СеріяAirbus A320 (фр.: [ɛʁbys] (прослухати),Ерб́юс,англ.: [ˈɛərbʌs] —Ейрб́ас) — сім'явузькофюзеляжних пасажирських комерційних двомоторних літаків, що виготовлені компанієюAirbus длякоротко- та середньотривалих польотів. Складається з авіалайнерівA318,A319,A320,A321, а також моделей бізнес-класуACJ (Airbus Corporate Jet). Літаки серії A320 інколи ще називають A320ceo (current engine option— варіант з поточним двигуном) щоб відрізняти їх від нової генераціїA320neo (new engine option). Літаки збирають на заводах компанії вТулузі (Франція) таГамбурзі (Німеччина). З2009 року китайський завод уТяньцзінь також виробляє ці літаки для китайських авіакомпаній, а з 25 квітня2016 року випустивши свій перший американський A321 було відкрито виробництво уМобіл (штатАлабама,США)[5]. Сімейство літаків може перевозити до 236 пасажирів та має максимальну дальність польоту від 5 750 до 11 100 км, в залежності від моделі.
У грудні 2010 року Airbus анонсував нове покоління літаків сімейства A320 —A320neo (new engine option — варіант з новим двигуном).A320neo пропонує нові, більш ефективні двигуни, поліпшенняпланеру літака з додаваннямвінглетів, що були названі Sharklets (акулячий плавник) від Airbus. Нові літаки мають забезпечити економію витрат пального до 15 %. Перший авіалайнер A320neo був доставлений авіакомпаніїLufthansa 20 січня 2016 року і вже через 5 днів надійшов на службу[6].
На початку 1980-х європейським консорціумом«Airbus» (фр.«Airbus Industrie») був завершений цикл досліджень вузькофюзеляжних літаків під кодовими назвамиSA1,SA2 іSA3 в рамках проектуJET. За їхніми результатами перевага була віддана першим двом варіантам —SA1 (на 130—140 місць) іSA2 (на 150—160 місць). Надалі пасажиромісткість обох проектів, що отримали позначенняА-320-100 іА-320-200 відповідно, зрівняли до 150, а відрізнятися вони стали лише дальністю польоту і платним навантаженням.
Пізніше з'явилися такі модифікації літака, якА-320-210, що відрізняється наявністю потужніших двигунів і двох додаткових паливних баків, іА-320-230, що також має відмінності у потужності двигунів.
Всі три модифікації (А-320-110,А-320-210 іА-320-230) мають ряд ідентичних технічних характеристик (розмах крила — 34,09 м, довжина літака — 37,56 м, висота літака — 11,760 м, пасажирів в кабіні двох класів — 150 чоловік, максимальна кількість пасажирів — 179 чоловік, крейсерська швидкість — 900 км на годину), відрізняючись лише дальністю польоту, що складає дляА-320-110 4900 км, дляА-320-210 — 5180 км, для А-320-230 — 5370 км.
Літак А-320 оснащений цифровим комплексом авіонікиEFIS виробництва компанії «Томсон — Сі-Ес-Еф» («Thomson-CSF»,Франція), що включає шість кольорових багатофункціональних дисплеїв для виведення пілотажно-навігаційної інформації і даних про роботу бортових систем і попереджень про їхні відмови. Крім цього,A-320 є першим у світі пасажирським літаком з електродистанційною системою управління.
У 1989—1991 на одному з літаківА-320 пройшли дослідну експлуатацію спеціальні самоклейні плівки з нанесеними на них продовжними мікробороздками-ріблетами, що дозволили понизити зустрічний опір і поліпшити обтікання корпусу.
У першій половині 2003 компанією «Скайтракс» (англ.«Skytrax», Велика Британія) було проведено дослідження, метою якого було з'ясувати уподобання пасажирів. У ході дослідження було опитано понад 69 тис. осіб, які мали відповісти на запитання, що стосувалися низки критеріїв (зокрема, чутності шуму двигунів в салоні, комфортності крісел і відстані між рядами). У результаті близько 59 % опитаних визнали салон літакаА-320 найкомфортабельнішим (в той час, як інший номінант —«Боїнг-737» — набрав трохи більше 25 % голосів).
Порівняльні малюнки модифікацій літака А320: А318, А319, А320, А321
Офіційно програма літакаА-320 почалася в березні 1984. Перший політ дослідний літакА-320 з двигунами CFM56-5A1 зробив22 лютого1987. В кінці лютого 1988 літак був сертифікований у Європі, а в грудні — в США. У березні 1988 авіакомпанія«Ейр Франс» отримала перший літак. ЛітакА-320 є першим у світі пасажирським літаком зелектродистанційною системою управління (ЕДСУ), кабіною екіпажу, обладнаною бічними ручками управління замість звичайних штурвальних колонок, і горизонтальним оперенням, виготовленим повністю з композиційних матеріалів. ЛітакА-320 послужив основою для розробки літаківА-321 (185-місний, 1994),А-319 (124-місний, 1996) іА-318 (107-місний, 2003).
Літаки моделі A320 мають 2 модифікації: A320-100 та A320-200.
Всього 21 екземпляр було виготовлено сотої серії та поставлені до авіакомпаніїAir Inter.
З основних змін в модифікації -200 у порівнянні з серією -100 стали поява на бокових кінцівках крил шайб Уіткомба та розширення паливного бака для збільшення дальності польоту літаків. Індійська компаніяIndian Airline використовувала свої перші 31 A320-200 здвоколісними візкамишасі для аеродромів з поганоюзлітно-посадковою смугою, де не можна було обійтись стандартною одноколісною системою.
Працює, в залежності від модифікації, на двигунахCFM International CFM56 (серія A320-21x) абоIAE V2500 (серія A320-23x) та має тягу 98-120 kN. При типовому двохкласовому розташуванню крісел здатен перевозити до 150 пасажирів на відстань до 6 100 км. Станом на червень 2017 року виготовлено 4 473 літаки[2]. Основним конкурентом єBoeing 737-800.
Модель A321 став першою похідною версією від A320, випущеного у 1988 році. Довжина фюзеляжу A321 була збільшена на 6,94 метри, з яких на 4,27 м попереду крила та на 2,67 м — позаду. Максимальна злітна вага виросла на 9 600 кг і становила 83 000 кг. Перший політ одного з двох прототипів пройшов 11 березня 1993 року, а перший свій авіарейс здійснив у січні 1994 року авіакомпанієюLufthansa.
Оскільки максимальна дальність польоту A321-100 у порівнянні з A320 була зниженою, компаніяAirbus у 1995 році розпочала розробку нового A320-200. Збільшити діапазон польотів планувалось за рахунок більш потужних двигунів (V2533-A5 або CFM56-5B3), незначного зміцнення структури літака та розширення об'ємів палива за рахунок резервуарів під задньою підлогою на 2 990 літрів. Кількість палива зросла до 30 030 л, а максимальна злітна маса до 93,5 тонн. Свій перший політ A321-200 здійснив у грудні 1996 року, а вже у квітні 1997 р. його почала використовувати британськаMonarch Airlines.
Найближчими конкурентами цієї лінійки літаків сталиBoeing 737-900/900ER таBoeing 757-200. Станом на червень 2017 року A321ceo було виготовлено 1 522 екземпляри[2].
A319 був розроблений на прохання Стівена Удвар-Хазі, колишнього президента та головного виконавчого директораInternational Lease Finance Corporation, про що він повідомив у своєму інтерв'ю виданнюНью-Йорк Таймс[7]. Фактично, клієнтом для запуску розробки A319 була сама ILFC, яка ще до 1993 року зробила замовлення на 6 таких літаків. Відчувши що проектом зацікавилисьSwissair таAlitalia компанія Airbus 10 червня 1993 року вирішила розпочати програму розробки A319. А вже 23 березня 1995 року почалось складання першого літака, що було поставлене авіакомпаніїSwissair у квітні 1996.
A319 — це укорочений варіант моделі A320, відомий також під назвою A320M-7. У порівнянні з A320 має коротший на 3,73 м фюзеляж і спрощене крило. Зменшення кількості пасажирських місць дозволяє зробити на літаку 6 замість 8 аварійних виходів. Маючи практично такий же запас палива як і A320-200, але меншу масу й меншу кількість пасажирів, дальність польоту при стандартному двохласовому розміщенні на 124 місця сягає 6 650 км (або 6 850 км з новими вінглетами «Sharklets»). В залежності від модифікації можуть мати різні двигуни з тягою від 98 кН до 120 кН.
Станом на червень 2017 року виготовлено 1 458 літаків[2]. Основним конкурентом єBoeing 737-700.
A319CJ (після ребрендигу у 2014 р. — ACJ319) — корпоративна версія літака A319. Містить додаткові паливні баки (до 6 резервуарів), що встановлені у вантажному відсіку, які дозволяють збільшити максимальну відстань польоту до 11 100 км. Літак розміщує у себе до 39 пасажирів, проте оснащення може бути змінене на будь-яку конфігурацію за бажанням споживача.
Airbus A318 є найменшим літаком з серії Airbus A320. A318 може перевозити в типовій двох-класовій компоновці 107 пасажирів (максимально — 132) на відстань до 5 750 км. Цей літак зробив свій перший політ у липні 2003 року рейсом американської авіакомпаніїFrontier Airlines. За рахунок сумісності з іншими варіантами серії A320 не вимагає від існуючих пілотів цих літаків подальшого навчання, щоб керувати A318. Може використовуватись на коротших взлітно-посадкових смугах, ніж літаки аналогічні за розмірами.
Окрім іншого, у 2007 році A318 був сертифікований на виконання посадок з більш крутішою траєкторією зниження. Завдяки цим властивостям та з урахуванням пониженого рівня шуму, A318 дозволяється використовувати в аеропортах, що знаходяться в межах міста.
На A318 була покращенасистема керування літаком та бортові системи, що згодом було впроваджено й на інші моделі серії Airbus A320.
Літаків цієї моделі, з усієї серії A320, станом на червень 2017 року, продано найменше — всього 80 екземплярів[2].
Катастрофа Airbus A320 над Середземним морем. Літак прямував із Парижа (Міжнародний аеропорт імені Шарля де Голля) у Каїр і зник з екранів радарів над Середземним морем приблизно в 200 км від єгипетського узбережжя.
.jpg)
.jpg)
_landing_at_London_Heathrow_Airport.jpg)
.svg)
.svg)
