1920 — уВаршаві (Польща) відбулося засідання членів урядуУНР за участю голови Директорії С. Петлюри, на якому заслухано доповідь міністра праці О. Безпалка про діяльність уряду в Україні, становище в Україні, рішення уряду скликати передпарламент та про затвердження Брацлавської краєвої управи; обмірковано справу повернення в Україну міністерських апаратів, урядовців і громадян, що перебували на території Польщі. Після обмірковування питання про відносини України з Польщею визнано, що «просування польських військ на Україну є небажаним і шкодливим», а тому дипломатична місія УНР мала докласти зусиль для того, щоб «застерегти поляків від офензиви на Україну».
1923 — уКривому Розі ДПУ «викрило» велику українську повстанську організацію. Заарештовано понад 200 осіб.
1923 — уХаркові РНК УСРР прийняла постанову «Про вшанування сорокарічної сценічної діяльності М. Заньковецької». Їй було присвоєне звання народної артистки УСРР, призначено підвищену довічну пенсію та перейменовано на її честь колишній Троїцький народний будинок на Театр ім. Заньковецької.
1928 — у МосквіОДПУ видало розпорядження своїм місцевим органам, у тому числіДПУ УСРР, про реалізацію вилученого у приватників хліба.
1938 — німецький археологВільгельм Кеніг при розкопках підБагдадом виявив предмет, який виявився найдавнішою батареєю з гальванічних елементів.
1939 — вХусті відбулися установчі збори «Товариства греко-католицьких священників». Ця організація духовенства поклала своїм завданням працювати над «поглибленням українського національного духу, займатися освітньою і господарською працею серед карпато-українського народу». Окремою резолюцією молоді священники засудили «мадярофільство старої генерації». Головою товариства обрано о. Ю. Станинця, відомого під письменницьким псевдонімом «Зореслав».
1939 — уПолтаві почали курсувати перші шість таксі.
1942 — рейхскомісар України видав постанову про застосування суворих заходів покарання щодо гірників, що ухиляються від реєстрації на біржі праці і тим самим саботують наказ німецької влади про обов'язкову трудову повинність.
1942 — рейхскомісар України Е. Кох видав директиву всім генерал- і гебітскомісарам про умови відкриття початкових шкіл. Навчанням охоплювалися діти віком до 11 років. Але школу дозволялося відкрити при дотриманні певних умов, зокрема: наявність палива, відсутність небезпеки поширення інфекційних захворювань, наявність достатньої кількості благонадійних учительських сил, відсутність потреби використання шкільних будинків для інших необхідних цілей. Запроваджувалася українська мова навчання. Заборонялося використовувати радянські підручники, посібники, плани, програми.
1954 — в австрійській провінції (землі) Форарльберг внаслідок сходження лавини загинули 200 людей. Через 9 годин друга лавина поховала під собою ще 115 осіб.
1964 — Римський Папа Павло VI призначив митрополита Йосипа Сліпого членом конгрегації для Східної церкви.
1965 — мер містаТоронто (Канада) підписав прокламацію про проголошення 22 січня «Днем української незалежності».
1974 —В'ячеслав Чорновіл звернувся з заявою до голови президії Верховної Ради УРСР. У ній повідомлялось, що, починаючи з 12 січня 1972 року (дня його арешту і початку широких репресій проти течії шістдесятників в українському літературно-громадському житті), він щорічно, як в ув'язненні, так і після, відзначатиме одноденною голодівкою аж до справедливого перегляду його та інших аналогічних справ.
1981 — відбулася прем'єра серіалу «Династія» на телеканалі Ай-Бі-Сі.
2010 — близько 17:00 за місцевим часом, в центральній частиніГаїті з незначним інтервалом відбулисьдва землетруси магнітудою 7,0 і 5,9 відповідно. Паралізований телефонний зв'язок і лінії електропередач, зруйновано і пошкоджено багато будівель, зокрема президентський палац і будинок штаб-квартири миротворчої місії ООН. Загинуло понад 100 тис. людей загинули, 3 млн постраждали. Збитки від природного катаклізму сягнули 9 млрд доларів.
1990 —Сергій Карякін, російський (до 2009 — український)шахіст. У віці 12 років і 211 днів став наймолодшим гросмейстером в історії, внесений у Книгу рекордів Гіннесса.
1999 —Владислав Гераскевич, український скелетоніст, перший в історії цього виду спорту український представник на Олімпійських іграх.
