ьо —диграф, що використовується вкирилиці. Складається з двох окремих кириличних буквь іо. Вживається уболгарській таукраїнській мовах.
В українській мові диграфьо позначає звук [о] ім'якість попереднього приголосного — /ʲɔ/. Запроваджений1837 року вправописі часопису «Русалка Днѣстровая».
Диграфьо пишеться в середині слова:
- 1. після приголосного для позначення його м'якості передо[1].
- Наприклад:всього,Ковальов,Линьов,льон,сьогодні,сьомий,трьох,цього[1].
- 2. після м'яких приголосних для позначенняросійськогоё /jɵ/ в російських власних назвах[2].
- Наприклад:Алфьоров,Верьовкін,Дьорнов,Корольов,Новосьолов,Семьоркін,Тьоркін[2],мис Дежньова,річка Оленьок[3].
- 3. після м'яких приголосних для позначенняпольськогоio в польських прізвищах[4].
- Наприклад:Аньолек,Генсьорський,Козьолецький[4].
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред.М. П. Бажан ; редкол.:О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. —К. :Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Півторак Г. П. Ч //Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.
- Жовтобрюх М. А.,Кулик Б.М.Курс сучасної української мови. Частина І. — Киïв : Радянська школа, 1965. — 424 с.
- Жовтобрюх М. А.,Русанівський В.М.,Скляренко В.Г.Історія української мови. Фонетика. — Киïв : Наукова думка, 1979. — 367 с.
- Press, Ian; Pugh, Stefan.Ukrainian: A Comprehensive Grammar (Routledge Comprehensive Grammars). — London, New York : Routledge, 1999. — 332 с. —ISBN 978-0415150309.
- Campbell, George L., King, Gareth.Compendium of the World's Languages. — 3rd edition. — London, New York : Routledge, 2012. — 1984 с. —ISBN 978-0415499699.
