На цій сторінці показано неперевірені зміни
 | |
| Agusta A129 Mangusta | |
|---|---|
| Призначення: | ударний гелікоптер |
| Перший політ: | 11 вересня1983 р. |
| Використовується з: | 1990 р. |
| Всього виготовлено: | A129: 60[1] AW129: 15[1] |
| Виробник: |  Agusta.svg) AgustaWestland |
| Розробник: | Agusta |
| Вартість: | AW-129: $43.0 млн T-129: $52.9 млн[2] |
| Габарити | |
| Маса | |
| Силова установка | |
| Характеристики | |
Агуста А129 «Мангуст» (англ.Agusta A 129 «Mangusta») —ударний вертоліт, розроблений італійською фірмоюАгуста (зараз підрозділAgustaWestland).
Перший ударний вертоліт, який був повністю розроблений і виготовляється в Західній Європі.
Італійська армія висловила потребу в легкому розвідувальному та протитанковому вертольоті в 1972 р.Західна Німеччина висловила потребу в аналогічній машині. Розпочалась спільна робота італійськоїАгуста та західнонімецькоїMBB. Однак, спільна робота завершилась на етапі підготовки. Спочатку, Агуста досліджувала можливості створення нової машини на основіA109[3], але вирішила створити повністю нову машину. Проектування A129 було розпочате в 1978 р.[4] Перший з 5 прототипів A129 здійснив перший політ 11 вересня 1983, а п'ятий протип — в березні 1986 р. Італія замовила 60 одиниць А129[3].
В 1986 р. уряди Італії, Нідерландів, Іспанії, та Великої Британії підписали меморандум про порозуміння, для розробки поліпшеної версії А129 з назвою «Спільний європейський вертоліт Тонал» (англ.Joint European Helicopter Tonal, «Тонал» — назва божестваАцтеків). Цей вертоліт повинен був мати потужніші двигуни, нову роторну систему, складні шасі, покращені сенсори та потужніше озброєння. Однак, в 1990 р. проект розвалився, коли Велика Британія та Нідерланди вирішили придбатиAH-64 Apache. Іспанія придбалаEurocopter Tiger. Експортна версія, A129 International (A129I), дешевша та має більшу ударну силу та оновлену авіоніку. Після злиття італійської Agusta і британської Westland Helicopters в AgustaWestland в 2007 р. вертоліт змінив назву з A129I наAW129.
A129 може уражати наземні цілі, броньовані автомобілі, танки, вести розвідку, здійснювати супровід та атаку повітряних цілей. Для ураження танків та інших броньовиків призначені ракетиHellfire,TOW абоSpike-ER. Також А129 може нести 81-мм або 70-мм некеровані ракети. На турелі під носом встановлена триствольна 20-мм гарматаM197. Для ураження повітряних цілей призначені ракетиStinger абоMistral.
A129 обладнаний автономною системою навігації та нічного бачення.
В 2007 р. компанія AgustaWestland виграла турецький тендер ATAK (англ.Attack and Tactical Reconnaissance Helicopters) на ліцензійне виробництво 51 ветольотів AW129 для турецької армії[2]. Вартість контракту оцінюється в $2.7 млрд. Угода передбачає можливість збільшити кількість випущених вертольотів до 91 одиниці[5]. Серійні T-129B і T-129 EDH, ліцензійні версії вертольота AW129, повинні надійти в турецьку армію в 2012—2018 рр.. T-129 EDH є спрощеною модифікацією T-129B і позбавлений можливості використовувати всю номенклатуру озброєння основного варіанту ударного вертольота. T-129 EDH здійснив перший політ у вересні 2011[6]. У 2012 збройні сили Туреччини отримають 4 Т-129 і 5 одиниць в 2013[7].
Агуста А129 «Мангуст» був розроблений в 1982 р. для задоволення потреб італійської армії в легкому багатоцільовому розвідувальному вертольоті. На ньому вперше була встановлена повністю комп'ютеризована комплексна система управління, що передбачає контроль за нею екіпажем. А129 має звичайне тандемне розташування крісел (пілот ззаду, трохи вище; стрілець — попереду і нижче), знімні крила з двома пілонами для підвіски озброєння і досить витончений, невеликих розмірів фюзеляж, що робить цю машину малопомітною. Конструкція фюзеляжу на 45 % складається з композитних матеріалів.
При проектуванні машини був максимально використаний американський досвід забезпеченняживучості вертольота в бойових умовах. Зокрема забезпечена невразливість лопатей несучого гвинта при одиночному ураженні 12.7-мм кулею в будь-яку частину лопаті (із забезпеченням можливості продовження польоту не менше 30 хв. Після поразки), і обмежено, невразливість (несучого гвинта, паливної системи) при ураженні 23-мм осколково-фугасним запальним (ОФЗ) снарядом зенітної установкиЗУ-23. Головний редуктор, як і всі агрегати трансмісії спроектовані стійкими до враження бронебійними кулями 12,7-мм і може працювати 30 хв при відсутності змащення[8].
Бронювання вразливих агрегатів зведено до мінімуму за рахунок застосування надлишкових елементів в системі управління, спеціальної компонування критичних до уразливості агрегатів, протектованих (таких, що самозатягуються) паливних (заповнені сітчастимпінополіуретаном) і масляних баків і трубопроводів[8].Броня використовується в кабіні для захисту екіпажу. Бронюється підлога кабіни, за деякими даними, в кабіні встановлені ударостійкі крісла Martin Baker зі зсувними бічними броньових панелей з композитної броні, розраховані на одиночне влучення 12,7-мм кулею при обстрілі з нижньої півсфери[9]. Переднє плоске лобове кулестійке скло[10].
Є броньована перепона між двигунами для виключення можливості ураження двох двигунів одним пострілом[8].
Перший з п'яти прототипів А129 був оснащений двомаТВД Роллс-Ройс Gem Mk2-1004D і зробив перший політ 11 вересня 1983. А перші 15 вертольотів з 60 замовлених військовим відомством Італії, повинні були надійти на озброєння італійської армії в кінці 1987. Однак через затримку, пов'язану з доопрацюванням різних систем, перші 5 машин армія отримала тільки в жовтні 1990. У 1993 р. вертольоти «Мангуст» брали участь в операціях з підтримки «блакитних касок» ООН в Македонії, Сомалі та Анголі. 12 машин знаходяться в Афганістані.
Наведені характеристики відповідають модифікації A 129C.
Джерело: Jane's, 2004.
Основні характеристики
Льотні характеристики
Озброєння
2 × 7,62 мм або 12,7 мм кулемети або 20 мм підвісні артилерійські установки
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
