Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

AVR

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Статус версії сторінки

На цій сторінці показано неперевірені зміни

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:AVR (значення).
Мікроконтролери родини AVR

AVR — родина восьмибітовихмікроконтролерів фірмиAtmel.

Мікроконтролери AVR маютьгарвардську архітектуру[1] (програма і дані розташовані в різних адресних просторах) і систему команд, близьку до ідеологіїRISC. Процесори AVR мають 32 8-бітовихрегістри загального призначення. Максимальна тактова частота — 20мегагерц (XMEGA AVR — до 32 МГц), короткі команди виконуються за один такт.

Особливості

[ред. |ред. код]

На відміну від «ідеального»RISC, регістри не абсолютно ортогональні:

  • Деякі команди працюють тільки з регістрамиr16—r31;
  • 16-бітний результат множення (у тих моделях, в яких є модуль множення) завжди розміщується в регістровій паріr0:r1;
  • Для непрямої адресації пам'яті даних використовуються три «здвоєні» 16-бітові регістри-вказівникиX (r26:r27),Y (r28:r29) таZ (r30:r31);
  • В командахADIW, SBIW додавання та віднімання короткої константи від 16-бітного аргумента можуть використовуватися лише вказані вище париX, Y, Z та пара(r24:r25);
  • В командах роботи з пам'яттю програмLPM,SPM використовується лише регістрова параZ (r30:r31);
  • Команди напрямого переходу та виклику підпрограмICALL, IJMP також можуть використовувати лише регістрову паруZ.

Робота з периферійними пристроями здійснюється через адресний простір даних. Для зручності з першими 64-ма адресамипериферійних пристроїв можна працювати за допомогою «скорочених» командIN/OUT доступу до простору вводу-виводу (I/O — Input/Output). Роботу з окремими бітами периферійних пристроїв у просторі I/O забезпечують командиSBI,CBI,SBIS,SBIC. Втім, ці команди працюють лише з першими 32-ма адресами простору.

Основні родини

[ред. |ред. код]

tinyAVR

[ред. |ред. код]
  • 0,5—16кБ пам'яті програм
  • 32—1024 байти оперативної пам'яті
  • 0—512 байтівенергонезалежної пам'яті данихEEPROM
  • 6—32-вивідний корпус
  • Обмежений набір внутрішніх периферійних пристроїв
  • Напруга живлення 1,8—5,5 В

megaAVR

[ред. |ред. код]
  • 4—256кБ пам'яті програм
  • 0,25—8кБ оперативної пам'яті
  • 0,25—4кБ енергонезалежної пам'яті данихEEPROM
  • 28—100-вивідний корпус
  • Розширений набір команд (команди множення, розширені методи адресації в командах LPM, SPM)
  • Розширений набір внутрішніх периферійних пристроїв
  • Напруга живлення 1,8—5,5 В

XMEGA

[ред. |ред. код]
  • 16—384кБ пам'яті програм
  • 2—32кБ оперативної пам'яті
  • 1—4кБ енергонезалежної пам'яті данихEEPROM
  • 44—64—100-вивідний корпус (A4, A3, A1)
  • Підвищена продуктивність за рахунок таких особливостей, якПДП , підтримкакриптографії, «Система подій».
  • Розширений набір внутрішніх периферійних пристроїв (ЦАП)
  • Напруга живлення 1,6—3,6 В

Версії контролерів

[ред. |ред. код]
  • AT (mega/tiny)xxx — базова версія.
  • ATxxxL — версії контролерів, що працюють при пониженій (Low) напрузі живлення (2,7 В).
  • ATxxxV — версії контролерів, що працюють при низькій напрузі живлення (1,8 В).
  • ATxxxP — версії з малим енергоспоживанням (до 100 нА в режимі Power-down), застосована технологіяpicoPower (анонсовані у липні 2007), повивідно та функціонально сумісні з попередніми версіями.
  • ATxxxA — зменшений струм споживання, перекривається увесь діапазон тактових частот і напруг живлення двох попередніх версій (також, у деяких моделях, додані нові можливості та нові регістри, але збережена повна сумісність із попередніми версіями). Мікроконтролери «А» і «не-А» зазвичай мають однакову сигнатуру, що викликає деякі труднощі, оскільки Fuse-bit'и відрізняються.

Номер моделі доповнюється індексом, що вказує варіант виготовлення. Цифри (8, 10, 16, 20) перед індексом означають максимальнучастоту, на якій мікроконтролер може стабільно працювати при нормальній для нього напрузі живлення.

Першалітера індексу означає варіант корпуса:

  • ATxxx-P — корпусDIP
  • ATxxx-A — корпусTQFP
  • ATxxx-J — корпусPLCC
  • ATxxx-M — корпусMLF
  • ATxxx-MA — корпус UDFN/USON
  • ATxxx-C — корпусCBGA
  • ATxxx-CK — корпусLGA
  • ATxxx-S — корпус EIAJSOIC
  • ATxxx-SS — вузький корпус JEDECSOIC
  • ATxxx-T — корпусTSOP[en]
  • ATxxx-TS — корпусSOT-23 (ATtiny4/5/9/10)
  • ATxxx-X — корпусTSSOP

Наступна літера означає температурний діапазон і особливості виготовлення:

  • ATxxx-xC — комерційний температурний діапазон (0 °C — 70 °C)
  • ATxxx-xA — температурний діапазон −20 °C — +85 °C, з використаннямбезсвинцевого припою[ru]
  • ATxxx-xI — індустріальний температурний діапазон (-40 °C — +85 °C)
  • ATxxx-xU — індустріальний температурний діапазон (-40 °C — +85 °C), з використанням безсвинцевого припою
  • ATxxx-xH — індустріальний температурний діапазон (-40 °C — +85 °C), з використанням NiPdAu
  • ATxxx-xN — розширений температурний діапазон (-40 °C — +105 °C), з використанням безсвинцевого припою
  • ATxxx-xF — розширений температурний діапазон (-40 °C — +125 °C)
  • ATxxx-xZ — автомобільний температурний діапазон (-40 °C — +125 °C)
  • ATxxx-xD — розширений автомобільний температурний діапазон (-40 °C — +150 °C)

Остання літераR означає упаковку в стрічки (Tape & Reel) для автоматизованих систем збірки.

Засоби розробки

[ред. |ред. код]

Окрімкомерційних засобів розробки (IAR,CodeVisionAVR та ін.), існують такожвільні, наприклад,WinAVR -GNU портGCC для AVR. Як вільнесередовища для avr-gcc можна використовуватиCode::Blocks.

Крім того, архітектура AVR дозволяє застосовуватиопераційні системи при розробці застосувань, основними з яких є написані на мовіC системиFreeRTOS,ChibiOS/RT таuOS. Також існує написана на мові програмуванняC++ системаscmRTOS[Архівовано 3 вересня 2013 уWayback Machine.].

Суттєвий вплив на поширеність мікроконтролерів має те, що програмування цих мікроконтролерів здійснюється досить легко. Найпростішийпрограматор, пристрій за допомогою якогоперсональний комп'ютер записує програму уflash-пам'ять мікроконтролера, складається з п'яти провідників та вилки портуLPT. Це дозволяє з успіхом використовувати мікроконтролери AVR новачками, що хочуть отримати знання з мікроелектроніки.

Апаратні засоби розробки

[ред. |ред. код]
Плата розробника Atmel STK500
AVR Dragon свнутрішньосхемнним програмуванням, а також доданоюZIF панелькою під ІМС у DIP-корпусі.
AVRISP mkII-ISP-Programmer від Atmel

Офіційні засоби розробки для AVR від Atmel:

  • STK600 starter kit
  • STK500 starter kit
  • STK200 starter kit
  • AVRISP and AVRISP mkII
  • AVR Dragon
  • JTAGICE mkI
  • JTAGICE mkII
  • JTAGICE3
  • AVR ONE!
  • Butterfly demonstration board
  • AT90USBKey
  • Raven wireless kit

Також існує багато сторонніх засобів розробки, особливо аматорських.

Програмні засоби розробки

[ред. |ред. код]

Вільні

[ред. |ред. код]
  • WinAVR — програмний пакет підWindows, який включає до себе компіляторC, ассемблер, компоновник та інші інструменти.
  • Algorithm Builder — середовище розробки програмного забезпечення для микроконтролерів з архітектурою AVR.
  • Code::Blocks — кросплатформенне середовище розробки програмного забезпечення.
  • DDDграфічний інтерфейс до avr-gdb.
  • V-USB — програмна реалізація протоколуUSB для микроконтролерів AVR.
  • Avrdude — засіб для програмування постійної пам'яті микроконтролерів.
  • PonyProg — універсальний програматор через LPT-порт, COM-порт (підтримує USB-емулятор COM-порту).

Проприєтарні

[ред. |ред. код]
  • AVR Studio — безкоштовне офіційне IDE від Atmel
  • IAR AVR — комерційне середовище розробки для микроконтролерів AVR
  • Bascom-avr — середовище розробки зBasic-подібною мовою програмування.
  • CodeVisionAVR — компіляторC та програматор — CVAVR, генераторпочаткового коду.
  • Proteus — симулятор електричних ланцюгів, компонентів, включаючи різноманітні МК.

Див. також

[ред. |ред. код]

Примітки

[ред. |ред. код]
  1. Ревич, 2011, с. 19.

Посилання

[ред. |ред. код]

Література

[ред. |ред. код]
  • Ревич Ю. В. Практическое программирование микроконтроллеров Atmel AVR на языке ассемблера. — 2-е изд., испр. —СПб. : БХВ-Петербург, 2011. — 352 с. —ISBN 978-5-9775-0657-1.(рос.)
  • Евстифеев А. В. Микроконтроллеры AVR семейства Tiny. Руководство пользователя. —М. : Издательский дом «Додэка-XXI», 2007. — 432 с. — (Программируемые системы) —ISBN 978-5-94120-116-7.(рос.)
  • Евстифеев А. В. Микроконтроллеры AVR семейства Mega. Руководство пользователя. —М. : Издательский дом «Додэка-XXI», 2007. — 592 с. — (Программируемые системы) —ISBN 978-5-94120-090-0.(рос.)
Архітектура
8-біт
16-біт
32-біт
Мікроконтролер ATtiny2313 в корпусі DIP20
Виробники
Компоненти
Периферія
Інтерфейси
ОС
Програмування
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=AVR&oldid=41762887
Категорії:
Приховані категорії:

[8]ページ先頭

©2009-2025 Movatter.jp