Movatterモバイル変換

[0]ホーム

Перейти до вмісту

Яннік Ноа

Редагувати посилання

Очікує на перевірку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Статус версії сторінки

На цій сторінці показано неперевірені зміни

4 зміни у цій версіїочікують на перевірку.Стабільну версію булоперевірено31 серпня 2023.

Яннік Ноа
фр.Yannick Noah

Громадянство	Франція
Дата народження	18 травня 1960(1960-05-18)^[1]^[2]^[…](65 років)
Місце народження	Седан^[4]^[5]
Зріст	193 см
Вага	87 кг
Початок кар'єри	1977
Завершення кар'єри	1996
Робоча рука	права
Бекхенд	одноручний
Призові,USD	3 440 660
Одиночний розряд
Матчів в/п	482 - 212
Титулів	23
Найвища позиція	3 (7 липня 1986)
Мейджори
Австралія	ПФ (1990)
Ролан Гаррос	П (1983)
Вімблдон	3к (1979,1985)
США	ЧФ (1983,1985,1989)
Парний розряд
Матчів в/п	213–109
Титулів	16
Найвища позиція	1 (25 серпня 1986)
Мейджори
Ролан Гаррос	П (1984)
США	Ф (1985)
Завершив виступи

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищемНоа.

Яннік Ноа (фр.Yannick Noah) — французький тенісист 1980-х років та музикант, переможець Відкритого чемпіонату Франції в одиночному та парному розрядах, колишня перша ракетка світу в парній грі.

Ноа був сином камерунського футболіста й французької баскетболістки. Завершивши виступи в Франції, його батько повернувся з сім'єю в Камерун, де син почав грати в теніс. Коли йому було 11, на нього звернув увагуАртур Еш.

Ноа став професіоналом у 1977 році. Найбільшою його звитягою була перемога на Ролан-Гарросі 1983 року — французькі чоловіки не могли виграти домашній турнір уже 37 років. Станом на 2018 рік Ноа залишається останнім французьким чемпіоном Ролан-Гарросу в одиночному чоловічому розряді. У 1984-му Ноа виграв Ролан-Гаррос у парному розряді — разом ізАнрі Леконтом.

Ноа 10 разів доходив до чвертьфіналу турнірів Великого шолома й підіймався на 3 щабель рейтингу ATP. Це найкращий показник серед французьких тенісистів, відколи ведеться офіційний рейтинг. Він також упродовж 19 тижнів очолював парний рейтинг ATP.

Після завершення активних виступів Ноа з успіхом працював капітаном збірної Франції вКубку Девіса й тричі (у 1991, 1996 та 2017-му роках) приводив її до перемоги. У 1997 році він привів до перемоги жіночу збірну Франції вКубку Федерації.

У 1992 році Ноа отримав медальОрдену Почесного легіону. У 2005 році його було введено доМіжнародної зали тенісної слави.

У 1991 році Ноа видав свій перший музичний альбом і відтоді залишається відомим у Франції співаком.

Статистика

[ред. |ред. код]

Фінали турнірів Великого шолома

[ред. |ред. код]

Одиночний розряд

[ред. |ред. код]

Результат	Рік	Турнір	Пооверхня	Супротивник	Рахунок
Перемога	1983	French Open	Ґрунт	Матс Віландер	6–2, 7–5, 7–6^(7–3)

Парний розряд: 3 (1 титул)

[ред. |ред. код]

Результат	Рік	Турнір	Пооверхня	Партнер	Супротивники	Рахунок
Перемога	1984	French Open	Ґрунт	Анрі Леконт	Павел Сложил Томаш Шмід	6–4, 2–6, 3–6, 6–3, 6–2
Поразка	1985	US Open	Хард	Анрі Леконт	Кен Флек Роберт Сегусо	7–6^(7–5), 6–7^(1–7), 6–7^(6–8), 0–6
Поразка	1987	French Open	Ґрунт	Гі Форже	Андерс Яррід Роберт Сегусо	7–6^(7–5), 7–6^(7–2), 3–6, 4–6, 2–6

Історія виступів в турнірах Великого шолома

[ред. |ред. код]

Турнір	1977	1978	1979	1980	1981	1982	1983	1984	1985	1986	1987	1988	1989	1990	Усп	В–П	%
Australian Open	A/A	1к	A	1к	A	A	A	A	A	NH	ЧФ	4к	1к	ПФ	0 / 6	11–6	64.71
French Open	1к	3к	2к	4к	ЧФ	ЧФ	П	ЧФ	4к	4к	ЧФ	4к	1к	3к	1 / 14	40–13	75.47
Wimbledon	A	2к	3к	A	1к	A	A	A	3к	A	2к	A	A	1к	0 / 6	6–6	50.00
US Open	A	1к	4к	4к	4к	4к	ЧФ	A	ЧФ	3к	A	2к	ЧФ	2к	0 / 11	28–11	71.79
Ви–Пр	0–1	3–4	6–3	6–3	7–3	7–2	11–1	4–1	9–3	5–2	8–3	7–3	4–3	8–4	1 / 37	85–36	70.25

Фінали за кар'єру

[ред. |ред. код]

Одиночний розряд (23–13)

[ред. |ред. код]

Результат	Ранг	Рік	Турнір	Покриття	Суперник	Рахунок
Поразка	1.	1978	Ніцца, Франція	Ґрунт	Хосе Їгерас	3–6, 4–6, 4–6
Перемога	1.	1978	Маніла, Філіппіни	Ґрунт	Петер Фейгль	7–6, 6–0
Перемога	2.	1978	Калькутта, Індія	Ґрунт	Паскаль Порт	6–3, 6–2
Перемога	3.	1979	Нансі, Франція	Тверде (i)	Жан-Луї Ейє	6–2, 5–7, 6–1, 7–5
Перемога	4.	1979	Мадрид, Іспанія	Ґрунт	Мануель Орантес	6–3, 6–7, 6–3, 6–2
Перемога	5.	1979	Бордо, Франція	Ґрунт	Гаролд Соломон	6–0, 6–7, 6–1, 1–6, 6–4
Поразка	2.	1980	Рим, Італія	Ґрунт	Гільєрмо Вілас	0–6, 4–6, 4–6
Перемога	6.	1981	Richmond WCT, США	Килим	Іван Лендл	6–1, 3–1 ret.
Перемога	7.	1981	Ніцца, Франція	Ґрунт	Маріо Мартінес	6–4, 6–2
Поразка	3.	1981	Гштад, Швейцарія	Ґрунт	Войцех Фібак	1–6, 6–7
Перемога	8.	1982	Indian Wells Open, США	Тверде	Іван Лендл	6–3, 2–6, 7–5
Поразка	4.	1982	Ніцца, Франція	Ґрунт	Балаж Тароці	2–6, 6–3, 11–13
Перемога	9.	1982	Саут-Орандж, США	Ґрунт	Рауль Рамірес	6–3, 7–6^(7–2)
Перемога	10.	1982	Базель, Швейцарія	Тверде (i)	Матс Віландер	6–4, 6–2, 6–3
Перемога	11.	1982	Тулуза, Франція	Тверде (i)	Томаш Шмід	6–3, 6–2
Поразка	5.	1983	Лісабон, Португалія	Ґрунт	Матс Віландер	6–2, 6–7^(2–7), 4–6
Перемога	12.	1983	Мадрид, Іспанія	Ґрунт	Генрік Сундстрем	3–6, 6–0, 6–2, 6–4
Перемога	13.	1983	Гамбург, Німеччина	Ґрунт	Хосе Їгерас	3–6, 7–5, 6–2, 6–0
Перемога	14.	1983	Відкритий чемпіонат Франції, Париж	Ґрунт	Матс Віландер	6–2, 7–5, 7–6^(7–3)
Поразка	6.	1984	Indian Wells Open, США	Тверде	Джиммі Коннорс	2–6, 7–6^(9–7), 3–6
Поразка	7.	1985	Мемфіс, США	Килим	Стефан Едберг	1–6, 0–6
Перемога	15.	1985	Рим, Італія	Ґрунт	Мілослав Мечирж	6–3, 3–6, 6–2, 7–6^(7–4)
Перемога	16.	1985	Washington Open, США	Ґрунт	Мартін Хайте	6–4, 6–3
Перемога	17.	1985	Тулуза, Франція	Тверде (i)	Томаш Шмід	6–4, 6–4
Поразка	8.	1985	Базель, Швейцарія	Тверде (i)	Стефан Едберг	7–6^(9–7), 4–6, 6–7^(5–7), 1–6
Поразка	9.	1986	Indian Wells Open, США	Тверде	Йоакім Нюстром	1–6, 3–6, 2–6
Поразка	10.	1986	Монте-Карло, Монако	Ґрунт	Йоакім Нюстром	3–6, 2–6
Перемога	18.	1986	Форест-Гіллс, США	Ґрунт	Гільєрмо Вілас	7–6^(7–3), 6–0
Поразка	11.	1986	Базель, Швейцарія	Тверде (i)	Стефан Едберг	6–7^(5–7), 2–6, 7–6^(9–7), 6–7^(5–7)
Перемога	19.	1986	Вемблі, Англія	Килим	Юнас Свенссон	6–2, 6–3, 6–7^(12–14), 4–6, 7–5
Перемога	20.	1987	Ліон, Франція	Килим	Йоакім Нюстром	6–4, 7–5
Поразка	12.	1987	Форест-Гіллс, США	Ґрунт	Андрес Гомес	4–6, 6–7^(5–7), 6–7^(1–7)
Перемога	21.	1987	Базель, Швейцарія	Тверде (i)	Роналд Ейдженор	7–6^(8–6), 6–4, 6–4
Перемога	22.	1988	Мілан, Італія	Килим	Джиммі Коннорс	4–4, ret.
Поразка	13.	1989	Індіан-Веллс, США	Тверде	Мілослав Мечирж	6–3, 6–2, 1–6, 2–6, 3–6
Перемога	23.	1990	Sydney International, Австралія	Тверде	Карл-Уве Стіб	5–7, 6–3, 6–4

Парний розряд (16–9)

[ред. |ред. код]

Результат	Ранг	Рік	Турнір	Покриття	Партнер	Суперники	Рахунок
Поразка	1.	1978	Калькутта, Індія	Ґрунт	Жіль Мореттон	Саші Менон Шервуд Стюарт	6–7, 4–6
Перемога	1.	1981	Ніцца, Франція	Ґрунт	Паскаль Порт	Кріс Льюїс Павел Сложил	4–6, 6–3, 6–4
Перемога	2.	1981	Париж, Франція	Тверде (i)	Іліє Настасе	Ендрю Джарретт Джонатан Сміт	6–4, 6–4
Перемога	3.	1982	Ніцца, Франція	Ґрунт	Анрі Леконт	Пол Макнамі Балаж Тароці	5–7, 6–4, 6–3
Перемога	4.	1982	Базель, Швейцарія	Тверде (i)	Анрі Леконт	Фріц Бунінг Павел Сложил	6–2, 6–2
Поразка	2.	1982	Тулуза, Франція	Тверде (i)	Жан-Луї Ейє	Павел Сложил Томаш Шмід	4–6, 4–6
Поразка	3.	1983	Монте-Карло, Монако	Ґрунт	Анрі Леконт	Гайнц Ґюнтгардт Балаж Тароці	2–6, 4–6
Поразка	4.	1984	Філадельфія, США	Килим	Анрі Леконт	Пітер Флемінг Джон Макінрой	2–6, 3–6
Перемога	5.	1984	Відкритий чемпіонат Франції, Париж	Ґрунт	Анрі Леконт	Павел Сложил Томаш Шмід	6–4, 2–6, 3–6, 6–3, 6–2
Перемога	6.	1985	Чикаго, США	Килим	Йохан Крік	Кен Флек Роберт Сегусо	3–6, 4–6, 7–5, 6–1, 6–4
Поразка	5.	1985	Відкритий чемпіонат США з тенісу, Нью-Йорк	Тверде	Анрі Леконт	Кен Флек Роберт Сегусо	7–6, 6–7, 6–7, 0–6
Поразка	6.	1986	Indian Wells Open, США	Тверде	Шервуд Стюарт	Гі Форже Пітер Флемінг	4–6, 3–6
Перемога	7.	1986	Монте-Карло, Монако	Ґрунт	Гі Форже	Йоакім Нюстром Матс Віландер	6–4, 3–6, 6–4
Перемога	8.	1986	Рим, Італія	Ґрунт	Гі Форже	Марк Едмондсон Шервуд Стюарт	7–6, 6–2
Перемога	9.	1986	Базель, Швейцарія	Тверде (i)	Гі Форже	Ян Гуннарссон Томаш Шмід	7–6, 6–4
Поразка	7.	1986	Фінал ATP, Лондон	Килим	Гі Форже	Стефан Едберг Андерс Яррід	3–6, 6–7, 3–6
Перемога	10.	1987	Ліон, Франція	Килим	Гі Форже	Келлі Джонс Девід Пейт	4–6, 6–3, 6–4
Перемога	11.	1987	Індіан-Веллс, США	Тверде	Гі Форже	Борис Бекер Ерік Єлен	6–4, 7–6
Перемога	12.	1987	Форест-Гіллс, США	Ґрунт	Гі Форже	Гері Доннеллі Пітер Флемінг	4–6, 6–4, 6–1
Перемога	13.	1987	Рим, Італія	Ґрунт	Гі Форже	Мілослав Мечирж Томаш Шмід	6–2, 6–7, 6–3
Поразка	8.	1987	Відкритий чемпіонат Франції, Париж	Ґрунт	Гі Форже	Андерс Яррід Роберт Сегусо	7–6, 7–6, 3–6, 4–6, 2–6
Перемога	14.	1987	Лондон/Queen's Club, Англія	Трава	Гі Форже	Рік Ліч Тім Павсат	6–4, 6–4
Перемога	15.	1988	Орландо, США	Тверде	Гі Форже	Шервуд Стюарт Кім Ворвік	6–4, 6–4
Перемога	16.	1990	Ніцца, Франція	Ґрунт	Альберто Манчіні	Марсело Філіппіні Горст Скофф	6–4, 7–6
Поразка	9.	1990	Бордо, Франція	Ґрунт	Мансур Бахрамі	Томас Карбонелл Лібор Пімек	3–6, 7–6, 2–6

Дискографія

[ред. |ред. код]

Альбоми

[ред. |ред. код]

Рік	Альбом	Чарти				Нотатки	Продажі	Сертифікації
Рік	Альбом	ФРА ^[6]	Ultratop	Ultratop ^[7]	ШВА ^[8]	Нотатки	Продажі	Сертифікації
1991	Black & What					ВраховуючиSaga Africa
1993	Urban Tribu
1998	Zaam Zam
2000	Yannick Noah	1	–	2	26			: Платиновий^[9] : Діамантовий^[10] : Золотий^[11]
2002	Yannick Noah	16	–	40	82
2003	Pokhara	1	–	2	23			: Золотий^[9] : 3× Платиновий^[10] : Золотий^[11]
2003	Métisse(s)	2	–	4	28			: Золотий^[12] : Платиновий^[10]
2006	Charango	1	–	1	7	(враховуючи синґл Aux arbres citoyens)		: Платиновий^[13] : Золотий^[11]
2010	Frontières	1	–	1	4		Франція: 585,000^[14]	: Платиновий^[15] : Діамантовий^[10]
2012	Hommage	1	–	1	19		Франція: 120,000^[14]	: Платиновий^[10]
2012	Combats ordinaires	1	162	2	20		Франція: 115,000^[16]	: Платиновий^[10]
2019	Bonheur indigo	5 ^[17]	–	6	40
2022	La marfée	–	–	20	69

Повторні випуски

2004:Yannick Noah / Live (2 CDs – FR #134)
2010:Charango / Pokhara (2 Cds – FR #103)

Синґли

[ред. |ред. код]

Рік	Синґл	Чарти			Сертифікація	Альбом
Рік	Синґл	ФРА ^[6]	Ultratop ^[18]	ШВА	Сертифікація	Альбом
1991	"Saga Africa (ambiance secousse)"	2	—	—		Black & What
1991	"Don't Stay (Far Away Baby)"	39	—	—
2000	"Simon Papa Tara"	12	32	—		Yannick Noah
2001	"La voix des sages (No More Fighting)"	3	16	—
2002	"Les lionnes"	16	—	—
2002	"Jamafrica"	52	—	—
2003	"Si tu savais"	22	31	77		Pokhara
2004	"Ose"	13	9	41
2004	"Mon Eldorado (du soleil...)"	19	23	59
2005	"Métis(se)" (withDisiz La Peste)	11	22	41		Métisse(s)
2006	"Donne-moi une vie"	8	5	46		Charango
2007	"Aux arbres citoyens"	1	2	41
2007	"Destination ailleurs"	8	19	—
2011	"Ça me regarde"	80	34	—		Frontières
2012	"Redemption Song"	48	33	—		Hommage
2014	"On court"	47	42	—		Combats ordinaires
2019	"Viens"	—	17	—		Bonheur indigo
2022	"La vie c'est maintenant"	—	49	—		La marfée

Примітки

[ред. |ред. код]

↑Collins B.The Bud Collins History of Tennis: An Authoritative Encyclopedia and Record Book — 2 —NYC:New Chapter Press, 2010. — P. 620. —ISBN 978-0-942257-70-0
d:Track:Q1000491 d:Track:Q13415852 d:Track:Q60 d:Track:Q13415851
↑SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
↑Discogs — 2000.
d:Track:Q504063
↑Collins B.The Bud Collins History of Tennis: An Authoritative Encyclopedia and Record Book — 2 —NYC:New Chapter Press, 2010. — P. 619. —ISBN 978-0-942257-70-0
d:Track:Q1000491 d:Track:Q13415852 d:Track:Q60 d:Track:Q13415851
↑maniadb — 1996.
d:Track:Q17564488
↑^а ^бYannick Noah discography. Процитовано 14 червня 2014.{{cite web}}:Проігноровано невідомий параметр|Сайт= (довідка)
↑Discographie Yannick Noah.Ultratop. Процитовано 13 вересня 2019.
↑Discographie Yannick Noah.hitparade.ch. Процитовано 18 вересня 2019.
↑^а ^бLes Disques D'Or/De Platine - Albums 2004. UltraTop. Процитовано 21 листопада 2018.
↑^а ^б ^в ^г ^д ^еLes certifications. Snep. Процитовано 21 листопада 2018.
↑^а ^б ^вAwards. Swiss charts. Процитовано 21 листопада 2018.
↑Les Disques D'Or/De Platine - Albums 2006. UltraTop. Процитовано 21 листопада 2018.
↑Les Disques D'Or/De Platine - Albums 2007. UltraTop. Процитовано 21 листопада 2018.
↑^а ^бHamard, Jonathan (23 квітня 2014).Yannick Noah : "On court", son nouveau single résolument pop. chartsinfrance. Процитовано 21 листопада 2018.
↑Les Disques D'Or/De Platine - Albums 2010. UltraTop. Процитовано 21 листопада 2018.
↑Goncalves, Julien (11 лютого 2016).Yannick Noah met fin aux rumeurs sur son évasion fiscale : "Tout est payé". chartsinfrance. Процитовано 21 листопада 2018.
↑Le Top de la semaine : Top Albums Fusionnes – SNEP (Week 37, 2019)(фр.). Syndicat National de l'Édition Phonographique. Процитовано 16 вересня 2019.
↑Discographie Yannick Noah.Ultratop. Процитовано 26 липня 2019.

Посилання

[ред. |ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою:Яннік Ноа

Офіційний сайт
Яннік Ноа на сайтіATP(англ.)
Яннік Ноа на сайтіITF
Яннік Ноа на сайтіКубку Девіса
Яннік Ноа наWimbledon
Яннік Ноа на сайтіМіжнародної тенісної зали слави
[Архівовано 12 квітня 2006 уWayback Machine.], fromRadio France Internationale

Це незавершена стаття протенісиста чи тенісистку.
Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її.

п о р Перші номери рейтингу ATP в парній грі
Боб Г'юїтт(1976 – 6 т) Рауль Рамірес(1976/1977 – 62 т) Фрю Макміллан(1977/1979 – 85 т) Том Оккер(1979 – 11 т) Джон Макінрой(1979/1989 – 269 т) Стен Сміт(1981 – 8 т) Пол Макнамі(1981 – 3 т) Пітер Флемінг(1982/1984 – 17 т) Томаш Шмід(1984/1985 – 34 т) Андерс Яррід(1985/1992 – 107 т) Роберт Сегусо(1985/1988 – 62 т) Кен Флек(1985/1986 – 5 т) Стефан Едберг(1986/1987 – 15 т) Яннік Ноа(1986/1987 – 19 т) Слободан Живоїнович(1986 – 7 т) Андрес Гомес(1986 – 13 т) Еміліо Санчес(1989 – 6 т) Джим Грабб(1989/1993 – 13 т) Джим П'ю(1989/1990 – 26 т) Дані Віссер(1990 – 27 т) Рік Ліч(1990 – 9 т) Пітер Олдріч(1990 – 19 т) Девід Пейт(1991 – 25 т) Джон Фіцджеральд(1991/1992 – 40 т) Тодд Вудбрідж(1992/2001 – 204 т) Келлі Джонс(1992 – 1 т) Марк Вудфорд(1992/2000 – 83 т) Річі Ренеберг(1993 – 5 т) Патрік Гелбрайт(1993/1994 – 4 т) Джонатан Старк(1994 – 6 т) Грант Коннелл(1993/1994 – 17 т) Паул Гаргейс(1994/1999 – 71 т) Байрон Блек(1994 – 8 т) Якко Елтінг(1995/1998 – 63 т) Магеш Бгупаті(1999 – 4 т) Леандер Паес(1999/2000 – 39 т) Джаред Палмер(2000/2002 – 39 т) Алекс О'Браєн(2000 – 5 т) Йонас Бйоркман(2000/2005 – 74 т) Доналд Джонсон(2002 – 20 т) Марк Ноулз(2002/2005 – 65 т) Деніел Нестор(2002/2012 – 108 т) Макс Мирний(2003/2012 – 57 т) Боб Браян(2003/2015 – 439 т) Майк Браян(2003/2015 – 504 т) Ненад Зімоньїч(2008/2010 – 40 т) Марсело Мело(2015/2018 – 56 т) Джеймі Маррей(2016 – 9 т) Ніколя Маю(2016/2017 – 39 т) Генрі Контінен(2017 – 26 т) Лукаш Кубот(2018 – 19 т) Мате Павич(2018/22 – 57 т) Хуан Себастьян Кабаль(2019/20 – 29 т) Роберт Фара(2019/21 – 68 т) Нікола Мектич(2021 – 3 т) Джо Солсбері(2022 – 15 т)
ATP почала рахувати рейтинг парних тенісистів 1 березня 1976 (вперше/востаннє – число тижнів (т)) Чинний № 1 жирним, станом на 12 липня 2022

Перші номери рейтингу ATP в парній грі

Боб Г'юїтт(1976 – 6 т)
Рауль Рамірес(1976/1977 – 62 т)
Фрю Макміллан(1977/1979 – 85 т)
Том Оккер(1979 – 11 т)
Джон Макінрой(1979/1989 – 269 т)
Стен Сміт(1981 – 8 т)
Пол Макнамі(1981 – 3 т)
Пітер Флемінг(1982/1984 – 17 т)
Томаш Шмід(1984/1985 – 34 т)
Андерс Яррід(1985/1992 – 107 т)
Роберт Сегусо(1985/1988 – 62 т)
Кен Флек(1985/1986 – 5 т)
Стефан Едберг(1986/1987 – 15 т)
Яннік Ноа(1986/1987 – 19 т)
Слободан Живоїнович(1986 – 7 т)
Андрес Гомес(1986 – 13 т)
Еміліо Санчес(1989 – 6 т)
Джим Грабб(1989/1993 – 13 т)
Джим П'ю(1989/1990 – 26 т)
Дані Віссер(1990 – 27 т)
Рік Ліч(1990 – 9 т)
Пітер Олдріч(1990 – 19 т)
Девід Пейт(1991 – 25 т)
Джон Фіцджеральд(1991/1992 – 40 т)
Тодд Вудбрідж(1992/2001 – 204 т)
Келлі Джонс(1992 – 1 т)
Марк Вудфорд(1992/2000 – 83 т)
Річі Ренеберг(1993 – 5 т)
Патрік Гелбрайт(1993/1994 – 4 т)
Джонатан Старк(1994 – 6 т)
Грант Коннелл(1993/1994 – 17 т)
Паул Гаргейс(1994/1999 – 71 т)
Байрон Блек(1994 – 8 т)
Якко Елтінг(1995/1998 – 63 т)
Магеш Бгупаті(1999 – 4 т)
Леандер Паес(1999/2000 – 39 т)
Джаред Палмер(2000/2002 – 39 т)
Алекс О'Браєн(2000 – 5 т)
Йонас Бйоркман(2000/2005 – 74 т)
Доналд Джонсон(2002 – 20 т)
Марк Ноулз(2002/2005 – 65 т)
Деніел Нестор(2002/2012 – 108 т)
Макс Мирний(2003/2012 – 57 т)
Боб Браян(2003/2015 – 439 т)
Майк Браян(2003/2015 – 504 т)
Ненад Зімоньїч(2008/2010 – 40 т)
Марсело Мело(2015/2018 – 56 т)
Джеймі Маррей(2016 – 9 т)
Ніколя Маю(2016/2017 – 39 т)
Генрі Контінен(2017 – 26 т)
Лукаш Кубот(2018 – 19 т)
Мате Павич(2018/22 – 57 т)
Хуан Себастьян Кабаль(2019/20 – 29 т)
Роберт Фара(2019/21 – 68 т)
Нікола Мектич(2021 – 3 т)
Джо Солсбері(2022 – 15 т)

ATP почала рахувати рейтинг парних тенісистів 1 березня 1976
(вперше/востаннє – число тижнів (т))
Чинний № 1 жирним, станом на 12 липня 2022

Переможці Відкритого чемпіонату Франції в одиночному розряді

Аматорська ера

Національний

(1891)Г. Бріґґз
(1892)Жан Шопфер
(1893)Лоран Рібуле
(1894)Андре Вашеро
(1895)Андре Вашеро
(1896)Андре Вашеро
(1897)Поль Еме
(1898)Поль Еме
(1899)Поль Еме
(1900)Поль Еме
(1901)Андре Вашеро
(1902)Мішель Вашеро
(1903)Макс Декюжі
(1904)Макс Декюжі
(1905)Моріс Жермо
(1906)Моріс Жермо
(1907)Макс Декюжі
(1908)Макс Декюжі
(1909)Макс Декюжі
(1910)Моріс Жермо
(1911)Андре Ґобер
(1912)Макс Декюжі
(1913)Макс Декюжі
(1914)Макс Декюжі
(1915–1919)турнір не проводився черезПершу світову війну
(1920)Андре Ґобер
(1921)Жан Самазоль
(1922)Анрі Коше
(1923)Франсуа Бланши
(1924)Жан Боротра

Міжнародний

Відкрита ера

Переможці Відкритого чемпіонату Франції в парному розряді

Аматорська ера

Національний

(1891)Б. Дежуайо /Т. Леґранд
(1892)Діас Альбертіні /Дж. Ґаве
(1893)Дж. Ґолдсміт /Жан Шопфер
(1894)Жерар Бросселен /Дж. Лесаж
(1895)Андре Вашеро /Крістіан Вінзер
(1896)Френкі Вордан /Вайнс
(1897)Поль Еме /Пол Лебретон
(1898)Ксенофон Касдаглі /Мішель Вашеро
(1899)Поль Еме /Пол Лебретон
(1900)Поль Еме /Пол Лебретон
(1901)Андре Вашеро /Мішель Вашеро
(1902)Макс Декюжі /Жак Ворт
(1903)Макс Декюжі /Жак Ворт
(1904)Макс Декюжі /Моріс Жермо
(1905)Макс Декюжі /Жак Ворт
(1906)Макс Декюжі /Моріс Жермо
(1907)Макс Декюжі /Моріс Жермо
(1908)Макс Декюжі /Моріс Жермо
(1909)Макс Декюжі /Моріс Жермо
(1910)Макс Декюжі /Моріс Жермо
(1911)Макс Декюжі /Моріс Жермо
(1912)Макс Декюжі /Моріс Жермо
(1913)Макс Декюжі /Моріс Жермо
(1914)Макс Декюжі /Моріс Жермо
(1915 – 1919) Не проводився (Перша світова війна)
(1920)Макс Декюжі /Моріс Жермо
(1921)Андре Ґобер /Вільям Лоренц
(1922)Жак Брюньйон /Марсель Дюпон
(1923)Жан-Франсуа Бланши /Жан Самазоль
(1924)Жан Боротра /Рене Лакост

Міжнародний

(1925)Жан Боротра /Рене Лакост
(1926)Вінсент Річардс /Говард Кінсі
(1927)Анрі Коше /Жак Брюньйон
(1928)Жан Боротра /Жак Брюньйон
(1929)Рене Лакост /Жан Боротра
(1930)Анрі Коше /Жак Брюньйон
(1931)Джордж Лот /Джон Ван Рин
(1932)Анрі Коше /Жак Брюньйон
(1933)Пет Г'юз /Фред Перрі
(1934)Жан Боротра /Жак Брюньйон
(1935)Джек Кроуфорд /Адріан Квіст
(1936)Жан Боротра /Марсель Бернар
(1937)Готтфрід фон Крамм /Геннер Генкель
(1938)Бернар Дестремо /Ївон Петра
(1939)Дон Макніл /Чарлз Гарріс
(1940-1945) Не проводився (Друга світова війна)
(1946)Марсель Бернар /Ївон Петра
(1947)Юстас Фаннін /Ерік Стерджесс
(1948)Леннарт Бергелін /Ярослав Дробний (тенісист)
(1949)Панчо Гонсалес /Френк Паркер
(1950)Білл Талберт /Тоні Траберт
(1951)Кен Мак-Грегор /Френк Седжмен
(1952)Кен Мак-Грегор /Френк Седжмен
(1953)Лью Гоуд /Кен Роузволл
(1954)Вік Сайксес /Тоні Траберт
(1955)Вік Сайксес /Тоні Траберт
(1956)Дон Кенді /Боб Перрі
(1957)Мал Андерсон /Ешлі Купер
(1958)Ешлі Купер /Ніл Фрейзер
(1959)Нікола П'єтранджелі /Орландо Сірола
(1960)Рой Емерсон /Ніл Фрейзер
(1961)Рой Емерсон /Род Лейвер
(1962)Рой Емерсон /Ніл Фрейзер
(1963)Рой Емерсон /Мануель Сантана
(1964)Рой Емерсон /Кен Флетчер
(1965)Рой Емерсон /Фред Столл
(1966)Кларк Гребнер /Денніс Ролстрон
(1967)Джон Ньюкомб /Тоні Роч

Відкрита ера

ЧлениМіжнародної тенісної зали слави

Чоловіки

Майстри	Manuel Alonso Areizaga Джеймс Андерсон Мал Андерсон Банні Остін Вілфред Бедделі Жан Боротра Джон Бромвіч Норман Брукс Жак Брюньйон Кларенс Кларк Анрі Коше Ешлі Купер Джим Кур'є Джек Кроуфорд Овен Девідсон Свен Давідсон Ярослав Дробний Ніл Фрейзер Чак Ґарленд Андрес Хімено Артур Ґор Bryan Grant Лью Гоуд Геррі Гопмен Фред Гові Карел Кожелуг Рене Лакост Герберт Лоуфорд Джин Мако Кен Мак-Грегор Роберт Ліндлі Маррей Ганс Нюсляйн Алекс Олмедо Мануель Орантес Джералд Паттерсон Theodore Pell Фред Перрі Адріан Квіст Ернест Реншоу Вільям Реншоу Мервін Роуз Френк Седжмен Панчо Сегура Готтфрід фон Крамм Ентоні Вілдінґ
Гравці	Фред Александер Вілмер Еллісон Карл Бер Дон Бадж Олівер Кемпбелл Малколм Грін Чейс Joseph Clark Вільям Клотієр Dwight F. Davis Джон Доуґ Лоренс Догерті Реджинальд Догерті Джеймс Двайт Боб Фалкенбурґ Панчо Гонсалес Гаролд Гакет Джо Гант Френсіс Гантер Білл Джонстон Джек Креймер Вільям Ларнд Арт Ларсен Джордж Лот Моріс Мак-Лафлін Френк Паркер Вінсент Річардс Боббі Ріґґс Тед Шредер Річард Сірс Френк Шилдс Генрі Слоукам Білл Талберт Білл Тілден Джон Ван Рин Елсворт Вайнс Голкомб Ворд Вотсон Вошберн Малкольм Вітман Річард Норріс Вільямс Сідні Вуд Роберт Ренн Білс Райт
Нещодавні гравці	Андре Агассі Артур Еш Борис Бекер Б'єрн Борг Майкл Чанг Джиммі Коннорс Rick Draney Стефан Едберг Рой Емерсон David Hall Ллейтон Г'юїтт Євген Кафельников Ян Кодеш Густаво Куертен Горан Іванишевич Іван Лендл Джон Макінрой Чак Маккінлі Фрю Макміллан Дон Макніл Гарднар Маллой Іліє Настасе Джон Ньюкомб Яннік Ноа Рафаель Осуна Бадж Петті Нікола П'єтранджелі Патрік Рафтер Денніс Ролстрон Тоні Роч Енді Роддік Кен Роузволл Марат Сафін Піт Сампрас Мануель Сантана Дік Севітт Вік Сайксес Стен Сміт Randy Snow Міхаель Штіх Фред Столл Тоні Траберт Гільєрмо Вілас Матс Віландер Тодд Вудбрідж Марк Вудфорд
Court tennis players	Pierre Etchebaster Tom Pettitt

Жінки

Майстрині	Дафне Акгерст Бланш Бінґлі Дороті Банді Чені Шарлотт Купер Телма Койн-Лонґ Франсуаз Дюрр Маріон Джонс-Фарквар Гільде Кравінкель-Сперлінг Сюзанн Ленглен Сімонн Матьє Кетлін Маккейн-Годфрі Елізабет Мур Анджела Мортімер Бетті Натголл Ненсі Річі Еллен Рузвелт Дороті Раунд Елізабет Раян Марґарет Скрайвен Елеонора Сірс Берта Таунсенд Леслі Тернер Боурі Мері Ваґнер Ненсі Вінн-Болтон
Гравчині	Джульєтт Аткінсон Мод Барджер-Воллек Полін Бетц Молла Б'єрстедт Маллорі Луїз Браф Мері Браун Мейбл Кегілл Морін Конноллі Лотті Дод Доротея Даґласс Ламберт Чамберс Ширлі Фрай Алтея Гібсон Еллен Генселл Дарлін Гард Доріс Гарт Енн Гейдон Джонс Гейзел Гочкіс-Вайтмен Гелен Галл Джейкобс Еліс Марбл Сара Палфрі-Кук Гелен Віллс
Нещодавні гравчині	Трейсі Остін Марія Буено Дженніфер Капріаті Розмарі Касалс Кім Клейстерс Ліндсі Девенпорт Кріс Еверт Джиджі Фернандес Івонн Гулагонг-Коулі Штеффі Граф Жустін Енен Мартіна Хінгіс Біллі Джин Кінг Monique Kalkman-Van Den Bosch Лі На Гана Мандлікова Кончита Мартінес Амелі Моресмо Мартіна Навратілова Яна Новотна Маргарет Осборн Дюпон Марі П'єрс Габріела Сабатіні Аранча Санчес Вікаріо Моніка Селеш Пем Шрайвер Маргарет Сміт Корт Гелена Сукова Мей Саттон Chantal Vandierendonck Естер Верґер Вірджинія Вейд Наташа Звєрєва

Зробили внесок

Global ambassadors

У соціальних мережах	Instagram ·Facebook ·Twitter ·Twitter
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Вікісховище ·Apple Music ·Deezer ·Genius ·Songkick ·Spotify ·YouTube ·Яндекс.Музика
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Discogs ·Internet Movie Database ·iTunes ·Jaxsta ·Musik-Sammler.de ·MusicBrainz ·muziekweb.nl ·The Movie Database ·Unifrance ·Europeana ·The Trading Card Database
Генеалогія та некрополістика	GeneaStar ·Родовід ·Roglo ·WikiTree
Література та бібліографія	Babelio
Спорт	Munzinger Sport
Тематичні сайти	SNAC
Словники та енциклопедії	Encyclopædia Britannica ·Encyclopædia Universalis ·Lur Hiztegi Entziklopedikoan ·Who′s Who in France
Довідкові видання	BlackPast.org ·Deutsche Biographie ·Evene ·NNDB ·SNAC
Нормативний контроль	BNF: 119177658 ·DBC: 87097991705117 ·FAST: 71709 ·Freebase: /m/05qr52 ·GND: 134822064 ·GTAA: 137093 ·ISNI: 0000000055096733 ·LCCN: n81046159 ·NCF: ncf11968395 ·NTA: 090637089 ·NUKAT: n2017125400 ·RERO: A003643077 ·SUDOC: 027048756 ·VIAF: 73857968

Портал «Теніс» Портал «Спорт»

Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Яннік_Ноа&oldid=44594291

Категорії:

Приховані категорії:

[8]ページ先頭