Ц,ц («це») — целітера кириличної абетки. Є в більшості абеток, створених на слов'яно-кириличній графічній основі. За формою накреслення — видозміненакириличналітера.
Сучасна «ц» походить від
(«ци») церковнослов'янської кирилиці. Вважається похідною від«цаді» гебрайської абетки, у її початковому і серединному варіанті צ (від прикінцевої форми тієї ж літери походить кириличнач). Схоже накреслення
літерац мала й углаголиці.
Числове значення укириличній буквеній цифірі — 900.
Ц — двадцять сьома літераукраїнської абетки. У сучасній українській літературній мові слугує для позначення глухого ясенного африката —[t͡s]. Може бути м'яким (цямрина, цього), рідше — твердим (сонце, циган). Завдяки цьому виявилась кодове слово "паляниця", яка стала шиболетом під часвторгнення Росії, тому що м'яка "ць" відсутня в російській мові.
| Кодування | Регістр | Десятковий
код | 16-ковий
код | Вісімковий
код | Двійковий код |
|---|
| Юнікод | Велика | 1062 | 0426 | 002046 | 00000100 00100110 |
| Мала | 1094 | 0446 | 002106 | 00000100 01000110 |
| ISO 8859-5 | Велика | 198 | C6 | 306 | 11000110 |
| Мала | 230 | E6 | 346 | 11100110 |
| КОІ-8 | Велика | 227 | E3 | 343 | 11100011 |
| Мала | 195 | C3 | 303 | 11000011 |
| Windows-1251 | Велика | 214 | D6 | 326 | 11010110 |
| Мала | 246 | F6 | 366 | 11110110 |
