Ці́нність — будь-яке матеріальне абоідеальнеявище, яке має значення длялюдини чи суспільства, заради якого вона діє, витрачає сили, час, гроші, здоров'я тощо, заради якого вона живе. Вивченню людських цінностей присвячений розділ філософіїаксіологія, який підрозділяється наетичну йестетичну аксіологію. Сучасні емпіричні дослідження людських цінностей охоплюєтеорія цінності.
Цінність — властивість того чи іншого предмета, явища задовольняти потреби, бажання, інтереси соціального суб'єкта (індивіда, групи людей суспільства)[1].
За результатами «Світового обстеження цінностей», що проводиться під керівництвомРональда Інґлегарта, цінності людей зазнають поступових змін під впливом поліпшення матеріальних умов життя.
Система цінностей — поняття, теорії цінностей, яке означає сукупність існуючих людських думок про значення в їхньому житті речей та явищ, що зустрічаються в природі і суспільстві («соціальна установка»).
Людина та суспільство спирається на систему цінностей під час порівняння та вибору лінії поведінки, здійснення вчинку тощо.
У власному огляді Брейтуєн та Скот відносять зародження поняття сукупності цінностей до досягнутого у 1950-ті та 1960-ті роки консенсусу про відношення поняття цінностей не до характеристики предметів, а до характеристики людей і їх бажань — бажань саме людей, а не потреб до того, які бажання ніби мають бути в людей.
Не дивлячись на згоду дослідників з питань визначень, щодо кількості і набору цінностей в системах між психологами існують глибокі розбіжності, хоча деякі пишуть про «універсальний» характер базових цінностей.
Шайгородський Ю. Ж. Цінності як детермінанти суспільного розвитку / Ю. Ж. Шайгородський // Сучасна українська політика. — К. : Центр соціальних комунікацій, 2012. — Вип. № 26. — С. 219—228.
енергетичні ·капітал · матеріально-сировинні · організаційні · технологічні · технічні · трудові · фінансові · інвестиційні (майнові та інтелектуальні; власні і позикові)· інформаційні · інші
