Air China розпочала свої польоти 1 липня 1988; до того вона була міжнародною частиною Управління цивільної авіації Китаю (англ.Civil Aviation Administration of China), яке було засновано в 1939, щоб припинити військові польоти з тодішньої Республіки Китай до Центральної Росії. Першими рейсовими літаками Управління булиЛі-2, після того Іл-14, які швидко були замінені наІл-18.
Першим реактивним літаком підрозділу ставHawker Siddeley Trident, замовлений в 1970. Перші довгі перельоти здійснювалиІл-62М таBoeing 707. ПершийBoeing 747 Управління отримало у жовтні 1989, першийBoeing 737—300 — у березні 1991, 737—700 — у червні 2003, а 737—800 — у серпні 1999.[7]
У 1988 Управління було розділено на окремі регіональні авіалінії та на міжнародного оператора Air China.
З грудня 2007 є членомStar Alliance. 2014 року вона перевезла 51,01 мільйон пасажирів (у цю цифру не входять пасажири інгих авіаліній, які входять до концерну Air China (Air China Group), але не носять назву «Air China»); завантаження рейсів того ж року склало в середньому 80 %[9].
У листопаді 2013Skytrax понизило статус Air China до тризіркової авіакомпанії, оскільки якість її перевезень більше не відповідала мінімальним вимогам для 4-х зірок[12].
7 липня 2014 президент Air China, Сун Джиюн та голова правлінняLufthansa Карстен Шпор підписали угоду про наміри стратегічної співпраці. Передбачається, що обидва партнери успільному підприємстві будуть тісніше співпрацювати у певних з'єднаних рейсах та послугах, розподіляти доходи від такої спільної діяльності між авіакомпаніями та визнавати квитки один одного[13]. Крім того, обидві авіакомпанії хочуть інтенсифікувати спільну роботу у напрямку послуг MRO (англ.Maintenance, Repair & Overhaul — технічне обслуговування, ремонт та капремонт)[14]
Оскільки разом обидві авіакомпанії забезпечують 84 % всіх польотів між Німеччиною (що відповідає 35 % всіх польотів Європа-Китай) та КНР та 88 % пасажирів[15], таке об'єднання потребує дозволу антимонопольного контролю[13], який поки не отриманий, хоча більш тісна співпраця між авіакомпаніями мала початися наприкінці 2015[16].
У березні 2011 Air China підписала угоду про наміри придбати 5Boeing 747-8, угода про придбання була укладена у вересні 2012. У березні 2013 замовлення збільшилось до 7 шт.[22] З січня 2015 нові літаки курсують рейсомНью-Йорк-Пекін[23], а з середини року — також Франкфурт-Пекін.
У квітні 2013 Air China подала повідомлення на Шанхайську біржу про наміри придбати 100 літаків уAirbus для задоволення попиту у перевезенні пасажирів, але типи літаків у ньому не були зазначені[24].
У грудні 2014 Air China повідомило про наміри придбати 60 літаківБоїнг 737, але не відомо у версіїMAX чиNext Generation[25]
У Пекіні Air China разом зLufthansa маєспільне підприємство «Aircraft Maintenance and Engineering Corporation» (скор. «AMECO Beijing»), яке на сьогодні є найбільшим провайдером технічного обслуговування формату MRO (Maintenance, Repair & Overhaul — технічне обслуговування, ремонт та капітальний ремонт) уКНР. Крім штаб-квартири в Пекіні, AMECO має ще 9 пунктів технічного обслуговування літаків — уЧенду,Чунціні,Ханчжоу,Тяньцзіні,Хух-Хото,Шанхаї,Ґуйяні,Ухані таГуанчжоу[27].
AMECO Beijing була заснована у травні 1989 р.; Air China має 60 % долі в компанії,Lufthansa — 40 %[27]. AMECO обслуговує не лише флот Air China та Lufthansa, а і численних інших національних та міжнаціональних авіакомпаній[27].
З 1 серпня 2014 AMECO виконує дляAirbus A380, що використовуютьсяSingapore Airlines за маршрутом Пекін-Сінгапур, так звані завдання з обслуговування лінії (передпольотне обслуговування); це технічне обслуговування і тестування, що повинні виконуватися перед кожним рейсом або щодня або через короткі проміжки часу до одного тижня[28].
Вантажні перевезення здійснює дочірня компанія Air China — Air China Cargo, в якій Air China має 51 %. Air China Cargo перевозить вантажі не тільки своїми власними вантажними літаками, а й має виняткове право на використання трюмів всіх пасажирських літаків Air China[29], щоб мати можливість заповнювати всі багажні відсіки, не зайняті речами пасажирів.
«PhoenixMiles» (піньїнь:Fènghuáng Zhīyīn, буквально «Найкращі друзі фенікса») — це бонусна програма накопичення миль, яка діє в Air China з 1994 року[30], в якій на кінець 2014 року брало участь 32,96 мільйонів осіб[10]. До цієї системи також долучилися інші китайські перевізники — Shenzhen Airlines, Shandong Airlines та Dalian Airlines.
Оскільки авіакомпанія є членомStar Alliance, її бонусна програма сумісна з бонусними програмами інших членівальянсу — учасники PhoenixMiles можуть накопичувати милі і на авіалініях партнерів.
У серії «Будда, що посміхається» мультсеріалу«Сімпсони» (2005) родина Сімпсонів летить в Китай літаком «Air China»;
у фільмі«Карате кід» (2010) якпродакт-плейсмент показують зліт та посадку Boeing 747—400 авіакомпанії Air China, а у іншій сцені, де герой Джейдена Сміта намагається у салоні літака говорити китайською з нібито китайцем-пасажиром, на задньому фоні видно стюардес у формі Air China, а на стінах салону — логотипи Air China.
у фільмі "Інтерв'ю (2014) присутній літак вигаданої авіакомпанії «Zhangzhou Air», однак напис повністю відповідає шрифту на Boeing 747—400 Air China[31];
у логотипі Air China з трьох латинських літерV.I.P. складається стилізований червонийфенікс[32].
15 квітня 2002 року літакBoeing 767-300ER на рейсі з Пекіна доПусана під час спроби посадки у погану погоду врізався у пагорб. Загинуло 128 з 166 людей на борту[33].