На цій сторінці показано неперевірені зміни
| Atari Lynx | |
|---|---|
 | |
 | |
| Виробник | Atari Corporation |
| Тип | Портативна гральна система |
| Покоління | Четверте |
| Дата виходу |  жовтень1989 1990 1990 |
| Дата завершення виробництва | 1996  |
| Центральний процесор | 65SC02[ru] |
| Носій | Картридж |
| Онлайн-сервіс | Comlynx |
| Продано одиниць | 5 000 000 і 3 000 000 |
| Попередник | Atari XEGSd |
| Наступник | Atari Lynx II |
Atari Lynx — портативнаігрова консоль виробництва компаніїAtari Corporation[1].
Atari Lynx — перша портативна система з кольоровим екраном (4096 кольорів), підсвічуванням екрану і можливістю повороту екрану на 180° (для зручності лівшів). Консоль була випущена в тому ж1989 році, що іGame Boy (з монохромним екраном)[1]. Для спільної гри декількох власників консолі передбачено об'єднання їх у мережу «ComLynx» (до 17 гравців, хоча більшість ігор підтримує тільки 8).
У розробці Atari Lynx взяли участь ЕрДжі Майкл і Дейв Морс (Ніддл) — двоє з розробників першоїAmiga (Amiga 1000[ru]), які щойно пішли зCommodore в Atari за пропозицією Джека Треймела. Вони й реалізували весь основний дизайн системи. Так, було використано той самий буферизований екран зблітером, який зробив популярним комп'ютер Amiga. Інші інноваційні можливості — апаратне масштабування і «руйнування» спрайтів, що дозволило реалізувати на консолі ігри в ізометрії. Неперевершені (для того часу) можливості заливки полігонів (реалізовані блітером) за обмеженого використання процесора — це ще одна риса, успадкована від «великої» Amiga.
Спочатку ігри планувалося завантажувати з магнітофонної стрічки, але від неї відмовилися на користь модулівПЗП. Однак дані з модуля було необхідно завантажувати в оперативну пам'ять, що зробило ігри повільнішими, ніж вони могли б бути. Система була розроблена компанієюEpyx[ru] і придбана Atari в1987 році[1]. Інженери Atari прибрали вбудований динамік іджойстик під великий палець з корпусу, перед тим як випустити систему через 2 роки після розробки. Спочатку в Америці консоль пропонувалася за 189,95 дол. Особливо керівництво Atari засмутив той факт, що як платформа для розробки ігор під нову систему використовувалася Amiga.
Хоча технологічно Atari Lynx у всьому перевершувалаGame Boy, маркетинговий тискNintendo, використання «чужих» розробників, затримка з виходом ігор № 1 (в першу чергу,Tetris) призвели до того, що консоль стали вважати другорядним продуктом на ринку. Також вона постраждала від необхідності ставити більшу кількість елементів живлення (шість проти чотирьох у Game Boy), які до того ж витрачалися набагато швидше. Більш потужний процесор і підсвічування розряджали шість елементів AA за 4 години (5-6 годин для Atari Lynx II)[1].
Корпус Atari Lynx був більшим, ніж необхідно. Компанія Atari повірила результатами одного дослідження, в якому споживачі говорили, що хочуть великі корпуси, оскільки це дасть їм більше можливостей за їхні гроші". Більша ж частина корпусу Atari Lynx заповнена повітрям. І нарешті, Atari Lynx коштувала значно дорожче, ніж Game Boy.
SEGA Game Gear слідувала подібній формулі виходу на ринок і відчувала ті ж самі проблеми (висока ціна, великий розмір, недовгий термін служби елементів живлення), але уSEGA був значно якісніший маркетинг і вдала реклама. Завдяки цьому результати були дещо кращими, у той час як Atari Lynx до середини 1990-х вже майже не зустрічалася на прилавках магазинів.
В даний час[коли?] існує невелика група фанатів цієї системи, що створюють і продають для неї ігри.
У1991 році Atari починає продавати Atari Lynx II з новим дизайном корпусу, незначно оновленимчипсетом і екраном. Оновлена консоль мала гумові вкладки на корпусі, більш чітке зображення і стерео-вихід замість монофонічного для навушників.
В огляді гральної системи в журналіDragon[en] в 1990 році Lynx отримав 5 з 5 зірок. В огляді зазначається, що Lynx "відкидає Gameboy в доісторичну епоху «, і відзначаються вбудовані можливості масштабування об'єктів, багатокористувацькі функції кабелю ComLynx та великий набір ігор.[2]
Рідкі випуски програмного забезпечення Lynx та невеликий маркетинговий бюджет системи були названі основними причинами комерційної невдачі.[3]
