласяQ, передA —K, перед рештою —C[1]. У III ст. до н. е. для розрізнення на письмі фонем /k/ і /ɡ/ була впроваджена літераG — графічний варіантC. Вжиток літериQ обмежується, аK вилучається з алфавіту, отже,C починає передавати /k/ майже у всіх випадках. У класичному і посткласичному періодах латинської мови відповідником гамми вже вважаєтьсяG, тоді якC відповідає буквікаппа: на це вказує латинізований запис грецьких слів (грец.ΚΑΔΜΟΣ, ΚΥΡΟΣ, ΦΩΚΙΣ —лат.cadmvs, cyrvs, phocis). Тотожна за накресленням кириличнаС походить від місяцеподібного накреслення грецької літери Σ, σ (сигма).
У класичній латиніC читалася як/k/ у будь-яких положеннях. Ународній латині перед голосними переднього ряду (/e/, /i/) її вимова змінилася (явищепалаталізації), в різних діалектах зміни були неоднаковими. У говорах Італії іДалмації звук /k/ перед /e/, /i/ перейшов у глухий заясенний африкат/tʃ/, у Франції іІберійському півострові — в глухий ясенний африкат/ts/. Графіка слів з палаталізованим /k/ залишилася незмінною, томуC став читатися по-різному передE,I,Y і рештою голосних. Для розрізнення палаталізованого і непалаталізованого звука перед голосними переднього ряду стали вживати різні літери:K — для /k/,C — для /ts/. Така система використовувалася, зокрема, внормандській мові, а післянормандського завоювання Англії вона впроваджується і в англійській. Зміни зачепили правопис багатьохдавньоанглійських слів: у той час якcandel, clif, corn, crop, cú залишилися в старому написанні,Cent, cæ´ᵹ (cé´ᵹ), cyng, brece, séoce змінили його наKent, keȝ, kyng, breke, seoke. Давньоанглійськеcniht стало писатися якkniht (сучасний правописknight),þic — якthik чиthikk (сучасний правописthick). Давньоанглійський диграфcw був замінений французькимqu: давньоанглійські словаcwén іcwic сталисередньоанглійськимиquen іquik (сучасний правописqueen іquick відповідно). В англійській мові звук /k/ палаталізувався перед голосними переднього ряду як /tʃ/. Угалльських діалектах народної латини, що лягли в основудавньофранцузької, /k/ перед голосними переднього ряду перейшов у /ts/, а перед /a/ — в /tʃ/; для передачі його узвичаїли диграфch (нар.-лат.campum >champ). Під нормандським впливом подібне позначення проникає і в англійську: Геттонське Євангеліє (близько 1160 р.) передає староанглійськіcild, rice, mycel якchild, chyld, riche, mychel. Замість ранішогоc вживаютьсяk,qu,ch, аc тепер використовується для передачі /ts/ в численних запозиченнях зі старофранцузької (processiun, emperice, grace) і на місці ранішого диграфаts в питомо англійських словах (сер.-англ.milce, blecien < дав.-англ.miltse, bletsien). Ближче до кінця XIII століття й у французькій, і в англійській африкат /ts/ зазнає деафрикатизації і переходить у глухий ясенний фрикативний сибілянт/s/, отже, відтодіc передає /s/ перед голосними переднього ряду як на місці давнього /ts/ в словах романського походження (lance, cent), так і на місці етимологічного /s/ з метою уникнути омонімії (ace, mice, once, pence, defence). У французькій мові деафрикатизується /tʃ/, перейшовши в глухий заясенний фрикативний/ʃ/, в англійській він зберігає свою вимову.
- Англійська
В англійському правописіc (МФА: [si:], «сі») передає звук /s/ перед літерами для голоснихe (у тому числі й перед латинськими за походженням диграфамиae таoe і відповідними лігатурамиæ таœ),i таy, і звук/k/ перед всіма іншими літерами чи наприкінці слова. Існують кілька винятків:soccer,Celt. Окрім того,c у сполученніci звучить як /ʃ/:delicious,appreciate. У словіocean і його похіднихc також читається як /ʃ/.
Диграфch у більшості випадків передає звук/tʃ/, але може також і позначати /k/ (переважно в словах давньогрецького походження) чи /ʃ/ (переважно в словах французького походження). У деяких англійських діалектах диграф може передавати/x/ (наприклад, у словіloch), у той час як інші мовці вимовляють його як /k/. Триграфtch завжди читається /tʃ/.
Диграфck часто використовується для передачі /k/ після коротких голосних.
- Романські мови
У більшостіроманських мов особливості читанняc близькі до англійських. У французький, португальській і більшості діалектівіспанської передe,i таy вона читається як /s/, у решті випадків — як /k/. В іспанській мові центральної і північної Іспанії замість /s/ у цій позиції вимовляють/θ/. Віталійській ірумунській мовахc передe,i таy читається як[t͡ʃ].
- Германські мови
У німецькійc передe таi читається як /t͡s/, у решті випадків — /k/. У норвезькій, данській, шведській інідерландській мовах читання літериc аналогічно її читанню в більшості романських і в англійській. В абетці сучасноїісландської мовиc відсутня.
- Інші мови
У багатьох мовах, що використовують латинську абетку (балтійські, частинаслов'янських,албанська,угорська, деякісаамські,есперанто,ідо,інтерлінгва, мови аборигенів Північної Америки) літераc використовується для позначення звука /t͡s/. Упіньїні ця літера передає придиховий варіант цього звука /t͡sʰ/.
У писемностях інших мов на латинській основі літераc може передавати інші звуки. Уцентральноаляскинській юпікській,індонезійській,малайській, багатьох африканських (хауса,фульфульде,манден) вона позначає /t͡ʃ/. Вазербайджанській,кримськотатарській,північно-курдській ітурецькій вона передає його дзвінкий варіант/d͡ʒ/. У мовіябем і схожих з ним мовах, таких якбукава,c позначаєгортанну змичку /ʔ/. У мовахкоса тазулу вона використовується для позначення ляскаючого /ǀ/. У деяких інших африканських мовах, таких якберберські,c передає /ʃ/. Уфіджійській вона позначає/ð/, усомалійській —/ʕ/.
Латинськаc також використовується для латиничної транслітерації кириличноїц (поряд з диграфомts).
Літераc вживається також у диграфах та складніших буквосполученнях (наприклад,нім.sch, tsch і т. ін.), або з діакритичними знаками.
Найстародавніший і найрозповсюдженіший —ch, що застосовувався ще римлянами для передачі грецької літерихі (Χ, χ). У цьому ж фонетичному значенні/x/ він вживається в німецькій, чеській, словацькій і польській мовах. В англійській він передає /t͡ʃ/ (іноді /k/ чи /ʃ/), у французькій — /ʃ/ (іноді /k/), в іспанській — /t͡ʃ/, у португальській, італійській і румунській — /k/.
Диграфck використовується в деяких германських мовах (англійській, німецькій, шведській) для передачі /k/ після коротких голосних. Інші германські мови, такі як норвезька і нідерландська, використовують у тому ж значенні сполученняkk.
Диграфcz у польській передає звук /t͡ʃ/, а в угорській для цього використовується сполученняcs.
Диграфsc передає /ʃ/ удавньоанглійській, італійській, і деяких споріднених з італійською мовах (тільки перед голосними переднього ряду, в решті випадків він читається як /sk/).
Триграфsch позначає в німецькій мові /ʃ/,тетраграфtsch — /t͡ʃ/.
Триграфtch у французькій використовується для передачі /t͡ʃ/.
Варіант літери з гачекомč використовується для передачі звука /t͡ʃ/ у чеській, словацькій, словенській і хорватській мовах, у сербськійгаєвиці. У мальтійській мові для цього використовується варіант з крапкоюċ, в азербайджанській і турецькій —ç, в есперанто — варіант з циркумфлексомĉ. Варіант з акутомć використовується в хорватській абетці та сербській гаєвиці для передачі звука[t͡ɕ] (відповідає кириличномућ).
У МФА таX-SAMPA символc передаєглухий твердопіднебінний проривний звук. Велика літераC в X-SAMPA використовується для передачіглухого твердопіднебінного фрикативного.
ВЮнікоді прописна C має код U+0043, а мала c — U+0063.
КодASCII для великої C — 67, для малої c — 99; або удвійковій системі 01000011 та 01100011, відповідно.
КодEBCDIC для великої C — 195, для малої c — 131.
NCR кодHTML таXML — «C» та «c» для великої та малої літер відповідно.
