Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Bechtel

Неперевірена версія(що робити?)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Статус версії сторінки

Сторінка не перевірена

Немаєперевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її щене перевіряли на відповідність правилам проєкту.
Bechtel
Галузь промисловостіінженерія і будівництво[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата створення / заснування1906 Редагувати інформацію у Вікіданих
Логотип
Названо на честьWarren A. Bechteld Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗасновникWarren A. Bechteld Редагувати інформацію у Вікіданих
Виконавчий директорBrendan Bechteld Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрезидентBrendan Bechteld Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Організаційно-правова формаприватна компанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Загальна виручка2 000 000 000 $ (2018)[1]
Дочірня організаціяBechtel Jacobsd і Marinshipd Редагувати інформацію у Вікіданих
Розташування штаб-квартириРестон Редагувати інформацію у Вікіданих
Кількість працівників44 000 осіб Редагувати інформацію у Вікіданих
Описано за адресоюfundinguniverse.com/company-histories/bechtel-group-inc-history/
gem.wiki/Bechtel%20Group,%20Inc. Редагувати інформацію у Вікіданих
Кількість підписників у соціальних мережах48 053 і 8920 ± 9[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційний сайт(англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих

Корпорація«Бектел» (англ.Bechtel Corporation) — найбільша інженерна і будівельна компанія в США, 9-та найбільша приватна компанія в США. Штаб-квартира компанії розташована вСан-Франциско. У «Бектел» у 2006 році працювало понад 40 000 чоловік на об'єктах більш ніж в 50 країнах. Дохід за 2006 рік склав $ 20 млрд.

На даний момент компанію очолює Райлі Бектел, онук засновника компанії.

Історія

[ред. |ред. код]

Компанія веде свою історію від 1898, коли її засновник — фермер Уоррен А. Бектел перебрався зі своїм стадом мулів зКанзасу вОклахому на будівництво залізниць.[3][4] В 1904 році, він почав працювати начальником на Західній Тихоокеанській залізниці[5]. У 1906 році він виграв свій перший субпідряд на будівництво частини ділянки Оровілль-Окленд Західно-Тихоокеанської залізниці.[6] Бектел завершив роботу над рядом залізничних контрактів на початку 1900-х років, кульмінацією яких стало розширення Північно-Західної Тихоокеанської залізниці, завершене в 1914 році.[7] У 1919 р Уоррен А. Бектел взяв субпідряд на будівництво шосе Klamath River Highway — перший будівельний підряд поза залізничним будівництвом. Компанія почала будувати дороги, мости та шосе по всьому заходу США. Компанія працювала над своїми першимигідроелектростанціями в 1920-х роках для Pacific Gas and Electric Company вКаліфорнії.[8][9][10]

У 1925 році компанія «Бектел» була зареєстрована. До цього часу Уоррен А. Бектел став одним з провідних будівельних підрядників на Заході США.[11][12]

У січні 1931 року Бектел приєднався до інших підрядних організацій на заході, щоб сформувати Six Companies, Inc. — консорціум, створений для участі у тендері на контракт відуряду США на будівництвогреблі Гувера.[13][14]

Уоррен Бектел несподівано помер у 1933 році, перебуваючи уМоскві у справах. Його наступником став його син Стівен Бектел-старший, який став одночасно главою компанії і виконавчим директором проекту греблі Гувера. Під його керівництвом греблю було закінчено в 1935 році. У той час цей проект був найбільшим в історії США і першим мегапроектом Bechtel.[15][16][17]

Під час Другої світової війни Морська комісія США запропонувала компанії подати заявку на отримання контракту на будівництво половини з 60 вантажних суден. Компанія не мала попереднього досвіду в суднобудуванні, але подавала заявки на всі 60 кораблів.[18][19] У період з 1941 по 1945 рік військові суднобудівні заводи від Бектель, включаючи Marinship і Calship, побудували 560 суден. У цей період компанія Bechtel також працювала над трубопроводом під назвою Canol відЮкону доАляски дляВійськового міністерства США.[20] Під керівництвом Стівена Бехтеля-старшого компанія диверсифікувала свої проекти та розширила свою діяльність на інші країни. Компанія також зосередилася на проектах «під ключ» — концепції, вперше розробленої Стівеном Бехтелем-старшим, в рамках якої компанія здійснювала проект від планування і проектування до будівництва.[21][22][23]

Компанія продовжувала розширюватися у глобальному масштабі протягом 1940-х років, особливо на Близькому Сході.[24][25]

Діяльність

[ред. |ред. код]

Першою роботою Бектел за межами США було будівництво трубопроводу Mene Grande уВенесуелі в 1940 році.

У 1947 році Бектел розпочав будівництво найдовшого в світі нафтопроводу —Трансаравійського нафтогону, який розпочався вСаудівській Аравії, пролягав черезЙорданію таСирію і закінчувався вЛівані.[26][27][28]

У 1949 році компанія Бектел почала працювати з ядерною енергетикою після того, як отримала контракт на будівництво експериментального реактора вАйдахо. Пізніше компанія побудувала першу в США комерційнуатомну електростанцію, яка фінансувалась з приватних джерел, Дрезденську генеруючу станцію для Співдружності Едісон вІллінойсі в 1957 році.[29][30][31] Інші великі проекти 1950-х років включали Трансгірний трубопровід в 1952 році, нафтопровід вКанаді і попереднє дослідження дляЛа-Маншу в 1959 році.[32][33][34] Також Бектел розпочав інженерні роботи над системою швидкого транзиту затоки Бей (BART) у 1959 році.[35][36]

У 1994 році Бектел розпочала роботу над основною програмою розвитку аеропортівГонконгу вартістю 20 мільярдів доларів США, яка була найбільшим будівельним проектом на той момент і включала будівництво нового аеропорту та дев'яти інших інфраструктурних проектів.[37][38] Інші великі проекти компанії протягом 1990-х років включали системуафінського метрополітену,[39]Атлантік ЗПГ вТринідаді,[40]автомагістраль A1 уХорватії,[41] подовження ювілейної лініїлондонського метрополітену, електростанцію Кесон наФіліппінах[42] та завод напівпровідників вКитаї.[43][44][45]

Інші великі проекти в кінці 2000-х років включалиТакомський міст в штатіВашингтон, розширення нафтопереробного заводу Jamnagar вІндії, заводЕкваторіальна Гвінея ЗПГ і електростанцію Oak Creek вВісконсині.[46]

Наш час

[ред. |ред. код]

Протягом декількох років Бектел володіла і управляла електростанціями, нафтопереробними заводами, системами водопостачання та аеропортами в декількох країнах, включаючи Сполучені Штати, Туреччину та Велику Британію. Тривале залучення Бектел в діяльність, пов'язану з нафтою, електроенергетикою, водою зробило компанію метою зростаючої критики з бокуантиглобалістів та екологічних рухів.

У 1997—1999 роках фахівці фірми займалися демонтажем шахтних ракетних комплексів вУкраїні в тому числі позицій УР-100Н (15А30) (SS-19 Stiletto) уХмельницькій області.

У квітні 2013 року, компанія оголосила про приєднання до проекту Planetary Resources, метою якого є розробка корисних копалин на космічних астероїдах. Бектел буде виступати як партнер та інвестор Planetary.

Посилання

[ред. |ред. код]
  1. SIPRI Arms Industry DatabaseСтокгольмський інститут дослідження проблем миру.
  2. YouTube Application Programming Interface
  3. Donald E. Wolf (2010).Big Dams and Other Dreams: The Six Companies Story. University of Oklahoma Press.ISBN 978-0806141626. Архіворигіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 11 квітня 2014.
  4. Michael Hiltzik (2011).Colossus: The Turbulent, Thrilling Saga of the Building of Hoover Dam. Free Press.ISBN 978-1416532170. Архіворигіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 14 квітня 2014.
  5. Donald E. Wolf (2010).Big Dams and Other Dreams: The Six Companies Story. University of Oklahoma Press.ISBN 978-0806141626. Архіворигіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 11 квітня 2014.
  6. Donald E. Wolf (2010).Big Dams and Other Dreams: The Six Companies Story. University of Oklahoma Press.ISBN 978-0806141626. Архіворигіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 11 квітня 2014.
  7. Donald E. Wolf (2010).Big Dams and Other Dreams: The Six Companies Story. University of Oklahoma Press.ISBN 978-0806141626. Архіворигіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 11 квітня 2014.
  8. Reinhardt Krause (14 вересня 2004).He Built It -- And They Came; Be Diligent: Bechtel's hard work powered his drive to build the frontier.Investor's Business Daily. Архіворигіналу за 14 липня 2019. Процитовано 15 квітня 2014.
  9. Robert Wright (3 жовтня 1973).Company, 75, Still Is Family-Owned; Director of Companies Corporate Profile: Family-Owned Bechtel Is a World Builder at the Age of 75 Steamshovel Pioneer.The New York Times. Архіворигіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 14 квітня 2014.
  10. Jason Henderson (2011).Chapter 45: Bechtel: The Global Corporation. У Stanley D. Brunn (ред.).Engineering Earth: The Impacts of Megaengineering Projects. Springer. с. 783—801.ISBN 978-9048199198. Архіворигіналу за 11 червня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  11. Donald E. Wolf (2010).Big Dams and Other Dreams: The Six Companies Story. University of Oklahoma Press.ISBN 978-0806141626. Архіворигіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 11 квітня 2014.
  12. Julie Pitta (1 серпня 2003).Building a new world: Behind the scenes with Bechtel.World Trade. Архіворигіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 14 квітня 2014.
  13. Michael Hiltzik (2011).Colossus: The Turbulent, Thrilling Saga of the Building of Hoover Dam. Free Press.ISBN 978-1416532170. Архіворигіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 14 квітня 2014.
  14. Reinhardt Krause (14 вересня 2004).He Built It -- And They Came; Be Diligent: Bechtel's hard work powered his drive to build the frontier.Investor's Business Daily. Архіворигіналу за 14 липня 2019. Процитовано 15 квітня 2014.
  15. Robert Wright (3 жовтня 1973).Company, 75, Still Is Family-Owned; Director of Companies Corporate Profile: Family-Owned Bechtel Is a World Builder at the Age of 75 Steamshovel Pioneer.The New York Times. Архіворигіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 14 квітня 2014.
  16. George J. Church (7 грудня 1998).Stephen Bechtel: Global Builder.Time. Архіворигіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 15 квітня 2014.
  17. Seth Lubove (31 травня 1999).Modern pharaohs.Forbes. Архіворигіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 15 квітня 2014.[Архівовано 2014-10-06 уWayback Machine.]
  18. George J. Church (7 грудня 1998).Stephen Bechtel: Global Builder.Time. Архіворигіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 15 квітня 2014.
  19. David R. Baker (4 травня 2003).Bechtel's roots in Mideast / Lucrative projects date back to WWII.San Francisco Chronicle. Архіворигіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 15 квітня 2014.
  20. Andrew Pollack (15 березня 1989).Stephen D. Bechtel Is Dead at 88; Led Major Construction Concern.The New York Times. Архіворигіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 15 квітня 2014.
  21. George J. Church (7 грудня 1998).Stephen Bechtel: Global Builder.Time. Архіворигіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 15 квітня 2014.
  22. Andrew Pollack (15 березня 1989).Stephen D. Bechtel Is Dead at 88; Led Major Construction Concern.The New York Times. Архіворигіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 15 квітня 2014.
  23. Bechtel Corp., Industry Partnership Award.Mining Engineering. 1 листопада 1998. Архіворигіналу за 11 червня 2014. Процитовано 14 квітня 2014.[Архівовано 2014-06-11 уWayback Machine.]
  24. Julie Pitta (1 серпня 2003).Building a new world: Behind the scenes with Bechtel.World Trade. Архіворигіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 14 квітня 2014.
  25. David R. Baker (4 травня 2003).Bechtel's roots in Mideast / Lucrative projects date back to WWII.San Francisco Chronicle. Архіворигіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 15 квітня 2014.
  26. George J. Church (7 грудня 1998).Stephen Bechtel: Global Builder.Time. Архіворигіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 15 квітня 2014.
  27. David R. Baker (4 травня 2003).Bechtel's roots in Mideast / Lucrative projects date back to WWII.San Francisco Chronicle. Архіворигіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 15 квітня 2014.
  28. M. S. Vassiliou (2009).The A to Z of the Petroleum Industry.Scarecrow Press.ISBN 9780810870666. Архіворигіналу за 1 березня 2021. Процитовано 21 серпня 2014.
  29. Jason Henderson (2011).Chapter 45: Bechtel: The Global Corporation. У Stanley D. Brunn (ред.).Engineering Earth: The Impacts of Megaengineering Projects. Springer. с. 783—801.ISBN 978-9048199198. Архіворигіналу за 11 червня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  30. Paul Menser (4 червня 1999).Bechtel, New Contractor at Idaho Lab, Has Strong Ties to Nuclear Industry.Knight Ridder. Архіворигіналу за 23 березня 2015. Процитовано 14 квітня 2014.[Архівовано 2015-03-23 уWayback Machine.]
  31. Neill Wilson; Frank Taylor (1957).The Earth Changers.Doubleday. с. 290.
  32. Jason Henderson (2011).Chapter 45: Bechtel: The Global Corporation. У Stanley D. Brunn (ред.).Engineering Earth: The Impacts of Megaengineering Projects. Springer. с. 783—801.ISBN 978-9048199198. Архіворигіналу за 11 червня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  33. Andrew Pollack (15 березня 1989).Stephen D. Bechtel Is Dead at 88; Led Major Construction Concern.The New York Times. Архіворигіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 15 квітня 2014.
  34. Alexander L. Taylor III (12 липня 1982).The Master Builders from Bechtel.Time. Архіворигіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 14 квітня 2014.
  35. Jason Henderson (2011).Chapter 45: Bechtel: The Global Corporation. У Stanley D. Brunn (ред.).Engineering Earth: The Impacts of Megaengineering Projects. Springer. с. 783—801.ISBN 978-9048199198. Архіворигіналу за 11 червня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  36. Seth Lubove (31 травня 1999).Modern pharaohs.Forbes. Архіворигіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 15 квітня 2014.[Архівовано 2014-10-06 уWayback Machine.]
  37. Maggie Farley (2 грудня 1994).Asia : Hong Kong's New Airport Finally Gets Off Ground.Los Angeles Times. Архіворигіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 9 вересня 2014.
  38. Peter G Rowe (2011).Emergent Architectural Territories in East Asian Cities.Walter de Gruyter. с. 84.ISBN 978-3034610599. Архіворигіналу за 1 березня 2021. Процитовано 9 вересня 2014.
  39. George J. Church (7 грудня 1998).Stephen Bechtel: Global Builder.Time. Архіворигіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 15 квітня 2014.
  40. Angus Hindley (20 березня 1998).Continuity and change at the family firm.MEED. Архіворигіналу за 14 липня 2019. Процитовано 5 вересня 2014.[Архівовано 2019-07-14 уWayback Machine.]
  41. John J. Kosowatz (26 серпня 2002).Croatia Tries to Unlock Economy With Multibillion-Dollar Motorway.Engineering News-Record. Архіворигіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 21 серпня 2014.
  42. Quezon power plant soon to be operational.The Philippine Star. 14 січня 2000. Архіворигіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 21 серпня 2014.
  43. Randolph E. Schmid (1 червня 1998).Massive public works projects featured at new exhibit.Associated Press. Архіворигіналу за 23 березня 2015. Процитовано 14 квітня 2014.[Архівовано 2015-03-23 уWayback Machine.]
  44. Richard Anderson (26 квітня 2011).The private companies that drive the global economy.BBC. Архіворигіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 14 квітня 2014.
  45. Bechtel completes phase 1 of Dulles Corridor Metrorail Project.Railway-Technology. 28 квітня 2014. Архіворигіналу за 6 серпня 2014. Процитовано 21 серпня 2014.[неавторитетне джерело]
  46. Angela Neville, JD (1 жовтня 2010).Top Plant: Oak Creek Power Plant, Elm Road Units 1 and 2, Milwaukee and Racine Counties, Wisconsin.Power Magazine. Архіворигіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 21 серпня 2014.
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/wiki/Bechtel
Категорії:
Приховані категорії:

[8]ページ先頭

©2009-2025 Movatter.jp