Українська назва «червень» (як і застаріла «червець»[1]) походить одпрасл.: *čr̥v(j)enъ/čr̥vьсь «липень, червень», що є пасивним дієприкметником минулого часу від дієслова*čr̥viti, утвореного від*čr̥vь «черв»: оскільки в червні розвиваються лялечки (черв'ячки)червця, з яких видобували червону фарбу[3]. Менш переконлива версія пов'язує назву з кольором червоних квітів. Можливо, самепрасл.: *čьrvьnь було первісним найменням місяця вдавньослов'янському календарі[4]. Співзвучні назви побутують убілоруській (чэрвень),польській (czerwiec),кашубській (czerwińc) ічеській (červen) мовах. Подібні наймення в чеській (červenec) тацерковнослов'янській (чрьвень) мовах маєлипень[3].
Назва «червець» (у написаннях:чирвець[a],чырвецъ[b],червец(ъ)[c],чръвц[d]) згадується вруських стародруках XVI—XVII століть[9]. Існували також інші народні назви місяця:по́лудень, рум'я́нець, різноцві́т, сінокі́сник, світоза́р, сонцекре́с[10],кре́сень, кре́сник (можливо, через запалювання вогнищ уКупальську ніч[11]), а також:ґе́дзень / ке́дзень, ке́здень, бе́здень / бі́здень (від значної кількостіґедзів),гнилець, гни́лень[12] (пора косовиці і дощів, від яких гнило сіно)[13][14].
У червні середня температура повітря зростає на 3—4 °C порівняно з травнем і становить від 16—17 °C на північному заході до 19—21 °C на півдні і південному сході, у гірських районах — 9—15 °C.
Абсолютний максимум температури — 32—39 °C, вОдеській,Херсонській таХарківській областях місцями 40 °C, у гірських районах — 21—33 °C. Абсолютний мінімум становить 0—7 °C, у горах, північних, східних,Рівненській,Львівській,Дніпропетровській області місцями мінус 1—3 °C, нависокогір'ї Карпат — до мінус 5 °C. Історичний мінімум температури (мінус 1,9 °C) зафіксований у 1950 р. в м.Олевськ. Історичний максимум температури (39,6 °C) спостерігався в 1934 р. у селищіСарата наОдещині. Іноді червень буває найтеплішим місяцем року.
Середня кількість опадів у південних областях і вКриму становить 44—58 мм; у північних, східних та центральних областях — 62—78 мм, на заході та наЗакарпатті — до 90—114 мм.
Заморозки на поверхні ґрунту ймовірні у першій та другій декадах місяця, крім півдня. Середня місячна кількість опадів — 44—95 мм, на півдні місцями 33—42 мм, у Карпатах та наПрикарпатті місцями 100—180 мм. Для червня характернагрозова діяльність,град,шквали та сильнізливи[16].
Червневим святам і обрядам присвячено оповідання «Прилетіло літечко на рожевих крилах»[17], а також низку замальовок радіожурналістаОлександра Токаря[18].
↑Šaur, Vladimír.Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. —Т. 21. —С. 67—78.
↑Изокъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / ТрудъИ. И. Срезневскаго. —СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 1075.
↑Скарына Ф. Творы : Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава,В. А. Чамярыцкага. —Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. —ISBN 5-343-00151-3.
↑Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій : Матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / СоставилъС. Л. Пташицкій. —СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.
↑абвШустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных книгах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: междисциплинарные подходы в исторических исследованиях». —М., 2019. —С. 229—239.
↑Надія Музичук (січень-березень 2015).Назви місяців українського календаря.hromada.hu. «Громада»: Товариство української культури в Угорщині. Архіворигіналу за 7 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018.
