Avanti

Avanti Automotive Corporation
Тип	автомобілебудівна компанія
Галузь	Автомобілебудування
Доля	1982 - компанію купує Стівен Блейк 1985 - компанію купує Майкл Келлі 1999 - компанію купує Джон Сітон
Попередник(и)	Studebaker Avanti
Засновано	1 липня 1964
Засновник(и)	Натан Альтман Арнольд Альтман Лео Ньюман
Закриття (ліквідація)	2007
Причина закриття	Банкрутство
Штаб-квартира	Янгстаун, штатОгайо,США
Попередні назви	Avanti Motor Corporation The New Avanti Motor Corporation
Ключові особи	Стівен Блейк Герб Адамс Майкл Келлі Джон Кафаро Джон Сітон Джон Халл Девід Шарплз
Продукція	Транспортні засоби
avantimotors.com
Avanti уВікісховищі

Avanti (Аванті) — з1964 рокуамериканський виробникавтомобілів. Штаб-квартира розташована в містіЯнгстаун. У1982 році компанію купує Стівен Блейк, у1985 році — Майкл Келлі, а у1999 році — Джон Сітон. У2007 році компанія припинила виробництвоавтомобілів.

1961 рік дляСША ознаменувався інавгурацією 35-гопрезидента —Джона Кеннеді, а всього через місяць зміна влади відбувається і в компаніїStudebaker, що потерпала від лиха. Крісло президента корпорації зайняв 41-річний колишній піхотинець Шервуд Егберт, рада директорів зробила велику ставку на цю молоду, за мірками великого бізнесу, людину. Егберт був далекий відавтомобілів, до цього він поставив на ноги фірмуMcCulloch, яка займалася виробництвомбензопилок.Studebaker робив цілком сучасні як зовні, так і технічноавтомобілі, проте їх занадто проєвропейська зовнішність зовсім не допомагала продажам. Тому, щоб хоч якось підняти їх, Егберт дає вказівку Ренді Фауроту (шеф-дизайнеру фірми) і Юджину Хардігу (головному конструктору) створити спортивнийавтомобіль нашасі бестселера компанії — моделіLark, але донором виступити повинен був неседан, а відкрита версія. Фаурот і Хардіг намагалися пояснити Егберту, що створення новогоавтомобіля — це не створеннябензопилки, а досить трудомістке заняття.

Оскільки шеф-дизайнер відмовився, то Егберт зв'язався з одним із найвідоміших на той момент промислових дизайнерівСША — Реймондом Лоуї, який вже не раз проєктувававтомобілі дляStudebaker. Багато дослідників називають автором новогоавтомобіля Лоуї, проте 68 річний дизайнер всього-лише курирував проєкт. Головна роль метра полягала в тому, щоб надихати і керувати дизайнерами, які виконують фактичну роботу, а потім передавати свої концепції керівництву, оскільки він був відмінним промоутером. Безпосередню участь в розробці взяли Боб Ендрюс, Джон Ебштейн і молодий дизайнер Том Келлог, якого найняли для проєкту всього через кілька днів після розмови між Лоуї та Егбертом. Лоуї анонімно знімає будинок вПалм-Спрінгз, яка стає дизайн-студією, яку ніхто не повинен був залишати протягом відведених 40 днів, адже ніхто не повинен був знати про проєкт, навіть менеджери всередині компанії. Дизайнери всього за 8 днів створюють два макетиавтомобіля: перший — двомісний спорткар, другий, за авторством Келлога, — чотиримісний спорт-фастбек. Егберт віддав перевагу чотиримісному варіанту, через місяць керівнику продемонстрували повнорозмірнийавтомобіль. Машина отримала незвичайний дизайн:кузов не мав рівних поверхонь, він весь був у вигинах і з довгими кілями.Капот був довгим, задня частина — навпаки короткою, при цьому лінія даху не була похилою, а головним дизайнерським рішенням була відсутність класичної решітки радіатора. Машина мала технологічні отвори для охолодження радіатора, але перебували вони під бампером, і з висоти зросту дорослої людини не впадали в очі.Кузов був виготовлений зісклопластику, виготовила його компанія зОгайо —Molded Fiberglass Body. Ця компанія раніше створилакузовні панелі для найпершогоCorvette, і з тих пір продовжувала їх робити дляGM. Вибір на користь цього матеріалу був зроблений тільки через те, що такі складні лінії було неможливо виготовити шляхом пресування сталі. Усередині впадало в очі ребро жорсткості, що проходило поперек даху. Раму відLark посилили, попутно додали стабілізатори спереду і ззаду. Хардіг планував створити незалежну заднюпідвіску, але бюджет на проєкт виділили дуже скромний, тому довелося задовольнятися тим, що є, в даному випадку — посиленими ресорами відLark Station Wagon, тобто відкузова типууніверсал, до них додали амортизатори з регульованою жорсткістю. Попутно Хардіг модернізував 4.7-літровий V8, знявши з нього 240к.с. замість базових 225. Для цього довелося підняти компресію вдвигуні, збільшити хід клапанів, все це робилося з оглядкою на можливість встановити механічнийнагнітач фірмиPaxton. Новийавтомобіль, який назвалиAvanti, що зіталійської перекладається як «вперед», отримав одним з перших середпівнічноамериканськихавтомобілів передні дискові гальма. Першим1949 року був скромнийродстерCrosley Hotshot, їх за ліцензією фірмиDunlop взялася випускатиамериканська компаніяBendix, такі ж гальма стояли наJaguar. Інша технічна начинка практично без особливих змін була запозичена уStudebaker Lark.

Не дивлячись на те, що прототип був побудований в стислі терміни, підготовка машини в серію зайняла практично цілий рік. Перші зразки з'явилися в продажу уквітні1962 року. Егберт планував продати тільки за перший рік близько 20 000автомобілів, приблизно стільки ж покупців обиралоCorvette за рік. Однак очікуванням нового керівника судилося розбитися об суворі скелі реалій ринку. До кінця року компанія змогла реалізувати всього 1200автомобілів. Виною всьому була ціна, яку позначили за новинку, вона була трохи вищою, ніж просили за горезвіснийCorvette, при цьому уAvanti під капотом був всього 4.7 л V8 мотор, потужністю 240к.с., хоча на користьStudebaker грала наявність задніх сидінь, але, як показала практика, цей плюс не виявився вирішальним фактором. Щоб підігріти інтерес до свого «гранд туризмо», Егберт запрошує відомого гонщика і власника фірмиPaxton Енді Гранателлі, щоб підготувати заряджену версіюкупе. Гранателлі встановивкомпресор, який підняв потужність до 290к.с., цю версію назвалиAvanti R2, при цьому базова отримала індексR1. Але колишній гонщик не обмежився на досягнутому, і розточивдвигун до п'яти літрів, з якого зняв уже 335к.с., ця версія отримала індексR3. Гранателлі зміг розігнати важкекупе на соляному озеріБонневіль до 276км/год. Але, не дивлячись на досягнутий рекорд швидкості, на цю версію за весь рік знайшлося всього дев'ять чоловік, готових заплатити немалі гроші за неї. У підсумку, попит не ріс, нерозпродані купе припадали пилом у дилерів, а фінансові справи ставали з кожним днем ​​гіршими, що агонізувало не тільки компанію, але і Егберта, у якого діагностувалирак шлунка. Егберт не міг вести справи так само активно, як колись, коли прийняв пост, і фірма зСаут-Бенду, штатІндіана, припиняє своє існування на територіїСША20 грудня1963 року. Але маркаStudebaker, якій на той момент було 111 років, продовжила вироблятиавтомобілі вКанаді, та через три роки довелося ставити хрест і наканадській філії бренду.

Як виявилося, у настільки спірного за дизайномавтомобіля були і свої шанувальники. Дилери фірмиStudebaker з рідного містаСаут-Бенд, брати Альтман (Натан і Арнольд) і їх компаньйон Лео Ньюман, вирішують, що модельAvanti занадто гарна, щоб просто так зникнути. Спочатку Нет Альтман з властивою йому фанатичністю намагався врятувати модель, він обійшов усі існуючі на той момент компанії, просячи їх викупити ліцензію наAvanti, проте навітьChecker, який використовував мотори відStudebaker, відмовляється від цієї затії. Тоді колишні дилери вирішують самі викупити права на модель і технічну документацію, більш того, викуповують вони також і завод вСаут-Бенд разом з виробничими потужностями, на яких випускали модельAvanti. Попутно компаньйони придбали в своє володіння деталі відпікапів фірмиStudebaker, поки йшов час на відродження виробництваавтомобіля в серію, можна було заробляти гроші на запчастинах для комерційного транспорту. Угода відбулася1 липня1964 року, але права на маркуStudebaker ніхто не дав, тому торговою назвою бренду стала назваAvanti, а індексом моделі — римська цифра два (II), а сама фірма назваласяAvanti Motor Corporation.

Однак виникла проблема. НавітьканадськийStudebaker відмовився від ідеї і далі виготовляти своїдвигуни, закуповуючи їх тепер уGeneral Motors. Тому Нет Альтман наймає Юджина Хардіга, щоб той адаптував наявну раму під 300-сильний мотор 327 відCorvette. Квадратне оформлення фар змінило кругле ще наприкінці1963 року, ще за часівStudebaker. Уже наприкінці року почалося дрібносерійне виробництво відродженої моделі, так швидко перезапустити її вдалося завдяки тому, щоAvanti Motor Corporation, в принципі, лише складали машину, а не будували її з нуля. Так, рами поставляла фірмаBudd,склопластиковікузови —MFG, мотори —Chevolet, акоробки передач —BorgWarner.

З самого початку компаньйони вирішили, що не складатимуть більше 300 машин на рік, оскільки інакше вони б не впоралися із замовленнями. Через свою дрібносерійність нова модель вийшла на 2000 доларів дорожчою від свого прабатька і на цілу тисячу дорожчою відJaguar E-Type. Ексклюзивності сприяв багатий список оснащення: гідропідсилювач керма, кондиціонер, електропривід склопідйомників, радіо, LSD редуктор і хромовані диски Magnum 500, одягнені в покришкиMichelin. При цьомукузов і вініловий салон машини можна було обробити в будь-якій кольоровій гамі, яка тільки спаде на думку клієнта. За доплату можна було замовити спортивну 4-ступінчасту механічнукоробку передач відHurst і шкіряну обробку салону.

У середині1969 року 5.3 л мотор замінили 5.7 лдвигуном, з ним великий, але легкийфастбек, оснащений автоматомPowerShift, розганявся до 204км/год і розмінював 100км/год за менш ніж 9 секунд. А через три роки підсклопластиковимкапотом з'явився 6.5 лдвигун.1973 року через нові норми безпеки довелося переробити бампери, які стали більш масивними.1975 рокуAvanti стали комплектуватися не тільки моторамиGM, але і триступеневимиавтоматичними коробками передачTurbo-Hydramatic. Цього ж рокуAvanti стає сьомим за величиною виробникомавтомобілів, обігнавшиExcalibur Motors.1976 року помирає рятівникAvanti Нет Альтман, керівником компанії стає його брат — Арнольд. Арнольд не був таким фанатом, як Нет, який міг ночувати на підприємстві, але він благополучно керував підприємством дожовтня1982 року.

Цього ж року Альтман піддається на вмовляння 39-річного брокера нерухомості і колекціонераавтомобілів зВашингтона Стівена Блейка. Блейк вмовляв Арнольда з самого моменту смерті Нета, щоб той продав фірму. У підсумку, Альтман продає всі права, оснащення і саме виробниче приміщення всього за 4 млндоларів, при цьому, за експертними оцінками, все це разом оцінювалося в більш ніж 40 млндоларів. Заволодівши компанією, Блейк в першу чергу зайнявся реорганізацією відділу збут. 17 роківAvanti продавали свою продукцію прямо з заводу, не маючи ніяких шоу-румів і дилерських салонів за межамиСоут-Бенду.

До початку80-х років підкапотомамериканських машин залишилися жалюгідні залишки колишньої розкоші, не минула ця чаша іAvanti, базовим тепер став 5-літровий V8, який видавав всього 155к.с. і який агрегатували з 4-ступінчастоюАКПП. Після покупки фірми Блейк взявся за модернізацію машини. Так замість металевих бамперів встановили пластикові, також замінили оптику, попутно змінили назву машини, з найменування зникларимська двійка, тепер це був простоAvanti.1984 року з'явилася версія Touring Coupe, у якої був повністю відсутній хромований декор, деталі зовнішньої обробки або офарблювалися в коліркузова, або в темний колір. А самікузови почали фарбуватися новою фарбою Ditzler Deltron науретановій основі, яка давала глибший колір і кращий блиск в порівнянні зі звичайними фарбами. Технічну начинку теж переглянули. Так рульове управління встановили відCorvette C3, передні гальма — від новогоCamaro Z28, від нього ж отримали новий 5-літровий мотор, потужністю 190к.с., що дозволило важкій машині розганятися до 100км/год за 8 секунд. Але всі ці переробки різко підняли цінуавтомобіля. Якщо до оновлення за базову версію просили 25000 доларів, то з1984 року — вже 32000 доларів. Але підвищення цін зовсім не злякало клієнтів, а, навпаки, було продано рекордні 265 примірників. Вплинула на попит і участь в 24-годинних перегонах Дайтони, де екіпаж, що складався з Джо Рутмана, Майка Мелдо і Герба Адамса, зайняв 4-місце у своєму класі і 27 в загальному заліку.

На1985 рік Блейк задумав побудувати нову раму, адже колишній конструкції було вже 30 років, для цього він наймає Герба Адамса, який до цього працював уPontiac. На нову раму Блейк планував встановити 5-літровий 205-сильний мотор відCorvette, а ще від нього планували встановити і 5.7 лдвигун з п'ятиступеневою механікою. Попутно Блейк вирішує запустити в серію відкриту версію моделі з верхом, як уRolls-Royce Corniche, замовивши проєкт у відомого фахівця в цій галузі — Курта Фішбаха. Однак, інновації вийшли боком підприємцю, лакофарбове покриття почало псуватися, і фірмі доводилося за свій рахунок їх перефарбовувати. Оскільки виробничі фарбувальні камери постійно були зайняті рекламаційними роботами, то1985 року вдається побудувати всього 99Avanti. Через брак вільних активів Блейку довелося брати позики в банках і, як підсумок, ужовтні1985 року Блейк всього за 725 000 доларів продає компанію бізнесменові зТехасу Майклу Келлі, який перейменовує фірму вNew Avanti Motor Corporation.

1986 — рік, коли не було виготовлено жодногоAvanti, відновили їх виробництво тільки1987 року, а виробнича програма марки була значно розширена. Так, крім звичного всімкупе, стало можливим замовитикабріолет, подовжену дводверну версію Luxury Sports Coupe, а ще в планах був чотиридвернийлімузин. Розширення модельної гами стало можливим через перехід нашасі відGM, донорами послужили рами відMonte Carlo іEl Camino.1988 року в каталогах з'являється версія Silver Anniversary, на 5.7 л мотор відCorvette встановиликомпресор. Таким чином фірма відзначила 25-річчя моделіStudebaker Avanti R2, всього було побудовано 50автомобілів знагнітачем, ціною 56000доларів. Однак,1988 рокуGeneral Motors припиняє вироблятиMonte Carlo. У Келлі не було зайвих коштів для адаптації новихшасі докузовів, і він продає частину своїх активів магнату Джону Кафаро, у якого було своє бачення ведення бізнесу. По-перше, він перейменовує компанію вAvanti Automotive Corporation, по-друге, переносить головний офіс компанії вЯнгстаун, штатОгайо, по-третє, магнат укладає договір про виробництво новогошасі з фірмоюCallaway Advanced Technology.

Новий власник відмовився від виробництва подовженогокупе, ідея злімузином також летить в смітник, але замість того Кафаро1990 року запускає в серію чотиридвернийседан під назвою Touring Sedan. Дизайн цієї версії був неоднозначним і не залишав байдужим. Донором для нього виступивChevrolet Caprice, бізнесменові вдалося реалізувати аж 97седанів, а всього за рік було продано рекордні з1964 року 350 машин. Поява інших версій, крімфастбека ікабріолета, була не випадковою, ще1963 року дизайнериStudebaker побудували за допомогоюфранцузької фірмиPichon-Parat два прототипи: один зкузовом типу нотчбек, другий — дводвернийседан, проте ці версії залишилися нереалізованими через закриття компанії.

Однак, несподівано Кафаро оголошує про закриття підприємства на початку1991 року, встигнувши випустити всього 17 екземплярів, в основному,кабріолетів.Автомобілі ери Кафаро можна було відрізнити за більш обтічною передньою частиною і широкими крилами спереду, щоб в них влізли широкі сучасні колеса.

Шість років назваAvanti ніде не лунала, але1997 року ентузіаст Джим Бентінг наняв Тома Келлога, щоб той адаптував дизайн оригінальногоAvanti під стиль90-х років. Як донора взялишасіPontiac Firebird, яке адаптувати під новікузовні панелі взявся фахівець зПенсільванії Біл Ланг. В результаті, трійця побудувала прототип, який назвалиAVX, оскільки торговою назвоюAvanti продовжував володіти Кафаро, аAVX розшифровувалося якAVanti eXperiment. Однак, далі дослідів і виготовлення двох машин (одна типу тарга, друга —кабріолет) справа не пішла. Але роком пізніше історик фірми Джон Халл і колишній дилерAvanti Джон Сітон взяли ініціативу у свої руки. Вони почали вести переговори про викуп торгової назви у Кафаро і права на прототип у Бентінга. Якщо з прототипом розібралися цілком швидко, то з магнатом справа затягнулася, у Халла не вистачило запалу, і він відмовився від своїх планів. Сітон залишився один з прототипом і назвоюAvanti. Однак, при цьому у нього не було готівки, щоб щось зробити, і тут з'явився Майкл Келлі. Він допоміг проєкту готівкою, не вступаючи в справу.

Тепер, воскреснувши як птахФенікс,Avanti Motor Corporation відкриває офіс уВілла-Риці, штатДжорджія. Ужовтні2000 року побудували два прототипи за мотивамиAVX, обидва були відкритими, але одинавтомобіль оснастиликомпресором, натякаючи на спорідненість з оригінальнимAvanti R2. До фірми приєднується Джон Халл, який став фінансовим директором. Однак, поки йшло налагодження виробництва, країну накрила криза і загальна депресія, відбуваєтьсятеракт 11 вересня 2001 року, виходити на ринок з помпезною рекламною компанією було неможливо, поки країна приходила в себе. Усерпні2002 року компанію наздоганяє погана новина —General Motors припиняє виробництвоFirebird і одноплатформенногоCamaro. Але це не завадило побудувати 53автомобілі на базі цієї моделі до літа2004 року. У2003 році уAvanti виникли проблеми у вигляді судового позову відGM через демонстрації на автосалонахпозашляхового прототипуStudebaker XUV, пізніше перейменованого вAvanti Studebaker. Цей великийавтомобіль, побудований на шасіFord Super Duty, занадто сильно нагадувавHummer H2, у зв'язку з чимGM звинувативAvanti в плагіаті. УAvanti трохи змінили зовнішність машини, проте дорогийпозашляховик (базова ціна була близько 75000доларів) так і залишився прототипом.

Після цього приблизно рік була тиша в компанії, як раптом, на2005 модельний рік оголошується про відновлення виробництва. На цей раз був обраний новий донор длякузовних панелей, ним ставFord Mustang останнього на той момент покоління — S197. Тридцять шість працівників фірми в терміновому порядку розробили нові панелі, за основу був взятийMustang з відкритимкузовом, його переробка вимагала менших фінансових і фізичних витрат. У підсумку за календарний рік вдалося реалізувати 46 переробок. За основу бравсякабріолет з 4.6 л мотором, який повністю забезпечували опціями і новими панелями, в результаті ціна машини зростала до 63000доларів. Ніяких рекламних компаній не проводилося, і всі машини продавалися без реклами. До2006 року була підготовлена ​​версія зкузовомкупе, обидва варіанти можна було тепер оснащувати трьома типамидвигунів: базовим 4.0 л мотором, 4.6 л мотором і 4.6 лдвигуном, оснащенимкомпресором, останній варіант видавав 390к.с.. Келлі розраховував продавати до 100автомобілів на рік, побудованих на базіMustang, крім цього, Келлі домовляється з Чаком Бекком з фірми SVO про складання на потужностях фірмиAvanti реплікJaguar-Lister іPorsche 904. У планах було продавати за рік до 25 примірників кожної з реплік, рами були власного виробництва,підвіска використовувалася від старогоCorvette C4, а мотором міг бути будь-який «маленький блок V8» відChevrolet.

Наприкінціжовтня2006 року Келлі оголошує про переїзд компанії вМексику, в містоКанкун, де він уже володів туристичним бізнесом. Президентом компанії стає Девід Шарплз, який працював до цього в компаніїMG Rover. У фірми був шанс відновитися на ностальгічних мотивах, але всього через два місяці після помпезного відкриття Келлі був заарештований під час лікування вРочестері, штатМіннесота.ФБР інкримінувало бізнесменові створення «фінансової піраміди», від якої постраждало близько 7000 чоловік, які втратили в загальному рахунку близько 342 млндоларів. Після арешту Келлі Шарплз заявив пресі, що Келлі більше не працює у фірміAvanti, і що його арешт ніяк не позначиться на виробництвіавтомобілів, проте останнійавтомобіль, випущений фірмою, був виготовлений уберезні2007 року. До цього часу клієнтів знайшли 38 примірниківAvanti. Через півроку суд закликав до відповіді і компаніюAvanti Motor Corporation, звинувативши її в отриманні незаконних грошей, отриманих в ході шахрайства.

Також затриманий Келлі зацікавив і податкову, оскільки, декларуючи доходи всього на 55 000доларів на рік, він мав приватнийлітак, чотирияхти і гоночний трек. Келлі намагався піти на мирову угоду, але прокурор відмовив йому, в результаті, догрудня2012 року він просидів у в'язниці. Угрудні2012 року його перевели під домашній арешт, це дозволило йому продовжити лікування від раку, від якого його так і не вилікували. Помер Келлі22 грудня2013 року, рівно через сім років після свого арешту.

• 1964 —Avanti II
• 1982 —Avanti
• 1999 —Avanti (на базі прототипуAVX)
• 2003 —Avanti Studebaker XUV (прототип)
  • Avanti Studebaker XUT (прототип)
• 2006 —Avanti SVO Lister
  • Avanti SVO 904

• Hull, John. Avanti: The Complete Story, United States: Enthusiast Books (2008).ISBN 978-1583882139
• Hull, John (2011).Avanti: Studebaker and Beyond. Iconografix.ISBN 978-1583882733

• Severson, Aaron (June 10, 2008). «The Unlikely Studebaker: The Birth (and Rebirth) of the Avanti».Ate Up With Motor
• Harald H. Linz, Halwart Schrader: . United Soft Media Verlag, München 2008,ISBN 978-3-8032-9876-8, Kapitel Avanti; Avanti II.
• George Nick Georgano (Chefredakteur):The Beaulieu Encyclopedia of the Automobile. Volume 1:A–F. Fitzroy Dearborn Publishers, Chicago 2001,ISBN 1-57958-293-1, S. 120.

• Підприємства, засновані 1964
• Підприємства, закриті 2007
• Зниклі автобудівні підприємства
• Засновані в США 1964
• Зникли у США 2007

• Вікідані:P625:відсутня/підприємства
• Вікіпедія:P373:використовується
• Підприємства за алфавітом
• Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN